 
        
        - •Властивості кристалів (PbySn1-y)2p2s6
- •1.1. Структура та фазова діаграма кристалів (PbySn1-y)2p2s(Se)6
- •1.2. Властивості кристалів (PbySn1-y)2p2s6
- •Роздiл іі мандельштам-бріллюенівське розсіювання світла
- •2.1. Розсіювання Мандельштама – Бріллюена.
- •2.2. Вимушене мандельштам – бріллюенівське розсіювання світла. Якісне пояснення явища.
- •Роздiл ііі дослiдження розсiювання мандельштама–брiллюена при кiмнатнiй температурi
- •3.1. Експериментальна установка та методика вимiрювань
- •3.2. Анізотропія швидкості гіперзвуку в кристалах (PbySn1-y)2p2s6
- •Висновок
 МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФІЗИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ФІЗИКИ НАПІВПРОВІДНИКІВ
Шваля Ярослав Іванович
“ Мандельштам – бріллюенівське розсіювання в кристалах (PbySn1-y)2P2S6 ”
Кваліфікаційна робота бакалавра
науковий керівник:
доц. Когутич А.А
Ужгород - 2013
 
Автор
___________________ студент 4 курсу Шваля Я. І.
Науковий керівник
______________________ доц. Когутич А.А
Допустити до захисту на ДЕК
Завідувач кафедри
_____________________ д.ф.-м.н., чл.-кор. НАНУ,
проф. Височанський Ю. М.
Призначити рецензентом:
____________________________________________
Декан фізичного факультету
____________________проф. Лазур В. Ю.
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………......... 4
РОЗДIЛ І
ВЛАСТИВОСТІ КРИСТАЛІВ (PbySn1-y)2P2S6 5
1.1. Структура та фазова діаграма кристалів (PbySn1-y)2P2S(Se)6 5
2.1. Властивості кристалів (PbySn1-y)2P2S6 9
РОЗДIЛ ІІ.
МАНДЕЛЬШТАМ- БРІЛЛЮЕНІВСЬКЕ РОЗСІЮВАННЯ СВІТЛА…………………………………………... 15
2.1. Розсіювання Мандельштама – Бріллюена 15
2.2. Вимушене мандельштам – бріллюенівське розсіювання світла. Якісне пояснення явища …………………………………………….................. 21
2.3. Напрямок поширення випромінювання вимушеного розсіювання Мандельштама – Бріллюена …………………………………………… 24
РОЗДIЛ ІІІ
ДОСЛIДЖЕННЯ РОЗСIЮВАННЯ МАНДЕЛЬШТАМА–БРIЛЛЮЕНА ПРИ КIМНАТНIЙ ТЕМПЕРАТУРI…………………………………………... 17
3.1. Експериментальна установка та методика вимiрювань……………… 17
3.1. Анізотропія швидкості гіперзвуку в кристалах (PbySn1-y)2P2S6……29
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………… 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38
ВСТУП
Актуальність теми: Не зважаючи на те, що кристали Sn2P2S6 та тверді розчини (PbySn1-y)2P2S6 вже досить давно вивчаються рiзними методами, досi не було проведено комплексних дослiджень їх пружних властивостей в областi гiперзвукових частот. Цi данi обмежуються роботою [1], в якiй проведено температурнi дослiдження швидкостi звуку та затухання для двох кристалографiчних напрямкiв. З iншого боку, данi кристали iнтенсивно вивчаються ультразвуковими методами. Можливiсть порiвняння результатiв вимiрювань в рiзних областях частот є цiкавою, оскiльки дає змогу робити висновки про дисперсiю звуку, вивчати релаксацiйнi процеси i т.д.
Пружнi характеристики мають не тiльки прикладне значення. Такi знання є необхiдними як при теоретичних розрахунках (наприклад, для побудови термодинамiчних функцiй), так i дають змогу бiльш глибоко зрозумiти явище фозового переходу як таке.
Дослiдження розсiювання Мандельштама-Брiллюена в кристалах iз метою вивчення їх пружних властивостей має перевагу в тому, що не вимагає створення збурення в середовищi; термiчнi флуктуацiї забезпечують необхiднi пружнi хвилi малої амплiтуди, i кристали вивчаються в близьких до механiчної рiвноваги умовах. Крiм того, на вимiрювання майже не впливають граничнi умови [1, 2].
Властивості кристалів (PbySn1-y)2p2s6
1.1. Структура та фазова діаграма кристалів (PbySn1-y)2p2s(Se)6
Кристали
 а також їх хімічні аналоги
а також їх хімічні аналоги 
 ,
,
 і
і
 являються іонно-ковалентними з’єднаннями.
Вони складаються з аніонів
являються іонно-ковалентними з’єднаннями.
Вони складаються з аніонів 
 ,
з’єднаних в трьохмірну гратку за
допомогою катіонів
,
з’єднаних в трьохмірну гратку за
допомогою катіонів 
 .
При кімнатній температури 
володіють нецентросеметричною структурою
моноклінної сингонії
.
При кімнатній температури 
володіють нецентросеметричною структурою
моноклінної сингонії 
 [5].
[5].
Встановлено
[6] що при кімнатній температурі з’днання
,
і
володіють центросеметричною структурою
з просторовою групою 
 
 .
Однак пізніше [7] структури 
і
були розшифровані в ацентричній групі
.
В той же час, макроскопічні прояви
ацентричності (п’єзоефект, генерація
другої оптичної гармоніки і т.д.). При
кімнатній температурі спостерігалися
тільки в 
.
.
Однак пізніше [7] структури 
і
були розшифровані в ацентричній групі
.
В той же час, макроскопічні прояви
ацентричності (п’єзоефект, генерація
другої оптичної гармоніки і т.д.). При
кімнатній температурі спостерігалися
тільки в 
.
Подальші уточнення структур кристалів розглянутого сімейства дозволило встановити [8, 9], що при кімнатній температурі структури свинцевовмісних з’днань і , а також центросеметричні і можуть бути описані просторовою групою . Міжатомні віддалі, валентні кути і амплітуди термічних коливань атомів приведені в таблиці 1.1 [4].
Слід відмітити. що для всіх структур експериментально фіксувались рефлекси ( від 5 до 26 для пізних з’днань), заборонені правилами згасання [4]. Це, імовірно, свідчить про те, що згадувані федоровські групи лише приблизно відображають симетрію просторового розташування атомів. По-видимому, більш точний аналіз необхідно ідентифікації можливих надструктур.
Табл.1.1. Межатомні віддалі ,валентні кути і амплітуди температурних коливань атомів при 295 К [4]
- 
		Sn2P2S6 Sn2P2Se6 Pb2P2S6 Pb2P2Se6 
                               Міжатомна
віддаль, 
 
| Me-X | 2,76-3,26 | 3,00-3,31 | 3,01-3,19 | 3,11-3,32 | 
| P-X | 2,01-2,03 | 2,18-2,19 | 2,02-2,04 | 2,02-2,19 | 
| P-P | 2,2 | 2,22 | 2,21 | 2,23 | 
Валентні кути, град
| X-Me-X | 66,1-95,9 | 66,6-80,9 | 63,9-94,9 | 66,5-95,2 | 
| 
 | 117,6-156,2 | 121,6-146,4 | 122,3-145,4 | 122,9-145,5 | 
| X-P-X | 108,6-115,7 | 109,2-116,1 | 109,9-114,9 | 109,4-115,4 | 
| X-P-P | 103,1-107,5 | 103,6-106,4 | 103,0-106,6 | 102,5-107,1 | 
Амплітуди температурних коливань атомів, А
| Ме | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Мін | 0,12; 0,13 | 0,14 | 0,1 | 0,08 | 
| Макс | 0,19; 0,17 | 0,25 | 0,11 | 0,14 | 
| Серед | 0,17; 0,14 | 0,15 | 0,11 | 0,1 | 
| Р | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Мін | 0,08; 0,07 | 0,02 | 
 | 
 | 
| Макс | 0,11; 0,12 | 0,09 | 
 | 
 | 
| Серед | 0,08; 0,09 | 0,08 | 0,04 | 0,02 | 
| Х | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Мін | 0,07; 0,09 | 0,04;-0,08 | 
 | 
 | 
| Макс | 0,12; 0,16 | 0,11-0,13 | 
 | 
 | 
| Серед | 0,10; 0,11 | 0,08-0,11 | 0,06-0,08 | 0,03-0,05 | 
Аналіз
структури показує, що її каркас формується
під граткою аніонів 
 .
Об’єми обмежених атомами халькогенів
координованих многокутників для катіонів
.
Об’єми обмежених атомами халькогенів
координованих многокутників для катіонів
 в структурах 
і 
,
і 
складають відповідно 191,3; 213,7; 252,0 і 279,7
.
Різниця цих в двох сульфідних, як і двох
селенідних з’єднань, незначна, тоді як
атомні радіуси восьми координованих
атомів олова і свинцю
складають відповідно 1,58 і 1,75 А. таким
чином іони
в структурах 
і 
,
і 
складають відповідно 191,3; 213,7; 252,0 і 279,7
.
Різниця цих в двох сульфідних, як і двох
селенідних з’єднань, незначна, тоді як
атомні радіуси восьми координованих
атомів олова і свинцю
складають відповідно 1,58 і 1,75 А. таким
чином іони 
 знаходяться в менш ‘‘затиснутому’’
стані, що і обумовлює їх сегнетоактивність.
Можна представити. що з’єднання цього
структурного типу з катіонами меншого
радіуса,
ніж у олова володіли б більш високою
температурою ФП.
знаходяться в менш ‘‘затиснутому’’
стані, що і обумовлює їх сегнетоактивність.
Можна представити. що з’єднання цього
структурного типу з катіонами меншого
радіуса,
ніж у олова володіли б більш високою
температурою ФП. 
Технологія синтезу з’єднань, вирощення монокристалів , , , їх твердих розчинів, методом хімічних газотранспортних реакцій описана в [6, 12-14]. Шляхом газового транспорту виходять зразки в вигляді поліедрів з вираженою граткою.
Монокристали всіх чотирьох з’єднань також можна виростити із розплаву методом Бріджмена [15]. Технологія їх росту описана детально в роботах [16, 17].
Кристали
,
,
і 
являються ізоструктурними з’єднаннями,
близькими по природі хімічних зв’язків
і параметром
кристалічної гратки, що сприяє утворенню
їх неперервних твердих розчинів.
Дослідження оптичних [10, 18] теплових,
[19] і пружніх [3] властивостей, а також
вивчення структури [20], дозволили
встановити, що кристал 
при 
 337
К зазнає ФП другого роду з вихідною
параелектричної фази в сегнетоелектричну
з зміною симетрії
337
К зазнає ФП другого роду з вихідною
параелектричної фази в сегнетоелектричну
з зміною симетрії 
 .
.
 
 
Рис
1.1. Концентраційні
залежності фазових переходів другого
(штрихова) і першого (ціла) роду в змішаних
кристалах 
 ,
,
 і
і 
 
Зміщення
 в ряду
в ряду 
 різко понижає температуру сегнетоелектричного
ФП і вона досягає 4,2 К, якщо
різко понижає температуру сегнетоелектричного
ФП і вона досягає 4,2 К, якщо 
 
 0,61
(рис. 1.1) [21]. При цьому перехід не міняє
свій характер і залишається неперервним.
Зміщення атомів
0,61
(рис. 1.1) [21]. При цьому перехід не міняє
свій характер і залишається неперервним.
Зміщення атомів 
 на
на 
 в ряді
в ряді 
 приводить до плавного розчеплення лінії
фазового переходу другого роду
приводить до плавного розчеплення лінії
фазового переходу другого роду 
 при
при 
 0,28
на лінії переходів другого
0,28
на лінії переходів другого 
 і першого
і першого 
 роду [1, 17]. В
роду [1, 17]. В 
 221
К,
221
К, 
 193
К. Внесення
193
К. Внесення 
 в 
різко понижує значення
в 
різко понижує значення 
 і
і 
 .
При цьому збільшуються інтервал
параелектричної фази. Для складу
.
При цьому збільшуються інтервал
параелектричної фази. Для складу 
 ,
наприклад, він перевищує сто градусів.
Залежності
,
наприклад, він перевищує сто градусів.
Залежності 
 і
і 
 в твердих розчинах
в твердих розчинах 
 досягають 4,2 К при
досягають 4,2 К при 
 0,40
і 0,64 відповідно.
0,40
і 0,64 відповідно.
При
ФП  на лінії 
 в змішаних кристалах 
спостерігається злам температурних
залежностей пропускання світла.
Аналогічно і температурна поведінка
сигналу генерації другої оптичної
гармоніки [21], інтенсивність якої
пропорційна ацентричності кристалічної
структури. Для всіх складів структурні
зміни відбуваються неперервно, тобто
тут 
- лінія переходів другого роду.
в змішаних кристалах 
спостерігається злам температурних
залежностей пропускання світла.
Аналогічно і температурна поведінка
сигналу генерації другої оптичної
гармоніки [21], інтенсивність якої
пропорційна ацентричності кристалічної
структури. Для всіх складів структурні
зміни відбуваються неперервно, тобто
тут 
- лінія переходів другого роду.
Згідно
температурній поведінці пропускання
в ряді 
,
як і в 
,
при 
відбуваються неперервні ФП, а при 
переходи першого роду. В той же час
звертає на себе увагу значне збільшення
гістерезиса 
- від 0,5 К в 
до 12 К в 
 [21].
[21].
Обговоримо
загальний вигляд концентраційної
діаграми станів сегнетоелектриків
системи 
 .
При заміщенні атомів сірки на селен в
аніонній підгратці 
відбувається порівняно повільне
пониження температури ФП. Їх концентраційні
залежності нелінійні. і володіють
прогином в сторону низьких температур,
тоді як в твердих розчинах 
і 
концентраційні залежності температур
ФП різкі і прогнуті в сторону високих
температур. Найбільш примітними
особливостями діаграми являється
розчеплення сегнетоелектричного ФП
при зміні складу в 
і стабілізація параелектричного стану
аж до 0 К при близьких кількостях свинцю
як в сульфідному так і в твердих розчинах
по катіону.
.
При заміщенні атомів сірки на селен в
аніонній підгратці 
відбувається порівняно повільне
пониження температури ФП. Їх концентраційні
залежності нелінійні. і володіють
прогином в сторону низьких температур,
тоді як в твердих розчинах 
і 
концентраційні залежності температур
ФП різкі і прогнуті в сторону високих
температур. Найбільш примітними
особливостями діаграми являється
розчеплення сегнетоелектричного ФП
при зміні складу в 
і стабілізація параелектричного стану
аж до 0 К при близьких кількостях свинцю
як в сульфідному так і в твердих розчинах
по катіону.
