43. Складне речення. Особливості складного речення : різні підходи до тлумачення його природи. Статус складних речень ускладненого типу. Граматична природа речень з кількома присудками.

У лінгвістиці відоме тлумачення складного речення, як поєднання окремих речень, що тільки певною мірою сполучаються і функціонують на певному рівні, як відносно формальне їх об’єднання.

При цьому заперечував необхідність терміну «складне речення» надаючи перевагу «об’єднання речень»(Шахматов, Пєшковський).

На думку інших лінгвістів у складному реченні спостерігається смислове об’єднання предикативних одиниць і формальне водночас. Тобто складне речення – це не сума значень його складників, а утворення значно вищого ієрархічного порядку.

Складне речення – синтаксично – комунікативна одиниця вищого порівняно з простим реченням порядку.

Компоненти складного речення не мають найголовнішої властивості речення, я к комунікативної одиниці – смислової закінченості, тому що це властиво тільки складному реченню, що й наближає його до простого речення.

Особливості складного речення зумовлюються двома зовсім відмінними тлумаченнями його природи:

1. Одні лінгвісти вважаютьскадне речення поєднання окремих речень. Використовують термін , не «складне речення», а « сполучення речень»(Шахматов)

2. Інші лінгвісти відстоюють думку про цілісний характер складного речення.(Богородиць кий)

Головною ознакою складного речення є поліпредикативність.

За Грищенком складносурядні і складнопідрядні речення в чистому вигляді і у практиці трапляються рідше порівняно з такими реченнями, яким властива різноманітна ускладненість граматичних зв’язків між складовими частинами.

Класифікацію таких речень здійснив Кулик, відносячи їх до речень із сурядними і пірядними зв’язками.

Питання про кваліфікацію так званих складних речень ускладненого типу є актуальним у сучасній лінгвістиці.

І.Вихованець, що коли складне речення включає три або більше предикативних частин, то воно стає ускладненою складною конструкцією.

Дослідник Двонч розмежовував :

1. просте складне речення; 2) ускладнене просте речення.

2. До першого типу зараховуються такі речення, в яких наявний один граматичний зв'язок між складовими частинами, а до другого типу такі складні речення, в яких одночасно може реалізуватися два типи граматичного зв’язку.

Отже, в синтаксисі існують різні терміни: ускладнені складні речення, складі речення із сурядним і підрядними зв’язками, складне речення із сурядним і безсполучниковим зв’язками, складне речення із сурядним, підрядним, безсполучниковим зв’язками.

Всі вони по – різному тлумачуться і розглядаються.

Загнітко зазначає, що ускладнення структури складного речення слід розглядати лише на тлі визначальних сполучникових типів зв’язку – сурядності або підрядності.

Думки про те, що речення з однорідними присудками входять у сферу складного речення досить обґрунтована і має значення поширення.(Бєлошапкова).

Однак у більшості граматичних слов’янських позицій панує погляд на речення з однорідними присудками як прості ускладненні речення. Це стосується і окремих сучасних українських дослідників. Хоча Кучеренко відстоює думку про складний характер таких речень.

Поширеним є погляд Травниченка, який зазначає, що однорідними бувають всі члени речення, крім дієслів присудка.

Отже, наведене твердження є достатнім критерієм для кваліфікацій речень з однорідними дієслівними присудками, як складних, а речення з однорідними складеними іменними присудками, як прості.

Мовознавець Грбачек заперечує тезу про співвідношення кожного дієслова присудка з реченням і вважає, що однорідним є дієслова присудки синонімічної та антонімічної семантики, які взаємно доповнюють один одного.

Наприклад: Пісня розсипалася, розлилася і розірвалася.

Зокрема в таких реченнях, де присудок виражає дві різні дії, які пов’язані у часі вважають дієслівними основами двох різних речень.

Загнітко вважає – речення з однорідними присудками варто відносити до простих ускладнених речень. Однак від таких речень, тобто простих ускладнених, слід відрізняти речення з нерозчленованим присудком – Бєлошапкова, Шведова.