Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Страховой менеджмент 1-91.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
806.4 Кб
Скачать

27. Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.

Наведена нижче послідовність складання і зміст статей бізнес-плану є приблизними. Як правило, документ починають читати з резюме, яке може з’явитися лише після опрацювання всіх складових плану.

У більшості випадків бізнес-план включає такі ключові по­зиції:

-Характеристика страхової галузі (ринку) в країні і регіоні.

-Основні страхові послуги, їх опис і призначення.

-Якісні відмінності, унікальність послуг, які здатна надати компанія.

-Наявність кваліфікованого персоналу.

-Ліцензії на здійснення певних видів страхування.

-Майбутній потенціал компанії з урахуванням отримання необхідних інвес­тицій.

-План маркетингу.

-Основні характеристики страхових послуг і переваги порівняно з конку­рентами.

-Цінова політика.

-Канали поширення страхових послуг (тактика продажу).

-Методи стимулювання продажу.

-Рекламна стратегія страховика і бюджет витрат на цю мету.

-План матеріального забезпечення діяльності компанії.

-Розташування приміщень.

-Необхідне технічне забезпечення (комп’ютерна та інша офісна техніка, транспортні засоби).

-Обсяг і джерела необхідних коштів.

-Можливі ризики і проблеми, що можуть виникнути в процесі виконання бізнес-плану. Способи зменшення ризику та покриття можливих втрат.

-Основні позиції фінансового плану компанії:

прогноз обсягів продажу страхових послуг та інших надходжень;

*оцінка необхідних витрат;

*прогноз прибутку;

*графік беззбитковості.

Бізнес-план може опрацьовуватися власними силами страховика або залу­ченими організаціями. В останньому випадку менеджери компанії усуваються від можливості глибоко усвідомити всі фактори, які визначають ті чи інші показ­ники, що необхідно знати для подальшої оцінки відхилень від плану; опрацю­вання бізнес-плану зовнішнім виконавцем веде до можливості розголошення цінної інформації.

Опрацювання бізнес-плану бажано здійснювати в послідовності, визначеній структурою документа.

Значне місце в контролі за виконанням стратегії, зокрема бізнес-плану і по­точного бюджету страховика, належить запровадженню в життя збалансованої системи показників.

Ще мало стратегій реалізуються на практиці. Причини такого стану:- ключові співробітники не знають або не розуміють стратегічних завдань бізнесу; -вимірювання результатів роботи здійснюється показниками, які не мають відношення до стратегічних завдань; -налаштованість мотивації і контролю на поточні фінансові показники;-ресурси розподіляються не у відповідності зі стратегічними цілями.

28. Особливості бюджетування в страхових організаціях.

В страхових компаніях, механізм бюджетування, у загальному виді є комплексним процесом, що включає планування, облік і контроль фінансових потоків і результатів, фінансову й управлінську звітність як результат виконання бюджету, послідовний ланцюжок управлінських дій, спрямованих на інтеграцію різних управлінських підсистем у єдиний контур бюджетного управління. При цьому, головною метою є формування вихідного бюджету, що представляє собою розгорнутий прогноз майбутніх фінансових операцій.

Бюджетування-система форм, документів і процедур, якими встановлено порядок під­готовки, контролю та аналізу виконання господарських, економічних і фінансо­вих планів у діяльності страховика. Це, як правило, відбувається в такому по­рядку:

-Визначити фінансову структуру компанії: скласти перелік підрозділів, для яких мають формуватися бюджети.

-Обрати види необхідних бюджетів.

-Визначити формат бюджетів і технологію їх складання.

-Визначити процедуру оцінки, аналізу і контролю виконання бюджетів.

-Розподілити функції, обов’язки, сфери відповідальності, форми взаємодії та систему комунікації між учасниками бюджетного процесу.

Забезпечення процесу стратегічного планування інструментами бюджетування відбувається за принципами: 1) інтегрованого планування; 2) послідовно­го планування (базовий показник — обсяг продажу); 3) нормативного плану­вання; 4) наскрізного планування; 5) декомпозиції; 6) ковзного планування (те, що передбачає регулярне корегування).

Консолідований бюджет (по усіх структурних підрозділах) страхової компанії рекомендується складати у виді сукупності двох агрегованих частин:

  • операційного бюджету, що включає план прибутків і збитків, що деталізується через відповідні статті доходів і витрат компанії, пов’язаних з основною діяльністю компанії;

  • фінансового бюджету.

Оскільки кожен структурний підрозділ в рамках фінансової структури компанії розглядається як відособлений підрозділ, бюджет структурного підрозділу формується як відповідна зовнішня “зароблена” ціна страхової послуги мінус витрати на ведення справи, страхові виплати, трансферти органам вищого рівня та нормативний рівень рентабельності.

Відправною крапкою при складанні бюджету в страховій компанії є формування плану або прогнозованого обсягу надходжень страхових платежів, рівня виплат та витрат на ведення справи та іншими прогнозованими, у ряді випадків – нормативно доведеними до структурних підрозділів показниками, що визначається не тільки їх виробничими можливостями, але і можливостями збуту страхових продуктів на ринку. При цьому звичайно враховується вплив таких факторів, як діяльність конкурентів, фінансове становище потенційних страхувальників, результативність реклами, сезонні й інші коливання попиту, політика ціноутворення (тарифна політика).

Бюджетування допомагає установити ліміти витрат ресурсів і нормативи чи рентабельності ефективності по окремих видах послуг, видах бізнесу і структурних підрозділів компанії. Тобто, процедури бюджетного планування дозволяють визначити які з видів страхових послуг найбільш рентабельні, і які відособлені підрозділи приносять основний прибуток (хто є реципієнтом, а хто донором), чи ж необхідно позбавлятися від збиткових видів чи бізнесу підрозділів. На підставі бюджетів можна побудувати фінансову модель функціонування страхової компанії з метою визначення оптимального асортименту й обсягів страхових послуг з погляду можливостей компанії, наявності ресурсної бази і споживчого попиту страхувальників.І найголовніше, система бюджетування дозволяє упорядкувати потік інформації, розподілити відповідальність за прийняття рішень, здійснювати контроль за діяльністю окремих господарських одиниць, вирішувати та контролювати стратегічні, тактичні кроки страхової компанії.

Отже, бюджетування є важливим інструментом стратегічного планування, що поєднує воєдино такі головні стратегічні елементи: мету, оцифроване ба­чення, етапи реалізації стратегії, контрольні параметри і критерії поточної дія­льності, а також дозволяє корегувати діяльність і визначати ефективність адмін. заходів. При цьому якщо бюджет відповідає на питання: «Що було, що є, що плануємо мати по фінансових показниках?», то стратегічний план відповідає на питання. «Як досягти, якими ресурсами, якими методами і засобами?».