1.2. Перелом хребта ( ускладненого і неускладненого ).

При переломах хребта звертають увагу на положення хворого, наявність деформації, патологічної установки. Треба насамперед оцінити свідомість, вияснити скарги постраждалого. Під час огляду звернути увагу на окрас шкіряних покривів (посиніння, збліднення), наявність набряків, температуру шкіряних покривів (похолодання кінцівок), перевірити чутливість.

При травмі хребта, яка часто супроводжується пошкодженням спинного мозку, завжди спостерігають явища травматичного шоку і порушення функції тазових органів, тому надійна іммобілізація і бережне транспортування повинні бути головними в наданні першої допомоги.

Переломи хребта розрізнюють:

- неускладнені та ускладненні,

- стабільні та нестабільні.

При наданні першої допомоги постраждалому слід пам’ятати, що рухи, особливо згинання, можуть ускладнити пошкодження, призвести до зміщення хребців та ушкодження спинного мозку і його корінців. Постраждалого заборонено садити, ставити, перевертати з боку на бік, піднімати кінцівки. Невірне та необережне укладання на носилки може призвести до зміщення у місці перелому. Постраждалі з ушкодженням хребта повинні транспортуватися на жорсткій поверхні або на спеціальних носилках. У відсутність щита постраждалого укладають на спеціальну жорстку конструкцію.

При ушкодженні нижньогрудного та поперекового відділів під поперек укладають валик для збереження фізіологічного положення. Можливе транспортування і на животі з підкладанням валика під голову та груди.

Вакуумні носилки дають можливість достатньо фіксувати хребет у любому випадку. Шийний відділ фіксують спеціальним комірцем. При відсутності стандартного комірця, використовують драбинчасті пов’язки, які дадуть змогу стабільно зафіксувати цей відділ хребта.

Травма хребта супроводжується виникненням шоку, тому перед транспортуванням слід насамперед провести протишокову терапію.

1.3. Переломів кісток тазу.

При травмі кісток тазу, завжди спостерігають явища травматичного шоку і порушення функції тазових органів, тому надійна іммобілізація і бережне транспортування повинні бути головними в наданні першої допомоги. У хворих з ушкодженнями тазу слід звернути увагу на колір сечі.

Такі постраждалі повинні транспортуватися на жорсткій поверхні або на спеціальних носилках. У відсутність щита, постраждалого укладають на спеціальну жорстку конструкцію. При ушкодженні поперекового відділу під поперек укладають валик для збереження фізіологічного положення. При ушкодженні тазу – положення на спині з валиком, який укладають під коліна. Вакуумні носилки дають можливість достатньо фіксувати хребет у любому випадку.

Перед транспортуванням, при переломах тазу слід, провести місцеве знеболювання, виконавши внутрішньо тазову блокаду за Школьніковим- Селівановим.

Внутрішньотазова блокада за Школьніковим-Селівановим

Показана при закритих і відкритих (вогнепальних) переломах кісток тазу, з ушкодженням і без ушкодження внутрішніх органів. Постраждалому, який знаходиться у положенні на спині, у ділянку передньої верхньої ості здухвинної кістки, на відстані 1 см досередини від кістки, проводять спеціальну голку для тазової анестезії в напрямку донизу і попереду на глибину 12-14 см, кінець голки при цьому впирається в серединну ямку здухвинної кістки, куди і вводять 200-300 мл 0,25 % розчину новокаїну (мал.1.). При двобічній внутрішньотазовій блокаді з кожного боку вводять по 200 мл 0,25 % розчину новокаїну.

Мал. 1. Схема внутрішньо тазової блокади за Школьніковим – Селівановим