1.внесок українців у географічні дослідження земної кулі першим мандрівником-паломником слід назвати св.Антонія із Чернігівщини. Він був засновником Києво-Печерського монастиря. На Схід він ходив двічі. Вперше - за князювання Володимира Святославича; вдруге - у роки правляння Святополка Володимировича на знак протесту протидії вбивства ним братів Бориса та Гліба.  першим українським паломником, який залишивопис своєї подорожі до св. землі - Єрусалима, був ігумен одного змонастирів Чернігівщини Данило. У відомому творі " Життє і хождєніє Данила. Руские земли игумена." Данило паломник описав подорож, яку здійснив у 1106 -1108 рр. Слід визначити активну участь українців у географічних дослідженнях різних районів земної кулі. Серед них особливе місце посідає мандрівник і письменник світового рівня ВасильГригорович -Барський. Він ретельно описав, додаючі ілюстрації, кожне велике місто, куди він заходив, звертаючи велику увагу на цверкви, архітектуру. Визначним українським мандрівником і вченим був Микола Миколайович Миклуха-Маклай. Він здйснив 10 подорожей до Нової Гвінеї, Філіппін, Австралії, Мелазії та ін. Є автором понад 160 наукових творів з антропології, географії, етнографії, зібрав велику оригінальну колекцію. ВИСНОВОК : Загалом, можна стверджувати, що в результаті подорожей і мандрівок вітчизняних та іноземних мандрівників було зібрано величезний матеріал з географії та історії українських та іноземних земель земної кулі, на основі якого в Україна у др. пол. ХІХ ст. почав розвиватись туризм.

2.кримський гірничий клуб як первинна туристична організація україни.

З першого року Кримський гірський клуб розпочав збирання

даних з геології, географії, флори, фауни, етнографії, археології та історії Криму і поставив завдання видавати ці матеріали з метою популяризації Криму.

Крім стежок для зручності туристів, які подорожували Кримськими горами, на Чатирдазі було створено перший туристський притулок, яким могли користуватися як члени клубу так і всі інші аматори походів. Чатирдалький притулок розташовувався поблизу печер Бінбаш-Коба і Суук-Коба, у ньому зупинялися в основному ті, хто збирався відвідати ці печери.

Притулок в Чатир-Дазі був відомий мандрівникам. Щороку в ньому ночували сотні туристів.

Екскурсійний сезон Ялтинського відділення був досить тривалим. Зазвичай він починався в квітні і закінчувався в жовтні, проте в окремі роки, за сприятливих погодних умов його часові межі могли розширюватися. Так у 1912 р. перша екскурсія відбулася 25 лютого. Це найбільш ранній термін початку екскурсійного періоду. Найпізнішою датою закінчення екскурсійного періоду було 30 листопада 1909 року. Цього ж року екскурсійний період був най тривалішим – 252 дня.

Рік за роком екскурсійна діяльність Ялтинського відділення набирала сили. Почавши з організації екскурсій для кількох десятків своїх членів, вже в 1896 році воно провело 181 екскурсію для 1491 чол., а в 1912 р. число екскурсій досягло 645, а їх учасників – 15299 чол. Усього за час свого існування відділення охопило послугами понад 120000 чоловік.

Екскурсії Ялтинського відділення характеризувались великою роз маєтністю маршрутів. Основою їх були одноденні екскурсії в околицях Ялти, наприклад екскурсії, проведені відділенням у 1898 р. Найпривабливішим у всі роки залишався маршрут на гору Ай-Петрі, звідки відкривається чудовий краєвид на навколишні гори, Ялту і Чорне море. Екскурсії здебільшого проводили у кінних екіпажах.

3.Зарождення туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях.

Чільне місце серед мандрівників посідають члени "Руської Трійці". Так, у 1832 р. Яків Головацький ще за часів навчання у Львівському університеті разом з Іваном Вагилевичем здійснив подорож до села Дзиків Тарнобжеського повіту (нині Республіка Польща) на запрошення графа Яна Тарновського. В його бібліотеці вони досліджували слов'янські й українські рукописи, грамоти.

Постійно здійснював подорожі по краю Омелян Партицький (1840 - 1895) - "многозаслужений діяч на полі руської літератури і в життю національнім". Про подорож у Карпати в 1873 р. трьох українських мандрівників О. Партицький розповів на сторінках свого часопису "Газета шкільна". У 1878 р. він звертається до краян, мешканців Львова з пропозицією розширити місця для прогулянок, прокласти нові маршрути відпочинку, зайнятися вивченням рідного краю, наслідуючи в цьому відношенні досвід жителів таких європейських міст, як Краків, Відень, де для відпочинку широко використовують околиці.

Значну частину свого життя присвятив подорожам письменник Іван Нечуй-Левицький (1838-1918). Перебуваючи у 1866-1878 pp. на педагогічній роботі в містах Каліш і Седлець (нині Республіка Польща) та Кишиневі (до 1885 p.), він бував у Варшаві, об'їхав значну частину польської території та Молдавії; крім українського Поділля, добре знав Волинь. У львівському часописі "Правда" у 1872 р. з'явився перший його подорожній нарис "Мандрівка на українське Підлясся". У 1884 р. І. Нечуй-Левицький їде до Шавника, курортного містечка на крайньому заході Лемківщини. Враження від цієї подорожі лягли в основу нарису, який було надруковано у львівській газеті "Діло" і який потім вийшов окремим виданням.

Варто простежити також історію становлення спортивного туризму на Прикарпатті. Туризм як вид спорту виник у 1862 р. в Австрії. У 1896 р. з ініціативи віденської "Робітничої газети" було створено туристське товариство "Друзі природи". Воно стало вагомим чинником виникнення туристських гуртків по всій території Австро-Угорщини, під владою якої було й Прикарпаття. На Станіславщині перше спортивно-пожежне товариство "Січ" було засноване в 1910 р. Воно організовувало екскурсії, походи, під час яких молодь навчалася орієнтуватись на місцевості, складати картосхеми, ставити намети, розпалювати вогнища тощо.

4.Підготовка кадрів для туристської галузі в україні.

В советское время специалистов не готовили. Сегодня в области туризма работает около 2-х млн. человек. Более 50 ВУЗов готовят кадры для туризма. Учебными заведениями нового типа стали учебно-научно-производственные комплексы туризма, отдельное хозяйство, экономика и право, в которые вошли: Киевский университет туризма, экономики и права; техникум отдельного хозяйства; Юридическое училище; Лётные академии Украины. Центр развития туризма (Киев), много отелей. Главным заданием его создания является создание единых программ, мест практики, разработка мет одического обеспечения. Создана Ассоциация учебных заведений Украины туристического и отельного профиля – добровольная не государственная организация. Цель организации: усовершенство подготовки и повышение квалификации. 11 ноября 2001 года на Украине создана Академия туризма – общественная организация, которая объеденяет людей научной деятельности в отросли туризма. •ведутся исследования актуальных проблем туризма; •прогнозируется развитие туризма; •поддерживается связь с другими странами.

5. Значення туризму у сучасному суспільстві. Розвиток туризму в укрвїні.

Туризм на начало 21ст. характеризуется как один из видов экономической деятельности, которая стремительно и динамично развивается опережаючи п о темпам доходы от нефтедобычи и автомобилестроения. Настоящий бум в развитии туризма начался в 2000 году и продолжается сегодня( увеличивается ежегодно кол-во туристов на 5-7%, растут доходы от тур. деятельности ). ВТО(всемирно туристическая организация) к 2020 году кол-во туристов будет 1,6 миллиардов в год, которые будут тратить до 2 триллионов долларов США в год, или 5 миллиардов в день. 21ст. объявлено столетием туризма.  Почему туризм развивается?( увеличилось количество всемирных мероприятий, возрос культурный уровень населения). Туризм охватывает широкий диапазон видов деятельности( транспорт, гостиничное хозяйство, развлечения). Сегодня туризм- это всесторонне явление связанное с экономикой, географией, архитектурой, культурой, медициной ….но не одна из наук не может полностью охарактеризовать туризм как объект собственных исследований. Украина с первых дней независимости провозгласила туризм приоритетной отраслью экономики. По оценкам Министерства экономики Украины, туризм даёт 10% ВНП( валовый нац. Продукт), 15% рабочей силы на Украине заняты в туризме. В первом полугодии 2010 года колличество путешествующих по Украине составило 1,4 миллионов граждан Украины, плюс 250 тысяч иностранных граждан. Тур. Деятельность на Украине развивается там, где нет перспектив развития промышленности, создавая новые рабочие места, обеспечивая доходы населения, способствует сохранению памятников культуры, оздоровления населения.

6.Права та свободи туриста у міжнародній практиці.

Свобода передвижения Свобода передвижения - важнейший фактор, определяющий туризм, она необходима для участия в путешествиях, гармоничного развития туризма и индивидуального совершенствования. Государства в национальном законодательстве должны учитывать необходимость упрощения и облегчения туристских формальностей (пограничных, таможенных и других), как важное условие для интенсификации туристских потоков. Трудности и дискриминационный подход при получении визы, трудности в прохождении границы, сложные таможенные и фискальные процедуры препятствуют развитию туризма. С другой стороны, страны, заинтересованные в привлечении туристов, вводят облегченный пограничный режим, например безвизовый.

При подписании договора особое внимание следует следующим условиям договора, которые регулируют: - Права и обязанности сторон договора (в том числе, но не исключительно, предусмотрено право туриста без всяких штрафных санкций отказаться от договора в случае увеличения стоимости путешествия, имеет туристическая компания право на замену отеля без снижения его категории и т.д.) ; - Сроки и суммы средств, не возвращаются туристу в случае отказа от заказанной и оплаченной поездки; - Порядок и сроки предъявления претензий относительно ненадлежащего качества услуг. Также необходимо помнить, что согласно ст. 20 Закона Украины «О туризме» турист вправе отказаться от исполнения договора до начала путешествия при условии оплаты туристической компании фактически понесенных им расходов за услуги, предоставленные до этого сообщения. Однако, как правило, туристические компании с целью минимизации своих рисков, связанных с отказом туриста от поездки, предусматривают в договорах не только возмещение фактически понесенных расходов, но и немалый штраф, размер которого зависит от сроков такого отказа может составлять до 100 процентов от стоимости путешествия.