65. Хуліганство. Аналіз складу злочину.

Основний безпосередній об’єкт хуліганства — громадський порядок. Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати здоров’я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

Об’єктивна сторона хуліганства в самому КК не конкретизована. Аналіз диспозиції ст. 296 показує, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є лише вчинення діяння. Саме ж діяння полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння л’лесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, безладній стрілянині, використанні сильнодіючих речовин з метою зірвати проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо. Тобто хуліганство може виражатися у вчиненні діянь, які передбачені іншими статтями Особливої частини КК або КАП. Ознакою об’єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об’єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення.

Кримінально караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих та ін.

Суб’єктом хуліганства є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом йвної неповаги до суспільства.

Неповага до суспільства — це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Кваліфікований вид хуліганства (ч. 2 ст. 296) наявний, коли дії, передбачені ч. 1 ст. 296, вчинено групою осіб.

Предметами, спеціально пристосованими або заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень, є будь-які речі, що не належать до зброї, які видозмінені чи спеціально знаходилися у винного з метою завдання тілесних ушкоджень під час хуліганства (металевий прут, камінь, розбита пляшка тощо)

66. Масові заворушення та їх відмінність від групового порушення громадського порядку.

Стаття 293. Групове порушення громадського порядку.

Об'єктом злочину є громадський порядок. Грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки в громадських місцях. Об'єктивна сторона злочину включає як обов'язкові ознаки: діяння; наслідки; причинний зв'язок між діянням і наслідками. Діяння, як правило, виконується шляхом дії і полягає в: організації групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації; активній участі у них.

Грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Суттєве порушення роботи транспорту, підприємства чи організації - припинення їх нормальної роботи на певний час.

Суб'єкт злочину - загальний, організатори та активні учасники групового діяння, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Стаття 294. Масові заворушення.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є громадський порядок.

Додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я особи, конституційні права людини і громадянина, власність, порядок управління або громадська безпека.

Масові заворушення - це завжди дії юрби, яка діє стихійно, хоча може бути керованою повністю чи в окремих своїх частинах. Така юрба веде себе агресивно. її учасники вчиняють дії, які визнаються злочинами і при їх виконанні однією особою.

Об'єктивна сторона злочину полягає в: організації масових заворушень; активній участі у них.

Організація масових заворушень - це об'єднання людей для участі у масових заворушеннях, керівництво натовпом, підбурювання до вчинення дій, які становлять собою масові заворушення, провокаційні дії, вчинені з метою викликати відповідну поведінку великих груп людей.Способи організації масових заворушень різноманітні (виступ на мітингах, оголошення різноманітних звернень, розробка планів щодо збурювання натовпу).

Активна участь у масових заворушеннях - безпосереднє вчинення дій, в яких виражаються масові заворушення, виконання вказівок організаторів і залучення до цього інших осіб. Злочин вважається закінченим з моменту початку масових заворушень - вчинення конкретних актів насильства, погромів тощо.

Суб'єкт злочину - загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених ч.2 цієї статті, може характеризуватися умислом або необережністю.

Кваліфіковані види злочину мають місце, коли масові заворушення призвели до: загибелі людей; інших тяжких наслідків (тяжке тілесне ушкодження, велика матеріальна шкода, порушення на тривалий час роботи транспорту, підприємств та організацій).