
- •1. Поняття, значення та система Особливої частини кримінального
- •2. Поняття та значення кваліфікації злочинів.
- •3. Кваліфікація незакінчених злочинів та злочинів, вчинених у співучасті.
- •4. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •5. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
- •6. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Аналіз складу злочину.
- •7. Поняття та види злочинів проти життя. Проблеми визначення моменту початку та закінчення життя людини.
- •Злочини проти життя особи:
- •Злочини проти здоров'я особи;
- •Злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи.
- •8. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах. Аналіз складу злочину.
- •9. Види вбивств при пом'якшуючих обставинах.
- •10. Підстави кримінальної відповідальності за доведення до самогубства.
- •11. Умисне тяжке тілесне ушкодження. Аналіз складу злочину.
- •12. Тілесні ушкодження середньої тяжкості. Аналіз складу злочину
- •13. Підстави кримінальної відповідальності за тілесні ушкодження
- •14. Побої та мордування, їх відмінність від легкого тілесного ушкодження.
- •15. Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Аналіз складів злочинів
- •16. Підстави кримінальної відповідальності за ненадання медичної допомоги
- •17. Зараження віл або іншою невиліковною інфекційною хворобою. Аналіз складу злочину.
- •18. Захоплення заручників та незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Аналіз складів злочинів
- •19 Експлуатація дітей. Аналіз складу злочину.
- •20. Поняття та види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
- •21. Підстави кримінальної відповідальності за зґвалтування.
- •22. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Відмінність цього злочину від зґвалтування.
- •22. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
- •24. Грубе порушення законодавства про працю. Аналіз складу злочину.
- •25 Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Аналіз складу злочину.
- •26. Форми розкрадання чужого майна.
- •27 Крадіжка та її відмінність від грабежу.
- •28 Розбій та його відмінність від вимагання.
- •29, Шахрайство та його відмінність від крадіжки.
- •30 Вимагання. Аналіз складу злочину.
- •31 Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Аналіз складу злочину.
- •32 Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживанням довірою за відтсутності ознак шахрайства. Аналіз складу лочину.
- •33 Підстави кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження майна.
- •34 Підстави кримінальної відповідальності за порушення обов'язків щодо охорони майна.
- •35 Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом, відмінність цього злочину від співучасті у злочині
- •37 Контрабанда та її види. Аналіз складів злочинів
- •38. Порушення порядку заняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг. Аналіз складу злочину.
- •39. Протидія законній господарській діяльності. Аналіз складу злочину.
- •40. Фіктивне підприємництво. Аналіз складу злочину.
- •41. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Аналіз складу злочину.
- •42. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Аналіз складу злочину.
- •43. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті. Аналіз складу злочину.
- •44. Випуск або реалізація недоброякісної продукції. Аналіз складу злочину.
- •45. Обман покупців та замовників. Аналіз складу злочину
- •46. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Аналіз складу злочину.
- •47. Підстави кримінальної відповідальності за збирання та розголошення відомостей, які складають банківську або комерційну таємницю.
- •48. Шахрайство з фінансовими ресурсами. Аналіз складу злочину.
- •49. Порушення законодавства про бюджетну систему України. Аналіз складу злочину.
- •50. Загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.
- •51. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення. Аналіз складу злочину.
- •52. Незаконне полювання та незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом. Аналіз складів злочину.
- •53. Створення злочинної організації. Аналіз складу злочину.
- •54. Підстави кримінальної відповідальності за бандитизм.
- •55. Підстави кримінальної відповідальності за терористичний акт та злочини, що йому сприяють.
- •56. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності. Аналіз складу злочину
- •57. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Аналіз складу злочину.
- •58. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем.
- •59. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Аналіз складу злочину.
- •60. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами. Аналіз складу злочину.
- •61. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.
- •62. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •63. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського, річкового судна. Аналіз складу злочину.
- •64. Незаконне заволодіння транспортним засобом.
- •65. Хуліганство. Аналіз складу злочину.
- •66. Масові заворушення та їх відмінність від групового порушення громадського порядку.
- •67. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.
- •68. Створення або утримування місць розпусти і звідництво. Аналіз складу злочину.
- •69. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність та його відмінність від використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Аналіз складу злочину.
- •70. Аналіз предмету злочину у посяганнях, пов'язаних із наркотизмом.
- •71. Незаконне виготовлення, виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Аналіз злочину.
- •72. Викрадання, привласнення, вимагання наркотичних або психотропних речовин, або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Аналіз складу злочину.
- •73. Організація притонів та їх види. Аналіз складів злочину.
- •74. Підстави кримінальної відповідальності за втручання в діяльність правоохоронних органів.
- •75. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві. Аналіз складу злочину.
- •76. Підстави кримінальної відповідальності за посягання на життя судді та робітників правоохоронних органів
- •77. Злочини у сфері службової діяльності. Поняття службової особи.
- •78. Хабарництво та його види.
- •79. Зловживання владою або службовим становищем та його відмінність від службової недбалості.
- •80. Перевищення влади або службових повноважень та його відмінність від самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи.
- •81. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань, відмінність цього злочину від злісної непокори вимогам адміністрації виправної установи.
- •82. Завідомо незаконне затримання, привід або арешт та його відмінність від притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
- •83. Примушування давати показання та його відмінність від перешкоджання з'явленню свідка,потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.
- •84. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та його відмінність від завідомо неправдивого показання.
- •85. Підстави кримінальної відповідальності за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти.
- •86. Порушення правил адміністративного нагляду. Аналіз складу злочину.
- •87. Підстави кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину.
- •88. Загальна характеристика військових злочинів.
- •89. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
63. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського, річкового судна. Аналіз складу злочину.
Предметом злочину є пасажирський чи вантажний потяг, локомотив, дрезина .тощо.
Об’єктивна сторона цього злочину полягає в угоні або захопленні зазначених транспортних засобів.
Під угоном слід розуміти протиправне заволодіння транспортним засобом для здійснення поїздки на ньому або самовільне використання транспортного засобу. Угон може здійснюватися як з місця стоянки транспортного засобу, так і під час руху. Інколи угон можуть здійснювати машиністи, льотчики, капітани, члени екіпажу, які управляють транспортним засобом.
Захоплення — це протиправне заволодіння транспортним засобом будь-якою особою із застосуванням насильства чи погроз для здійснення поїздки на ньому, зміни напрямку руху тощо. Закінченим цей злочин визнається з урахуванням виду транспорту. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює фактичні ознаки вчиненого діяння, розуміє їхній суспільно небезпечний і протиправний характер та бажає вчинити такі дії.
Суб’єктом цього злочину є особа, яка досягла 14-річного віку.
Ч. 2 ст. 278 КК встановлює відповідальність за ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого; а ч. З — дії, передбачені ч.ч. 1 або 2 ст. 278, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші’тяжкі наслідки.
Якщо угон чи захоплення транспортного засобу поєднаний із вчиненням інших більш тяжких злочинів,то вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів.
64. Незаконне заволодіння транспортним засобом.
1. Незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою -
карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або повторно, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди потерпілому,-
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені організованою групою, або щодо транспортного засобу, вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,-
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
4. Звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного завододіння транспортним засобом із застосуванням будь-якого насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.
Примітки: 1. Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
2. Відповідно до частини друга цій етапі під повторністю спід розуміти вчинення таких дій .особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений статтями 185, 186, 187, 189 191, 262 цього Кодексу.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є контрольоване використання транспортних засобів, перелічених у примітці до ст. 286. Ці транспортні засоби виступають предметом цього злочину (про їх поняття див. коментар до ст. 286). Його додатковим обов'язковим або факультативним об'єктом - залежно від конкретного способу вчинення цього злочину - можуть виступати життя і здоров'я особи, власність, інші блага.
Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Систематичний аналіз норм Особливої частини КК дає змогу виділити такі ознаки діяння при вчиненні цього злочину;
1) воно полягає лише в активній поведінці - дії;
2) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом;
3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює;
4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або закопаного користувача транспортного засобу. При цьому воля потерпілого або ігнорується (при таємному заволодінні), або подавляється (при застосуванні насильства або погрози його застосування), або ж фальсифікується (при заволодінні шляхом обману).
Поняття заволодіння транспортним засобом дано у п. 1 примітки до ст. 289. Із цієї примітки випливає, що способом такого завод лодіння (протиправного вилучення) може бути будь-який (таємний відкритий, обман тощо).
Закінченим злочин вважається з моменту, коли винний отримав можливість керувати транспортним засобом і здійснювати рух на ньому.
Суб'єктом злочину є особа, яка не має права на користуванні транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заво лодіння.
Суб'єктами цього злочину не можуть виступати: а) водії транспортних засобів, закріплених за ними адміністрацією підприємств установ, організацій, в яких працюють такі водії; б) особи, відловідальні за технічний стан та експлуатацію транспортних засобів, закріплених за ними (начальник колони, інженер з експлуатації тощо); в) особи, яким власник видав доручення на управління транспортним засобом; г) співвласники транспортного засобу; д) особи, які користуються транспортним засобом за згодою власника чи законного користувача, хоча б ця згода і не була належно оформлена. Кримінальній відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 289, підлягають осудні особи, які досягли 16-річного, а за злочини, передбачені ч. 2 та 3 ст. 289,- 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є мета. Проте вона в законі не конкретизована, чим підкреслюється, що змістом кримінально-правової заборони заволодіння транспортним засобом може бути як заволодіння ним з наміром ніколи не повертати його власникові (законному володільцю), так і з наміром використати його для проїзду у певний пункт або для прогулянки, а потім повернути власникові (законному володільцю) чи кинути на дорозі.
Кваліфікуючими ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом є вчинення цього діяння: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) повторно; 3) у поєднанні з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або погрозою застосування такого насильства; 4) з проникненням у приміщення чи інше сховище або 5) завдання значної матеріальної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 289).
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
1) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства; 2) організованою групою; 3) щодо транспортного засобу, вартість якого на момент заволодіння ним у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (ч. З ст. 289).
6. Умовами спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 289, згідно з ч. 4 цієї статті, є;
1) вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом вперше. Ця ознака має місце, коли: а) такі дії раніше ніколи не вчинялися; б) сплив строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за раніше вчинене незаконне заволодіння транспортним засобом (відповідно до ч. 1 ст. 49 строк давності за дії, передбачені ч. 1 ст. 289, становить 5 років, ч. 2 ст. 289 - 10 років, ч. З ст. 289 - 15 років, за умови, що перебіг давності не переривався);в) судимість у особи, яка була засуджена за ст. 289, погашена або знята;
2) під час незаконного заволодіння транспортним засобом не були застосовані будь-яке насильство до потерпілого чи погроза такого насильства; 3) добровільна заява про вчинене правоохоронним органам, тобто заява, зроблена за власною волею, незалежно від мотивів і не у зв'язку з тим, що про вчинене стало відомо правоохоронним органам. Добровільною заява буде і тоді, коли особа зробила п під впливом своїх родичів чи близьких; 4) повернення транспортного засобу власникові. Видається, що така умова буде виконана і в тому випадку, коли транспортний засіб повернуто законному користувачеві, якщо він був вилучений у нього;5) повне відшкодування завданих збитків. Збитки можуть бути відшкодовані як винним, так і іншими особами. Часткове відшкодування збитків не відповідає змісту цієї умови. За наявності сукупності вказаних умов звільнення від кримінальної відповідальності є обов'язковим і безумовним.