18. Морфологічні і неморфологічні способи творення

Існує 2 класифікації способів словотворення:

1. За лексико-граматичним характером словотвірної бази і словотвірних засобів (Морфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний).

2. За видом словотвірних формантів (за основними компонентами) (Суфіксальний, префіксальний, постфіксальний, суфіксально-префіксальний, суфіксально-постфіксальний, суфіксально-префіксально-постфіксальний, префіксально-постфіксальний, основоскладання, словоскладання, абревіація, зрощення, семантичний спосіб, універбація, конверсія, флективний спосіб, акцентуація).

До морфологічних належать усі способи, які утворюються за допомогою афіксів.

За наявністю або відсутністю афіксів у словотвірному форманті – афіксні, безафіксні.

Суфіксальний – похідне слово утворюється за допомогою форманта, основний компонент якого – суфікс. Може бути субстанціальним чи нульовим. Застосовується при утворенні всіх повнозначних частин мови, крім займенників.

Нульова суфіксація – це утворення похідних слів за допомогою нульового суфікса із нульовим закінченням. Твірне слово усікається, до усіченої частини додається нульовий суфікс і нульова флексія (розмах, напад, удар; дань, зелень, гладь; шов, рів; посол).

Флективний – за допомогою флексії утворюються словоформи, проте окремі флексії здатні утворювати похідні слова з новим значенням у відповідній позиції (виконують функцію словотвірних формантів).

До них належать:

• Іменникова флексія –а зі значенням особи жіночої статі (кум-кума);

• Іменникова флексія –е з топонімічним значенням (Смолин-Смолине);

• Іменникова флексія –а зі значенням абстрактних та конкретних іменників (зрада, споруда);

• Прикметникові флексії –ий, -а, -е зі значенням відносності (золото-золотий).

Постфіксальний (формант - постфікс)

1. Дієслова з -ся (дивитися);

2. Займенники і прислівники з –сь (хтось, десь, колись);

3. Займенники і прислівники з –небудь (хто-небудь);

4. Нерегулярний –будь (коли-небудь);

5. Нерегулярний –то (якось-то).

Префіксальний (формант – префікс)

Може супроводжуватися такими морфологічними явищами:

• Інтерфіксами (мліти-зомліти);

• Зміна місця наголосу (веснА-прОвесна, ітИ-вИйти);

• Чергування і-й на початку слова (іти-вийти).

Взаємодіє із суфіксальним та постфіксальним способами (український – по-українськи).

Найчастіше зустрічається при творенні дієслів, рідше – іменників, прикметників.

Суфіксально-префіксальний (форманти – суфікс і префікс)

Утворюються прикметники, дієслова, прислівники (межа-безмежний; рука-приручити).

Флективно-префіксальний (форманти – флексія і префікс)

(Зуб – беззубий, дуб-піддубний).

Постфіксально-префіксальний (форманти – постфікс і префікс)

Найчастіше вживається постфікс –ся (вдуматися, зломитися, розлетітися, виспатися, добудитися, загулятися, зневіритися, набігатися, обпитися, відкоситися, проговоритися)

Суфіксально-постфіксальний (форманти - суфікс і постфікс)

Постфікс –ся і дієслівні суфікси –а, -ти, -ити, -іти, -увати (брат-брататися).

Постфіксально-суфіксально-префіксальний (форманти – префікс, постфікс)

Неморфологічні способи словотворення

Морфолого-синтаксичний (конверсія) (словотвірний засіб – тільки парадигма слова, без застосування інших словотвірних засобів).

Початкова форма твірного слова стає початковою формою для похідних слів, за будовою нічим не відрізняється. Найґрунтовніше вмотивоване вузьке поняття конверсії, яке ґрунтується на функції словозміни парадигми (вживання слів в новій синтаксичній функції; супроводжується набуттям нового морфологічного значення і зміною засобів його вираження). Це різновид транспозиції (нарочена, загорілий, стоячи, мамо).

Складання - об'єднання кількох слів або основ в одне ціле (ледве-ледве, брат-сестра, хліб-сіль, місто-герой, Електрон-2).

Абревіація – різновид слово- і основоскладання.

Похідне слово утворюється поєднанням компонентів кількох слів. Поєднувані компоненти є асемантичними частинами слова або окремими звуками. Компонентом абревіатури може бути і ціле неусічене слово. Утворюються частіше іменники, рідше – прикметники (ПТУ, іст-філ, завкафердою, ТУ-154).

Зрощення - похідне слово утворюється на базі синтаксично вільного словосполучення, компоненти якого зливаються в єдину цілісну лексичну одиницю без формально граматичних змін (задарма, запанібрата, перекотиполе, втридорога).

Зрощення подібне до основоскладання, але при основоскладанні компоненти словосполучень зазнають структурно-граматичних змін, поєднуються за допомогою інтерфіксів, а при зрощенні – повністю зберігають свою структуру і граматичну форму (Сьогодні, триста).

Лексико-семантичний (формант – зміна семантики)

Звукова оболонка слова залишається незмінною, але слово набуває нового значення, стає похідним. Акт семантичного творення зводиться до переходу семем слова в одну лексему (крило птаха, літака). Не застосовуються формально-структурні засоби словотворення:

1. Розщеплення багатозначного слова на омоніми (корінь – частина дерева; корінь слова)

2. Семантична конденсація словосполучення в слово, що стає омонімом до свого відповідника (пісок – будівничий матеріал; цукровий пісок)

3. Умовна номінація за вже існуючою назвою (Одеса – місто; назва ресторану).

Універбація – різновид суфіксального способу, при якому словосполучення за допомогою суфіксації згортається в одне слово (заліковка – залікова книжка).

Контамінація – хзрещення двох мовних одиниць, які перебувають в парадигматичних або семантичних відношеннях між собою одночасно спливають у свідомості мовця при потребі позначення певного поняття чи ситуації, тобто переплітаються або поєднуються в межах однієї новоутвореної одиниці (хилитати – схиляти і хитати).

Телескопія – склеюються початковий елемент першого слова і кінець другого. На відміну від абревіації, яка спирається на словосполучення, телескопія орієнтується на розріднені слова, між якими – відношення сурядності, які не є синтагматично пов'язаними. Найчастіше утворюються наукові терміни (белальгін – беладонна, анальгін).

Неморфологічні способи словотворення:

• через злиття цілого словосполучення; (цього дня сьогодні, добра ніч добраніч);

• через набуття ним нового значення:

• корінь (у рослин) корінь (у математиці);

• супутник (людина) супутник (літальний апарат);

• шляхом переходу однієї частини мови в іншу: завідуючий, операційна, кругом, відпочиваючий.