Коефіцієнти регенерації для пластинчастих пастеризаційних установок

Марка пластинчастої пастеризаційно-охолоджувальної установки	Коефіцієнт регенерації, Е
1	2
ОПУ-3М	0,82
ОП2-У5	0,82
ОПУ10	0,82
ОПУ-15	0,82
АІІ-ОПУ-25	0,85
АІ-ОКЛ-5	0,85
ОПН-5	0,5
АІ-ОПЖ	0,8
АІ-ОПЖ-10	0,8
ОПІ-УІ	0,6
ОПІ-У2	0,6
Закінчення табл. 2.3
1	2
АІ-ОП4	0,5
АІ-ОЛО/2	0,7
ОПЛ-5	0,7
ОПЛ-10	0,7
ОПЯ-1,2	0,6
ОПЯ-2,5	0,6
ОПФ-1-300	0,8
ОПФ-1-20	0,8

Витрата теплової енергії на опалення визначається за формулою:

, (2.3)

де q_o – питома теплова характеристика будівлі, ккал/(м³·°С·год)

Значення q_o залежать від об’єму будинку:

до 5000 м³ – 0,43 ккал/(м³·°С·год);

до 10000 м³ – 0,38 ккал/(м³·°С·год);

до 15000 м³ – 0,35 ккал/(м³·°С·год);

понад 15000 м³ – 0,32 ккал/(м³·°С·год);

V – об’єм опалювальної частини будівлі, м³;

Т_в – температура повітря в середині приміщення (16-18^оС);

Т_з – температура зовнішнього повітря, ^оС.

(2.4)

де Т_мах – максимальна температура найхолоднішого місяця, ^оС; Т_см – середньомісячна температура найхолоднішого місяця, ^оС.

Максимальна і середня витрата теплоти:

(2.5)

, (2.6)

де Т_з.сер – середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Кліматологічні дані деяких міст України

Місто	Опалювальний період
	Тривалість, діб	Температура повітря, °С
		Розрахункова для проектування		Середня опалювального сезону	Середня найбільш холодного місяця
		опалення tзовн. опал.	вентиляції tзовн. вент
1	2	3	4	5	6
Київ	187	-21	-10	-1,1	-5,9
Харків	189	-23	-11	-2,1	-7,3
Закінчення табл. 2.4
1	2	3	4	5	6
Суми	195	-24	-10	-2,3	-7,6
Полтава	187	-22	-11	-2,0	-7,2
Луганськ	180	-25	-10	-1,6	-6,6
Донецьк	183	-24	-10	-1,3	-5,8
Херсон	167	-13	-4	+0,4	-1,8
Миколаїв	168	-15	-5	+0,3	-2,0
Одеса	168	-17	-6	+1,0	-2,5
Сімферополь	158	-12	-4	+0,8	-1,5
Львів	183	-19	-7	+0,3	-3,9
Тернопіль	190	-19	-6	+0,1	-3,2
Івано-Франківськ	181	-17	-6	+0,2	-3,7
Хмельницький	179	-15	-5,6	+0,4	-3,1
Чернівці	179	-14	-5,5	+0,2	-3,5
Луцьк	187	-18	-6,2	+0,1	-3,1
Рівне	191	-18	-6,1	+0,1	-3,2
Ужгород	164	-14	-5,8	+0,6	-2,8
Вінниця	189	-20	-10	-1,0	-5,7
Житомир	192	-20	-10	-1,1	-5,8

Витрата тепла на опалення за рік:

Q_оп.річ. = Q_оп.сер*n*z*10^-3, (2.7)

де n – число днів опалювального сезону; z – число годин опалення за добу.

Потрібна кількість пари на опалення визначається за формулою:

(2.8)

де i_n, i_k – ентальпія відповідно пари і конденсату, ккал/кг; η – коефіцієнт використання теплоти, беремо від 0,95 до 0,98.

Орієнтовно D = Q₀/500, знаходять річну годинну максимальну і середню кількість теплоти за наведеними формулами.

Витрата теплоти на вентиляцію, тис.ккал:

, (2.9)

де V – об’єм будівлі, що передбачена для вентиляції, м³; с – питома теплоємність повітря (с=0,24), ккал/(м³*⁰С); m – кратність об’єму повітря за 1 годину (3...5 разів); Т_в – температура повітря в середині приміщення (16-18⁰С); Т_сер – середньомісячна температура повітря, ⁰С.

Річна витрата теплоти на вентиляцію:

, (2.10)

де z_в – число годин роботи вентиляції за добу.

Витрата пари на вентиляцію:

, (2.11)

Витрати пари на гаряче водопостачання беруть у кількості 30% витрати пари на технологічні потреби.

На основі розрахунків витрати пари на технологічні потреби, опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і санітарно-побутові потреби складають зведену таблицю витрати пари підприємством. Витрати пари на технологічні потреби можна визначати за нормами її витрати на 1 тону готового продукту (табл. 2.5). При цьому визначають витрати теплової енергії на продукт множенням маси продукту на норму витрати теплової енергії на 1 тону готового продукту.

Таблиця 2.5