37 Контрабанда та її види. Аналіз складів злочинів

Контрабанда - це таємне перевезення або перенесення товарів і цінностей чкркз державний кордон з приховуванням їх від митного контролю.

Об'єкт - встановлений порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України.

Додатковим факультативним об'єктом - встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи і захисту культурної спадщини, встановлений порядок оподаткування, громадська безпека, здоров'я населення.

Предмети, дві групи:

1) предмети, зі спеціальними ознаками, що надають підстави для кваліфікації їх незаконного переміщення через митний кордон України незалежно від розміру контрабанди: а) історичні та культурні цінності; б) отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини; в) зброя та боєприпаси; г) стратегічно важливі сировинні товари,

2) товари, передбачені КК у великих розмірах.

Об'єктивна сторона - діяї, які полягають у незаконному переміщенні відповідних предметів через митний кордон України.

Суб'єкт - осудна особа, яка досягла 16-річного віку, особа, яка користується правом дипломатичного імунітету.

Суб'єктивна сторона: прямий умисел.

Види:

Переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю:

- у великих розмірах,

- незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї),

- контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.

- контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів:

1) наркотичні засоби;

2) психотропні речовини;

3) їх аналоги;

4) прекурсори.

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, вчинена організованою групою, у великих розмірах:

- особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини;

- наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори у великих розмірах;

- особливо великих розмірах;

38. Порушення порядку заняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг. Аналіз складу злочину.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є порядок державної реєстрації і ліцензування підприємницької та іншої господарської діяльності, у т. ч. банківської і професійної діяльності на ринку цінних паперів. Додатковим об’єктом злочину виступають система оподаткування, засади добросовісної конкуренції, законні інтереси споживачів.

2. З об’єктивної сторони злочин може набувати однієї з трьох форм:

1) здійснення без державної реєстрації як суб’єкта підприємництва діяльності, що містить ознаки підприємницької, у т. ч. банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів та операцій небанківських фінансових установ;

2) здійснення без одержання спеціального дозволу (ліцензії) видів господарської діяльності, які відповідно до законодавства підлягають ліцензуванню, у т. ч. банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів та операцій небанківських фінансових установ;

3) здійснення зазначеної діяльності з порушенням умов ліцензування.

Даною нормою кримінальна відповідальність передбачена за здійснення особою, котра не зареєстрована як суб’єкт підприємництва, не будь-яких видів підприємницької діяльності, а лише тих із них, які підлягають ліцензуванню.

Здійснення банківських операцій приватними особами, фізичними особами - підприємцями та службовими особами юридичних осіб, які не є фінансовими установами, утворює склад злочину, передбаченого ст. 203.

3. Суб’єктом злочину є:

1) фізичні осудні особи незалежно від громадянства, які досягли 16-річного віку, у т. ч. особи, які займаються зареєстрованою підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

2) службові особи юридичних осіб - підприємницьких та інших господарських структур, які приймають та (або) реалізують рішення про здійснення господарської діяльності без належним чином оформленої ліцензії або з порушенням умов ліцензування, а також службові особи, які не забезпечили отримання підприємством, установою чи організацією ліцензії, хоч цей обов’язок покладався на них нормативними актами, установчими документами або трудовим договором. Наявність обов’язку у певного працівника підприємства чи організації дотримуватись вимог ліцензування має встановлюватись у кожному конкретному випадку з урахуванням здійснюваного ним фактичного та юридичного контролю за фінансово- господарською діяльністю суб’скта господарювання.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Якщо без державної реєстрації як суб’єкта підприємництва здійснюється діяльність, яка містить ознаки підприємницької і підлягає ліцензуванню, суб’єктивна сторона злочину додатково характеризується спеціальною метою - прагненням винного отримати від такої діяльності прибуток. Безліцензійна або пов’язана з порушення умов ліцензування господарська діяльність, передбачена ч. 1 і ч. 2 ст. 202, в обов’язковому порядку не характеризується наявністю зазначеної мети, хоч у переважній більшості випадків винні особи переслідують саме таку мету. Тим більше, що кримінальна відповідальність за ст. 202 настає лише за умови одержання доходу у великих розмірах.