
- •1.Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
- •2. Товариства взаємного страхування: переваги та перспективи розвитку в Україні.
- •3.Управління процесом створення та реєстрації страхових організацій.
- •4.Зміст пакету необхідних документів, які подаються для отримання ліцензії на здійснення страхової діяльності, порядок їх подання та розгляду.
- •5.Вимоги до провадження страхової діяльності
- •6. Акціонерна форма страхових товариств, її переваги та перспективи розвитку.
- •7.Зміст і функції страхового менеджменту
- •8. Сутність та складові ресурсного потенціалу страхової організації.
- •9. Управління вартістю страхової компанії.
- •11.Лінійна структура організації управління страховиком, її переваги та недоліки.
- •12.Лінійно-функціональна структура управління як найбільш розповсюджена в страхуванні.
- •13.Лінійно-штабна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •14.Дивізіональна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •15.Характеристика систем організації роботи страхових компаній з філіями.
- •16.Форми матеріального та морального заохочення персоналу страхових організацій.
- •17.Виконавчі органи управління страховою організацією та їх функції.
- •18.Ліга страхових організацій України та інші об’єднання страховиків, їх роль в управлінні страховою справою.
- •19.Об’єднання страховиків та їх роль в організації діяльності страхових організацій.
- •20.Функції й роль Держфінпослуг у забезпеченні нагляду за страховою діяльністю.
- •21. Стратегічний менеджмент, його структура й зміст основних елементів та етапів у страхуванні.
- •22. Стратегія страхової організації як генеральна програма дій.
- •24. Процес розробки стратегії страхової організації.
- •23. Сутність стратегії страхової організації та її види.
- •25. Визначення місії, цілей та завдань страховика.
- •26. Бізнес-план: структура та характеристика його окремих розділів.
- •27. Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.
- •28. Особливості бюджетування в страхових організаціях.
- •29. Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
- •30. Роль страхової статистики та бухгалтерського обліку в інформаційному забезпеченні управління страховою організацією.
- •31. Комерційна таємниця та способи її забезпечення в страхових організаціях
- •32.Програмний комплекс страхової компанії: задачі, цілі, механізм функціонування, роль у формуванні ефективних бізнес-процесів та прийнятті управлінських рішень.
- •33.Сутність і завдання страхового маркетингу.
- •34.Маркетингова служба страховика та її функції.
- •35.Маркетингові дослідження: завдання, види та форми.
- •36. Розробка та просування нових страхових продуктів.
- •37.Зміст плану маркетингу.
- •39.Побудова ефективної системи продажу: канали та мотивація надання страхових послуг.
- •40. Страхові агенти та їхні функції.
- •Страхові та перестрахові брокери: функції та організація діяльності.
- •Нові форми страхового посередництва.
- •Ризик: поняття, класифікація та значення в управлінні страховою компанією.
- •Класифікація страхових ризиків та її значення в управлінні відбором ризиків на страхування.
- •Ознаки ризиків, що можуть бути прийняті на страхування.
- •Управління відбором ризиків на страхування з метою формування та забезпечення збалансованості страхового портфеля.
- •Тарифікація. Побудова тарифікаційної системи.
- •Страховий тариф як ціна за страхову послугу. Структура тарифу.
- •1. Ставка премії з одиниці страхової суми:
- •2. Ставка премії з вартості обєкта страхування:
- •Основні методологічні підходи здійснення актуарних розрахунків.
- •Тарифна політика, її цілі та принципи.
- •51. Андерайтинг у страхуванні: сутність, види та основні завдання.
- •52. Основні завдання ідентифікації ризиків.
- •53. Служба врегулювання претензій: її завдання та місце в страховій компанії.
- •54. Процедура та етапи врегулювання страхових претензій.
- •55. Дії сторін договору в разі настання страхового випадку.
- •56. Залучення аварійних комісарів та інших експертів для з’ясування причин настання страхового випадку та розміру завданої шкоди.
- •57. Документальне оформлення страхової претензії. Розрахунок страхових виплат.
- •58. Особливості врегулювання претензій у страхуванні життя.
- •59. Процедура оформлення страховиками регресних позовів.
- •60. Формування ефективної служби безпеки та механізм її взаємодії з іншими підрозділами страхової компанії.
- •61. Грошові потоки страховика: сутність та види
- •62. Фактори, що зумовлюють особливості грошових потоків у страхових організаціях.
- •63.Грошові потоки в операційнійній діяльності страховика.
- •64.Організація управління процесом мобілізації доходів страховика.
- •65.Зароблена страхова премія: сутність та порядок визначення.
- •66.Управління витратами страховика.
- •67.Управління процесом формування та розподілу прибутку страхової організації.
- •68. Рух грошових коштів зумовлений інвестиційною і фінансовою діяльністю страховика.
- •69.Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
- •70.Вплив тарифної політики страховика на фінансові результати.
- •71. Роль перестраховувальних програм у збалансуванні страхового портфеля.
- •73. Резерв незароблених премій та порядок його формування.
- •75. Резерв коливань збитковості та порядок його формування.
- •76. Резерв катастроф та порядок його створення.
- •77. Управління інвестиційною діяльністю страховика.
- •80. Вплив структури розміщення коштів страхових резервів на забезпечення платоспроможності страхової організації.
- •81. Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •72. Поняття технічних резервів. Склад технічних резервів згідно із Законом України «Про страхування»
- •78. Зміст і порядок державного регулювання розміщення страхових резервів.
- •81. Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •82. Статутний фонд страховика, вимоги до розміру, джерела його формування.
- •83. Оцінка величини, динаміки та структури активів і пасивів страховика.
- •85. Показники фінансової стійкості страховика, методика їх розрахунку та характеристика.
- •84. Управління структурою дебіторської та кредиторської заборгованості.
- •86. Показники ліквідності, методика їх розрахунку та характеристика.
- •87. Система фінансового моніторингу: первинний (внутрішній) та державний (зовнішній) рівень.
- •88. Завдання та обов’язки суб’єкту первинного фінансового моніторингу.
- •89. Суб’єкти державного фінансового моніторингу: завдання, функції та права.
- •90. Фінансові операції страхової організації, які підлягають внутрішньому та обов’язковому фінансовому моніторингу.
27. Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.
Наведена нижче послідовність складання і зміст статей бізнес-плану є приблизними. Як правило, документ починають читати з резюме, яке може з’явитися лише після опрацювання всіх складових плану.
У більшості випадків бізнес-план включає такі ключові позиції:
-Характеристика страхової галузі (ринку) в країні і регіоні.
-Основні страхові послуги, їх опис і призначення.
-Якісні відмінності, унікальність послуг, які здатна надати компанія.
-Наявність кваліфікованого персоналу.
-Ліцензії на здійснення певних видів страхування.
-Майбутній потенціал компанії з урахуванням отримання необхідних інвестицій.
-План маркетингу.
-Основні характеристики страхових послуг і переваги порівняно з конкурентами.
-Цінова політика.
-Канали поширення страхових послуг (тактика продажу).
-Методи стимулювання продажу.
-Рекламна стратегія страховика і бюджет витрат на цю мету.
-План матеріального забезпечення діяльності компанії.
-Розташування приміщень.
-Необхідне технічне забезпечення (комп’ютерна та інша офісна техніка, транспортні засоби).
-Обсяг і джерела необхідних коштів.
-Можливі ризики і проблеми, що можуть виникнути в процесі виконання бізнес-плану. Способи зменшення ризику та покриття можливих втрат.
-Основні позиції фінансового плану компанії:
прогноз обсягів продажу страхових послуг та інших надходжень;
*оцінка необхідних витрат;
*прогноз прибутку;
*графік беззбитковості.
Бізнес-план може опрацьовуватися власними силами страховика або залученими організаціями. В останньому випадку менеджери компанії усуваються від можливості глибоко усвідомити всі фактори, які визначають ті чи інші показники, що необхідно знати для подальшої оцінки відхилень від плану; опрацювання бізнес-плану зовнішнім виконавцем веде до можливості розголошення цінної інформації.
Опрацювання бізнес-плану бажано здійснювати в послідовності, визначеній структурою документа.
Значне місце в контролі за виконанням стратегії, зокрема бізнес-плану і поточного бюджету страховика, належить запровадженню в життя збалансованої системи показників.
Ще мало стратегій реалізуються на практиці. Причини такого стану:- ключові співробітники не знають або не розуміють стратегічних завдань бізнесу; -вимірювання результатів роботи здійснюється показниками, які не мають відношення до стратегічних завдань; -налаштованість мотивації і контролю на поточні фінансові показники;-ресурси розподіляються не у відповідності зі стратегічними цілями.
28. Особливості бюджетування в страхових організаціях.
В страхових компаніях, механізм бюджетування, у загальному виді є комплексним процесом, що включає планування, облік і контроль фінансових потоків і результатів, фінансову й управлінську звітність як результат виконання бюджету, послідовний ланцюжок управлінських дій, спрямованих на інтеграцію різних управлінських підсистем у єдиний контур бюджетного управління. При цьому, головною метою є формування вихідного бюджету, що представляє собою розгорнутий прогноз майбутніх фінансових операцій.
Бюджетування-система форм, документів і процедур, якими встановлено порядок підготовки, контролю та аналізу виконання господарських, економічних і фінансових планів у діяльності страховика. Це, як правило, відбувається в такому порядку:
-Визначити фінансову структуру компанії: скласти перелік підрозділів, для яких мають формуватися бюджети.
-Обрати види необхідних бюджетів.
-Визначити формат бюджетів і технологію їх складання.
-Визначити процедуру оцінки, аналізу і контролю виконання бюджетів.
-Розподілити функції, обов’язки, сфери відповідальності, форми взаємодії та систему комунікації між учасниками бюджетного процесу.
Забезпечення процесу стратегічного планування інструментами бюджетування відбувається за принципами: 1) інтегрованого планування; 2) послідовного планування (базовий показник — обсяг продажу); 3) нормативного планування; 4) наскрізного планування; 5) декомпозиції; 6) ковзного планування (те, що передбачає регулярне корегування).
Консолідований бюджет (по усіх структурних підрозділах) страхової компанії рекомендується складати у виді сукупності двох агрегованих частин:
операційного бюджету, що включає план прибутків і збитків, що деталізується через відповідні статті доходів і витрат компанії, пов’язаних з основною діяльністю компанії;
фінансового бюджету.
Оскільки кожен структурний підрозділ в рамках фінансової структури компанії розглядається як відособлений підрозділ, бюджет структурного підрозділу формується як відповідна зовнішня “зароблена” ціна страхової послуги мінус витрати на ведення справи, страхові виплати, трансферти органам вищого рівня та нормативний рівень рентабельності.
Відправною крапкою при складанні бюджету в страховій компанії є формування плану або прогнозованого обсягу надходжень страхових платежів, рівня виплат та витрат на ведення справи та іншими прогнозованими, у ряді випадків – нормативно доведеними до структурних підрозділів показниками, що визначається не тільки їх виробничими можливостями, але і можливостями збуту страхових продуктів на ринку. При цьому звичайно враховується вплив таких факторів, як діяльність конкурентів, фінансове становище потенційних страхувальників, результативність реклами, сезонні й інші коливання попиту, політика ціноутворення (тарифна політика).
Бюджетування допомагає установити ліміти витрат ресурсів і нормативи чи рентабельності ефективності по окремих видах послуг, видах бізнесу і структурних підрозділів компанії. Тобто, процедури бюджетного планування дозволяють визначити які з видів страхових послуг найбільш рентабельні, і які відособлені підрозділи приносять основний прибуток (хто є реципієнтом, а хто донором), чи ж необхідно позбавлятися від збиткових видів чи бізнесу підрозділів. На підставі бюджетів можна побудувати фінансову модель функціонування страхової компанії з метою визначення оптимального асортименту й обсягів страхових послуг з погляду можливостей компанії, наявності ресурсної бази і споживчого попиту страхувальників.І найголовніше, система бюджетування дозволяє упорядкувати потік інформації, розподілити відповідальність за прийняття рішень, здійснювати контроль за діяльністю окремих господарських одиниць, вирішувати та контролювати стратегічні, тактичні кроки страхової компанії.
Отже, бюджетування є важливим інструментом стратегічного планування, що поєднує воєдино такі головні стратегічні елементи: мету, оцифроване бачення, етапи реалізації стратегії, контрольні параметри і критерії поточної діяльності, а також дозволяє корегувати діяльність і визначати ефективність адмін. заходів. При цьому якщо бюджет відповідає на питання: «Що було, що є, що плануємо мати по фінансових показниках?», то стратегічний план відповідає на питання. «Як досягти, якими ресурсами, якими методами і засобами?».