- •1. Теорії походження Київської Русі.
- •3. Київська Русь за правління Володимира Великого
- •4Прийняття Християнства на Русі та його наслідки.
- •5. Розквіт Київської Русі: Правління Ярослава Мудрого.
- •7. Феодальні війни та княжі з’їзди Руських князів другої половини XI – початку XII ст.
- •9. Період роздробленості Київської Русі: друга половина XII – перша половина XIII ст.
- •10. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •11. Культура Київської Русі.
- •12. Соціальний устрій Київської Русі.
- •13. Галицьке князівство: друга половина XI ст. – 1199 р.
- •15. Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення
- •17. Причини виникнення козацтва. Д. Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •18. Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •19. Релігійна та культурна діяльність братств.
- •20. Берестейська церковна унія: причини і наслідки.
- •21. Козацько-селянські повстання під проводом к. Косинського і с. Наливайка.
- •22. Державний устрій української козацької держави б. Хмельницького.
- •23. Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського.
- •24. Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка.
- •25. Антимосковський виступ гетьмана і. Мазепи: причини і наслідки.
- •26. Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •27. Діяльність гетьмана п. Орлика
- •28. Гайдамацький рух на Україні у хvііі ст.
- •29. Ліквідація російським царизмом української державності у другій половині XVIII ст.
- •30. Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •31. Громадівський рух в Україні.
- •32. Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст. Формування багатопартійної системи.
- •33. Серпневий "путч" 1991 р. Проголошення незалежності України та перші кроки її розбудови.
- •34. Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •37. Міжнародне становище унр на початку 1919 р. Війна більшовицької Росії проти унр.
- •38. Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості
- •39. Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України
- •41. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
- •42. Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період.
- •43. Встановлення влади Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики унр.
- •44. Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату п.Скоропадського.
- •45. Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду п.Скоропадського
- •46. Боротьба зунр проти польської агресії
- •47. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •48. Українсько-польсько-радянська війна 1920 р
- •49. Листопадове 1918 р. Повстання у Львові. Утворення зунр.
- •50. Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •51. Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище унр у 1919 р.
- •52. Розкрийте суть операції "Вісла".
- •53. Україна в роки Першої світової війни.
- •54. Переяславський договір 1654 р. З Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
- •55. Розкрийте суть Варшавського договору 1920 р.
- •56. Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання, умови, наслідки.
- •57. Антинацистський Руху опору в Україні в роки Другої світової війни.
- •58. Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •59. Політика "радянізації" на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр.
- •61. Особливості зовнішньополітичної діяльності незалежної України
15. Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення
Причин занепаду Київської Русі було багато.
Перша — надто великі розміри держави: вона була найбільшою в Європі і до її складу входили не лише українці, але й цілий конгломерат (об'єднання силою) народів, об'єднаних владою спільної династії та Церкви. Осередком влади був Київ. Колосальні простори, мало залюднених земель утруднювали і так слабку комунікацію. Поки на чолі держави стояв могутній князь, як Володимир чи Ярослав, державне правління було більш-менш добре зорганізоване. Але, якщо князі корилися батьковій волі, — хоч і тут ми бачили вияви непослуху збоку синів Володимира — то волі старшого брата, дядька, а іноді й племінника вони не корились. Міцність династії захитувала численність нащадків Ярослава та брак певних законів престолонаслідування —чи то по лінії брата за братом, чи по простій — від батька до сина, — кожна зміна Великого князя викликала непорозуміння, і як наслідок міжусобну війну. Ще однією важливою причиною занепаду Київської Русі було те, що в ході історичного розвитку не було створено стабільний адміністративний орган, як це було наприклад у Візантії, яка теж часто переживала міжусобні війни, але завдяки чиновницькому апарату держава змогла проіснувати досить довгий час.
Існування КР сприяло економічному, культурному і політичному розвитку східних слов’ян, формуванню східно-слов’янських народів. Культурні досягнення Русі і прийняття християнства вплинули на всю подальшу історичну долю цих народів, відповідно і всієї Європи.
16. Входження українських земель до Великого князівства Литовського та особливості їх адміністративно-політичного статусу.
У середині XII ст. виникає Литовське князівство. Його засновник князь, князь Міндовг, мав у своєму розпорядженні організовану армію і скористався ослабленням князівств Русі, приєднавши до Литви частину Білорусії. Політику Міндовга продовжили Гедимін і Ольгерд. Слов’яни сприймали литовців як визволителів від монгольського панування, оскільки литовські князі проводили обрежну та розумну політику. Вони не замірялися на права слов’янського боярства і городян, не впроваджували великих податків і вирізнялися віротерпимістю (слов’яни - християни, литовці - язичники). Приєднання до Литви рятувало українців від князівських міжусобиць. Литовці зазнавали потужного культурного впливу Русі, почали використовувати “Руську правду” як зведення законів Литовської держави. Литовські бояри і князі часто приймали православ’я, а слов’янська мова стала державною. До кінця XIV ст. кордони князівства досягли Чорного моря. 1362 р. Ольгерд захопив Киїів і незабаром розгромив татар на р. Сині Води, що означало кінець монголо-татарського ярма на території сучасної України. Східні слов’яни значною мірою сприймали Велике князівство Литовське як спадкоємця Київської Русі, адже 90% населення його складали слов’яни. За Ольгерда держава офіційно стала називатися Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтське. Держава являла собою своєрідну федерацію князівств: великий князь спирався на корінні литовські землі, а в підлеглі слов’янські князівства призначав правителями своїх синів, родичів та вельмож.