
- •1.Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
- •2. Товариства взаємного страхування: переваги та перспективи розвитку в Україні.
- •3.Управління процесом створення та реєстрації страхових організацій.
- •4.Зміст пакету необхідних документів, які подаються для отримання ліцензії на здійснення страхової діяльності, порядок їх подання та розгляду.
- •5.Вимоги до провадження страхової діяльності
- •6. Акціонерна форма страхових товариств, її переваги та перспективи розвитку.
- •7.Зміст і функції страхового менеджменту
- •8. Сутність та складові ресурсного потенціалу страхової організації.
- •9. Управління вартістю страхової компанії.
- •11.Лінійна структура організації управління страховиком, її переваги та недоліки.
- •12.Лінійно-функціональна структура управління як найбільш розповсюджена в страхуванні.
- •13.Лінійно-штабна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •14.Дивізіональна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •15.Характеристика систем організації роботи страхових компаній з філіями.
- •16.Форми матеріального та морального заохочення персоналу страхових організацій.
- •17.Виконавчі органи управління страховою організацією та їх функції.
- •18.Ліга страхових організацій України та інші об’єднання страховиків, їх роль в управлінні страховою справою.
- •19.Об’єднання страховиків та їх роль в організації діяльності страхових організацій.
- •20.Функції й роль Держфінпослуг у забезпеченні нагляду за страховою діяльністю.
- •21. Стратегічний менеджмент, його структура й зміст основних елементів та етапів у страхуванні.
- •22. Стратегія страхової організації як генеральна програма дій.
- •24. Процес розробки стратегії страхової організації.
- •23. Сутність стратегії страхової організації та її види.
- •25. Визначення місії, цілей та завдань страховика.
- •26. Бізнес-план: структура та характеристика його окремих розділів.
- •27. Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.
- •28. Особливості бюджетування в страхових організаціях.
- •29. Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
- •30. Роль страхової статистики та бухгалтерського обліку в інформаційному забезпеченні управління страховою організацією.
- •31. Комерційна таємниця та способи її забезпечення в страхових організаціях
- •32.Програмний комплекс страхової компанії: задачі, цілі, механізм функціонування, роль у формуванні ефективних бізнес-процесів та прийнятті управлінських рішень.
- •33.Сутність і завдання страхового маркетингу.
- •34.Маркетингова служба страховика та її функції.
- •35.Маркетингові дослідження: завдання, види та форми.
- •36. Розробка та просування нових страхових продуктів.
- •37.Зміст плану маркетингу.
- •39.Побудова ефективної системи продажу: канали та мотивація надання страхових послуг.
- •40. Страхові агенти та їхні функції.
- •Страхові та перестрахові брокери: функції та організація діяльності.
- •Нові форми страхового посередництва.
- •Ризик: поняття, класифікація та значення в управлінні страховою компанією.
- •Класифікація страхових ризиків та її значення в управлінні відбором ризиків на страхування.
- •Ознаки ризиків, що можуть бути прийняті на страхування.
- •Управління відбором ризиків на страхування з метою формування та забезпечення збалансованості страхового портфеля.
- •Тарифікація. Побудова тарифікаційної системи.
- •Страховий тариф як ціна за страхову послугу. Структура тарифу.
- •1. Ставка премії з одиниці страхової суми:
- •2. Ставка премії з вартості обєкта страхування:
- •Основні методологічні підходи здійснення актуарних розрахунків.
- •Тарифна політика, її цілі та принципи.
- •51. Андерайтинг у страхуванні: сутність, види та основні завдання.
- •52. Основні завдання ідентифікації ризиків.
- •53. Служба врегулювання претензій: її завдання та місце в страховій компанії.
- •54. Процедура та етапи врегулювання страхових претензій.
- •55. Дії сторін договору в разі настання страхового випадку.
- •56. Залучення аварійних комісарів та інших експертів для з’ясування причин настання страхового випадку та розміру завданої шкоди.
- •57. Документальне оформлення страхової претензії. Розрахунок страхових виплат.
- •58. Особливості врегулювання претензій у страхуванні життя.
- •59. Процедура оформлення страховиками регресних позовів.
- •60. Формування ефективної служби безпеки та механізм її взаємодії з іншими підрозділами страхової компанії.
- •61. Грошові потоки страховика: сутність та види
- •62. Фактори, що зумовлюють особливості грошових потоків у страхових організаціях.
- •63.Грошові потоки в операційнійній діяльності страховика.
- •64.Організація управління процесом мобілізації доходів страховика.
- •65.Зароблена страхова премія: сутність та порядок визначення.
- •66.Управління витратами страховика.
- •67.Управління процесом формування та розподілу прибутку страхової організації.
- •68. Рух грошових коштів зумовлений інвестиційною і фінансовою діяльністю страховика.
- •69.Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
- •70.Вплив тарифної політики страховика на фінансові результати.
- •71. Роль перестраховувальних програм у збалансуванні страхового портфеля.
- •73. Резерв незароблених премій та порядок його формування.
- •75. Резерв коливань збитковості та порядок його формування.
- •76. Резерв катастроф та порядок його створення.
- •77. Управління інвестиційною діяльністю страховика.
- •80. Вплив структури розміщення коштів страхових резервів на забезпечення платоспроможності страхової організації.
- •81. Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •72. Поняття технічних резервів. Склад технічних резервів згідно із Законом України «Про страхування»
- •78. Зміст і порядок державного регулювання розміщення страхових резервів.
- •81. Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •82. Статутний фонд страховика, вимоги до розміру, джерела його формування.
- •83. Оцінка величини, динаміки та структури активів і пасивів страховика.
- •85. Показники фінансової стійкості страховика, методика їх розрахунку та характеристика.
- •84. Управління структурою дебіторської та кредиторської заборгованості.
- •86. Показники ліквідності, методика їх розрахунку та характеристика.
- •87. Система фінансового моніторингу: первинний (внутрішній) та державний (зовнішній) рівень.
- •88. Завдання та обов’язки суб’єкту первинного фінансового моніторингу.
- •89. Суб’єкти державного фінансового моніторингу: завдання, функції та права.
- •90. Фінансові операції страхової організації, які підлягають внутрішньому та обов’язковому фінансовому моніторингу.
9. Управління вартістю страхової компанії.
Для акціонерів найважливішим показником привабливості компанії є зростання її вартості. Вартісний підхід в оцінці результатів бізнесу є найоб’єктивнішим. Це особливо потрібно враховувати під час здійснення операцій з купівлі-продажу страхових компаній.
Оцінка вартості – це передбачувана ціна в грошовому еквіваленті, що може бути запропонована за дану страхову компанію, з урахуванням тих чи інших факторів, що впливають на характер такої оцінки відповідно до методології конкретного способу її здійснення.
Існує декілька методів оцінки страхової компанії:
1)Оцінка вартості страховика на підставі оцінки зіставних продажів страхових компаній на ринку.
2)Оцінка СК через обсяг отриманих премій і питому увагу їх на ринку.
3)Оцінка капіталізації СК на основі оцінки пакета акцій.
4)Оцінка за дивідендним грошовим потоком.
5)Оцінка з дисконтовим грошовим потоком.
6)Оцінка на основі підписаної премії і чистого прибутку.
Класичний підхід до визначення вартості страхової компанії полягає у визначенні вартості бізнесу, отриманої різними методиками, та її наступному узгодженні.
Слід зазначити, що застосування згаданих методів часто гальмується відсутністю належної, прозорої інформації бази щодо вихідних величин для визначення вартості страховиків. До цього варто додати низьку якість фінансової звітності страховиків. Унаслідок недостовірності інформації неможливо з належною достовірністю використати оцінку за дивідендним доходом. Поширенішим є метод дисконтова них дивідендних виплат. Формула визначення вартості страхової компанії:
TV=GWPn*((1+g)*r-g*c) /(k-g), де TV- вартість СК, GWPn-нарахована страхова премія за період, що передує пост прогнозному, r і g – нормалізовані показники.
«…незалежно від цифр, які ми отримаємо за допомогою різноманітних методів оцінки, на практиці компанія, як і будь-який інший об’єкт, вартує рівно стільки, скільки за неї готові заплатити. Це найголовніше правило оцінки бізнесу ».
Світова практика оцінки вартості страхових компаній виробила велику кількість підходів та методів, однак можливості їх застосування у вітчизняних умовах є вкрай обмеженими: відсутність розвинутого фондового ринку унеможливлює використання ринкового підходу; нерівномірність розвитку ринку та регуляторних умов ускладнюють застосування перспективних підходів тощо. Тому потрібно досліджувати та шукати нові підходи, засновані, наприклад, на долі ринку або агентській мережі, що є невідомим у світовій практиці. Отже, адаптація та розробка нових підходів та методів оцінки вартості компанії на основі вданого дослідження має стати предметом подальших наукових розвідок.
10. Життєвий цикл страхової організації та його вплив на структуру її управління.
Життєвий цикл страховика дорівнює його шляху від народження до припинення існування. ЖЦО ділиться на такі етапи:
Народження організації (пов’язано з задоволенням потреб нових страхувальників, зайняттям вільної ринкової ніші. Цьому періоду притаманні: віра в успіх, готовність ризикувати, велика працездатність, мала кількість працівників)
Дитинство. Надзвичайно загрозливий період. У цей час нерідко має місце невідповідність зростання організації і змін управлінського потенціалу, який значно відстає “Смерть у бізнесі частіше настає не від голоду, а від не перетравлення” ( Девід Паккард). Юність . Характеризується переходом від комплексного менеджменту, що здійснюється однодумцями-засновниками до диференційованого менеджменту з використанням форм планування, прогнозування, маркетингу. Зрілість. Вона виявляється в проникненні організації в нові сфери діяльності. Виникає потреба в інформації і формалізації прийняття рішень. Розвиток організації досягається через збалансування зростання та досягнення чіткої структури і управління. На цій стадії починає втрачати інтерес до адаптації, оновлення. Посилюється боротьба з конкурентами. Організація починає втрачати свої позиції.Старіння. Пов’язане з наявністю значної бюрократії, громіздких структур, величезним апаратом управління, ігноруванням нових ідей. Організація стоїть на грані банкротства. Відродження – це стадія коли до керівництва приходить новий загін менеджерів, погляди яких дають можливість внутрішньої перебудови компанії.