- •1.Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
- •2. Товариства взаємного страхування: переваги та перспективи розвитку в Україні.
- •3.Управління процесом створення та реєстрації страхових організацій.
- •4.Зміст пакету необхідних документів, які подаються для отримання ліцензії на здійснення страхової діяльності, порядок їх подання та розгляду.
- •5.Вимоги до провадження страхової діяльності
- •6. Акціонерна форма страхових товариств, її переваги та перспективи розвитку.
- •7.Зміст і функції страхового менеджменту
- •8. Сутність та складові ресурсного потенціалу страхової організації.
- •9. Управління вартістю страхової компанії.
- •11.Лінійна структура організації управління страховиком, її переваги та недоліки.
- •12.Лінійно-функціональна структура управління як найбільш розповсюджена в страхуванні.
- •13.Лінійно-штабна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •14.Дивізіональна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •15.Характеристика систем організації роботи страхових компаній з філіями.
- •16.Форми матеріального та морального заохочення персоналу страхових організацій.
- •17.Виконавчі органи управління страховою організацією та їх функції.
- •18.Ліга страхових організацій України та інші об’єднання страховиків, їх роль в управлінні страховою справою.
- •19.Об’єднання страховиків та їх роль в організації діяльності страхових організацій.
- •20.Функції й роль Держфінпослуг у забезпеченні нагляду за страховою діяльністю.
- •21. Стратегічний менеджмент, його структура й зміст основних елементів та етапів у страхуванні.
- •22. Стратегія страхової організації як генеральна програма дій.
- •24. Процес розробки стратегії страхової організації.
- •23. Сутність стратегії страхової організації та її види.
- •25. Визначення місії, цілей та завдань страховика.
- •26. Бізнес-план: структура та характеристика його окремих розділів.
- •27. Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.
- •28. Особливості бюджетування в страхових організаціях.
- •29. Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
- •30. Роль страхової статистики та бухгалтерського обліку в інформаційному забезпеченні управління страховою організацією.
- •31. Комерційна таємниця та способи її забезпечення в страхових організаціях
- •32.Програмний комплекс страхової компанії: задачі, цілі, механізм функціонування, роль у формуванні ефективних бізнес-процесів та прийнятті управлінських рішень.
- •33.Сутність і завдання страхового маркетингу.
- •34.Маркетингова служба страховика та її функції.
- •35.Маркетингові дослідження: завдання, види та форми.
- •36. Розробка та просування нових страхових продуктів.
- •37.Зміст плану маркетингу.
- •39.Побудова ефективної системи продажу: канали та мотивація надання страхових послуг.
- •40. Страхові агенти та їхні функції.
- •Страхові та перестрахові брокери: функції та організація діяльності.
- •Нові форми страхового посередництва.
- •Ризик: поняття, класифікація та значення в управлінні страховою компанією.
- •Класифікація страхових ризиків та її значення в управлінні відбором ризиків на страхування.
- •Ознаки ризиків, що можуть бути прийняті на страхування.
- •Управління відбором ризиків на страхування з метою формування та забезпечення збалансованості страхового портфеля.
- •Тарифікація. Побудова тарифікаційної системи.
- •Страховий тариф як ціна за страхову послугу. Структура тарифу.
- •1. Ставка премії з одиниці страхової суми:
- •2. Ставка премії з вартості обєкта страхування:
- •Основні методологічні підходи здійснення актуарних розрахунків.
- •Тарифна політика, її цілі та принципи.
- •51. Андерайтинг у страхуванні: сутність, види та основні завдання.
- •52. Основні завдання ідентифікації ризиків.
- •53. Служба врегулювання претензій: її завдання та місце в страховій компанії.
- •54. Процедура та етапи врегулювання страхових претензій.
- •55. Дії сторін договору в разі настання страхового випадку.
- •56. Залучення аварійних комісарів та інших експертів для з’ясування причин настання страхового випадку та розміру завданої шкоди.
- •57. Документальне оформлення страхової претензії. Розрахунок страхових виплат.
- •58. Особливості врегулювання претензій у страхуванні життя.
- •59. Процедура оформлення страховиками регресних позовів.
- •60. Формування ефективної служби безпеки та механізм її взаємодії з іншими підрозділами страхової компанії.
- •61. Грошові потоки страховика: сутність та види
- •62. Фактори, що зумовлюють особливості грошових потоків у страхових організаціях.
- •63.Грошові потоки в операційнійній діяльності страховика.
- •64.Організація управління процесом мобілізації доходів страховика.
- •65.Зароблена страхова премія: сутність та порядок визначення.
- •66.Управління витратами страховика.
- •67.Управління процесом формування та розподілу прибутку страхової організації.
- •68. Рух грошових коштів зумовлений інвестиційною і фінансовою діяльністю страховика.
- •69.Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
- •70.Вплив тарифної політики страховика на фінансові результати.
- •71. Роль перестраховувальних програм у збалансуванні страхового портфеля.
- •73. Резерв незароблених премій та порядок його формування.
- •75. Резерв коливань збитковості та порядок його формування.
- •76. Резерв катастроф та порядок його створення.
- •77. Управління інвестиційною діяльністю страховика.
- •80. Вплив структури розміщення коштів страхових резервів на забезпечення платоспроможності страхової організації.
- •81. Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •72. Поняття технічних резервів. Склад технічних резервів згідно із Законом України «Про страхування»
- •78. Зміст і порядок державного регулювання розміщення страхових резервів.
- •81. Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •82. Статутний фонд страховика, вимоги до розміру, джерела його формування.
- •83. Оцінка величини, динаміки та структури активів і пасивів страховика.
- •85. Показники фінансової стійкості страховика, методика їх розрахунку та характеристика.
- •84. Управління структурою дебіторської та кредиторської заборгованості.
- •86. Показники ліквідності, методика їх розрахунку та характеристика.
- •87. Система фінансового моніторингу: первинний (внутрішній) та державний (зовнішній) рівень.
- •88. Завдання та обов’язки суб’єкту первинного фінансового моніторингу.
- •89. Суб’єкти державного фінансового моніторингу: завдання, функції та права.
- •90. Фінансові операції страхової організації, які підлягають внутрішньому та обов’язковому фінансовому моніторингу.
3.Управління процесом створення та реєстрації страхових організацій.
Страхові організації переважно утворюються в два етапи. І етап - утворення компанії як юридичної особи, її реєстрація в місцевих органах влади і реєстрація першого випуску акцій.
ІІ етап - експертиза бізнес-плану та правил страхування, на підставі чого компанія реєструється як страховик і отримує ліцензію на право здійснення страхової діяльності.
У зв'язку з тим, що страховики переважно існують в формі колективних підприємств, їх утворення розпочинається з організації ініціативної групи котра виступає засновником товариства. Членів такої групи повинно бути не менше трьох(юридичних або фізичних осіб). Після досягнення домовленості між собою про утворення компанії вони проводять перші, так звані "установчі" збори, на котрих приймається рішення утворити страхову компанію, затвердити її назву і статут, адресу, величину статутного фонду і призначити директора та головного бухгалтера. На цих же зборах підписується установча угода про заснування компанії.
Після зборів керівні особи компанії відкривають в банку тимчасовий рахунок і розпочинають продаж акцій. Після того, як не менше половини акцій буде продано і за них надійдуть кошти, страхову компанію реєструють в райдержадміністрації або виконкомі міської чи районної в місті ради депутатів. На підставі постанови про реєстрацію обласне управління статистики видає свідоцтво про реєстрацію компанії з необхідними кодами. Тепер компанія реєструється як платник податків і внесків з усіх видів обов'язкового соціального страхування та виготовляє печатку і штамп. Після цього рахунок в банку міняється на постійний і завершується продаж акцій. Коли перша оголошена емісія закінчена, здійснюється її реєстрація в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку в Києві.
Для другого етапу страхова компанія розробляє правила страхування і страхові тарифи, а також бізнес-план на 3 або 5 років діяльності. Ці документи, а також установчі документи, список акціонерів, копія реєстраційного свідоцтва та свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій, довідки банків або висновки аудиторів про підтвердження розмірів сплаченого статутного фонду, інформація про керівників страхової компанії та їх освіту представляють в Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України. Спеціалісти комісії перевіряють документацію на відповідність чинному законодавству, після експертизи заносять компанію в Єдиний державний реєстр страховиків України і видають їй відповідні ліцензії. Тільки після цього компанія набуває прав страховика і може розпочинати діяльність. Фінансовою основою діяльності страховика є його статутний фонд, котрий формується тільки грішми. Законом України "Про страхування" (редакція 2001р.) встановлено такі мінімальні розміри статутних фондів: – для страховиків, котрі займаються загальним (ризиковим) страхуванням - в сумі еквівалентній 1 млн. ЄВРО,– в сумі, еквівалентній 1,5 млн. ЄВРО, в т.ч.
4.Зміст пакету необхідних документів, які подаються для отримання ліцензії на здійснення страхової діяльності, порядок їх подання та розгляду.
Згідо Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" для того, щоб займатися страховою діяльністю необхідно отримати ліцензію. Ліцензування здійснюється з метою забезпечення рівності прав, інтересів усіх господарюючих субєктів, встановлення відповідальності субєктів господарювання за порушення правил, встановлених законодавством.
Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування і перестрахування.
Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатись іншими видами страхування.
Для одержання ліцензії страховик подає до Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг заяву, до якої додаються:
• копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію;
• довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;
• довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю;
• правила (умови) страхування;
• економічне обгрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;
• інформація про учасників страховика, голову виконавчого органу та його заступників, копія диплома керівника про вищу освіту, інформація про наявність відповідних сертифікатів.
Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг зобов'язана розглянути заяву страховика про видачу йому ліцензії у термін, що не перевищує 30 днів з часу одержання всіх передбачених цією статтею документів.
Після ухвалення рішення про видачу юридичній особі ліцензії страховик вноситься до державного реєстру страховиків (перестраховиків) України. Підставою для відмови у видачі юридичній особі ліцензії на проведення страхової діяльності може бути невідповідність документів, що додаються до заяви, вимогам чинного законодавства України.
Про відмову у видачі ліцензії Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг повідомляє юридичну особу в письмовій формі з зазначенням причини відмови.
Спори про відмову у видачі або відкликанні ліцензії розглядаються у суді.