Тестові завдання з курсу Соціологія:

№ 1, 1, 1, 1, 60

Соціологія – це:

1. філософська наука про буття як таке

2. наука, яка вивчає специфіку розвитку матеріальної та духовної культури цивілізацій, етносів, націй у конкретно історичному періоді

3. наука про становлення та функціонування соціальних спільнот, між якими складаються певні соціальні відносини і взаємодія

4. розумове конструювання гіпотетичної моделі змісту і способу розгортання людського буття

№ 2, 1, 1, 1, 60

Яке з нижченаведених суджень найкраще характеризує те, чим займається загальна (теоретична) соціологія як наукова дисципліна:

1. вивчення та складання типології громадської думки з найрізноманітніших приводів соціального життя

2. психологія, застосована до великих і малих груп людей

3. вивчення суспільства в цілому і великих соціальних груп без виділення індивідуальних особливостей людей, що до них входять

4. вивчення особливостей поведінки людей у складі великих і малих груп

№ 3, 1, 1, 1, 60

Предметом соціології як наукової дисципліни виступають:

1. взаємини і зв’язки людей з приводу виробництва матеріальних благ, їхнього обміну та розподілу

2. явища взаємодії людей і людських груп

3. події, що відбувались колись, і роль конкретних людей в них

4. механізми мотивації та регулювання поведінки людей

№ 4, 1, 1, 1, 60

Яке з перерахованих нижче понять відноситься до сфери вивчення соціології:

1. симпатія

2. капітал

3. статус

4. почуття

№ 5, 2, 1, 1, 60

Термін “соціологія” з’явився:

1. на початку XX ст.

2. в кінці XVIII ст.

3. в першій половині XIX ст.

4. в античності

№ 6, 2, 1, 1, 60

Першим в науковий обіг термін “соціологія” ввів:

1. Г. Зіммель

2. О. Конт

3. Г. Спенсер

4. Ч. Кулі

№ 7, 5, 1, 1, 60

Центральним поняттям “розуміючої соціології” М. Вебера є:

1. соціальний факт

2. закон інтелектуальної еволюції

3. соціальна дія

4. спосіб виробництва

№ 8, 2, 1, 1, 60

Суть позитивізму як соціологічного методу полягає у:

1. запереченні основних принципів негативізму

2. визнанні універсалізму законів природи і доцільності застосування методів природничих дисциплін до вивчення суспільства

3. затвердженні першорядного і виняткового значення соціальної реальності та соціологічних методів у поясненні буття людини та її середовища

4. визнанні необхідності специфічного методу пізнання в соціальних науках, що відмежовує їх від дисциплін природничого циклу

№ 9, 4, 1, 1, 60

Автором класичної соціологічної праці “Самогубство” є:

1. К. Маркс

2. М. Вебер

3. Е. Дюркгайм

4. Г. Спенсер

№ 10, 2, 1, 1, 60

О. Конт стверджує, що елементарною структурною одиницею суспільства є:

1. мала група

2. сім’я

3. рід

4. –особистість

№ 11, 2, 1, 1, 60

Суспільний прогрес, за О. Контом, є предметом вивчення:

1. соціальної статики

2. соціальної динаміки

3. соціальної фізики

4. –соціометрії

№ 12, 3, 1, 1, 60

Еволюція, за Г. Спенсером, – це:

1. синонім прогресу

2. процес швидкого, стрибкоподібного переходу матерії з одного стану в інший

3. процес плавного, поступового нагромадження кількісних змін у стані матерії

4. інтеграція матерії з переходом з невизначеного стану у визначений

№ 13, 3, 1, 1, 60

Суспільство, на думку Г. Спенсера, – це:

1. випадкове скупчення людей, які взаємодіють між собою

2. група індивідів, що об’єднані родинним зв’язком

3. доволі тривале об’єднання самостійних індивідів, які не взаємодіють регулярно

4. продукт еволюції малих людських спільнот у великі

№ 14, 3, 1, 1, 60

Базис в марксистській аналітичній схемі суспільства – це:

1. продуктивні сили суспільства

2. держава

3. виробничі відносини

4. сукупність продуктивних сил і виробничих відносин

№ 15, 4, 1, 1, 60

Е. Дюркгайму належить:

1. теорія суспільного договору

2. закон ієрархії наук

3. концепція механічної та органічної солідарності

4. теорія суспільно економічних формацій

№ 16, 1, 1, 1, 60

Вершиною піраміди “ієрархії наук” О. Конта є:

1. математика

2. біологія

3. соціологія

4. –астрономія

№ 17, 4, 1, 1, 60

Головні ознаки соціальних фактів за Е. Дюркгаймом:

1. незалежне від індивіда існування і здатність чинити на індивіда тиск

2. їхня приналежність до громадського життя і незалежність від природного середовища

3. походження зі соціальної взаємодії членів суспільства

4. їхня культурна і політична природа

№ 18, 3, 1, 1, 60

Творцем теорії соціального конфлікту є:

1. О. Конт

2. М. Вебер

3. К. Маркс

4. П. Сорокін

№ 19, 3, 1, 1, 60

Хто з соціологів вважав, що головне в суспільному розвитку – це не стабілізація суспільства, а його руйнування і заміна іншим, більш справедливим:

1. Е. Дюркгайм

2. К. Маркс

3. М. Вебер

4. Г. Спенсер

№ 20, 5, 1, 1, 60

Кому з класиків соціології належить ідея, що мотиви інших людей ми розкриваємо завдяки тому, що в подібних ситуаціях більшість чинить однаково:

1. К. Марксу

2. М. Веберу

3. О. Конту

4. Е. Дюркгайму

№ 21, 3, 1, 1, 60

Кому з класиків соціології належить ідея, що пролетаріат виконує особливу місію створення нового суспільства:

1. К. Марксу

2. М. Веберу

3. О. Конту

4. Е. Дюркгайму

№ 22, 4, 1, 1, 60

Кому з класиків соціології належить ідея, що солідарність членів суспільства покоїться на колективній свідомості – сукупності спільних вірувань та почуттів, які поділяють члени однієї соціальної групи або суспільства:

1. К. Марксу

2. М. Веберу

3. О. Конту

4. Е. Дюркгайму

№ 23, 4, 1, 1, 60

Кому з класиків соціології належить ідея, що вчення про суспільство має складатися з двох частин – соціальної статики, яка описує закони існування, і соціальної динаміки, яка описує закони зміни суспільства та етапи цієї зміни:

1. К. Марксу

2. М. Веберу

3. О. Конту

4. Е. Дюркгайму

№ 24, 4, 1, 1, 60

Яке із суспільств, за Е. Дюркгаймом, засноване на механічній солідарності, де особистість не належить собі та поглинається колективом:

1. архаїчне

2. індустріальне

3. громадянське

4. –постіндустріальне

№ 25, 5, 1, 1, 60

Поняття ідеального типу як інструменту вивчення соціальних явищ у науковий обіг ввів:

1. Г. Спенсер

2. Е. Дюркгайм

3. М. Вебер

4. К. Маркс

№ 26, 7, 1, 1, 60

Найбільш розгорнута теорія соціальної стратифікації належить:

1. К. Марксу

2. П. Сорокіну

3. М. Веберу

4. Е. Дюркгайму

№ 27, 1, 1, 1, 60

Яку з наукових дисциплін О. Конт поклав в основу своєї “ієрархії наук”:

1. соціологію

2. фізику

3. математику

4. –астрономію

№ 28, 3, 1, 1, 60

Хто з соціологів класиків віддавав провідне місце при побудові своєї теорії виробничим відносинам:

1. К. Маркс

2. М. Вебер

3. Г. Спенсер

4. Е. Дюркгайм

№ 29, 4, 1, 1, 60

Хто з соціологів пропонував спиратися на соціальні факти і вивчати їх статистично:

1. О. Конт

2. К. Маркс

3. М. Вебер

4. Е. Дюркгайм

№ 30, 5, 1, 1, 60

Згідно з концепцією М. Вебера, соціальним діями, що найбільшою мірою визначають послідовну раціоналізацію суспільного життя, є:

1. цілераціональні

2. ціннісно раціональні

3. традиційні

4. –афективні

№ 31, 3, 1, 1, 60

Кому з соціологів належить найбільш розгорнуте визначення еволюції:

1. О. Конту

2. Г. Спенсеру

3. К. Марксу

4. П. Сорокіну

№ 32, 3, 1, 1, 60

Ідея про необхідність революційного перетворення соціальних відносин є головним висновком:

1. позитивізму

2. історичного матеріалізму

3. розуміючої соціології

4. соціологічного реалізму

№ 33, 4, 1, 1, 60

Е. Дюркгайму належить:

1. теорія еволюції

2. концепція ідеальних типів

3. ідея про різницю механічної та органічної солідарності

4. теорія конфлікту

№ 34, 3, 1, 1, 60

Основоположником якого теоретичного напряму соціології є Г. Спенсер:

1. соціологізм

2. органічна аналогія

3. концепція ідеальних типів

4. історичний матеріалізм

№ 35, 3, 1, 1, 60

Суть історичного матеріалізму полягає в:

1. розгляді історичного процесу як матеріальної субстанції

2. запереченні існування духовної сфери

3. виділенні в ролі провідних відносин виробництва матеріальних благ

4. особливій увазі до матеріальних об’єктів і речей

№ 36, 4, 1, 1, 60

Що спільного, за Е. Дюркгаймом, міститься у всіх релігіях:

1. концепція Бога як могутньої надприродної істоти

2. наявність інституту церкви

3. поділ усього світу на дві категорії: сакральної та профанної

4. наявність культів поклоніння

№ 37, 3, 1, 1, 60

Кому належить висловлювання “Філософи лише по різному пояснювали світ, але справа полягає в тому, щоб змінити його”:

1. Е. Дюркгайму

2. К. Марксу

3. М. Веберу

4. О. Конту

№ 38, 4, 1, 1, 60

Кому належить висловлювання “Питати, яка функція поділу праці, – значить досліджувати, якій потреби вона відповідає”:

1. Е. Дюркгайму

2. К. Марксу

3. М. Веберу

4. О. Конту

№ 39, 1, 1, 1, 60

Кому належить висловлювання “Всі наші умовиводи, як індивідуальні, так і родові, повинні неминуче пройти послідовно через три різні теоретичні стадії, які можуть бути тут достатньо визначені звичайними назвами – теологічна, метафізична і наукова”:

1. Е. Дюркгайму

2. К. Марксу

3. М. Веберу

4. О. Конту

№ 40, 5, 1, 1, 60

Кому належить висловлювання “Соціальною ми називаємо таку дію, яка за передбаченим дійовою особою або дійовими особами сенсом співвідноситься з дією інших людей і орієнтується на неї”:

1. Е. Дюркгайму

2. К. Марксу

3. М. Веберу

4. О. Конту

№ 41, 5, 1, 1, 60

Хто з соціологів класиків, на противагу К. Марксу, наполягав на визначальному впливі надбудови на базис:

1. О. Конт

2. Г. Спенсер

3. Е. Дюркгайм

4. М. Вебер

№ 42, 4, 1, 1, 60

Аномічне самогубство, згідно з Е. Дюркгаймом, найбільшою мірою характерно для тих суспільств, де:

1. панує політеїзм

2. переважає органічний тип солідарності

3. переважає механічний тип солідарності

4. не спостерігається поглиблений поділу праці

№ 43, 3, 1, 1, 60

Які фактори соціального розвитку Г. Спенсер відносить до вторинних:

1. клімат

2. наслідки вирубування лісів

3. флору і фауну

4. інтелектуальні якості соціальних одиниць

№ 44, 5, 1, 1, 60

Автором концепції харизматичного панування є:

1. О. Конт

2. Г. Спенсер

3. Е. Дюркгайм

4. М. Вебер

№ 45, 3, 1, 1, 60

Системоутворюючою ознакою в марксистській теорії соціальної класифікації є:

1. ємність ринків праці

2. наявність або відсутність власності на засоби виробництва

3. розподіл обсягу політичної влади

4. рівень освіти і кваліфікації

№ 46, 1, 1, 1, 60

До мікросоціологічних понять відносяться:

1. мала група

2. цивілізація

3. світова система

4. –держава

№ 47, 1, 1, 1, 60

Емпірична соціологія – це наукова дисципліна, основна функція якої полягає в:

1. теоретичному осмисленні та узагальненні соціальних фактів

2. виведенні загальних законів, за якими розвиваються соціальні спільності

3. описі механізмів поведінки великих груп людей

4. пошуку джерел емпіричної соціальної інформації, її зборі, обробці та аналізі

№ 48, 3, 1, 1, 60

Сукупність усіх суспільних відносин, на думку К.Маркса – ідеологічних, політичних, релігійних і т. п., – що залишаються “за виокремленням” виробничих:

1. надбудова

2. базис

3. локальна цивілізація

4. –ресоціалізація

№ 49, 4, 1, 1, 60

Термін, введений Е.Дюркгаймом для опису стану суспільства, що характеризується розпадом системи традиційних цінностей і норм, дезорієнтацією суспільства й особи, браком чіткої моральної регуляції поведінки індивідів – це:

1. аномія

2. амбівалентність

3. дисперсність

4. конфлікт

№ 50, 3, 1, 1, 60

Концепції, представники яких вважають, що суспільний розвиток залежить насамперед від зовнішніх географічних факторів: клімату, ландшафту, ґрунтів, річок, океанів тощо належать до:

1. структурного функціоналізму

2. символічного інтеракціонізму

3. географічного напрямку

4. расово антропологічного напрямку

№ 51, 5, 1, 1, 60

У вченні М. Вебера умоглядна теоретична конструкція, яка описує певне явище або процес. Утворюється вихопленням певних аспектів явища або процесу та їхнім узагальненням у теоретичному понятті – це:

1. Соціальна дія

2. Соціальний факт

3. ідеальний тип

4. соціальне явище

№ 52, 3, 1, 1, 60

Напрям у соціології, який здійснює спробу пояснення соціальних явищ і процесів через звернення до біологічної природи людини, вказує на вроджені інстинкти як на основне джерело соціальної поведінки – це:

1. структурний функціоналізм

2. інтеракціонізм

3. етнометодологія

4. інстинктивізм

№ 53, 2, 1, 1, 60

Термін, введений О.Контом, означає узгодженість дій основних соціальних спільнот та інститутів суспільства – це:

1. відчуження

2. дисперсність

3. консенсус

4. контркультура

№ 54, 1, 1, 1, 60

Галузь соціологічного знання, пов’язана з великими моделями соціальних структур і зорієнтована на дослідження масштабних соціальних процесів – це:

1. мікросоціологія

2. мезосоціологія

3. макросоціологія

4. етносоціологія

№ 55, 1, 1, 1, 60

Частина соціологічного знання, яка центром своїх досліджень робить спільноти, громади, соціальні групи; соціальні інституції; соціальні рухи; добровільні асоціації:

1. мікросоціологія

2. мезосоціологія

3. макросоціологія

4. етносоціологія

№ 56, 1, 1, 1, 60

Галузь соціологічного знання, пов’язана з аналізом повсякденної взаємодії між людьми, соціальних процесів і явищ у порівняно невеликих соціальних системах – це:

1. мікросоціологія

2. мезосоціологія

3. макросоціологія

4. етносоціологія

№ 57, 2, 1, 1, 60

Методологічна позиція у суспільних науках взагалі й соціології зокрема, яка випливає з розуміння суспільства та його закономірностей за аналогією до природи. відповідно до неї –це:

1. структурний функціоналізм

2. інтеракціонізм

3. позитивізм

4. інстинктивізм

№ 58, 3, 1, 1, 60

Концепція розуміння суспільства Л. Гумпловичем, під якою він має на увазі природність законів людського існування:

1. монізм

2. історицизм

3. матеріалізм

4. скептицизм

№ 59, 2, 1, 1, 60

Елемент соціальної статики О. Конта, який забезпечує духовну єдність:

1. держава

2. сім’я

3. церква

4. суд

№ 60, 2, 1, 1, 60

Теорія суспільного порядку О. Конта, яка вивчає умови існування і закони функціонування соціальної системи, її структуру та елементи – це:

1. соціальна динаміка

2. соціальна статика

3. соціальна геометрія

4. соціальна механіка

№ 61, 3, 1, 1, 60

Представник географічної школи в соціології, автор “Історії цивілізації в Англії”:

1. Г. Бокль

2. О. Конт

3. Г. Спенсер

4. Е. Дюркгайм

№ 62, 2, 1, 1, 60

Засновник соціології, автор шеститомної праці “Курс позитивної філософії”:

1. Г. Бокль

2. О. Конт

3. Г. Спенсер

4. Е. Дюркгайм

№ 63, 2, 1, 1, 60

Перша стадія соціальної динаміки за О. Контом, тривала до 1300 р.:

1. теологічна

2. метафізична

3. позитивна

4. філософська

№ 64, 3, 1, 1, 60

Представник расово антропологічної школи, першим увів у соціологію тер¬мін “соціальна антропологія”, автор книги “Соціальний порядок і його природні закони”:

1. Г. Бокль

2. О. Конт

3. Г. Спенсер

4. О. Аммон

№ 65, 3, 1, 1, 60

За Л. Гумпловичем, впевненість спільноти у перевазі своїх групових цінностей, норм, звичаїв, культури тощо:

1. етноцентризм

2. історицизм

3. детермінізм

4. біхевіоризм

№ 66, 3, 1, 1, 60

Один із представників соціал дарвінізму (хоча сам це заперечував), автор “моністичної” концепції – це:

1. Л. Гумплович

2. О. Конт

3. Г. Спенсер

4. Е. Дюркгайм

№ 67, 2, 1, 1, 60

За О. Контом, одна зі стадій розвитку інтелекту, тривала з 1300 по 1800 рр. Характеризувалась абстрактним тлумаченням речей без опори на емпірію:

1. теологічна

2. метафізична

3. позитивна

4. філософська

№ 68, 2, 1, 1, 60

Один із елементів соціальної статики за О. Контом; орган соціальної солідарності і суспільного порядку – це:

1. держава

2. сім’я

3. церква

4. суд

№ 69, 2, 1, 1, 60

Загальна теорія суспільного прогресу за О. Контом – це:

1. соціальна динаміка

2. соціальна статика

3. соціальна геометрія

4. соціальна механіка

№ 70, 3, 1, 1, 60

Один з основоположників расово антропологічної школи, автор “Нарисів про нерівність людських рас”.

1. О. Конт

2. Ж.А. де Гобіно

3. Г. Спенсер

4. Е. Дюркгайм

№ 71, 2, 1, 1, 60

Англійський соціолог, прихильник еволюціонізму, автор “Принципів соціології” – це:

1. Г. Бокль

2. О. Конт

3. Г. Спенсер

4. Е. Дюркгайм

№ 72, 3, 1, 1, 60

Представник соціал дарвінізму, що розглядає бо¬ротьбу за існування як головний закон соціальної еволю¬ції, яка відбувається завдяки боротьбі між різними соці¬альними групами. Автор праці “Фізика і політика” – це:

1. О. Конт

2. У. Беджгот

3. Г. Спенсер

4. Е. Дюркгайм

№ 73, 2, 1, 1, 60

Третя стадія соціальної динаміки О. Конта:

1. теологічна

2. метафізична

3. позитивна

4. філософська

№ 74, 3, 1, 1, 60

Сукупність унікальних економічних, соціальних, політичних, духовних, моральних, психологічних, ціннісних і інших структур у марксизмі – це:

1. формація

2. цивілізація

3. культура

4. історія

№ 75, 3, 1, 1, 60

В марксизмі, складна система суспільних позавиробничих відносин і форм суспільної свідомості:

1. базис

2. надбудова

3. цивілізація

4. історія

№ 76, 3, 1, 1, 60

Соціолог, який критикував К. Маркса за співставлення економічних явищ з класовою боротьбою і соціальними революціями – це: