Парові котли серії де

Характеристики	Одиниця	Типорозміри
		ДЕ-4-14-ГМ/П/	ДЕ-6,5-14-ГМ/П/	ДЕ-10-14-ГМ/П/	ДЕ-16-14-ГМ/П/	ДЕ-25-14-ГМ/П/
Продуктивність	т/год	4,0	6,5	10,0	16,0	25,0
Тиск пари	МПа	1,4	1,4	1,4	1,4	1,4
Температура	°С	Пара насичена 194 °С
Температура живильної води	°С	105	105	105	105	105
Температура води після економайзера	°С	142-147	143	150	143	152
Розрахункова витрата палива: мазут	кг/год	286	461	698	1127	1736
газ	м3/год	304	479	743	1194	1845
ККД котлоагрегату: на мазуті	%	88,6	89,3	90,9	90,1	91,4
на газі	%	90,3	91,0	92,2	91,8	92,8
Маса	т	10,3	11,2	18,6	17,6	21,4

Приклад 1.

Здійснити розрахунок теплопостачання у разі введення нового асортименту: казеїн харчовий (594,1 кг), казеїнат натрію (585,1 кг), напівфабрикат білковий із маслянки несолений (537,2 кг), квас молочний „Окрошковий”(3863,1 кг), сироватка збагачена (7759,7 кг). Теплопостачання здійснюється від власної котельної. Котельна підприємства оснащена двома котлами ФЕ-6,5-14 продуктивністю 6,5 т/год. (тиск пари 14 МПа) і теплоагрегатом типу ДКВР-6,5-13 продуктивністю 6,5 т/год. (тиск пари 13 МПа). Об’єм опалювальної споруди 1980 м³, об’єм приміщення, що вентилюється – 2700 м³.

Розрахунок

Теплопостачання проводиться по цеху переробки вторинної сировини, який розміщено в окремій будівлі (поза головним виробничим корпусом).

Витрата теплоти на опалення визначається за формулою (2.3)

,

де q_о – питома теплова характеристика будинку, ккал/м³Сгод.; для даної споруди q_о = 0,38 ккал/м³Сгод.; V – об’єм опалювальної частини споруди, V = 1980 м³; Т_в – температура повітря в середині приміщення, С, 18  20С; Т_з – температура зовнішнього повітря, С (2.4):

Т_з = 0,4Т_max+0,6Т_зм,

Т_max – максимально низька температура в найхолодніший місяць, С; Т_зм – середньомісячна температура найхолоднішого місяця, С.

Т_з = 0,4(-25) + 0,6(-12) = 17,2 (С).

Максимальна витрата тепла на опалення (2.5):

(ккал).

Середня витрата теплоти (2.6):

,

де Т_з.сер. – середня температура зовнішнього повітря, С, за довідниковими даними Т_з.сер. = - 1,9 С;

(ккал).

Витрата теплоти на опалення за рік (2.7):

,

де n – кількість днів опалювального періоду, 187 днів; z – число годин роботи опалення на добу, год.

(тис. ккал).

Необхідна кількість пари на опалення визначається за формулою (2.8):

,

де i_n, i_k – ентальпія відповідно водяної пари і конденсату, ккал/кг;  – коефіцієнт використання теплоти, 0,950,98:

Орієнтовно ,

(кг/год.).

Витрата пари на вентиляцію визначається за формулою (2.9):

,

де V – об’єм приміщення, що вентилюється, – 2700 м³; с – питома теплоємність повітря, 0,24 ккал/м³С; m^/ – кратність обміну повітря за 1 годину, 3  5;

(ккал).

Річна витрата теплоти на вентиляцію (2.10):

,

де z – кількість годин вентиляції на добу,

(тис. ккал).

Витрата пари на вентиляцію (2.11):

,

орієнтовно ,

(кг/год.)

Витрати теплової енергії на технологічні потреби представлені в таблиці 2.7., які розраховані за формулою:

, (2.12)

де m – маса продукту, тон, q – норма теплової енергії, тис. ккал.

Загальні витрати пари по комплексному дипломному проекту складають:

8995,1 + 10337,3 = 19332,4 (кг).

Висновок: Таким чином, у разі введення нового асортименту, наявне обладнання котельної повністю забезпечує потреби в парі.