2.5 Основні недоліки в технології моторного ділянки.

1. Чи не контролюється і не ведеться журнал прийому та видачі двигунів.

2. Неповний комплект спеціального одягу.

3. Недостатньо стелажів для зберігання гільз, поршнів, олійних насосів і т.д.

4. Немає місця для заповнення та зберігання журналів та іншої технологічної документації.

5. Ванни для мийки деталей двигунів сильно забруднені, гас не змінюється.

6. Ні журналів з обліку стану ТБ і контролю за якістю виконання робіт.

7. Відсутні наочні посібники, плакати з влаштування та обслуговування, технічні умови на ремонт.

8. Ні графіків обслуговування та ремонту технологічного обладнання.

9. Не дотримуються правила ТБ і санітарії, контроль за дотриманням цих правил проводиться формально, немає інструктажів.

10. Не працює вентиляція.

11. Моторний ділянку сильно забруднений і захаращений, не проводиться прибирання.

12. Обладнання знаходиться в неробочому стані: мийна установка, стенд для фрезерування головки блоку.

Аналіз виробничих недоліків

Аналіз виробничих недоліків в організації і технології проведення робіт в моторному ділянці дозволяє намітити основні організаційно-технічні заходи і управління виробництвом, що сприяє підвищенню продуктивності праці та якості виконуваних робіт, що забезпечують для виконавців безпечні і сприятливі умови праці на робочих місцях.

Для цієї мети в проектованому відділенні передбачені такі заходи:

1. Зобов'язати майстри виробничих ділянок періодично контролювати ведення технічних журналів.

2. Встановити в районі місця для миття рук стіл однотумбовий і стілець, для зберігання і заповнення технічних журналів та іншої документації.

3. Встановити в ремонтному відділенні стелажі для зберігання поршнів, гільз, колінчастих валів, розподільчих валів і т.д.

4. Встановити на верстку вентилі подачі стисненого повітря. Подачу повітря підключити від центрального трубопроводу стисненого повітря.

5. Встановити в районі верстака тумбу інструментальну моделі СД-3701-08.

6. Зобов'язати майстра не рідше одного разу на тиждень проводити додаткові інструктажі з ТБ і правилам експлуатації наявного устаткування. Періодично протягом зміни перевіряти дотримання правил експлуатації обладнання.

7. Встановити стенд для розбирання двигунів моделі ОПР-647, стенд для розбирання та збирання головок циліндрів двигунів моделі ОПР-1071, стенд для притирання клапанів моделі М-3, стенд для розточення циліндрів моделі 247, верстат для полірування циліндрів моделі 3833М, стенд для випробування масляних насосів і фільтрів моделі АКТБ-133, стенд для ремонту двигунів моделі 2473.

8. Обов'язково повісити в приміщенні дільниці ілюстровані наочні посібники та плакати з влаштування та обслуговування двигунів, а також необхідно мати список технологічних умов на ремонт і запуск нових двигунів.

9. Зобов'язати майстри виробничих ділянок розробити графік обслуговування технологічного устаткування.

10. Відремонтувати вентиляцію.

3.ПИТАННЯ ЕКОНОМІКИ

3.1Система оплати праці. Витрати на випуск продукції.

Для ремонтних робітників на підприємстві встановлена ​​почасово-преміальна система оплати праці.

Існує доплата за шкідливі умови праці, їх розмір складе до 5% від заробітної плати.

Преміальні виплачуються щомісяця в розмірі до 40% з фонду матеріального заохочення.

Премія виплачується за своєчасне виконання плану робіт.

3.2. Витрати на матеріали і запасні частини .

Блок циліндрів

Ціна :2000 грн.

Гільзи й гильзопоршневі комплекти до двигунів

Ціна:890грн.

Крильчатка охолодження

Ціна:960грн.

3.3 Рентабельність виробництва та послуг.

Рентабельність — поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Для кількісного виміру рентабельності в цілому по аграрних підприємствах використовують такі три традиційні показники: рівень рентабельності, норму прибутку і приведену до земельної площі масу прибутку. Рівень рентабельності (Р) визначається за формулою:

де П — валовий прибуток від реалізації (робіт, послуг); Вв — виробничі витрати на реалізовану продукцію (її виробнича собівартість). Для повнішої уяви про реальну ефективність певного виду товарної продукції доцільно цей показник обчислювати з врахуванням витрат на її збут, зменшивши при цьому валовий прибуток на величину цих витрат і водночас збільшивши на них знаменник формули.