Конст-прав статус вру

ВРУ характеризується такими рисами парламенту: єдиність, загально-національність, представницький, колегіальний, виборний характер, однопалатність, постійнодіючий характер.

Єдиність ВРУ є осн ознакою ВРУ і означає, що в У відсутні інші органи законодавчої влади. Ця риса закріпл ст 75 КУ.

Загальнонаціональний характер — ВРУ представляє весь український народ — громадян У всіх національностей і виступає від імені всього народу.

Колегіальний хар-р ВРУ: ВРУ склад з 450 нардепів; ВРУ повноважна за умови обрання не менш 2/3 від її конст складу. Віповідно до ріш КСУ від 17.10.2002 № 17 — РП/2002 ВРУ є повноважною, тобто правомочною приймати закони та реаліз інші конст визнач повноваж за умови обрання не менше 2/3 від її конст складу і складенням новообраними депутатами присяги. Така вимога є умовою повноважності ВРУ протягом усього періоду скликання і не може розглядатися лише як підстава для відкриття першої мемії. Разом з тим постійна фізна присутність на засід ВРУ такоїж кількості депутатів не є необх. ВРУ може приймати з-ни і реаліз конст-визнач повноваж за умоави присутності на засіданні на момент голосування не менш тієї кількості депут згідно з КУ необхідна для прийняття відповідного рішення. Рішення ВРУ приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування — ч2 ст 84. ВРУ приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конст складу крім випадків, передбачених КУ (ст 91).

Виборний хар-р: проявл у тому, що він формується виключно шляхом виборів нардепів У.

Однопалатність — зумовлена перш за все тим, що У є унітарною державою.

Постійнодіючий характер: строк повноважень ВРУ становить 5 років. Нардепи здійснюють свої повноваження на постійній основі. ВРУ працює сесійно (ч1 ст 82 КУ). Чергові сесії ВРУ починаються 1 вівнорка вересня і 1 вівторка лютого кожного року. ВРУ збирається на першу сесію не пізніше ніж на 30й день після офіційного оголошення результатів виборів (ч 3 ст 82 КУ). Припин повноваж ВРУ у день відкриття першого засідання ВРУ нового скликання (ч 1 ст 90 КУ).

ТАБЛИЧКА ВЗАЄМОДІЯ ВРУ ПРЕЗ СУД КСУ

Виборчий процес на виборах нардепів України

Порядок пров виборів нардепів У визнач КУ і ЗУ «Про вибори нардепів У» від 17 лист 2011 зі змінами.

Виборчий процес — здійснення суб'єктами виборчого процесу виборчих процедур. Суб'єктами виборчого процесу є виборець, ЦВК та інші виборчі комісії, партія, що висунула кандидатів у депутати, кандидати у депутати, зареєстровані у встановленому порядку та офіційні спостерігачі від партії, яка висунула кандидатів, від кандидатів у депутати та від громадських організацій.

Початок виборчого процесу на чергових виборах оголошує ЦВК. Чергові вибори відбуваються в останню неділю жовтня 5го року повноважень ВРУ. Виборчий процес розпочинається за 90 днів до дня голосування. Позачерг вибори нардепів відбув в останню неділю 60денного строку з дня опублікування указу президента про дострокове припинення повноважень ВРУ.

Повторні вибори в одномандатному окрузі призначаються не пізніше як через 30 днів з дня визнання виборів недійсними або такими, що не відбулися або прийняття ЦВК рішення про визнання обраної особи такої, що не набула депутатський мандат. Повторні вибори відбуваються в останню неділю 60денного строку з дня опублікування ЦВК рішення про їх призначення. Подивит підстави визн виборів недійсн. Проміжні вибори проводяться в одномандатному окрузі за ріш ЦВК не пізніш як 30денний строк з дня припин повноважень депутата, а відбуваються в останню неділю 60денного строку з дня опублік рішення про призначення. При цьому повторні і проміжні вибори протягом 5 року повноважень ВРУ не проводяться.

Виборчий процес включає такі етапи:

1. висув канд у депутатами

2. утв виборч комісій

3. реєстрація кандидатів у депутатам

4. провед передвиборної агітації

5. утв спец виборчих дільниць

6. складання списків виборців, їх перевірка та уточнення

7. голосування

8. підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків голосування

9. встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення

10. припин повноваж окружних та дільнич виборчих комісій

11. закінч виборч процес через 15 днів після дня офіційного оприлюднення результатів виборів.

Система виборчих комісій: ЦВК, окружні, дільничі виборчі комісії. Окружні виборчі комісії формуються ЦВК, а суб'єктами подання кандидатур до них є партії, фракції яких зареєстровані у ВРУ, а також інші партії — суб'єкти виборч процесу. Дільничні виборч коміс утв окружними комісіями за поданням цих же суб'єктів, а також кандидатів, які балатуються в одномандатному окрузі.

Право висування кандидатів на виборах за пропорційною виб сист реалізується через партії, а за мажоритарною, через партії або шляхом самовисування. Одна і таж особа може бути включена лише до одного виб списку кандидатів у депутати. Реєструються кандидати у депутати ЦВКєю. Умовою реєстрації ЦВК кандидатів у депутати є сплата грошової застави. Для партії, яка висунула свій список кандидатів грошова застава становить 2000 мін розмірів заробітних плат, а для партії, яка висунула кандидата в одномандатному окрузі, а також для депутата-самовисуванця сплачується застава в розмірі 12 мін розмірів заробітної плати.

Ріш КСУ від 30.01.2002 № 2 — РП / 2002 — КСУ не вважає грош заставу майн цензом, а вважає серйозністю наміру.

Фінансування виборів здійснюється за рахунок коштів держ бюджету, а також коштіввиборчих фондів партій та кандидатів.

Передвиборна агітація — здійснення будь-якої діяльності з метою спонуканя виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію — суб'єкта виборчого процесу. Агітація здійснюється в будь-який спосіб, не заборонений КУ та ЗУ.

Правове регулювання організації роботи ВРУ здійсн КУ відп до п 21 ч 1 ст 92 КУ організація і порядок діяльності ВРУ визнач законами України. До 1996 року а саме з 1994 року в У діє регламент ВРУ, затв її постановою у 2006 році Постановою ВРУ було затв новий регламент ВРУ, який у 2008 році був визнаний неконституційним згідно із рішенням КСУ від 1.04.2008 № 4 — РП/2008 у зв'язку із тим, що організація діяльності ВРУ має визначатися законом.

Правова природа регламентів базується на тому, що вони є внутрішніми актами, що регулюють діяльність певного органу у випадку із парламентом, якщо регламент затверджується законом це означає встручання у парламентську автономію Президента.

В практиці зарубіжних країн регламенти парламенту затв законом, якщо такий закон регулює не лише діяльність парламенту а і його стосунки з іншими суб'єктами.

ВРУ уже 8 квітня ВРУ затв своєю постановою тимчасовий регламент ВРУ.

17 вересня 2008 року Тимчасовий регламент був визнаний неконституційним. Це було ріш КСУ 16-РП/2008. 19 вересня 2008 року ВРУ затв регламент ВРУ.

4 вересня 2008 року ВРУ прийняла закон про організацію і порядок діяльності ВРУ. 26 листопада 2009 року рішенням КСУ і регламент і закон були визнані неконституційними. З 1 грудня 2009 року ВРУ прийняла закон про організацію і порядок діяльності ВРУ.

10.02.2010 ВРУ затвердила регламент-закон. Після прийняття рішення КСУ від 30 вересня 2010 року №20-РП/2010 ВРУ законом У від 8.10.2010 внесла зміни до регламенту ВРУ.

Окремим аспектом діяльності ВРУ присвячені спеціальні закони, серед яких: ЗУ про визнач порядку обчислення скликань ВРУ від 01.02.2000 року;

ЗУ про статус Нардепа;

ЗУ про комітети ВРУ.