3. Ревізія як із форм фінансово-господарського контролю, її види й характеристика

Ревізія (від латів. revisio — перегляд) — основна форма контролю.

Ревізія — форма документального контролю над фінансово-господарської діяльністю підприємства, дотриманням законодавства фінансових, достовірністю облік і звітність; спосіб документального виявлення нестач, розтрат, присвоєнь чи крадіжок засобів і тих матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Ревізія — це різнобічна перевірка діяльності підприємства задля встановлення законності, доцільності та ефективності дій. У словосполученні «контроль і ревізія» перше поняття є спільною і абстрактним, а друге — окремим і конкретним.

Якщо економічний контроль пов'язані з загальним регулюванням громадських відносин, то ревізія виступає конкретної формою такого регулювання як і просторі, і у часі. Ревизиям підлягають конкретні низові ділянки народного господарства (організації, підприємства, установи) чи органи господарського управління після здійснення ними господарських операцій. Результати ревізії з'являються і обговорюються у колективі суб'єкта господарювання, після чого обов'язково застосовуються відповідні заходи (приймають рішення), що дозволяє повсюдно забезпечити дієвість ревізії.

На відміну з інших форм контролю, ревізія має чіткий правової статус, який закріплює кордоні розповсюдження, терміни проведення, правничий та обов'язки посадових осіб, порядок оформлення та стратегічного розгляду результатів. Ревізія є найпоширенішої формою таки економічного контролю. Тож судебно-следственные органи із усіх форм таки економічного контролю застосовують як процесуальне засіб виявлення складу якихось злочинів лише ревізії.

Основні причини необхідності ревізій:

– низька свідомість окремих працівників щодо ощадливості і збереження державної власності;

– який завжди ефективний попередній і поточний контроль з боку керівників, бухгалтерів і фахівців відповідних областей діяльності;

– вади на відборі кадрів матеріально-відповідальних осіб, неякісна інвентаризація, недосконалість системи матеріальну відповідальність тощо. п.

Тому час ревізії разом із проведенням інвентаризацій цінностей і обгрунтованість розрахунків слід організувати надання відпусток з повним передачею цінностей тим материально-ответственным особам, які користувалися ними більше року, і зробити остаточний розрахунок із звільненими материально-ответственными особами, що їх значилися непередані цінності, ліквідувати відсталість в рознесенні дисконтних даних із окремим бухгалтерським банківських рахунках і т. п.

Ревізії досліджують фінансово-господарську діяльність підприємств і для підприємців для виявлення негативних явищ, від їхньої ліквідації й уникнення у майбутньому. Ревізії активно впливають на виявлення причин безгосподарності, порушень законодавства і нормативних актів, сприяють відшкодуванню заподіяних конкретними особами збитків. Для цього він ревізори використовують законодавчі і нормативні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність суб'єктів підприємницької діяльності (баланс, звіт про фінансові результати, звіті про рух коштів, звіт про власну капіталі).

Ревізія також вивчає суб'єкт підприємницької діяльність у статиці, ретроспективно, тобто після завершення господарських процесів. Результати ревізії грунтуються на документально достовірних доказах. Під час ревізії конкретно встановлюють розмір збитків, втрат, недоліків, обгрунтовуючи це системою доказів (первинними документами, даними інвентаризацій, пояснювальними записками відповідальних осіб тощо. п.).

Ревізія проводиться відповідно до законодавством підприємства. У цьому власник (держава чи консолідований власник) ставить перед ревізією мета встановити, як призначений їм керівник підприємства виконує його завдання підприємницької діяльності. Ревізія сприяє підвищення ефективності діяльності, але з виконує прогнозної функції.

Ревізії різняться із таких ознаками.

По ознакою ревізуючих органів ревізії бувають позавідомчі і внутрівідомчі. Позавідомчі ревізії здійснюють органи інших міністерств чи відомств: Міністерство економіки, Державного комітету статистики, Антимонопольного комітету тощо. Внутрішньовідомчі ревізії призначаються розпорядженням керівника вищестоящої організації, або установи.

По ознакою повноти перевірки розрізняють ревізії повні та часткові. Повна ревізія охоплює перевіркою всі види фінансово-господарську діяльність підприємства,часткова — лише окремі види діяльності чи господарських операцій (касові, розрахункові, товарні, виробничі тощо. п.).

По організаційному ознакою ревізії бувають плановими і позаплановими. Ревізії, які проводять за певний період (одних, двоє чи троє року) і охоплюють перевіркою всі види фінансово-господарську діяльність (повні ревізії), вважаються плановими і передбачаються в моїх планах проведення ревізій. До позапланових належать ревізії, які у окремих випадках й з різних причин (у разі виявлення недоліків, за наявності сигналів вади у роботі, порушеннях і зловживаннях, з метою контролю якості ревізії тощо.).

По колу питань, які підлягають перевірці, ревізії бувають наскрізні і тематичні, комплексні і некомплексні.

Наскрізні ревізії проводять для перевірки взаємозалежних госпрозрахункових організацій та підприємств.

Тематичні — це ревізії переважно по окремому питання (темі). Вони охоплюють якомога більше підприємств (перевірка справжнього стану бухгалтерського обліку, і фінансової звітності).

Комплексні ревізії включають

усе види контролю та охоплюють виробнича й господарсько-фінансову діяльність підприємств, у своїй здійснюються документальна ревізія, економічний аналіз, перевірку оперативної праці та т.п. Такі ревізії проводить бригада, що складається з ревізорів, бухгалтерів, економістів, менеджерів та інших фахівців.

Некомплексні ревізії проводять у невеликих за обсягом роботи підприємствах, і навіть під час часткових ревізій з участю однієї чи двох ревізорів. Наприклад, ревізія у дитячому установі, школі.

Перелічені види ревізій при вмілої, раціональної їх організації забезпечують збереження кошти, попередження фактів зловживань, підвищення ефективності роботи суб'єктів підприємницької діяльності.