
- •Історія виникнення, сучасний стан і перспективи розвитку ландшафтознавства Основні питання:
- •Історія виникнення і становлення ландшафтознавства
- •1.2. Сучасний стан ландшафтознавства
- •1.Сучасний стан ландшафтознавства.
- •Перспективи розвитку ландшафтознавства
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Ландшафтознавство як наука Основні питання:
- •2.1. Об'єкт ландшафтознавства
- •2.2. Предмет ландшафтознавства
- •Місце ландшафтознавства у системі географічних наук
- •2.3. Мета і головні завдання ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •2.4.Природні системи
- •Поняття природної системи.
- •Ландшафтний підхід — концепція природного територіального комплексу.
- •Екологічний підхід — концепція екосистеми.
- •2.5.Ландшафтно-екологічний підхід
- •Інтеграція ландшафтного та екологічного підходів.
- •Особливості ландшафтно-екологічного підходу.
- •2.6.Визначення ландшафтної екології
- •Короткий нарис з історії ландшафтної екології.
- •2.7.Геосистема як предмет ландшафтної екології
- •2.8.Загальні властивості геосистем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Поняття про ландшафт. Класифікація ландшафтів Основні питання:
- •3.1. Поняття про ландшафт
- •Три трактування терміну "ландшафт"
- •3.2. Класифікація ландшафтів
- •Основні поняття та положення.
- •Типологічна класифікація ландшафтів.
- •Регіональна класифікація ландшафтів.
- •Мал.1. Схема співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць ландшафтного поділу території.
- •3.3. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії птк
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Просторова структура ландшафтів Основні питання:
- •4.1. Основні поняття та положення
- •Вертикальна або компонентна структура ландшафтів
- •4.2. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •5.2.Основні способи декомпозиції
- •Вертикальні межі геосистем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6.
- •Загальна схема та основні положення.
- •Антропічні аспекти генетико-еволюційних відношень
- •6.2.Потік і трансформація енергії
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Мал. . Схема потоку енергії в геосистемі:
- •Антропічні аспекти.
- •Типологія.
- •6.3. Потоки вологи
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Мал. . Схема потоків вологи в геосистемі:
- •Антропічні аспекти.
- •Типологія потоку вологи.
- •6.4.Міграція та обмін мінеральних речовин
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Надходження розчинених мінеральних речовин з атмосферними опадами, т/км2 за рік (за л.М. Горєвим, а.М. Ніканоровим, в.І. Пелешенко, 1989)
- •Залучення елементів до біологічного круговороту, кг/га за рік (за т.І. Євдокимовою, т.Л. Бистрицькою, 1976)
- •6.5.Забруднення та самоочищення геосистем
- •Антропічні аспекти
- •Головні фактори і показники самоочищення геосистем (за м.А. Глазовською, 1989; Дж. Фортескью, 1985; в.П. Солнцевою, 1982)
- •Типологія забруднення та самоочищення геосистем
- •6.5.Продуційні процеси
- •Коротка історична довідка
- •Загальна схема
- •Наявність світла та сприятлива температура
- •Середня продуктивність геосистем (за р. Уіттекером, 1980)
- •Середня швидкість формування гумусного горизонту ґрунтів, т/га (за ф.М. Лісецьким, 1990)
- •Антропічний аспект
- •Типологія
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 функціонування, динаміка і розвиток ландшафтів Основні питання:
- •7.1. Функціонування ландшафтів
- •7.2. Динаміка ландшафтів.
- •Природні зміни ландшафтів.
- •Антропогенні зміни ландшафтів.
- •Стійкість ландшафтів.
- •7.3.Розвиток ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8. Методи дослідження і картографування ландшафтів Основні питання:
- •8.1. Польові дослідження і картографування ландшафтів
- •8.2.Польовий період ландшафтних досліджень
- •Польовий період.
- •Післяпольовий (камеральний) період.
- •8.3. Стаціонарні та напівстаціонарні дослідження ландшафтів
- •8.3. Дистанційні дослідження ландшафтів
- •Комп'ютеризація ландшафтознавчих досліджень
- •Контрольні запитання:
- •Тема 9. Галузеві напрями ландшафтознавства Основні питання:
- •9.1. Ландшафтознавство гірських країн
- •Аквальне ландшафтознавство
- •9.2. Палеоландшафтознавство
- •Історичне ландшафтознавство
- •9.3. Антропогенне ландшафтознавство
- •Урбаністичне ландшафтознавство
- •9.4. Екологічне ландшафтознавство
- •Космічне ландшафтознавство
- •9.5. Геофізика ландшафтів
- •9.6. Геохімія ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Прикладні дослідження ландшафтів Основні питання:
- •10.1. Агроландшафтознавчі дослідження
- •10.2. Меліоративно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.3. Рекреаційно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.4. Природоохоронно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.5. Медико-ландшафтознавчі дослідження
- •10.6. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань
- •10.7. Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків аварії на чаес
- •10.8. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11. Ландшафти україни Основні питання:
- •11.1. Ландшафти України: класифікація, чинники формування, характерні риси
- •11.2.Рівнинні ландшафти України
- •11.3.Лісостепові ландшафти
- •11.4.Степові ландшафти
- •11.5.Гірські ландшафти України
- •11.6. Вивчення ландшафтів України
- •Контрольні запитання:
Контрольні запитання:
1. Як перекладається слово "ландшафт"? В чому відмінність між поняттями "пейзаж" і географічним терміном "ландшафт"?
2. Хто і коли першим використав слово "ландшафт" як науковий термін?
3. Хто і коли вперше запропонував термін "ландшафтознавство"?
4. Кого вважають засновниками вчення про ландшафт?
5. Який час називають першим етапом в історії розвитку ландшафтознавства?
6. Який час називають другим етапом в історії розвитку ландшафтознавства?
7. Який час можна вважати третім етапом в історії розвитку ландшафтознавства?
8. Назвіть головні ознаки сучасного етапу розвитку ландшафтознавства.
9. Назвіть перспективні напрями ландшафтознавчих досліджень.
Тема 2. Ландшафтознавство як наука Основні питання:
1.Об'єкт ландшафтознавства.
Поняття про природні територіальні комплекси.
2.Предмет ландшафтознавства.
Місце ландшафтознавства у системі географічних наук.
3.Мета і головні завдання ландшафтознавства.
Структура ландшафтознавства.
4.Природні системи.
Ландшафтний підхід до їх аналізу.
Екологічний підхід до їх аналізу.
5.Ландшафтно-екологічний підхід.
6.Визначення ландшафтної екології.
7.Геосистема як предмет ландшафтної екології.
8.Загальні властивості геосистем.
2.1. Об'єкт ландшафтознавства
Мета: вивчити об‘єкт ландшафтознавства, поняття про природні територіальні комплекси, основні терміни.
План:
Об'єкт ландшафтознавства.
Поняття про природні територіальні комплекси.
За прийнятими в філософії ознаками, наявність у наукового напрямку власного об'єкта і предмета досліджень дає підстави для його визначення як самостійної галузі знань. Об'єктом дослідження ландшафтознавства є географічний ландшафт, а також більші і менші за нього одиниці ландшафтного поділу території. Всі ці одиниці, незалежно від розміру і складності будови, мають, загальну назву - природні територіальні комплекси (скорочено ПТК).
Основоположником вчення про природний комплекс вважається В.В.Докучаєв. Він першим висунув ідею про загальний зв'язок природних явищ, про тісну взаємодію всіх; компонентів природного середовища і необхідність особливої наукової дисципліни, що повинна займатися вивченням взаємовідношень між живою і неживою природою.
Кінцеве визначення ця ідея знайшла у учнів В.В.Докучаєва. А.Н.Краснов в роботі "Основи землезнавства" (1895) вперше визначив географію як науку про географічні комплекси (сполучення), а Г.Н.Висоцький в роботі "Про карту типів місцезростання" (1904) поставив питання про необхідність вивчення і картографування природних територіальних єдностей.
Природними територіальними комплексами ( М.А.Солнцев) називають природні комплекси, які складаються з усіх основних компонентів природи (гірських порід, рельєфу, приземного шару повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, рослинності та тварин), тобто є повними, на відміну від неповних - одно- чи двочленних. Одночленними природними комплексами називають комплекси, які утворюють окремі природні компоненти. Так, наприклад, фітоценоз - це природний комплекс, який утворюють лише рослини, зооценоз утворюють лише тварини і т. д. Такі природні комплекси є об'єктом досліджень відповідних галузей фізичної географії: фітоценози вивчаються геоботанікою, зооценози - зоогеографією і т. д. Комплексна фізична географія розглядаю їх лише як окремі природні компоненти. Двочленними природними комплексами називають комплекси, які складаються з двох природних компонентів. Прикладом двочленного природного комплексу є біоценоз, до складу якого входять взаємозв'язані фітоценоз і зооценоз.
Об'єктом ландшафтознавства є повні природні територіальні комплекси, що являють собою цілісне і закономірне поєднання природних компонентів, які взаємодіють і утворюють єдину нерозривну систему.
За розмірами і складністю внутрішньої організації ПТК дуже різноманітні: від невеликих і досить однорідних за природними умовами до величезних, складних і досить різнорідних. В сучасній фізичній географії розрізняють ПТК трьох основних організаційних рівнів: а) планетарного, б) регіонального, в) локального. До ПТК планетарного рівня відносять, географічну оболонку в цілому, материки і океани. Одиницями регіонального рівня є фізико-географічні країни, зони, провінції, області і райони. До одиниць локального рівня відносять ландшафти, а також місцевості, урочища і фації, які їх складають. Найбільш просту внутрішню організацію мають ПТК локального рівня. Із збільшенням рангу ступінь складності і площа ПТК зростають, оскільки вони вже включають в себе певну кількість ПТК більш низького рангу.
Таким чином, під природними територіальними комплексами розуміють ділянки географічної оболонки, які якісно відрізняються від інших ділянок, відділяються від сусідніх комплексів природними межами та являють собою цілісне і закономірне поєднання природних компонентів або комплексів нижчого рангу.
В сучасному ландшафтознавстві використовуються декілька термінів для позначення основного об'єкта дослідження: "природний територіальний комплекс", "географічний комплекс" (скорочено - "геокомплекс"), "ландшафтний комплекс", "географічна система" (скорочено -"геосистема"). Вони розглядаються як синоніми. Більш конкретне визначення має термін "природний територіальний комплекс". Суттєва незручність цього терміну - громіздкість. Частково вирішує цю проблему використання його абревіатури - ПТК. Термін "геокомплекс" втричі коротший, але може використовуватися і для позначення об'єктів соціальної і економічної географії, що здатне викликати плутанину. Проте він має універсальний характер і, на відміну від ПТК, може використовуватися для позначення як територіальних, так і аквальних природних комплексів. Універсальне значення має і термін "геосистема", запропонований в 1963 р. В.Б.Сочавою. Недоліком, як і у випадку з терміном "геокомплекс", є можливість використання терміну "геосистема" для позначення об'єктів соціальної і економічної географії. Термін "ландшафтний комплекс" несе в собі тавтологію: поняття "ландшафтний" вже містить у собі уявлення про комплексність. Але, якщо розглядати слово "ландшафтний", як таке, що поєднує всі таксони ландшафтного поділу території, словосполучення "ландшафтний комплекс" здається достатньо зручним для використання його як загального для природних комплексів будь-якого рангу.
Під територіальними комплексами розуміють наземні природні комплекси або природні комплекси суходолу. Проте ландшафтознавством вивчаються не тільки наземні, але і водні або аквальні природні комплекси (ПАК).