
- •Історія виникнення, сучасний стан і перспективи розвитку ландшафтознавства Основні питання:
- •Історія виникнення і становлення ландшафтознавства
- •1.2. Сучасний стан ландшафтознавства
- •1.Сучасний стан ландшафтознавства.
- •Перспективи розвитку ландшафтознавства
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Ландшафтознавство як наука Основні питання:
- •2.1. Об'єкт ландшафтознавства
- •2.2. Предмет ландшафтознавства
- •Місце ландшафтознавства у системі географічних наук
- •2.3. Мета і головні завдання ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •2.4.Природні системи
- •Поняття природної системи.
- •Ландшафтний підхід — концепція природного територіального комплексу.
- •Екологічний підхід — концепція екосистеми.
- •2.5.Ландшафтно-екологічний підхід
- •Інтеграція ландшафтного та екологічного підходів.
- •Особливості ландшафтно-екологічного підходу.
- •2.6.Визначення ландшафтної екології
- •Короткий нарис з історії ландшафтної екології.
- •2.7.Геосистема як предмет ландшафтної екології
- •2.8.Загальні властивості геосистем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Поняття про ландшафт. Класифікація ландшафтів Основні питання:
- •3.1. Поняття про ландшафт
- •Три трактування терміну "ландшафт"
- •3.2. Класифікація ландшафтів
- •Основні поняття та положення.
- •Типологічна класифікація ландшафтів.
- •Регіональна класифікація ландшафтів.
- •Мал.1. Схема співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць ландшафтного поділу території.
- •3.3. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії птк
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Просторова структура ландшафтів Основні питання:
- •4.1. Основні поняття та положення
- •Вертикальна або компонентна структура ландшафтів
- •4.2. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •5.2.Основні способи декомпозиції
- •Вертикальні межі геосистем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6.
- •Загальна схема та основні положення.
- •Антропічні аспекти генетико-еволюційних відношень
- •6.2.Потік і трансформація енергії
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Мал. . Схема потоку енергії в геосистемі:
- •Антропічні аспекти.
- •Типологія.
- •6.3. Потоки вологи
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Мал. . Схема потоків вологи в геосистемі:
- •Антропічні аспекти.
- •Типологія потоку вологи.
- •6.4.Міграція та обмін мінеральних речовин
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Надходження розчинених мінеральних речовин з атмосферними опадами, т/км2 за рік (за л.М. Горєвим, а.М. Ніканоровим, в.І. Пелешенко, 1989)
- •Залучення елементів до біологічного круговороту, кг/га за рік (за т.І. Євдокимовою, т.Л. Бистрицькою, 1976)
- •6.5.Забруднення та самоочищення геосистем
- •Антропічні аспекти
- •Головні фактори і показники самоочищення геосистем (за м.А. Глазовською, 1989; Дж. Фортескью, 1985; в.П. Солнцевою, 1982)
- •Типологія забруднення та самоочищення геосистем
- •6.5.Продуційні процеси
- •Коротка історична довідка
- •Загальна схема
- •Наявність світла та сприятлива температура
- •Середня продуктивність геосистем (за р. Уіттекером, 1980)
- •Середня швидкість формування гумусного горизонту ґрунтів, т/га (за ф.М. Лісецьким, 1990)
- •Антропічний аспект
- •Типологія
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 функціонування, динаміка і розвиток ландшафтів Основні питання:
- •7.1. Функціонування ландшафтів
- •7.2. Динаміка ландшафтів.
- •Природні зміни ландшафтів.
- •Антропогенні зміни ландшафтів.
- •Стійкість ландшафтів.
- •7.3.Розвиток ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8. Методи дослідження і картографування ландшафтів Основні питання:
- •8.1. Польові дослідження і картографування ландшафтів
- •8.2.Польовий період ландшафтних досліджень
- •Польовий період.
- •Післяпольовий (камеральний) період.
- •8.3. Стаціонарні та напівстаціонарні дослідження ландшафтів
- •8.3. Дистанційні дослідження ландшафтів
- •Комп'ютеризація ландшафтознавчих досліджень
- •Контрольні запитання:
- •Тема 9. Галузеві напрями ландшафтознавства Основні питання:
- •9.1. Ландшафтознавство гірських країн
- •Аквальне ландшафтознавство
- •9.2. Палеоландшафтознавство
- •Історичне ландшафтознавство
- •9.3. Антропогенне ландшафтознавство
- •Урбаністичне ландшафтознавство
- •9.4. Екологічне ландшафтознавство
- •Космічне ландшафтознавство
- •9.5. Геофізика ландшафтів
- •9.6. Геохімія ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Прикладні дослідження ландшафтів Основні питання:
- •10.1. Агроландшафтознавчі дослідження
- •10.2. Меліоративно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.3. Рекреаційно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.4. Природоохоронно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.5. Медико-ландшафтознавчі дослідження
- •10.6. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань
- •10.7. Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків аварії на чаес
- •10.8. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11. Ландшафти україни Основні питання:
- •11.1. Ландшафти України: класифікація, чинники формування, характерні риси
- •11.2.Рівнинні ландшафти України
- •11.3.Лісостепові ландшафти
- •11.4.Степові ландшафти
- •11.5.Гірські ландшафти України
- •11.6. Вивчення ландшафтів України
- •Контрольні запитання:
Три трактування терміну "ландшафт"
На думку С.В.Калесника і Ф.М.Мількова, існує три трактування терміну "ландшафт": 1) загальне; 2) типологічне; 3) індивідуальне.
Згідно загальному трактуванню термін "ландшафт" є синонімом природного територіального комплексу будь-якого таксономічного рангу.
Такої точки зору додержувались Ф.М.Мільков і Д.Л.Арманд. Ландшафт, на їх думку, таке ж загальне поняття, як клімат, грунт, рельєф. Загальні визначення клімату, ґрунту, рельєфу не мають на увазі якусь конкретну територію; передбачається, що вони з однаковим успіхом можуть бути застосовані і до великих територій, і до порівняно не великих ділянок, "от болотной кочки до оболочки", як образно висловився росіянин А.Г.Ісаченко.
Згідно з поглядами Ф.М.Мількова і Д.Л.Арманда, можна говорити про ландшафт Руської рівнини, ландшафт Кавказу, болотний ландшафт, лісовий ландшафт і т. д. У такому розумінні термін "ландшафт" широко використовується і в науково-популярній географічній літературі. Мабуть тому, що це не потребує спеціального знання предмету і доступне розумінню будь-якого читача.
Загальне трактування терміну "ландшафт" не відповідає сучасному рівню ландшафтознавства, заважає його подальшому розвитку і породжує помилкові уявлення. Попри не досить вдале запозичення "німецького" терміну "ландшафт" для індивідуальних одиниць поділу території, розробленість індивідуальної і типологічної класифікації ПТК дає всі можливості для їх виявлення на місцевості і картографування.
За типологічним трактуванням ландшафт - це ПТК, які за рангом, тобто розмірами і складністю будови, дорівнюють ландшафту в його індивідуальному розумінні, але, на відміну від нього, не мають індивідуальних рис.
Близькі за властивостями ландшафти, відповідно з поглядами послідовників типологічного трактування (Б.Б.Полинов, М.А.Первухин, М.О.Гвоздецький, О.М.Маринич, П.Г.Шищенко), неодмінно повторюються в межах більшої або меншої території і можуть поєднуватись за типовими ознаками у певні групи - види, роди, типи та інші операційні одиниці типологічної класифікації ландшафтів.
Відповідно до індивідуального трактування ландшафт розуміється як індивідуальна територіальна одиниця, тобто конкретний, неповторний ПТК, що є більшим за місцевості, урочища і фації які його складають; але меншим за фізико-географічні райони та інші, більші від нього територіальні одиниці, складовою частиною яких він є.
Згідно з індивідуальним трактуванням, кожний ландшафт має власну географічну назву і точне положення на карті. Звичайно цю назву призначають за назвою населеного пункту, який є найбільшим в межах його території. Індивідуальне трактування ландшафту розробляли відомі російські і українські фізико-географи і ландшафтознавці Л.С.Берг, Л.Г.Раменський, С.В.Калесник, М.А.Солнцев, К.І.Геренчук, А.Г.Ісаченко, В.О.Ніколаєв, К.В.Пашканг, а надалі ефективно використали їх численні учні в усіх куточках колишнього СРСР: В.С.Давидчук - в Україні, Г.І.Марцинкевич - у Білорусі, В.Є.Прока - в Молдові та ін.
Проте над розумінням терміну "ландшафт" як конкретної територіальної одиниці тяжіє його первісне, "німецьке" розуміння як об'єкта, що не має визначених меж. Зараз вже невідомо, чому він був використаний фундаторами ландшафтознавства для позначення певної територіальної одиниці, але поки що всі спроби його заміни на інший термін не мали успіху. Ні один з запропонованих на його заміну термінів не набув загального вжитку.
Що стосується типологічного і індивідуального трактувань, то вони не суперечать один одному, а доповнюють один одного. І слід вважати доцільним використання обох трактувань. Кожний ландшафт володіє своїми специфічними особливостями природи і в цьому відношенні він є індивідуальним, неповторним. В той же час близькі за походженням і властивостями ландшафти можна поєднувати в певні типологічні групи - види, роди, типи і т. д. Яскравим прикладом є карта ландшафтів Київської області, складена колективом ландшафтознавців Інституту географії НАН України під керівництвом В.С.Давидчука.
На ній одночасно відображена структура як індивідуальних, так і типологічних одиниць ландшафтного поділу території: 39 індивідуальних ландшафтів, що відносяться до двох типів - мішано-лісового і лісостепового, поєднані у 8 родів.
У 1947 р. С.В.Калесник дав трактування поняття географічний ландшафт - це ділянка географічної оболонки, яка володіє відомою індивідуальною структурою, що типово виражена на значному просторі, нерозривно зв'язана з структурою географічної оболонки у цілому та нею обумовлена. Тобто, з одного боку ландшафт має власні структуру і індивідуальні риси, отже є індивідуальною або регіональною таксономічною одиницею, що більше в такому вигляді не повторюється і може мати власне ім'я. З іншого боку, ландшафт є однією з частин географічної оболонки і може мати генетично обумовлену схожість з іншими частинами, отже є також і типологічною таксономічною одиницею.