80. Перевищення влади або службових повноважень та його відмінність від самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи.

Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень.

Об'єктом злочину є нормальна робота підприємств, установ, організацій.

Об'єктивна сторона злочину полягає в:

• дії службової особи, яка явно виходить за межі наданих їй прав та повноважень або застосовує недозволені їй методи;

• настанні наслідків у вигляді істотної шкоди державним або громадським інтересам чи охоплюваним законом правам та інтересам окремих громадян або суб'єктів підприємницької діяльності;

• причинному зв'язку між діями та наслідками.

• Істотна шкода - обов'язкова ознака.

Склад злочину - матеріальний. Поняття "перевищення влади" охоплює випадки, коли суб'єкт злочину є представником влади, при виконанні своїх функцій виходить за межі наданих йому повноважень або діє при цьому незаконними методами.

Суб'єкт злочину - спеціальний, лише службова особа.

Суб'єктивна сторона злочину виявляється у формі прямого умислу. Мотив на кваліфікацію злочину не впливає.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: з перевищенням влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями; якщо він спричинив тяжкі наслідки.

Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи. Об'єкт злочину - нормальна діяльність і авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Владними повноваженнями є сукупність прав та обов'язків службової особи, яка за своїм статусом є представником влади, наданих їй для виконання функцій держави і конкретних завдань органу, в якому вона працює.

Об'єктивна сторона злочину характеризується:

• самовільним присвоєнням владних повноважень або звання службової особи;

• вчиненням з використанням самовільно присвоєних владних повноважень або звання службової особи будь-якого суспільно небезпечного діяння.

Самовільне присвоєння - це дії приватної особи, яка шляхом обману інших осіб видає себе за службову особу і використовує її повноваження шляхом введення в оману інших осіб. Напр., видає себе за працівника правоохоронного органу та проводить певні слідчі дії, затримання особи тощо або видає себе за працівника податкових органів та проводить незаконні дії, спрямовані на вилучення документів тощо. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи утворює склад злочину лише тоді, коли воно поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь. Суспільно небезпечне діяння - це правопорушення, яке передбачає кримінальну чи адміністративну відповідальність.

Суб'єкт злочину - загальний. Ним є осудна особа, якій до його вчинення виповнилося 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

81. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань, відмінність цього злочину від злісної непокори вимогам адміністрації виправної установи.

Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ.

Об'єкт злочину -встановлений порядок відбування покарання у вигляді позбавлення волі або обмеження волі та нормальна діяльність адміністрації виправних установ. Потерпілими від злочину можуть бути: особи, засуджені до позбавлення волі або обмеження волі, які відбувають це покарання у виправних установах; представники адміністрації цих установ.

Представниками адміністрації стосовно ст.392 є посадові особи, які на підставі ст.70 КВК користуються правом застосування заходів заохочення та стягнення до засуджених. Об'єктивна сторона злочину полягає в тероризуванні у виправно-трудових установах (ВТУ) засуджених або нападі на адміністрацію, а також створенні з цією метою організованої групи або активній участі в такій групі.

Напад на адміністрацію, поєднаний з умисним вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів. Під організацією організованої групи слід розуміти створення добре організованої групи, яка відповідає характеристиці, даній в ч.З ст.28 КК, з метою вчинення нападу на адміністрацію ВТУ або тероризування засуджених. Під активною участю в такій групі слід розуміти будь-які форми діяльності, зазначеної у ч.3 ст.28 КК. Дезорганізація роботи ВТУ означає перешкоджання нормальній діяльності ВТУ.

Суб'єкт злочину -спеціальний. Ним може бути лише особа, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення чи обмеження волі.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу.

Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи.

Об'єктом злочину є нормальна діяльність виправних установ. ВТУ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі, є: виправно-трудові колонії, тюрми і виховно-трудові колонії.

Об'єктивна сторона злочину полягає в злісній непокорі законним вимогам адміністрації ВТУ або іншій протидії адміністрації у законному здійсненні її функцій особою, яка відбуває покарання у вигляді обмеження волі або у вигляді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню шляхом переведення до приміщення камерного типу або переводилась на більш суворий режим відбуття покарання.

Під злісною непокорою вимогам адміністрації установи слід розуміти відкриту відмову засудженого від виконання конкретних законних вимог представника адміністрації установи (напр., відмова від роботи без поважних причин, невиконання вимог щодо припинення порушення режиму відбування покарання тощо). До представників ВТУ, які мають право пред'являти вимоги до засуджених і за злісну непокору котрим настає відповідальність згідно зі ст.391, належать посадові особи ВТУ, які на підставі ст.70 КВК мають право накладати на засуджених дисциплінарне стягнення (начальник ВТУ, вищестоящі начальники, а також заступники начальника ВТУ, начальники загону).

Склад злочину - матеріальний.

Суб'єкт злочину -спеціальний. Суб'єктом цього злочину може бути лише особа, яка відбуває покарання у ВТУ.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.