72. Поняття технічних резервів. Склад технічних резервів згідно із Законом України «Про страхування»

Технічні резерви передбачають необхідним за законодавчою нормою створення резервів премій та резервів збитків. До резервів премій відноситься обов'язкове створення резервів незароблених премій.

Резерв незароблених премій (РНП) складається з відповідної частини нетто-ставки, яка надійшла у звітному періоді і яка використовується для страхових виплат протягом періоду, що виходить за межі звітного.

Технічні резерви необхідні для покриття невиплачених зобов'язань перед власниками страхових полісів.

Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резерві, утворюються у тих валютах, в яких страховики несуть відповідальність зі своїми страховими зобов'язаннями.

Так, законом України "Про страхування" передбачено, що страхові компанії в обов'язковому порядку формують такі види технічних резервів :

- резерв незароблених премій, який включає долі від сум надходжень страхових платежів (взносів, премій), по страховим ризикам, які не закінчились на звітну дату.

Величина резервів для покриття незароблених премій на будь-яку звітну дату (згідно з чинним законодавством України) встановлюється залежно від сум надходжень страхових платежів за відповідними видами страхування в кожному з трьох кварталів щодо періоду, який передує цій звітній даті, і обчислюється в такому порядку:

а) сума надходжень страхових платежів у першому кварталі цього періоду множиться на 1/4;

б) сума надходжень страхових платежів у другому кварталі множиться на 1/2;

в) сума надходжень страхових платежів у третьому кварталі множиться на 3/4.

Одержані добутки додаються.

- резерви збитків, що включають зарезервовані несплачені суми страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.

В Україні у відповідності до чинного законодавства резерви збитків включають:

- резерв заявлених, але невиплачених збитків– формується для забезпечення виконання зобов'язань, що невиконані та неврегульовані або виконані неповністю страховиком на звітну дату.;

- резерв збитків, які виникли, але не заявлені - формуються у зв'язку із можливими страховими подіями , що відбулися, проте страховику не заявлені збитки за ними на звітну дату.;

- резерв коливань збитковості; Зазначений резерв призначений для компенсації витрат страховика на здійснення страхових виплат у випадках, коли значення збитковості страхової суми у звітному періоді перевищують очікуваний рівень збитковості, який є основою для розрахунку тарифу-нетто за відповідним видом страхування.

- резерв катастроф. Цей резерв, як і резерв коливання збитковості, немає спеціально рекомендованої методики формування і використання.

Резерв незакінчених ризиків (РНР) – створюється в якості доповнення до резерву незароблених премій з метою компенсації дефіциту фінансових ресурсів у технічних резервах із-за можливого чи змушеного заниження тарифів в умовах ринкової економіки.

78. Зміст і порядок державного регулювання розміщення страхових резервів.

Розміщення та інвестування коштів страхових резервів, виходячи з їхнього економічного змісту (залучений капітал), є предметом державного нагляду та контролю в усіх країнах, де взагалі передбачено державний нагляд за страховою діяльністю і створений відповідний наглядовий орган. Регламентація пов’язана з тим, що ці кошти не є власністю СК. Обсяг цих коштів відповідає обсягу страхових зобов’язань СК. Інвестування та розміщення коштів страхових резервів з урахуванням вимог чинного законодавства означає дотримання страховиком законодавчо регламентованих: ● напрямів розміщення; ● нормативів розміщення; ● принципів розміщення. Ці вимоги сформульовані у таких актах чинного законодавства: ● ЗУ «Про страх.»; ● Правила формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, затверджені Розпорядженням Держфінпослуг від 17.12.2004 № 3104; ● Правила розміщення страхових резервів зі страхування життя, затверджені Розпорядженням Держфінпослуг від 22.12.2004 № 2875. ЗУ «Про страхування» встановлює принципи розміщення і напрями розміщення, а Розпорядження Держфінпослуг встановлюють нормативи розміщення.

79. НОРМАТИВИ ТА НАПРЯМКИ РОЗМІЩЕННЯ СТРАХОВИХ РЕЗЕРВІВ.

Згідно із законодавством страхові резерви мають бути представлені активами таких категорій: ● грошові кошти на поточному рахунку; ● банківські вклади (депозити); ● нерухоме майно; ● цінні папери, що передбачають одержання доходу; ● цінні папери, що емітуються державою; ● права вимог до перестраховиків; ● довгострокові інвестиційні кредити (для резервів зі страхування життя); ● банківські метали; ● інвестиції в економіку України (за напрямами, визначеними КМУ).

При цьому, величина окремих категорій активів приймається для представлення технічних резервів в обмежених обсягах ( у %% до їх наявності), а саме:

● банківський вклад (депозит) – в кожному банку не більше 30; ● нерухоме майно – не більше 10;

● права вимоги до перестраховиків – не більше 50;

● цінні папери, що передбачають одержання доходів – не більше 40, в т. ч.:

● акції, які не котуються на фондовій біржі, – не більше 15, з них на одного емітента – не більше 2;

● акції, які котуються на фондовій біржі, - не більше 5 одного емітента; ● облігації – не більше 5, з них облігацій одного підприємства – не більше 2.

Не менше 90% страхових резервів повинні бути розміщені на території України. Зараз готується нове Положення про порядок формування і розміщення страхових резервів, яке передбачає подальше наближення до світових стандартів. Директивами ЄС установлені такі напрями і розміри інвестицій страхових резервів, а саме:

● вкладення в нерухомість – не більш як 10 % загального обсягу резервів за кожним об’єктом;

● вкладення в акції, які котируються, та гарантовані кредити – не більш як 10 % розміру резервів за кожним із видів зазначених вкладів;

● інвестиції в незабезпечені кредити – не більш як 5 % за кожним їх видом;

● інвестиції в акції, що не котируються, – не більш як 10 % у сукупності вкладень;

● інвестиції у готівку – не більш як 3 % загальної суми резервів. Зі збільшенням обсягів страхових операцій, насамперед зі страхування життя, накопиченням страхових резервів та власних коштів СК зростає роль страхової системи в інвестиційному процесі.