15.Характеристика систем організації роботи страхових компаній з філіями.

Філія страховика -- це відокремлений підрозділ, що не є юридичною особою. Він може мати власну назву, яку дозволяється використовувати згідно з Положенням про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність за видами, на які страховик отримав ліцензії Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю і право на здійснення яких було надано філії загальними зборами учасників страховика. Таке право може бути надане повністю або з обмеженнями.

Зі світової практики відомі три системи організації роботи страхових компаній з філіями. Кожна з них має свої переваги і недоліки. Вибір тієї чи іншої системи роботи з філіями залежить від конкретних обставин.

Централізована система. Вона передбачає прийняття всіх рішень, що стосуються андеррайтингу та відшкодування збитків центральним офісом (головною конторою)^ Тут підписуються поліси, здійснюються розрахунки, пролонгуються поліси. На філії покладається видача, отримання і перевірка анкет на страхування та покриття збитків. Ці документи пересилаються до центрального офісу для прийняття рішень. Переваги цієї системи полягають у тому, що вона вимагає менше висококваліфікованих фахівців, скорочуються витрати на ведення справи. До недоліків слід віднести те, що працівники філій мають малі перспективи для кар'єри, на прийняття рішень витрачається багато часу, причому рішення не завжди враховують місцеві умови.

Децентралізована система. За цієї системи більшість рішень, що стосуються укладення договорів і відшкодування збитків, приймаються у філії. Остання самостійно поновлює договори і веде облік. Звичайно, що рішення філії мають узгоджуватися з політикою, що її проводить компанія в цілому. Перевагою є те, що у філії працює більш кваліфікований персонал, ніж при централізованій системі, клієнти мають можливість оперативно отримати більше послуг. До недоліків можна віднести недостатній обсяг роботи для кваліфікованих працівників, ускладнення в роботі з посередниками, ускладнення щодо перестрахування ризиків.

Регіональна система. За такої системи серед філій виокремлюються головні для даного регіону. У них зосереджується група фахівців з андеррайтингу, оцінювання та відшкодування збитків. Вони обслуговують потреби кількох філій, що працюють у даному регіоні. Це компромісний варіант, де враховуються переваги і недоліки централізованої і децентралізованої систем.

У філіях зосереджується великий обсяг інформації про поліси, страхові внески, відшкодування збитків, заробітну плату, комісійні винагороди. Для опрацювання цієї інформації використовуються комп'ютери. Існує тісний зв'язок між філіями і головним офісом. Висока швидкість роботи факсів, комп'ютерів, принтерів, ксероксів дозволила прискорити оформлення страхових послуг. Відпала потреба в рутинній ручній роботі, що її виконували різні службовці.

16.Форми матеріального та морального заохочення персоналу страхових організацій.

Велике значення для формування раціональної структури і підвищення ефективності використання потенціалу компанії має система мотивації праці.

За теорією Ф.Херцберга існує два фактори: 1)- заробітна плата, 2)Потрібна активна дія інших факторів.

Основною формою винагороди є заробітна плата. Приймаючи рішення щодо виплат працівникам варто зважити на їхні сподівання, тобто що зарплата буде:

1) достатньою для забезпечення нормального рівня життя;

2) адекватною зарплатам інших працівників аналогічних за посадами і наслідками роботи у данній організації або в регіоні;

3) враховувати знання, досвід і вміння вкладене в виконання цієї роботи (завдання);

4) можливість підвищення зарплати у разі покращання наслідків роботи.

Активна дія інших факторі – делегування прав щодо прийняття рішень, позитивна оцінка роботи, перспективи призначення на вищу посаду.

Не рідко застосовуються і інші види матеріального стимулювання працівників. Ось як, наприклад, виглядає „компенсаційний пакет”, який отримує персонал компаній Заходу, або тих формувань, що налаштувалися на їх форми мотивації.

До цього переліку ввійшли: оплата житла, оплата за навчання, покриття витрат на страхування, медичне обслуговування, оплата харчування, оплата за користування громадським транспортом, отримання позик тощо.

Моральне заохочення може приймати різноманітні форми, серед них найбільш розповсюдженими є такі:

особиста подяка керівника працівникам за добру роботу під час бесіди або ж у письмовій формі;

періодичні зустрічі з працівниками і вислуховування їх прохань, пропозицій, зауважень;

забезпечення зворотного зв’язку за результатами діяльності співробітника;

інформування працівників про стратегію організації, основні підсумки роботи і проблеми;

залучення працівників до прийняття рішень;

забезпечення того, щоби результати роботи стали головним критерієм оцінки, винагороди і просування людей по службі;

Крім цього варто враховувати вплив на зацікавленість працівника в роботі таких чинників як престижність працювати у компанії, яка завоювала високий рейтинг на ринку; можливість надбання досвіду роботи у високваліфіковану колективі компанії.

До морального заохочення відносять також діючу в країні та безпосередньо на підприємствах системи нагород.

Слід пам’ятати, що нагороди повинні бути добре мотивовані. Теж сами стосується і стягнень. Якщо нагороди або стягнення застосовуються безпричинно вони можуть нанести тільки шкоду.

Турбота про здоров’я співробітників також може бути формою заохочення.