
- •Модуль 4 "сигнали та спектри" Лекція 4.1 Основи загальної теорії детермінованих сигналів. Гармонійний аналіз періодичних сигналів. Спектри простих сигналів
- •4.1.1 Перетворення сигналів в системах тзі
- •4.1.2 Класифікація сигналів
- •4.1.3 Характеристики детермінованих сигналів
- •4.1.3.1 Енергетичні характеристики
- •44.1.3.2 Представлення довільного сигналу у вигляді суми елементарних коливань.
- •4.1.4. Гармонійний аналіз періодичних сигналів
- •4.1.5. Спектри простих періодичних сигналів
- •4.1.5.1 Періодична послідовність прямокутних відеоімпульсів
- •4.1.5.1.1 Амплітудно-частотний спектр
- •4.1.5.1.2 Фазо-частотний спектр
- •4.1.5.2 Пилкоподібні коливання
- •Послідовність уніполярних трикутних імпульсів
- •4.1.6 Розподіл потужності в спектрі періодичного сигналу
- •Лекція 4.2 Гармонійний аналіз неперіодичних сигналів. Властивості перетворення Фур'є
- •4.2.1 Гармонійний аналіз неперіодичних сигналів
- •2.2 Співвідношення між спектрами одиничного імпульсу та періодичної послідовності імпульсів
- •2.3. Деякі властивості перетворення Фур'є
- •2.3.1 Зрушення сигналу в часі
- •2.3.2 Зміна масштабу часу
- •2.3.3 Зсув спектру сигналу
- •2.3.4 Диференціювання та інтегрування сигналу
- •2.3.5 Додавання сигналів
- •2.3.6 Добуток двох сигналів
- •2.4 Розподіл енергії в спектрі неперіодичного сигналу
- •2.5 Спектри неперіодичних сигналів
- •2.5.1 Прямокутний імпульс
- •2.5.2 Трикутний імпульс
- •2.5.3 Дзвіноподібний (Гаусівський) імпульс
- •2.5.4 Імпульс виду
- •2.5.5 Група однакових і рівностоячих імпульсів (пачка імпульсів)
- •3.1 Дискретизовані сигнали
- •3.1.1 Дискретизована послідовність
- •3.1.2 Спектральна щільність дискретних сигналів
- •3.1.3 Відновлення безперервного сигналу з дискретного сигналу
- •3.2 Визначення спектра аналогового сигналу за сукупністю відліків
- •4.1 Дискретне перетворення Фур'є
- •4.1.1 Амплітудно-фазові характеристики частотних каналів дпф
- •4.1.2 Швидке перетворення Фур’є
- •4.1.3 Швидке перетворення Фур'є в базисах Уолша.
- •1. Кореляційний аналіз детермінованих сигналів.
- •6.1 Сигнали з амплітудною модуляцією.
- •6.2 Амплітудна модуляція при складному моделюючому сигналі.
- •7.1. Сигнали з фазовою модуляцією
- •7.2 Сигнали з частотною модуляцією
- •7.3 Спектральна розкладання чм-і фм-сигналів при малих індексах модуляції
- •7.4 Більш точний аналіз спектрального складу сигналів з кутовою модуляцією
- •7.5 Спектр сигналу з кутовою модуляцією при довільному значенні індексу модуляції
- •8.1. Випадкові величини та їх характеристики.
- •8.2 Випадковий процес
7.2 Сигнали з частотною модуляцією
Якщо в сигналах з фазовою модуляцією модулюючий сигнал впливав на фазу модулюючого сигналу, то для сигналів з частотною модуляцією сигнал управляє миттєвим значенням частоти модулюючого сигналу за законом
де - частота модулюючого коливання; - коефіцієнт пропорційності.
Повна
фаза
ЧМ-коливання визначається виразом
(7.4)
і становить
.
(7.5)
Загальне співвідношення для миттєвого значення ЧМ-сигналу
.
(7.6)
Для одно тональний ЧМ-сигналу де повідомлення
,
де S- амплітуда; - кутова частота сигналу .
Підставивши повідомлення в сигнал з частотною модуляцією отримаємо
,
(7.7)
де
.
-
прийнято називати девіацією частоти
ЧМ-сигналу.
Девіація частоти одно тонального частотно-модульованого коливання прямо пропорційна амплітуді модулюючого сигналу і не залежить від частоти цього сигналу.
Миттєве значення частотно-модульованого коливання з одно тональним низькочастотним модулюючим сигналом
,
(7.8)
де
-
індекс одно тональної кутової модуляції.
Між фазо-і частотно-модульованим коливаннями існує багато спільного. Зокрема, обидва види коливань з кутовою модуляцією, в залежності від АМ-сигналу, володіють постійною за часом амплітудою коливань. Осцилограми ФМ - і ЧМ-сигналів практично невиразні.
Разом з тим, кожному виду сигналів з кутовою модуляцією притаманні свої характерні особливості, а саме: ЧМ і ФМ-сигнали ведуть себе по-різному при зміні частоти модуляції і амплітуди модулюючого сигналу.
При частотній модуляції величина девіації частоти пропорційна амплітуді модулюючого сигналу і не залежить від його частоти .
Девіація частоти при фазовій модуляції прямо пропорційна не тільки амплітуді низькочастотного сигналу, але і лінійно збільшується із зростанням його частоти.
7.3 Спектральна розкладання чм-і фм-сигналів при малих індексах модуляції
Сигнали
з кутовою модуляцією допомогою суми
гармонійних коливань нескладно уявити
у разі коли
.
Для цього перетворимо формулу
наступним чином:
(7.9)
Оскільки індекс кутової модуляції малий, скористаємося наближеними рівностями
.
На підставі цього з рівності (7.9) отримуємо
.
(7.10)
У спектрі
сигналу з кутовою модуляцією при
містяться несуче коливання і дві бічні
складові (верхня і нижня) на частотах
и
.
Індекс модуляції
тут відіграє таку ж роль, як і коефіцієнт
амплітудної модуляції
.
7.4 Більш точний аналіз спектрального складу сигналів з кутовою модуляцією
Вираз (7.9) можна уточнити, скориставшись двома частинами ряду в розкладанні гармонійних функцій малого аргументу. При цьому вираз (7.9) буде виглядати так:
Після тригонометричних перетворень отримаємо результат:
(7.11)
Ця формула свідчить про те, що в спектрі сигналу з одно тональною кутовою модуляцією, крім відомих складових, міститься так само верхні і нижні бічні коливання, відповідні гармонікам частоти модуляції (мал.7.2)
Мал.7.2
Спектр
такого сигналу складніше аналогічного
АМ-сигналу. Виникнення нових спектральних
складових призводить до перерозподілу
енергії по спектру. Так з виразу (7.11)
видно, що із зростанням
амплітуда бічних складових збільшується,
в той час як амплітуда несучого коливання
зменшується пропорційно множнику
.