82. Завідомо незаконне затримання, привід або арешт та його відмінність від притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є правосуддя в частині забезпечення законного затримання, приводу, арешту або тримання під вартою, а також конституційне право людини на свободу і особисту недоторканність.

Додатковим факультативним об'єктом можуть виступати честь та гідність особи, її життя і здоров'я, майнові блага.

Потерпілим може бути підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок і потерпілий. Об'єктивна сторона злочину може полягати у незаконному: затриманні; приводі; арешті; триманні під вартою.

Арешт - запобіжний захід, який вживається до обвинуваченого, підозрюваного під час проведення попереднього розслідування. Затримання як процесуальний захід примусу - короткочасне позбавлення волі особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.

Привід - процесуальний захід, що означає примусове доставлення співробітниками міліції обвинуваченого, підозрюваного чи свідка до особи, яка здійснює попереднє розслідування.

Незаконним вважається здійснення арешту, затримання чи приводу не на підставах чи не в порядку, який врегульовано законом.

Склад злочину - матеріальний.

Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним може бути службова особа органу дізнання, слідчий, прокурор, а у випадку завідомо незаконного тримання під вартою - також начальник місця попереднього ув'язнення.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є: завідомо незаконні арешт або тримання під вартою, спричинення ним тяжких наслідків; вчинення його з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах.

Стаття 372.Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

Об'єкт злочину - правосуддя в частині забезпечення доведеності вини, а також конституційне право людини на те, що вона не буде піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Потерпілим є невинна особа.

Об'єктивна сторона злочину полягає у притягненні завідомо невинного до кримін. відповідальності. Притягнення до кримін. відповідальності як стадія кримін. переслідування починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту оголошення невинній особі постанови про притягнення як обвинуваченого за злочин, якого вона не вчиняла незалежно від подальшої долі кримінальної справи.

Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним є лише працівник органу дізнання, що провадить досудове слідство, або прокурор, суддя.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Умислом винного охоплюється те, що насправді відсутні докази, які вказують на вчинення даного злочину саме цією особою, або взагалі відсутня подія злочину, за який особа притягається до кримінальної відповідальності. Мотив - корисливий (помста, заздрість, бажання отримати матеріальні вигоди тощо).

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його у поєднанні з: обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину; штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією.