
- •Властивості кристалів (PbySn1-y)2p2s6
- •1.1. Структура та фазова діаграма кристалів (PbySn1-y)2p2s(Se)6
- •1.2. Властивості кристалів (PbySn1-y)2p2s6
- •Роздiл іі мандельштам-бріллюенівське розсіювання світла
- •2.1. Розсіювання Мандельштама – Бріллюена.
- •2.2. Вимушене мандельштам – бріллюенівське розсіювання світла. Якісне пояснення явища.
- •Роздiл ііі дослiдження розсiювання мандельштама–брiллюена при кiмнатнiй температурi
- •3.1. Експериментальна установка та методика вимiрювань
- •3.2. Анізотропія швидкості гіперзвуку в кристалах (PbySn1-y)2p2s6
- •Висновок
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФІЗИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ФІЗИКИ НАПІВПРОВІДНИКІВ
Шваля Ярослав Іванович
“ Мандельштам – бріллюенівське розсіювання в кристалах (PbySn1-y)2P2S6 ”
Кваліфікаційна робота бакалавра
науковий керівник:
доц. Когутич А.А
Ужгород - 2013

Автор
___________________ студент 4 курсу Шваля Я. І.
Науковий керівник
______________________ доц. Когутич А.А
Допустити до захисту на ДЕК
Завідувач кафедри
_____________________ д.ф.-м.н., чл.-кор. НАНУ,
проф. Височанський Ю. М.
Призначити рецензентом:
____________________________________________
Декан фізичного факультету
____________________проф. Лазур В. Ю.
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………......... 4
РОЗДIЛ І
ВЛАСТИВОСТІ КРИСТАЛІВ (PbySn1-y)2P2S6 5
1.1. Структура та фазова діаграма кристалів (PbySn1-y)2P2S(Se)6 5
2.1. Властивості кристалів (PbySn1-y)2P2S6 9
РОЗДIЛ ІІ.
МАНДЕЛЬШТАМ- БРІЛЛЮЕНІВСЬКЕ РОЗСІЮВАННЯ СВІТЛА…………………………………………... 15
2.1. Розсіювання Мандельштама – Бріллюена 15
2.2. Вимушене мандельштам – бріллюенівське розсіювання світла. Якісне пояснення явища …………………………………………….................. 21
2.3. Напрямок поширення випромінювання вимушеного розсіювання Мандельштама – Бріллюена …………………………………………… 24
РОЗДIЛ ІІІ
ДОСЛIДЖЕННЯ РОЗСIЮВАННЯ МАНДЕЛЬШТАМА–БРIЛЛЮЕНА ПРИ КIМНАТНIЙ ТЕМПЕРАТУРI…………………………………………... 17
3.1. Експериментальна установка та методика вимiрювань……………… 17
3.1. Анізотропія швидкості гіперзвуку в кристалах (PbySn1-y)2P2S6……29
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………… 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38
ВСТУП
Актуальність теми: Не зважаючи на те, що кристали Sn2P2S6 та тверді розчини (PbySn1-y)2P2S6 вже досить давно вивчаються рiзними методами, досi не було проведено комплексних дослiджень їх пружних властивостей в областi гiперзвукових частот. Цi данi обмежуються роботою [1], в якiй проведено температурнi дослiдження швидкостi звуку та затухання для двох кристалографiчних напрямкiв. З iншого боку, данi кристали iнтенсивно вивчаються ультразвуковими методами. Можливiсть порiвняння результатiв вимiрювань в рiзних областях частот є цiкавою, оскiльки дає змогу робити висновки про дисперсiю звуку, вивчати релаксацiйнi процеси i т.д.
Пружнi характеристики мають не тiльки прикладне значення. Такi знання є необхiдними як при теоретичних розрахунках (наприклад, для побудови термодинамiчних функцiй), так i дають змогу бiльш глибоко зрозумiти явище фозового переходу як таке.
Дослiдження розсiювання Мандельштама-Брiллюена в кристалах iз метою вивчення їх пружних властивостей має перевагу в тому, що не вимагає створення збурення в середовищi; термiчнi флуктуацiї забезпечують необхiднi пружнi хвилi малої амплiтуди, i кристали вивчаються в близьких до механiчної рiвноваги умовах. Крiм того, на вимiрювання майже не впливають граничнi умови [1, 2].
Властивості кристалів (PbySn1-y)2p2s6
1.1. Структура та фазова діаграма кристалів (PbySn1-y)2p2s(Se)6
Кристали
а також їх хімічні аналоги
,
і
являються іонно-ковалентними з’єднаннями.
Вони складаються з аніонів
,
з’єднаних в трьохмірну гратку за
допомогою катіонів
.
При кімнатній температури
володіють нецентросеметричною структурою
моноклінної сингонії
[5].
Встановлено
[6] що при кімнатній температурі з’днання
,
і
володіють центросеметричною структурою
з просторовою групою
.
Однак пізніше [7] структури
і
були розшифровані в ацентричній групі
.
В той же час, макроскопічні прояви
ацентричності (п’єзоефект, генерація
другої оптичної гармоніки і т.д.). При
кімнатній температурі спостерігалися
тільки в
.
Подальші уточнення структур кристалів розглянутого сімейства дозволило встановити [8, 9], що при кімнатній температурі структури свинцевовмісних з’днань і , а також центросеметричні і можуть бути описані просторовою групою . Міжатомні віддалі, валентні кути і амплітуди термічних коливань атомів приведені в таблиці 1.1 [4].
Слід відмітити. що для всіх структур експериментально фіксувались рефлекси ( від 5 до 26 для пізних з’днань), заборонені правилами згасання [4]. Це, імовірно, свідчить про те, що згадувані федоровські групи лише приблизно відображають симетрію просторового розташування атомів. По-видимому, більш точний аналіз необхідно ідентифікації можливих надструктур.
Табл.1.1. Межатомні віддалі ,валентні кути і амплітуди температурних коливань атомів при 295 К [4]
-
Sn2P2S6
Sn2P2Se6
Pb2P2S6
Pb2P2Se6
Міжатомна
віддаль,
Me-X |
2,76-3,26 |
3,00-3,31 |
3,01-3,19 |
3,11-3,32 |
P-X |
2,01-2,03 |
2,18-2,19 |
2,02-2,04 |
2,02-2,19 |
P-P |
2,2 |
2,22 |
2,21 |
2,23 |
Валентні кути, град
X-Me-X |
66,1-95,9 |
66,6-80,9 |
63,9-94,9 |
66,5-95,2 |
|
117,6-156,2 |
121,6-146,4 |
122,3-145,4 |
122,9-145,5 |
X-P-X |
108,6-115,7 |
109,2-116,1 |
109,9-114,9 |
109,4-115,4 |
X-P-P |
103,1-107,5 |
103,6-106,4 |
103,0-106,6 |
102,5-107,1 |
Амплітуди температурних коливань атомів, А
Ме |
|
|
|
|
Мін |
0,12; 0,13 |
0,14 |
0,1 |
0,08 |
Макс |
0,19; 0,17 |
0,25 |
0,11 |
0,14 |
Серед |
0,17; 0,14 |
0,15 |
0,11 |
0,1 |
Р |
|
|
|
|
Мін |
0,08; 0,07 |
0,02 |
|
|
Макс |
0,11; 0,12 |
0,09 |
|
|
Серед |
0,08; 0,09 |
0,08 |
0,04 |
0,02 |
Х |
|
|
|
|
Мін |
0,07; 0,09 |
0,04;-0,08 |
|
|
Макс |
0,12; 0,16 |
0,11-0,13 |
|
|
Серед |
0,10; 0,11 |
0,08-0,11 |
0,06-0,08 |
0,03-0,05 |
Аналіз
структури показує, що її каркас формується
під граткою аніонів
.
Об’єми обмежених атомами халькогенів
координованих многокутників для катіонів
в структурах
і
,
і
складають відповідно 191,3; 213,7; 252,0 і 279,7
.
Різниця цих в двох сульфідних, як і двох
селенідних з’єднань, незначна, тоді як
атомні радіуси восьми координованих
атомів олова і свинцю
складають відповідно 1,58 і 1,75 А. таким
чином іони
знаходяться в менш ‘‘затиснутому’’
стані, що і обумовлює їх сегнетоактивність.
Можна представити. що з’єднання цього
структурного типу з катіонами меншого
радіуса,
ніж у олова володіли б більш високою
температурою ФП.
Технологія синтезу з’єднань, вирощення монокристалів , , , їх твердих розчинів, методом хімічних газотранспортних реакцій описана в [6, 12-14]. Шляхом газового транспорту виходять зразки в вигляді поліедрів з вираженою граткою.
Монокристали всіх чотирьох з’єднань також можна виростити із розплаву методом Бріджмена [15]. Технологія їх росту описана детально в роботах [16, 17].
Кристали
,
,
і
являються ізоструктурними з’єднаннями,
близькими по природі хімічних зв’язків
і параметром
кристалічної гратки, що сприяє утворенню
їх неперервних твердих розчинів.
Дослідження оптичних [10, 18] теплових,
[19] і пружніх [3] властивостей, а також
вивчення структури [20], дозволили
встановити, що кристал
при
337
К зазнає ФП другого роду з вихідною
параелектричної фази в сегнетоелектричну
з зміною симетрії
.
Рис
1.1. Концентраційні
залежності фазових переходів другого
(штрихова) і першого (ціла) роду в змішаних
кристалах
,
і
Зміщення
в ряду
різко понижає температуру сегнетоелектричного
ФП і вона досягає 4,2 К, якщо
0,61
(рис. 1.1) [21]. При цьому перехід не міняє
свій характер і залишається неперервним.
Зміщення атомів
на
в ряді
приводить до плавного розчеплення лінії
фазового переходу другого роду
при
0,28
на лінії переходів другого
і першого
роду [1, 17]. В
221
К,
193
К. Внесення
в
різко понижує значення
і
.
При цьому збільшуються інтервал
параелектричної фази. Для складу
,
наприклад, він перевищує сто градусів.
Залежності
і
в твердих розчинах
досягають 4,2 К при
0,40
і 0,64 відповідно.
При
ФП на лінії
в змішаних кристалах
спостерігається злам температурних
залежностей пропускання світла.
Аналогічно і температурна поведінка
сигналу генерації другої оптичної
гармоніки [21], інтенсивність якої
пропорційна ацентричності кристалічної
структури. Для всіх складів структурні
зміни відбуваються неперервно, тобто
тут
- лінія переходів другого роду.
Згідно
температурній поведінці пропускання
в ряді
,
як і в
,
при
відбуваються неперервні ФП, а при
переходи першого роду. В той же час
звертає на себе увагу значне збільшення
гістерезиса
- від 0,5 К в
до 12 К в
[21].
Обговоримо
загальний вигляд концентраційної
діаграми станів сегнетоелектриків
системи
.
При заміщенні атомів сірки на селен в
аніонній підгратці
відбувається порівняно повільне
пониження температури ФП. Їх концентраційні
залежності нелінійні. і володіють
прогином в сторону низьких температур,
тоді як в твердих розчинах
і
концентраційні залежності температур
ФП різкі і прогнуті в сторону високих
температур. Найбільш примітними
особливостями діаграми являється
розчеплення сегнетоелектричного ФП
при зміні складу в
і стабілізація параелектричного стану
аж до 0 К при близьких кількостях свинцю
як в сульфідному так і в твердих розчинах
по катіону.