85. Показники фінансової стійкості страховика, методика їх розрахунку та характеристика.

Фінансова стійкість страховика – це економічна категорія, що характеризує такий стан його фінансових ресурсів, їхнього розподілу й використання, за якого страхова компанія є платоспроможною і здатною своєчасно й у повному обсязі виконати свої фінансові зобов’язання перед страхувальниками в умовах негативного впливу зовнішніх чинників, спричинених зміною параметрів середовища, в якому вона перебуває, і/або внутрішніх чинників, викликаних реалізацією одного або низки ризиків страховика.

До показників фінансової стійкості страховика відносять: коефіцієнт автономії, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами, коефіцієнт рівня страхових резервів, коефіцієнт рівня не страхових зобов’язань, коефіцієнт рівня покриття грошовими коштами страхових резервів, коефіцієнт співвідношення суми страхових премій та страхових резервів.

1) коеф.автономії (незалежності) = ВК/Валюта балансу. Характеризує незалежність фінансово­го стану підприємства від залучених джерел. Він показує част­ку власних коштів у загальній сумі джерел. Мін значення Ка > 0,6.

2) коеф.забезпеченості власними оборотними засобами = (ВК – НеобА)/ОборА – показує, яка частина оборотних активів забезпечується за рахунок власних засобів. Нормат.знач. > 0,1

3) коефіцієнт рівня страхових резервів = Страхові резерви/Валюта балансу. Показує, яку частку в джерелах фінансування СК займає основне джерело забезпечення страхових виплат – страхові резерви.

4) коефіцієнт рівня не страхових зобов’язань = (поточні+довго строк зобов)/Валюта балансу. Показує рівень зобов’язань страхової компанії – інших, ніж зобвязання перед страхувальниками.

5) Коефіцієнтр рівня покриття грошовими коштами страхових резервів = Грошові кошти/Страхові резерви. Характеризує ступінь розміщення коштів, за рахунок яких покриваються страхові зобов’язання страхувальника. Має дорівнюватися або бути більше 1.

6) коефіцієнт співвідношення суми страхових премій та страхових резервів = СП/СР.

84. Управління структурою дебіторської та кредиторської заборгованості.

Аналіз дебіторської заборгованості (ДЗ)

Необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованість. Наявність простроченої заборгованості, як і невиправдане збільшення ДЗ, призводить до виникнення фінансових труднощів, нестачі фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати тощо.

Негативно вливає на фінансовий стан підприємства збільшення ДЗ, крім випадків розширення діяльності і збільшення кількості покупців, що веде до підвищення сум дебіторів. Але кожне підприємство зацікавлене у скороченні термінів погашення платежів.

Прискорити погашення ДЗ можна шляхом:1)ознайомлення з фінансовим станом страхувальника та набуття впевненості щодо його подальшої платоспроможності; 2)своєчасного оформлення розрахункових документів;3) застосування попередньої оплати; 4)застосування вексельної форми оплати; 5) удосконалення розрахунків і т.д.

Досліджується тривалість надходження коштів у ДЗ. Вона розрах-ся за фор-ою

СЗ . ДН

ТДЗ = ------------ ,

ДО

де ТДЗ – тривалість надходження коштів у ДЗ, дні; СЗ – середні залишки заборгованості за розрахунками дебіторів;ДН – дні аналізованого періоду;ДО – сума дебетового обороту за розрахунками дебіторів.

Значну негативну роль відіграє ДЗ за існуючих умов нестабільності цінової політики. Частина сум грошових коштів втрачається через інфляцію.

Необхідно приділяти увагу і тій ДЗ, що буде повернута, і тій, що повернута не буде. З цією метою визначається процент повернення заборгованості.

Важливим є вивчення якості та ліквідності ДЗ. Якість ДЗ – це ймовірність отримання її в повній сумі. Для цього виявляють термін ДЗ. Практика показує, що чим більший термін ДЗі, тим менша ймовірність її отримання.

Доцільно аналізувати вік дебіторської заборгованості в розрізі конкретних дебіторів. Визначається також питома вага простроченої заборгованості.

Узагальнюючим показником дебіторської заборгованості є її оборотність. Розраховується фактична та очікувана оборотність на базі умов договорів.

Оборотність виступає показником ліквідності та якості дебіторської заборгованості і розраховується як відношення відвантаженої продукції за реалізаційними цінами до середньої дебіт. заборг-сті за аналізований період:

ОВП

КОБДЗ = --------,

СДЗ

де КОБДЗ – коефіцієнт оборотності ДЗ, разів;ОВП – обсяг відвантаженої продукції за реалізаційними цінами;СДЗ – середня ДЗ за аналізований період.

Цей коефіцієнт показує, скільки разів ДЗ створюється на під-ві і надходить йому за аналізований період.

Оборотність ДЗ можна розрахувати у днях:

1) як відношення кількості днів в аналізованому періоді до коеф. оборотності:

ДН

ОДЗ = ----------,

КОБДЗ

де ОДЗ – оборотність ДЗ; ДН – дні аналізованого періоду;

2) як відношення добутку суми заборг-ті на кінець періоду і тривалості аналізованого періоду до обсягу відвантаження продії за реалізаційними цінами:

ДЗк . ДН

ОДЗ = ------------ ,

ОВП

де ДЗк – сума ДЗ за аналізований період.

Нормальна тривалість одного обороту ДЗ становить 0-60 днів.

Аналіз кредиторської заборгованості.

Доцільно окремо вивчати наявність, склад і структуру кредиторської заборгованості(КЗ), частоту і причини створення простроченої КЗ.

Особлива увага має приділятися даті виникнення КЗ, термінам її погашення, часу прострочення повернення боргу, причинам її виникнення.

Окремо вивчається середня тривалість використання КЗ в обороті підприємства. Вона розраховується за формулою

СЗКЗ . Дн

Ткз = ------------------

СКО

де Ткз – середня тривалість КЗ;СЗКЗ – середні залишки КЗ;Дн – дні періоду; СКО – сума кредитових оборотів за розрахунками з кредиторами.

Зростання КЗ заслуговує негативної оцінки і керівництву треба звернути на це увагу. Позитивним є повне погашення на кінець року поточних зобов’язань із позабюджетних платежів.