3. Види планів з питань персону (класичні):

1. Стратегічні (перспективні);

2. Тактичні (середньострокові);

3. Поточні (оперативні).

У рамках термінових планів з персоналу виділяють наступні види планів:

1. Плани з питань використання та комплектування персоналу;

2. План підготовки кадрів у зв’язку зі звільненням і переміщенням персоналу;

3. Планування ділової кар’єри, службово-професійного переміщення;

4. Планування продуктивності праці та заробітної плати;

5. Планування заходів з удосконалення структури зайнятості;

6. План планування витрат на персонал.

Т.2. Форми та методи комплектування організації персоналу

1. Організація та джерела залучення персоналу

Набір персоналу – система заходів, які здійснює підприємство з метою залучення працівників певної кваліфікації та кількості для досягнення своїх цілей.

Одним з найважливіших завдань організації набору персоналу є аналіз фактичної і потрібної кількості працівників відповідно до вимог робочих місць.

Залучення персоналу передбачують наступні етапи:

1 етап – визначення стратегії розвитку організації з метою узгодження форм і методів залучення, підбору та найму персоналу

2 етап – визначення вимог до майбутніх працівників, форм документів та методів роботи з персоналом

3 етап – вибір варіантів набору

4 етап – встановлення рівня оплати, способів мотивації та перспектив розвитку персоналу

5 етап – здійснення практичних дій

Набір починається з пошуку кандидатур на заміщення вакантних посад відповідно до їх вимог та створення резерву на всі посади та робочі місця.

При наборі необхідно враховувати рух персоналу:

• вихід на пенсію

• звільнення (закінчення договору)

• розширення сфери діяльності організації

Методи набору:

• активні

• пасивні

Активні – використовуються, коли попит на робочу силу, особливо кваліфікаційну, перевищує пропозицію.

Пасивні – перевищення пропозиції над попитом.

Набір персоналу може здійснюватись за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

До зовнішніх джерел відносять:

1. державні центри зайнятості

2. регіональні біржі праці

3. комерційні, в тому числі міжнародні, підприємства і організації з працевлаштування

4. система контрактів підприємств з вищими середньотехнічними та професійно-технічними навчальними закладами

5. публікація оголошень в пресі, радіо, телебаченні, Інтернеті

6. ярмарки вакансій, що організовуються підприємствами для випускників навчальних закладів всіх рівнів

До внутрішніх джерел відносять:

1. підготовка своїх працівників на підприємстві

2. просування по службі своїх працівників

3. звернення до працівників щодо рекомендацій на роботу своїх знайомих і родичів

4. регулярне інформування свого колективу про вакансії, які виникають

Нетрадиційним джерелом є лізинг, аутстафинг та аутсорсинг, суть яких полягає в залученні працівників на тимчасові роботи на договірній основі з іншими організаціями.