
- •Тема 1. Організація і методика контрольно-ревізіонної роботи за умов різних форм власності
- •1. Організація контрольно-ревізійної роботи, неї і розвитку на умовах різних форм власності
- •2. Функції ревізійного апарату державної контрольно-ревізійної служби. Права, обов'язки, і відповідальність ревізорів
- •3. Ревізія як із форм фінансово-господарського контролю, її види й характеристика
- •4. Послідовність ревізійного процесу, його планування і складні процедури здійснення
- •5. Організація і Порядок проведення інвентаризацій
- •6. Криміналістична експертиза документів. Способи перевірки документів.
Тема 1. Організація і методика контрольно-ревізіонної роботи за умов різних форм власності
План
1. Організація контрольно-ревізійної роботи, неї і розвитку на умовах різних форм власності
2. Функції ревізійного апарату державної контрольно-ревізійної служби. Права, обов'язки, і відповідальність ревізорів
3. Ревізія як із форм фінансово-господарського контролю, її види й характеристика
4. Послідовність ревізійного процесу, його планування і складні процедури здійснення
5. Організація і Порядок проведення інвентаризацій
6. Криміналістична експертиза документів. Способи перевірки документів.
1. Організація контрольно-ревізійної роботи, неї і розвитку на умовах різних форм власності
У разі ринкової економіки роль контрольно-ревізійної роботи значно зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю неможлива й без участі професійно і компетентно підготовлених працівників державної контрольно-ревізійної служби. У цьому ринок вимагає достовірної облікової і звітної інформації про діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, зі на різні форми власності (державних, приватних, комунальних та інших підприємств, асоціацій, концернів, акціонерних і спільних товариств тощо. п.). Тільки об'єктивна учетно-аналитическая інформацію про діяльності суб'єктів господарювання дає можливість перевірити відповідність підприємств чинним законодавчим та інших нормативно-правових актів, що її регулюють.
Розмаїття економіки та наявність різних форм власності (державної, приватної, кооперативної, колективної, змішаної) вимагають використання різних організаційних форм контрольно-ревізійної роботи.
У разі адміністративно-командної системи господарювання функція фінансово-господарського контролю обмежувалася перевіркою використання підприємствами наданих державою фондових ресурсів. Нерідко збитки підприємств від безгосподарності покривалися рахунок коштів державного бюджету. Керівники підприємств були зацікавлені у пошуку джерел створення товарних запасів, в ринки збуту неконкурентоспроможною продукції.
Ринкова економіка полягає в матеріальних інтересах її учасників, вона також сприяє розвитку і активізації контрольно-ревізійної роботи.
Разом про те підвищується відповідальність підприємницьких структур за результати діяльності, яка націлює підприємця до посилення попереднього контролю над здійсненням господарських операцій.
З виходом указу президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» принципово змінилися функції державного контрольно-ревізійного апарату, посилюється контролю над дотриманням фінансової дисципліни, цільовим і ефективнішим використанням коштів всі суб'єкти господарювання.
Перебудова господарського механізму зумовлює необхідність відповідної перебудови контрольно-ревізійної роботи, висуває до неї нових вимог. Ревізії та повинні спрямовуватися на виявлення недоліків, і порушень, виявлення внутрішньогосподарських резервів, боротьбі за економію ощадливість.
Система контролю, яка була по сьогодні, було побудовано з урахуванням адміністративних методів управління, зорієнтована виконання плану ревізій, перевірок, обстежень, що призвело до формалізму та зниження ефективності контрольно-ревізійної роботи. Ревізії та різних органів контролю (державного, спеціалізованого, позавідомчого) дублювали одне одного. Як наслідок, практика організації контролю вступив у в протиріччя з принципами перебудови господарювання з урахуванням розвитку демократії та самоврядування з виробництва, передбачених Законом «Про підприємства України».
Досягнення позитивних результатів ревізій і перевірок слід посилити взаємодія державного контрольно-ревізійного апарату з податковими, банківськими, фінансовими, статистичними, правоохоронними, спеціалізованими та інші органами контролю. Разом про те слід підвищити рівень координації всієї системи контролю (узгодження планів ревізій), створити координаційної ради окремими регіонах країни.
Тільки чітко організована контроль над виробництвом і розподілом суспільного продукту, іншими сферами життя дає можливість своєчасно знайти й усунути чинники, які створюють перепони для ефективного ведення виробництва та досягнення мети. Добре організований контроль формує в працівників всіх ділянок управління діловитість, компетентність і оперативність, є важливий чинник вирішення завдань економічного та розвитку суспільства.