21. Стратегічний менеджмент, його структура й зміст основних елементів та етапів у страхуванні.

Стратегі́чний ме́неджмент (стратегічне управління) — це процес оцінки зовнішнього середовища, формулювання організаційних цілей, ухвалення рішень, направлених на створення і утримання конкурентних переваг, здатних забезпечити бізнесу прибуток в довгостроковій перспективі.

Складовими стратегічного менеджменту є:

- Загальне призначення організації- місія

- Цілі організації

- Стратегічний аналіз

- Необхідність організаційних змін

- Системний аналіз

- Стратегічний вибір

- Стратегія

- Організовування

- Мотивація

- Поточна діяльність

- Стратегічний контроль

Елементи управління:

-Передбачення (постановка цілей і створення програми дій по їх досягненню);

-Організовування (побудова організаційної структури, розподіл повноважень та обов'язків, відбір персоналу виходячи з його професійних якостей, навчання персоналу);

-Розпорядництво (реалізація планів);

-Координація (взаємне узгодження діяльності всіх підрозділів та гармонійне пристосування всіх наявних засобів для досягнення цілей організації);

-Контроль (перевірка виконання планів та наказів, виявлення помилок і їх виправлення).

Етапи стратегічного менеджменту

1. Визначення сфери бізнесу та місії компанії.

2. Трансформація місії компанії в окремі цілі діяльності.

3. Визначення стратегії досягнення цілей діяльності.

4. Розробка і реалізація стратегії.

5. Оцінка діяльності і запровадження коригуючих систем управління.

Сутність стратегії можна узагальнено висловити як докладний, усебічний комплексний план, призначений для забезпечення реалізації місії організації. Від ступеня обґрунтованості обраної стратегії залежить успіх компанії.

Стратегія організації – це генеральний план дій, що визначає пріоритети завдань, ресурси і послідовність кроків по забезпеченню місії страховика. Завдання стратегії страховика – забезпечити впровадження інновацій в організацію роботи компанії з врахуванням пошуків кращого варіанту використання потенціалу стосовно до трансформації зовнішнього і внутрішнього середовищ. Опрацювання стратегії налаштовується на пошуки переваг компанії перед конкурентами.

Стратегія не може бути незмінною. Вона повинна передбачати можливість реагування на зміни, що привносяться реальним економічним розвитком. З досвіду відомо, що дуже рідко вдається заздалегідь з 100% точністю передбачити розвиток компанії на тривалий період. Практика вносить суттєві корективи в обсяги продаж страхових послуг, їх асортимент, рівень збитковості страхових операцій. Не можливо з великою точністю передбачити й державну політику щодо розвитку страхового ринку.

Місія компанії – головна мета, яка визначає причину існування організації, в т. ч. і страхового спрямування. Правильне визначення місії є надзвичайно важливим, оскільки від цього залежить статус і структура організації, її потреба в ресурсах, орієнтація на певні продукти ( послуги) та ринки збуту). Аналіз виконує три функції: описову, роз’яснювальну та прогнозну. Наслідком стратегічного аналізу має бути системна модель досліджуваної компанії чи її окремого підрозділу. Здійснення якісного аналізу потребує якісного методичного забезпечення. Важливою складовою опрацювання стратегії страховика є прогнозування розвитку компанії. У процесі цієї роботи важливішим є визначення:

• цілей і відповідних їм напрямків розвитку компанії;

• окреслення очікуваних економічних, фінансових і соціальних наслідків розвитку компанії;

• формулювання заходів та визначення їх черговості і необхідних ресурсів для досягнення прогнозних наслідків і т.д.

Стратегічний план компанії має бути довгостроковим за метою діяльності, але досить гнучким за методами досягнення. Стратегічний план приблизно кожні півроку доцільно коригувати залежно від зміни ділових і соціальних обставин.

Цілі – це конкретизація місії організації у формі, яка доступна для управління їх реалізацією.