11Організація прийому та обслуговування іноземних туристів в Україні.

Суб’єкти туристської діяльності  повинні організовувати для іноземних туристів групові та індивідуальні тури по Україні на основі договорів (контрактів) з іноземними партнерами, а також з вітчизняними партнерами, що забезпечують надання послуг з розміщення, харчування, транспорту, організації відпочинку та оздоровлення, розваги і екскурсійне обслуговування.

Іноземні туристи в’їжджають в Україну, виїжджають з неї і слідують  транзитом по її території через пункти пропуску на державному кордоні України з національним паспортом, при наявності відповідної візи, якщо не встановлений інший порядок.

При втраті на території України іноземним туристом національного паспорту, приймаючий його суб’єкт туристської діяльності повинен надати практичну допомогу для одержання туристом необхідних документів.

Суб’єкт туристської діяльності  повинен вести облік документів, що відносяться до приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні, яким були надані туристські послуги, а саме:

§ договори (контракти) з іноземним партнером про співробітництво по обслуговування іноземних туристів в Україні;

§ договорів (контрактів) з вітчизняними партнерами про співробітництво по обслуговуванню іноземних туристів в Україні;

§ листки-замовлення іноземного партнера на обслуговування іноземних туристів;

§ підтвердження суб’єктів туристської діяльності іноземному партнеру про готовність до приймання іноземних туристів;

§ документів, що підтверджують здійснення трансферу, бронювання місць в готелі для туристів і їх проживання, проведення екскурсій;

§ маршрутів і програм туристських подорожей іноземних туристів.

12. умови розвитку міжнародного туризму.

Для розвитку міжнародного туризму необхідні певні умови та розвинута матеріально-технічна база. Оцінюючи конкурентоспроможність країн на ринку міжнародного туризму, досліджують та враховують:  - стан політико-правової бази регулювання сфери міжнародного туризму в країні;  - тенденції бізнес-середовища та розвиток туристичної інфраструктури;  - ресурсний потенціал.  Важливою умовою розвитку індустрії міжнародного туризму є політико-правове середовище, що передбачає наявність певної правової основи, гарантування екологічної стійкості та охорони навколишнього середовища, забезпечення належного рівня безпеки та охорони, розвиток системи охорони здоров’я та гігієни, визнані на державному рівні пріоритети розвитку сфери туризму. З точки зору міжнародного права відносини у сфері міжнародного туризму за своєю природою є відносинами, ускладненими іноземним елементом, унаслідок чого регулювання суто національних відносин у сфері туризму стає неприйнятним і вимагає врахування міжнародної практики. З огляду на це, політико-правове середовище країни має забезпечувати належні умови для ведення бізнесу, відповідати системі регулювання міжнародного та внутрішнього туризму з урахуванням наявних міжнародних норм, сприяти спрощенню візових, митних, прикордонних формальностей; забезпечувати належні конкурентні умови.  Останнім часом привабливість країни для туристів багато в чому визначається природним середовищем. Це зумовлює необхідність підвищення уваги з боку держави до контролю за використанням природних ресурсів, безпеки промисловості для навколишнього середовища, інспектування екологічного стану.  У світлі підвищення терористичних загроз, дестабілізації політичної обстановки у світі, виникнення військових конфліктів забезпечення безпеки та охорони туристів вимагає посилення ролі держави й удосконалення системи забезпечення безпеки туристів, що також перебуває в полі правового забезпечення сфери міжнародного туризму.  Наявність належної системи охорони здоров’я, високий рівень комфорту та гігієни у закладах туристичної індустрії – вагомий чинник конкурентоспроможності країни на ринку міжнародного

13. вікові категорії у туризмі. Для чого треба враховувати вік при плануванні туризму.

Застосування сегментації за демографічною ознакою передбачає поділ споживачів за віком, статтю, їх сімейним становищем. За віковою категорією споживачів можна поділити на такі сегменти:  - діти до 14 років, що, як правило, подорожують із батьками;  - молодь 14-25 років;  - економічно активні споживачі 25-45 років, що, як правило, подорожують із дітьми;  - економічно активні споживачі 45-60 років, що, як правило, подорожують без дітей;  - туристи пенсійного віку.

Перша група споживачів належить до дитячого туризму. На нашу думку, до неї зараховуватимуться, діти у віці 10-14 років, оскільки молодші діти, як правило відпочивають із батьками.

Молодь у віці 14-25 років є перспективнішим сегментом, ніж попередній, оскільки цей сегмент надає перевагу недорогим подорожам із невисоким комфортом і активним відпочинком. Цей сегмент потенційних споживачів становить близько 16 % від загальної кількості населення області 

Для сегмента споживачів у віці 25-45 років притаманні подорожі із дітьми, тому їх вибір залежатиме значною мірою від інтересів та потреб дітей. Цей сегмент потенційних споживачів із врахуванням дітей у віці до 10 років становить близько 40 % від загальної кількості населення області, але на жаль, як уже було вказано, індустрія дитячого туризму на даному етапі знаходиться на низькому рівні. 

Споживачі віком 45-60 років, подорожуючи, як правило, без дітей, є економічно активним потребують високого комфорту та значного насичення подорожі екскурсіями. Для цього сегмент ринку оптимальною зоною рекреації та туризму є південь області - територія Українських Карпат та Прикарпаття, де розміщені відомі курорти Трускавець, Моршин , Східниця .

Туристи пенсійного віку потребують не тільки високого рівня комфорту, але і досить часто медичного обслуговування. Тому, цьому сегменту притаманним є оздоровчий туризм. Він охоплює близько 19 % від загальної кількості населення області. На Львівщині діє 115 санаторіїв та закладів відпочинку на 20,9 тис. місць. Основне санаторно-курортне лікування здійснюється на шести курортах області: Трускавець, Моршин , Східниця , Немирів, Шкло , Любінь Великий.