- •1.Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
- •2. Товариства взаємного страхування: переваги та перспективи розвитку в Україні.
- •3.Управління процесом створення та реєстрації страхових організацій.
- •4.Зміст пакету необхідних документів, які подаються для отримання ліцензії на здійснення страхової діяльності, порядок їх подання та розгляду.
- •5.Вимоги до провадження страхової діяльності
- •6. Акціонерна форма страхових товариств, її переваги та перспективи розвитку.
- •7.Зміст і функції страхового менеджменту
- •8. Сутність та складові ресурсного потенціалу страхової організації.
- •9. Управління вартістю страхової компанії.
- •11.Лінійна структура організації управління страховиком, її переваги та недоліки.
- •12.Лінійно-функціональна структура управління як найбільш розповсюджена в страхуванні.
- •13.Лінійно-штабна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •14.Дивізіональна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •15.Характеристика систем організації роботи страхових компаній з філіями.
- •16.Форми матеріального та морального заохочення персоналу страхових організацій.
- •17.Виконавчі органи управління страховою організацією та їх функції.
- •18.Ліга страхових організацій України та інші об’єднання страховиків, їх роль в управлінні страховою справою.
- •19.Об’єднання страховиків та їх роль в організації діяльності страхових організацій.
- •20.Функції й роль Держфінпослуг у забезпеченні нагляду за страховою діяльністю.
- •21. Стратегічний менеджмент, його структура й зміст основних елементів та етапів у страхуванні.
- •22. Стратегія страхової організації як генеральна програма дій.
- •24. Процес розробки стратегії страхової організації.
- •23. Сутність стратегії страхової організації та її види.
- •25. Визначення місії, цілей та завдань страховика.
- •26. Бізнес-план: структура та характеристика його окремих розділів.
- •27. Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.
- •28. Особливості бюджетування в страхових організаціях.
- •29. Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
- •30. Роль страхової статистики та бухгалтерського обліку в інформаційному забезпеченні управління страховою організацією.
- •31. Комерційна таємниця та способи її забезпечення в страхових організаціях
- •32.Програмний комплекс страхової компанії: задачі, цілі, механізм функціонування, роль у формуванні ефективних бізнес-процесів та прийнятті управлінських рішень.
- •33.Сутність і завдання страхового маркетингу.
- •34.Маркетингова служба страховика та її функції.
- •35.Маркетингові дослідження: завдання, види та форми.
- •36. Розробка та просування нових страхових продуктів.
- •37.Зміст плану маркетингу.
- •39.Побудова ефективної системи продажу: канали та мотивація надання страхових послуг.
- •40. Страхові агенти та їхні функції.
- •Страхові та перестрахові брокери: функції та організація діяльності.
- •Нові форми страхового посередництва.
- •Ризик: поняття, класифікація та значення в управлінні страховою компанією.
- •Класифікація страхових ризиків та її значення в управлінні відбором ризиків на страхування.
- •Ознаки ризиків, що можуть бути прийняті на страхування.
- •Управління відбором ризиків на страхування з метою формування та забезпечення збалансованості страхового портфеля.
- •Тарифікація. Побудова тарифікаційної системи.
- •Страховий тариф як ціна за страхову послугу. Структура тарифу.
- •1. Ставка премії з одиниці страхової суми:
- •2. Ставка премії з вартості обєкта страхування:
- •Основні методологічні підходи здійснення актуарних розрахунків.
- •Тарифна політика, її цілі та принципи.
- •51. Андерайтинг у страхуванні: сутність, види та основні завдання.
- •52. Основні завдання ідентифікації ризиків.
- •53. Служба врегулювання претензій: її завдання та місце в страховій компанії.
- •54. Процедура та етапи врегулювання страхових претензій.
- •55. Дії сторін договору в разі настання страхового випадку.
- •56. Залучення аварійних комісарів та інших експертів для з’ясування причин настання страхового випадку та розміру завданої шкоди.
- •57. Документальне оформлення страхової претензії. Розрахунок страхових виплат.
- •58. Особливості врегулювання претензій у страхуванні життя.
- •59. Процедура оформлення страховиками регресних позовів.
- •60. Формування ефективної служби безпеки та механізм її взаємодії з іншими підрозділами страхової компанії.
- •61. Грошові потоки страховика: сутність та види
- •62. Фактори, що зумовлюють особливості грошових потоків у страхових організаціях.
- •63.Грошові потоки в операційнійній діяльності страховика.
- •64.Організація управління процесом мобілізації доходів страховика.
- •65.Зароблена страхова премія: сутність та порядок визначення.
- •66.Управління витратами страховика.
- •67.Управління процесом формування та розподілу прибутку страхової організації.
- •68. Рух грошових коштів зумовлений інвестиційною і фінансовою діяльністю страховика.
- •69.Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
- •70.Вплив тарифної політики страховика на фінансові результати.
- •71. Роль перестраховувальних програм у збалансуванні страхового портфеля.
- •73. Резерв незароблених премій та порядок його формування.
- •75. Резерв коливань збитковості та порядок його формування.
- •76. Резерв катастроф та порядок його створення.
- •77. Управління інвестиційною діяльністю страховика.
- •80. Вплив структури розміщення коштів страхових резервів на забезпечення платоспроможності страхової організації.
- •81. Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •72. Поняття технічних резервів. Склад технічних резервів згідно із Законом України «Про страхування»
- •78. Зміст і порядок державного регулювання розміщення страхових резервів.
- •81. Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •82. Статутний фонд страховика, вимоги до розміру, джерела його формування.
- •83. Оцінка величини, динаміки та структури активів і пасивів страховика.
- •85. Показники фінансової стійкості страховика, методика їх розрахунку та характеристика.
- •84. Управління структурою дебіторської та кредиторської заборгованості.
- •86. Показники ліквідності, методика їх розрахунку та характеристика.
- •87. Система фінансового моніторингу: первинний (внутрішній) та державний (зовнішній) рівень.
- •88. Завдання та обов’язки суб’єкту первинного фінансового моніторингу.
- •89. Суб’єкти державного фінансового моніторингу: завдання, функції та права.
- •90. Фінансові операції страхової організації, які підлягають внутрішньому та обов’язковому фінансовому моніторингу.
69.Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
Фінансова надійність страховика- його здатність виконати страх зобов'язання, які прийняті за договорами страх-ня та перестрах-ня у разі впливу несприятливих чинників.
Фінансова надійність забезпечується кількома чинниками:
-розміром власних коштів,
-правильно розрахованими тарифними ставками,
-збалансованим страх портфелем,
-величиною страх резервів, адекватних сумі взятих страховиком на себе зобов'язань,
-розміщенням страх резервів,
-перестрах-ям.
Порядок формування статутного фонду регулюється чинним законодавством і статутними документами. Основними вимогами до створення укр страх компаній є наявність мінімального розміру статут фонду- 1 млн Є.,1,5 млн.Є
Страховик у ході д-ті повинен мати не тільки статут фонд, а й значний обсяг власних коштів, вільних від зобов'язань. Такими коштами є гарантійний фонд та вільні резерви.
Фінансова надійність страховика залежить від правильного розрахунку тарифних ставок, які є ціною за страхову послугу.
Ще один фактор- достатність страх резервів, які відбивають обсяг страх зобов'язань за укладеними договорами. Розмір страх резервів повинен бути адекватний узятим страх зобов'язанням.
Фін надійність ще забезпеч-ся перестрах-ям. Значна вартість об'єктів, які можуть бути прийняті на страх, незбалансований страх портфель, коливання рез-тів д-ті страховика, можуть негативно вплинути на фін надійність страх компанії.
Додержання страховиком перелічених чинників, котрі мають вплив на його фін надійність, є певною гарантією для страхувальників, які в обмін на сплачені гроші отримують від страховика запевнення щодо забезпечення страх захисту.
70.Вплив тарифної політики страховика на фінансові результати.
Однією з важливіших передумов ефективного ризик-менеджменту є досконалість визначення ціни страхової послуги - страхового тарифу.
Cтрахові тарифи розрізняються в залежності від форми страхування. Для обов'язкових видів страхування тариф визначається законодавцем або за його дорученням урядом. Для добровільних видів страхування тариф визначається актуарностраховиком. На розмір тарифу впливають ринкові ціни на страхові послуги, які коливаються в залежності від попиту й пропозиції послуг. Що стосується нових страхових продуктів, на які ринкова ціна не склалася діє договірний страховий тариф, тобто узгоджений між страховиком і страхувальником.
Страховий тариф – це ставка страхової премії з одиниці страхової суми або з вартості об’єкта страхування (тобто з повної страхової суми) за визначений період страхування.
Якщо йдеться про ставку премії з одиниці страхової суми, то вона встановлюється у вартісному вираженні ( у гривнях чи копійках із кожної тисячі або сотні страхової суми).
Коли ставка премії встановлюється в цілому до вартості об’єкта страхування (тобто до повної страхової суми), то вона виражається у відсотках.
Страховик при розрахунках тарифів прагне визначити достатній їх обсяг із метою:
виконання своїх зобов’язань перед страхувальниками з конкретних видів страхування;
покриття витрат на утримання страхової компанії й отримання прибутку.
Може скластися враження, що на тарифи з обов'язкових видів страхування ринок не впливає. На справді, це не так. Адже чим вище тариф з обов'язкових видів страхування ( якщо він передбачає прибуток страховика), тим активніше страховики прагнуть захопити частину ринку цих послуг. І навпаки, занижені тарифи не цікавлять страховиків. Такі види страхових послуг, не дивлячись на їх обов'язковість для страхувальників можуть залишитися нереалізованими. Саме це й було однією з причин того, що майже чотири десятки обов”язкових видів страхування так і не були задіяні. Як наслідок до Верховної Ради було внесено пропозицію про вилучення більшості видів страхування з переліку обов”язкових видів. З іншого боку, держава не може визначати отримання страховиками завищених доходів. Адже платежі з обов'язкових видів страхування у значній мірі здійснюється і за рахунок коштів бюджету ( для установ, що утримуються за рахунок цих коштів), або відносяться на витрати виробництва і таким чином зменшують оподатковувану базу прибутку. Отже і з обов'язкових видів тарифи мають виходити з об'єктивних витрат і можливості отримання компанією економічно виправданого прибутку від страхової діяльності.
Є ще цікавий аспект проблеми ціноутворення на страхові послуги, які корпоративні структури й населення купують добровільно. Мова йде про формування потенційними страхувальниками власних резервів. В останні роки, коли рівень інфляції знизився до мінімуму ( а за 2002 р. мала місце навіть дефляція в розмірі 0,6%) підприємству, чи фізичній особі стає вигідно накопичувати гроші на депозитних рахунках у банках. Цьому сприяють досить високі проценти по вкладах.
Таким чином, якщо страхові тарифи будуть завищені, то підприємства утримаються від страхування ризиків. З цього потрібно зробити висновок, що тарифна політика повинна враховувати межу, за якою інтерес до страхування втрачається.