5. Охарактеризувати мтз в умовах ринкової економіки. Планування потреби в матеріальних ресурсах.

Неодмінною умовою здійснення будь-якого процесу виробництва є регулярне забезпечення його коштами праці, сировиною, матеріалами.

Матеріально-технічне постачання - це процес забезпечення підпри­ємства всіма необхідними видами матеріально-технічних ресурсів у встановлений термін та відповідних обсягах для нормальної роботи. Від організації своєчасного надходження матеріальних ресурсів у по­трібній кількості, якості та асортименті, значною мірою залежить рів­номірний та ритмічний випуск готової продукції, її конкурентоспро­можність, а також ефективність роботи підприємства в цілому. Від матеріально - технічного забезпечення залежить: підвищення продуктивності праці, рентабельність виробництва, якість продукції, раціональне використання матеріальних ресурсів.

МТЗ ділиться на дві групи:

1)Забезпечення виробничого процесу шляхом подання необхідних товарів і послуг необхідної якості.

2)Закупівля, складування й розподіл товарів, необхідних для господарської діяльності.

Основним завданням підприємства по плануванню й управлінню матеріально-технічним постачанням с своєчасність, безперебійне та комплексне забезпечення ресурсами відповідно до встановлених пла­нових завдань. У практиці, роботи підприємства застосовують дві фор­ми постачання: транзитну і складську. При транзитній формі постачан­ня підприємства одержують сировину й матеріали безпосередньо від підприємств-виробників. Застосування цієї форми виправдано у тих випадках, коли потреба в матеріалах і сировині на цей час дорівнює транзитній нормі або більша за неї.

Зміст і завдання системи матеріально- технічного забезпечення підприємства укладається в наступному:

• комплексне, своєчасне забезпечення якісними матеріалами, устаткуванням, паливом, енергією, згідно норм і витрат;

• раціональна організація по формуванню запасів всіх товарно- матеріальних цінностей;

• облік, контроль й аналіз забезпечення;

• поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів.

Розрахунки по визначенню планової потреби в матеріальних ресурсах складаються у вигляді таблиць, классифицируемых по призначенню матеріалів і характеру їхнього застосування.

Обов'язковою умовою визначення потреби в матеріальних ресурсах є наявність даних по обсязі виробничо- господарської діяльності й нормативної бази.

До складу нормативної бази включається:

1. норми витрати матеріальних ресурсів;

2. норми запасів сировини й матеріалів;

3. норми використання інструментів, устаткування й т.д.;

4. норми незавершеного виробництва;

5. зміна цін;

6. норми природних втрат сировини й матеріалів у процесі транспортування й зберігання.

Особливе значення для планування МТЗ мають норми виробничих запасів сировини й матеріальних ресурсів. Нормативи плану МТЗ є складовою частиною загальної системи виробничих нормативів.

Склад нормативної бази:

1. норми витрати матеріальної бази;

2. норми виробничих запасів сировини й матеріалів;

3. норми використання інструмента, техоснастки, устаткування, машин;

4. норми незавершеного виробництва;

5. транзитні норми, визначення відвантаження матеріальних ресурсів постачальниками.

Матеріально-технічне забезпечення виконує дві основні функції; зовнішню і внутрішню. Зовнішні функції визначають взаємовідносини підприємства з по­стачальниками, постачальницько-збутовими організаціями, органами державного управління. Внутрішні функції характеризують взаємодію служби забезпечен­ня з виробничими цехами, підрозділами апарату управління виробниц­твом.

Визначення потреби в матеріально-технічних та енергетичних ре­сурсах проводиться як в натуральному, так і у вартісному виразах з метою узгодження цього розділу плану з планами собівартості, прибу­тку, рентабельності, фінансовим планом.

Розрахунки планової потреби матеріальних ресурсів проводяться, в основному, методом прямого розрахунку, тобто множенням норми витрат на відповідний обсяг виробництва чи роботи у плановому пері­оді.

Планові нормативи визначають питомі витрати матеріалів на оди­ницю продукції чи обсяг виробництва. Прикладом такого нормативу може бути коефіцієнт використання матеріалів (Квм), який визнача­ється співвідношенням чистої маси виробу та норми витрат матеріалу за формулою:

Залежно від специфіки виробництва та прийнятих норм, застосо­вують такі методи розрахунку потреби в матеріальних ресурсах: подетальний, по виробах, по типових представниках та по аналогії.

За виробами з тривалим виробничим циклом розраховується по­треба в матеріалах на збільшення незавершеного виробництва

ПМнв=

де Nкі, Nпі - кількість виробів і-го виду в незавершеному виробни­цтві відповідно на кінець і початок планового періоду; НВм - норма витрат матеріалу на виріб і-го виду; п - кількість найменувань виробів, на які витрачається даний мате­ріал.

Запаси та їх регулювання - Складовою частиною річного плану підприємства в матеріальних ресурсах є їх потреба на створення виробничих запасів. Резерв необ­хідних запасів повинен забезпечувати безперервну роботу підприємст­ва та прискорення обороту обігових засобів.

Залежно від призначення, виробничі запаси поділяються на поточні (перехідні), підготовчі, страхові і сезонні. Поточний запас призначений для безперервного забезпечення ви­робництва в період між двома поставками матеріалів. Підготовчий запас необхідний на час підготовки отриманих матері­алів для виробничого споживання. Страховий запас гарантує безперервність виробництва у випадках відхилень від прийнятих інтервалів поставок. Сезонний запас створюється, як правило, на зимовий період або у випадках, якщо поставки залежать від сезону року.

Для вирішення завдань щодо підтримки оптимальних запасів ма­теріалів на складах підприємства використовуються методи теорії управління запасами. Управління запасами - це встановлення момен­тів подачі замовлень на закупівлю чи виробництво товарів для попов­нення запасів і прийняття рішень про і'х кількість чи обсяг.

Вибір найбільш оптимальної стратегії щодо управління матеріаль­но-технічними запасами залежить від попиту на ту чи іншу статтю запасів. Попит на матеріали може бути залежним чи незалежним. Коли попит безпосередньо пов'язаний з випуском продукції, він називається залежним. Оскільки плани виробництва розробляють завчасно, то за­лежний попит можна прогнозувати з великою ймовірністю. Якщо по­пит не зумовлений планами випуску продукції, то він вважається неза­лежним.

Надзвичайно важливе джерело забезпечення підприємства матері­алами - мобілізація внутрішніх ресурсів, яка здійснюється за такими напрямами: економія матеріалів за рахунок впровадження організацій-но-технічних заходів, прогресивних технологій, використання вторин­них ресурсів, понаднормативних залишків тощо.