- •1.Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
- •2. Товариства взаємного страхування: переваги та перспективи розвитку в Україні.
- •3.Управління процесом створення та реєстрації страхових організацій.
- •4.Зміст пакету необхідних документів, які подаються для отримання ліцензії на здійснення страхової діяльності, порядок їх подання та розгляду.
- •5.Вимоги до провадження страхової діяльності
- •6. Акціонерна форма страхових товариств, її переваги та перспективи розвитку.
- •7.Зміст і функції страхового менеджменту
- •8. Сутність та складові ресурсного потенціалу страхової організації.
- •9. Управління вартістю страхової компанії.
- •11.Лінійна структура організації управління страховиком, її переваги та недоліки.
- •12.Лінійно-функціональна структура управління як найбільш розповсюджена в страхуванні.
- •13.Лінійно-штабна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •14.Дивізіональна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •15.Характеристика систем організації роботи страхових компаній з філіями.
- •16.Форми матеріального та морального заохочення персоналу страхових організацій.
- •17.Виконавчі органи управління страховою організацією та їх функції.
- •18.Ліга страхових організацій України та інші об’єднання страховиків, їх роль в управлінні страховою справою.
- •19.Об’єднання страховиків та їх роль в організації діяльності страхових організацій.
- •20.Функції й роль Держфінпослуг у забезпеченні нагляду за страховою діяльністю.
- •21. Стратегічний менеджмент, його структура й зміст основних елементів та етапів у страхуванні.
- •22. Стратегія страхової організації як генеральна програма дій.
- •24. Процес розробки стратегії страхової організації.
- •23. Сутність стратегії страхової організації та її види.
- •25. Визначення місії, цілей та завдань страховика.
- •26. Бізнес-план: структура та характеристика його окремих розділів.
- •27. Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.
- •28. Особливості бюджетування в страхових організаціях.
- •29. Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
- •30. Роль страхової статистики та бухгалтерського обліку в інформаційному забезпеченні управління страховою організацією.
- •31. Комерційна таємниця та способи її забезпечення в страхових організаціях
- •32.Програмний комплекс страхової компанії: задачі, цілі, механізм функціонування, роль у формуванні ефективних бізнес-процесів та прийнятті управлінських рішень.
- •33.Сутність і завдання страхового маркетингу.
- •34.Маркетингова служба страховика та її функції.
- •35.Маркетингові дослідження: завдання, види та форми.
- •36. Розробка та просування нових страхових продуктів.
- •37.Зміст плану маркетингу.
- •39.Побудова ефективної системи продажу: канали та мотивація надання страхових послуг.
- •40. Страхові агенти та їхні функції.
- •Страхові та перестрахові брокери: функції та організація діяльності.
- •Нові форми страхового посередництва.
- •Ризик: поняття, класифікація та значення в управлінні страховою компанією.
- •Класифікація страхових ризиків та її значення в управлінні відбором ризиків на страхування.
- •Ознаки ризиків, що можуть бути прийняті на страхування.
- •Управління відбором ризиків на страхування з метою формування та забезпечення збалансованості страхового портфеля.
- •Тарифікація. Побудова тарифікаційної системи.
- •Страховий тариф як ціна за страхову послугу. Структура тарифу.
- •1. Ставка премії з одиниці страхової суми:
- •2. Ставка премії з вартості обєкта страхування:
- •Основні методологічні підходи здійснення актуарних розрахунків.
- •Тарифна політика, її цілі та принципи.
- •51. Андерайтинг у страхуванні: сутність, види та основні завдання.
- •52. Основні завдання ідентифікації ризиків.
- •53. Служба врегулювання претензій: її завдання та місце в страховій компанії.
- •54. Процедура та етапи врегулювання страхових претензій.
- •55. Дії сторін договору в разі настання страхового випадку.
- •56. Залучення аварійних комісарів та інших експертів для з’ясування причин настання страхового випадку та розміру завданої шкоди.
- •57. Документальне оформлення страхової претензії. Розрахунок страхових виплат.
- •58. Особливості врегулювання претензій у страхуванні життя.
- •59. Процедура оформлення страховиками регресних позовів.
- •60. Формування ефективної служби безпеки та механізм її взаємодії з іншими підрозділами страхової компанії.
- •61. Грошові потоки страховика: сутність та види
- •62. Фактори, що зумовлюють особливості грошових потоків у страхових організаціях.
- •63.Грошові потоки в операційнійній діяльності страховика.
- •64.Організація управління процесом мобілізації доходів страховика.
- •65.Зароблена страхова премія: сутність та порядок визначення.
- •66.Управління витратами страховика.
- •67.Управління процесом формування та розподілу прибутку страхової організації.
- •68. Рух грошових коштів зумовлений інвестиційною і фінансовою діяльністю страховика.
- •69.Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
- •70.Вплив тарифної політики страховика на фінансові результати.
- •71. Роль перестраховувальних програм у збалансуванні страхового портфеля.
- •73. Резерв незароблених премій та порядок його формування.
- •75. Резерв коливань збитковості та порядок його формування.
- •76. Резерв катастроф та порядок його створення.
- •77. Управління інвестиційною діяльністю страховика.
- •80. Вплив структури розміщення коштів страхових резервів на забезпечення платоспроможності страхової організації.
- •81. Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •72. Поняття технічних резервів. Склад технічних резервів згідно із Законом України «Про страхування»
- •78. Зміст і порядок державного регулювання розміщення страхових резервів.
- •81. Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •82. Статутний фонд страховика, вимоги до розміру, джерела його формування.
- •83. Оцінка величини, динаміки та структури активів і пасивів страховика.
- •85. Показники фінансової стійкості страховика, методика їх розрахунку та характеристика.
- •84. Управління структурою дебіторської та кредиторської заборгованості.
- •86. Показники ліквідності, методика їх розрахунку та характеристика.
- •87. Система фінансового моніторингу: первинний (внутрішній) та державний (зовнішній) рівень.
- •88. Завдання та обов’язки суб’єкту первинного фінансового моніторингу.
- •89. Суб’єкти державного фінансового моніторингу: завдання, функції та права.
- •90. Фінансові операції страхової організації, які підлягають внутрішньому та обов’язковому фінансовому моніторингу.
Страхові та перестрахові брокери: функції та організація діяльності.
Згідно Закону України “Про страхування ” страхові брокери – громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика на підставі брокерської угоди з клієнтом.
Тобто, страховий брокер завжди діє в інтересах клієнта, а не страхової компанії, він надає об’єктивну інформацію про страхові компанії, а не працює на страхову компанію, яка його найняла.
Клієнтами страхового брокера є фізичні та юридичні особи, які бажають отримати страхову послугу і звернулися за порадою, в якій страховій компанії це краще зробити, враховуючи становище страхової компанії на ринку, її спеціалізацію, фінансовий стан, рейтинг та, звичайно, фінансові можливості та побажання клієнта.
Саме тому страховий брокер має бути добре обізнаним із страховим ринком країни, знати всі переваги те недоліки кожної страхової компанії і, звичайно, бути неабияким психологом.
За свою роботу брокер отримує комісійну винагороду (брокераж), яка відраховується з премії, що належить страховій компанії, в якій брокер розмістив ризик клієнта; розмір цієї винагороди регулюється ринком.
Посередницькадіяльність брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і включає:
Консультування;
Експертно-інформаційні послуги;
Ротобу, пов’язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування та перестрахування, у тому числі щодо врегулювання збитків;
Інші посереднцькі послуги в страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Держфінпослуг.
Страховій компанії вигідно реалізовувати страхові послуги за допомогою брокерів, оскільки вони, як правило, беруть на себе управління договором.
Страхові брокери за своїм призначенням виконують такі основні функції:
Здійснюють оцінку педмета страхування, тобто виявляє, якого виду страхування потребує потенційний страхувальник і від яких саме ризиків;
Проводить порвіняльний аналіз послуг і фінансового стану ряду страховиків;
Підбирає клієнту найвигіднішого, з погляду брокера, страховика;
Оформляє договори страхування документально
Здійснює контроль за своєчасним надходженням страхових премій від страхувальника до страховика;
Надає консультації та допомогу в отриманні страхувальником страхових сум або страхових відшкодувань під час настання страхового випадку.
До діяль. страхових брокерів застосовуються такі обмеження: брокер не може провадити ін. види діяльності, в тому числі посередницької, крім посередницької діяльності на страховому ринку, брокер може укладати договори страхування з одним страховиком на суму страхових платежів, що не перевищує 35% загальної суми страхових платежів за всіма договорами страхування, укладенимими цим брокером протягом року.
Перестраховий брокер - юридична особа, які здійснює за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник – тільки юридична особа!
Перестраховий брокер виконує інші завдання. Він виступає посередником між страховою компанією, якій необхідно розмістити ризик в іншій страховій або перестраховій компанії. Він ніколи немає справи з фізичними особами, адже його клієнтом є страхова компанія. А тому і не дивно, що страховим брокером може бути лише юридична особа, яка здійснює за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.
Законодавство дозволяє одній і тій самій юридичній особі одночасно здійснювати діяльність як страхового, так і пере страхового брокера, але за умов, що вона виконує встановлені законодавством вимоги щодо проведення цих видів діяльності.
