83. Примушування давати показання та його відмінність від перешкоджання з'явленню свідка,потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.

Стаття 373. Примушування давати показання.

Об'єктом злочину є вимоги законодавства до проведення допиту, очної ставки, пред'явлення до впізнання та відтворення обстановки і обставин події.

Потерпілим від злочину може бути: свідок, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, експерт.

Об'єктивна сторона злочину полягає в примушуванні давати показання при допиті шляхом незаконної дії з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідство.

Під примушуванням давати показання розуміється домагання від особи бажаних показань шляхом застосування психічного або фізичного впливу.

Незаконні дії: погроза застосувати насильство до допитуваного, близьких йому осіб; обман (демонстрування фальшивої постанови про арешт, брехливе повідомлення, що у слідства є докази його вини тощо); приниження гідності особи допитуваного (образою словами чи жестами, вимога дати клятву тощо); задобрювання (нездійсненними обіцянками закрити справу, звільнити з-під варти, незаконними матеріальними заохоченнями: частування горілкою, наркотиками тощо); інші методи психологічного впливу (залучення до допиту гіпнотизерів тощо); застосування психотропних речовин. Не має значення, яких показань домагається слідчій, правдивих чи неправдивих.

Злочин буде закінченим з моменту вчинення незаконного впливу на допитуваного.

Склад злочину -формальний.

Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним є лише особа, яка провадить дізнання або досудове слідство, незалежно від посади, яку вона обіймає.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння та настання небезпечних наслідків і бажає їх настання. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: у поєднанні із застосуванням до потерпілої особи насильства; із знущанням над нею (ч. 2 ст. 373 КК).

Стаття 386. Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.

Об'єктом злочину є своєчасне та повне здійснення правосуддя у кримінальній справі. Потерпілим визнається свідок, потерпілий, експерт.

Об'єктивна сторона злочину полягає в перешкоджанні з'явленню свідка, потерпілого, експерта до суду, органів досудового слідства, тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України чи дізнання, примушуванні їх до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошенні відомостей, що їх ганьблять, або підкупі свідка, потерпілого, експерта з тією самою метою, а також погрозі вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок.

Злочин вважається закінченим з моменту висловлення погрози або обіцянки передати матеріальні цінності незалежно від подальшої поведінки.

Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотивом злочину є перешкоджання всебічному, повному та об'єктивному розгляду конкретної справи з метою її вирішення, як того бажає суб'єкт.