Типологія

За величиною продуктивності (чистої первинної продукції) геосиетеми поділяють на: 1) непродуктивні (фітомаса не створюється — скелі, піщані пляжі тощо), 2) низькопродуктивні (1— 5 т/га), 3) зниженої продуктивності (5 – 10), 4) середньо-продуктивні (10—15), 5) підвищеної продуктивності (15—20); 6) високопродуктивні (20—30), 7) дуже високопродуктивні (більше 30 т/га на рік).

Контрольні запитання:

1.Яка мета аналізу генетико-еволюційних відношень?

2.Які види трофічних відношень виділяються у геосистемах?

3.Який поділ екосистем за основним джерелом надходження енергії запропонував Ю. Одум?

4.Які розрізняються геосистеми за кількістю енергії, яку отримує геосистема?

5.На які можна поділити геосистеми за ступенем поглинання сонячної радіації рослинним покривом?

6.На які поділяються геосистеми за типом водного режиму?

7.Які виділяються геосистеми за співвідношенням статей водного балансу?

8.Які є геосистеми за збалансованістю водного балансу?

9.Які типи геосистем виділяються за рівнем забезпеченості вологою рослинних угруповань?

10.Що називається ландшафтно-геохімічними бар‘єрами?

11.Від яких основних закономірностей залежить чутливість рослин до атмосферних забруднень?

12.У яких групах процесів може реалізуватись самоочищення геосистем?

13.На які типи можна поділити геосистеми за хімічним складом?

14.На які можна розділити геосистеми за типом круговороту мінеральних елементів?

15.Які типи геосистем виділяють за складом та місцеположенням ландшафтно-геохімічних бар‘єрів?

16.Які виділяються геосистеми за багатством ґрунту елементами живлення?

17.Які є геосистеми за ступенем засоленості ґрунтів?

18.Із чого складається продуційний процес геосистеми?

19.Що таке інтенсивність світла?

20.Що таке температура?

21.Що таке вода?

22.Що таке поживні речовини ґрунту?

23.Що таке продукування мікробної маси?

24.Що таке відтворення гумусу?

25.Які екологічні наслідки пов‘язані з веденням сільського господарства?

26.На які поділяють геосистеми за величиною продуктивності?

Тема 7 функціонування, динаміка і розвиток ландшафтів Основні питання:

1.Функціонування ландшафтів.

2.Динаміка ландшафтів.

Природні зміни і саморозвиток ландшафтів.

Антропогенні зміни і стійкість ландшафтів.

Стійкість ландшафтів.

3.Розвиток ландшафтів.

7.1. Функціонування ландшафтів

Мета: вивчити функціонування ландшафтів, основні терміни.

План:

1.Функціонування ландшафтів.

2.Головні складові функціонування ландшафтів.

Функціонування ландшафтів - це сукупність всіх процесів переміщення, обміну і трансформації речовини і енергії всередині ПТК або між різними ПТК як інтегральний фізико-географічний процес. Головними складовими функціонування ландшафтів являються: 1) вологообмін; 2) мінеральний обмін; 3) газообмін; 4) енергообмін і 5 )біогенний кругообіг.

Вологообмін називають "кровообігом ландшафту", оскільки склад­на система водних потоків пронизує ландшафт подібно кровоносній системі людини. За посередництвом потоків вологі відбувається основ­ний мінеральний обмін між окремими складовими частинами ландшаф­ту. Переміщення вологи супроводжується формуванням розчинів, транспортуванням і акумуляцією хімічних елементів; переважна біль­шість геохімічних реакцій відбувається у водному середовищі. Голо­вними процесами вологообміну є: 1) випадіння атмосферних опадів; 2) поверхневий стік; 3) інфільтрація і підземний стік; 4) підняття ґрунтових розчи­нів по капілярах і випаровування; 5) транспірація; 6) конденсація вологи в атмосфері і нове випадання опадів.

Мінеральний обмін в ландшафті відбувається під дією сили тяжіння і, на відміну від вологообміну, має вигляд спрямованих в один бік міг­раційних гравітаційних потоків, а не кругообігу. Мінеральні речовини

мігрують в ландшафті у вигляді: 1) твердих продуктів денудації гірських порід, що переміщуються по схилах під дією сили тяжіння; 2) твердих продуктів вулканічних вивержень; 3) механічних домішок у воді (завислі наноси); 4) механічних домішок у повітрі (пил); 5) водорозчинних речовин, тобто іонів, що переміщуються з водними потоками і приймають участь в геохімічних і біохімічних реакціях.

Газообмін - це переміщення, розчин і трансформація газоподібних речовин, а також циркуляція повітряних мас, яка супроводжується обміном речовиною і енергією.

Енергообмін являє собою кругообіг і трансформацію сонячної енергії. Сонячна енергія здатна перетворюватися в різні інші види енергії -теплову, хімічну, механічну. За рахунок сонячної енергії відбуваються всі внутрішні процеси обміну в ландшафті, включаючи вологообмін і біогенний кругообіг. Забезпеченість сонячною енергією обумовлює інтенсивність функціонування ландшафтів. Добові і сезонні коливання кількості сонячної енергії обумовлюють основні цикли функціонування - добовий і річний.

Біогенний кругообіг - це процеси утворення і руйнування органічної речовини. Утворення органічної речовини із неорганічної здійснюється первинними продуцентами (вищими рослинами, водоростями і бактеріями) за рахунок сонячної енергії і називається фотосинтезом. Руйнування органічної речовини відбувається внаслідок поїдання рос лин фітофагами, а фітофагів — зоофагами, а також розкладання відмер лих органічних решток мікроорганізмами.

Кожний з п'яти головних процесів функціонування ландшафтів складається із численних елементарних процесів, які мають фізичний, хімічний або біологічний характер. Прикладами фізичних процесів функціонування є падіння крапель дощу, нагрівання чи охолодження земної поверхні, підняття ґрунтових розчинів по капілярах, випаровування. Прикладами хімічних процесів функціонування є механічна, водна, по вітряна, біогенна та техногенна міграція хімічних елементів. І, нарешті, біологічними процесами функціонування є фотосинтез, розкладання органічної маси мікроорганізмами і т. ін.

Дослідження кожного з цих елементарних процесів методами від повідних наук - фізики, хімії, біології - дозволяє вивчити інтегральні процеси функціонування ландшафтів. Фізичні процеси функціонування вивчає геофізика ландшафту, хімічні - геохімія ландшафту, біологічні – ботика ландшафту (біогеоценологія). Дослідження здійснюються на комплексних географічних стаціонарах шляхом регулярних і багаторічних спостережень.