- •Практичні навички для підсумкового модульного контролю з модулю 2
- •1. Оцінка стану важкості хворого та надання невідкладної допомоги у разі:
- •1.1. Гострої крововтрати, масивної кровотечі.
- •1.2. Перелом хребта ( ускладненого і неускладненого ).
- •1.4. Переломи трубчастих кісток.
- •Новокаїнова блокада місця перелому
- •1.7. Вивихи плеча та стегна.
- •1.8. Термічні опіки.
- •1.9. Обмороження
- •1.10. Ураження електрострумом.
- •1.11. Травматичний шок.
- •1.12. Черепно-мозкова травма.
- •2. Транспортування травматологічних хворих з переломами таза, стегнової кістки, ребер, хребта.
- •2.1. Транспортування хворих з ушкодженням хребта.
- •3. Обробка рук одним із запропонованих сучасних методів.
- •3.1 Миття та антисептика рук. Звичайне миття рук.
- •3.2. Гігієнічна дезинфекція.
- •3.3. Хірургічна дезінфекція ( антисептика) рук
- •4. Підготовка операційного поля
- •5. Одягнути стерильний халат та гумові рукавички на себе та правильно подати стерильний операційний одяг лікареві.
- •Послідовність дій при використанні стерильних рукавичок
- •Лапароцентез
- •Ампутація кінцівки
- •7. Техніка виконання перев’язки хворому з чистою (операційною раною)
- •Лікування газової гангрени комплексне
- •8. Техніка знімання швів.
- •9. Провести профілактику правця.
- •10. Визначення груп крові і резус-фактору.
- •11. Визначення індивідуальної і резус сумісністі крові
- •12. Макроскопічна оцінка доброякісності крові
- •13. Тимчасова зупинка кровотечі методом пальцьового притиснення артерії.
- •14. Тимчасова зупинка кровотечі за допомогою кровозупинного джгута.
- •15. „Трійний прийом „за Сафарі . Виведення нижньої щелепи.
- •16. Проведення закритого масажу серця та штучної вентиляції легень „рот до рота”, „рот в ніс”.
- •Надання допомоги дорослому потерпілому
- •Надання допомоги дитині
- •18. Транспортна іммобілізація верхніх та нижніх кінцівок.
- •20. Накладання пов’язок:
11. Визначення індивідуальної і резус сумісністі крові
Усі проби виконують з сироваткою крові хворого, яку одержують при центрифугуванні чи відстоюванні. Сироватка придатна для проби протягом 2 діб при зберіганні у холодильнику.
Проби на індивідуальну сумісність групи крові (еритроцитів) за системою АВО. На білу пластинку наносять 2-3 краплі сироватки крові хворого, до якої додають в 5 разів меншу краплю концентрату еритроцитів донора. Кров перемішують з сироваткою хворого, потім пластинку періодично погойдують протягом 5 хв. і одночасно спостерігають за результатом реакції.
Відсутність аглютинації еритроцитів донора свідчить про сумісність групи крові донора і реципієнта за системою АВО.
Наявність аглютинації вказує на несумісність еритроцитів донора з кров'ю реципієнта і на неможливість їх переливання.
Проби на сумісність еритроцитів за резус-фактором. Проба на сумісність еритроцитів за резус-фактором з використанням 33,0 % розчин декстрану. її проводять в пробірці без підігріву протягом 5 хв. На дно пробірки, наносять 2 краплі сироватки хворого, краплю донорських еритроцитів і 1 краплю 33,0 % розчину декстрану, спеціально приготовленого для лабораторних цілей.
Вміст пробірки змішують струшуванням, потім пробірку нахиляють майже до горизонтального рівня і повільно повертають таким чином, щоб вміст розтікався по стінках пробірки. Процедуру продовжують 5 хв. Після цього в пробірку доливають 3-4 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, перемішують вміст шляхом 2-3 разового перевертання пробірки (не збовтувати!) і оглядають на світло неозброєним оком.
Наявність аглютинації еритроцитів на фоні просвітленої або повністю прозорої рідини вказує на те, що еритроцити (кров) донора не сумісні з кров'ю хворого і не можуть бути йому перелиті.
Якщо вміст пробірки залишається рівномірно забарвленим, без ознак аглютинації, еритроцити донора сумісна з кров'ю хворого відносно резус-фактора
Проба на сумісність з резус-фактором з використанням 0,33% розчину желатину. Пробу проводять в пробірках при температурі від 46 до 48 С0 протягом 10 хв. На дно пробірки вносять 1 краплю еритроцитів донора, попередньо відмитих 10-кратним об'ємом 0,9% розчину натрію хлориду, потім додають 2 краплі підігрітого (до розрідження) 10,0 % розчину желатину і 2-3 краплі сироватки хворого.
Примітка: каламутний розчин желатину до використання непридатний.
Вміст пробірки перемішують струшуванням і поміщають у водяну баню з температурою від 46 до 48 ОС на 10±1 хв. Потім пробірку виймають з водяної бані, додають до неї 5,0-8,0 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, перемішують вміст 1-2-разовим перевертанням пробірки і оглядають на світло неозброєним оком або через лупу.
Наявність аглютинації у вигляді зависі маленьких, рідше - великих клубочків на фоні освітленої або повністю прозорої рідини означає, що еритроцити донора несумісні з кров'ю хворого і їх не можна переливати хворому.
Якщо вміст пробірки залишається рівномірно забарвленим, злегка опалесцентним і в ньому не спостерігається аглютинації, еритроцити донора сумісні з кров'ю хворого за резус-фактором .