1.9. Обмороження

Обстеження хворих. Клінічні прояви обморожень залежить від того, проводиться огляд до чи після зігрівання обмороженої ділянки. В перебігу обморожень розрізняють до реактивний і реактивний періоди. В дореактивному періоді тканини в ділянці обморожень холодні, шкіра бліда, чутливість відсутня.

В реактивному періоді не вдається відразу встановити глибину ураження. Спочатку обморожена ділянка має бліде, білувате, потім синьо-багряне забарвлення. Відмічається мраморність шкіри, печіння, сверблячка, а на 2-3 добу можуть з’явитися пухирі з прозорим або кров’янистим умістом, що характерно для обморожень ІІ-ІІІ ступеня. Коли пухирі розсікають, то звертають увагу на їхнє дно: при ІІ ступеню обмороження воно рожеве, з вираженою болючістю, а при ІІІ ступеню обмороження – темне, не має чутливості.

Перша та долікарняна допомога. Надають звичайно в до реактивному періоді обмороження. При цьому не можна розтирати уражену ділянку тіла снігом, вовняною рукавичкою, змащувати жиром чи розчином йоду, застосовувати грілку. Не треба форсувати зігрівання обморожених тканин: при цьому температура їх відновлюється раніше, ніж кровопостачання, підвищується потреба тканин в кисні і гіпоксія тканин. Починати треба з загального зігрівання потерпілих, дати випити гарячий чай. Накласти суху пов’язку на ділянки обморожень. При обмороженні кінцівок показана іммобілізація. При наданні долікарняної допомоги для відновлення мікроциркуляції вводять внутрівенно 0,25% розчин новокаїну, папаверин, дібазол, еуфілін, нікотинову кислоту, для профілактики тромбозів – гепарин. Під час зігрівання потерпілих при поширених обмороженнях розвивається шок, що потребує екстреної протишокової терапії. По показанням проводять реанімаційні заходи. Хворих з обмороженнями госпіталізують в стаціонари хірургічного профілю. При загальному переохолодженні – госпіталізація до терапевтичного відділення.

1.10. Ураження електрострумом.

Обстеження хворих. Електротравма визиває глибокі функціональні зміни в ЦНС, серцево-судинній та дихальній системах, а також місцеві ураження. Тяжкість та результат лікування уражень електрострумом залежать від його фізичних параметрів, обставин травми, загального стану організму хворого. Електрострум на організм потерпілого діє специфічно. При впливі на людину електроструму виникає судомне скорочення м’язів, голосової щілини, втрата свідомості, , порушення дихання та серцевої діяльності. Може наступити так називаєма «мнима смерть» - позамежне гальмування ЦНС і таке глибоке порушення дихання і серцево-судинної системи, що потерпілий нагадує померлого і тільки на ЕКГ виявляються біоритми серцевого м’язу. В такому стані постраждалий може перебувати декілька годин, тому надавати необхідну медичну допомогу треба до появи достовірних ознак біологічної смерті.

Перша та долікарняна допомога. Починають з визволення потерпілого від дії електроструму. Сам він не може звільнитися через судомне скорочення м’язів та втрату свідомості. Електричний ланцюг треба розмикати сухою палкою, сокирою, щипцями з ізольованими ручками. Пересікати електропроводи треба окремо на різному рівні. Доторкатися до потерпілого можна тільки відізолювавши себе від дії електроструму. Після визволення хворого укласти, дати чай, краплі настоянки валеріани й відразу лежачі транспортувати до хірургічного чи комбустіологічного стаціонару. Не треба давати кофе чи алкоголь. Якщо хворий без свідомості, але пульс і дихання збережені, дають вдихати пари розчину аміаку, кисень, вводять серцеві засоби й відразу лежачі транспортувати до хірургічного чи комбустіологічного стаціонару.

При відсутності дихання чи серцевої діяльності негайно починають штучну вентиляцію легень (ШВЛ), закритий масаж серця. Якщо при проведенні ШВЛ відсутні рухи грудної клітини , треба подумати про ларингоспазм. В такому випадку треба інкубувати потерпілого та продовжити реанімаційні заходи, які продовжують на всьому путі до стаціонару. Навіть при зовнішньому благополуччі стану ураженого струмом транспортують тільки на носилках з постійним контролем серцевої та дихальної діяльності, так як можливе погіршення стану кожної хвилини. Госпіталізація потерпілих тільки в відділення стаціонару незалежно від їхнього первісного стану, де проводять контроль стану та інтенсивну терапію. Електроопіки відрізняються від термічних значною глибиною (ІІІ – IV ступінь) та безболючістю протягом перших декількох діб.

Ураження блискавкою подібно до електроуражень, але за рахунок колосальної енергії блискавки часто виникають значні механічні пошкодження, з відривом окремих частин тіла. Медична допомога надається така, як при ураженнях електрострумом.