Дамаскін:

1. Загальна теорія образу

2. Теорія зображення (візуального і вербального)

3. Теорія ікони що виконуєє сакральну функцію

7 Вселенський Собор:

Останній спільний для Заходу і Сходу. Підтвердив положення Іоанна Дамаскіна. Образ і Слово – чуттєві символи. Богонатхненне Святе Письмо. ОБРАЗ ДОРІВНЯВСЯ ДО СЛОВА (сповіщали про одне й те ж). НАГОЛОШУВАЛИ на розрізненні первообразу та ікони. Собор наголосив: на іконі не природа, а ОСОБИСТІСТЬ, ІПОСТАСЬ: поєднання двох природ! Саме природа зображена, ІПОСТАСЬ, ОСОБИСТІСТЬ, А ІПОСТАСЬ СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ПОЄДНАННЯ ДВОХ ПРИРОД

Передаючи його зовнішність – передаємо НЕ антологічну, а ДУХОВНУ сутність.

«Живописно зображуючи людину. Художник НЕ робить її бездушною, а навпаки вона одухотворена»

Собором ще було ДОДАНО 2 ФУНКЦІЇ:

1) Психологічна: пріоритет живопису перед словом в плані психо-емоційного сприйняття (слухали священників і вони казали що зображення впливали на віруючих кручє). Особливо коли тортури мучеників – кров – роздирання – Захід. Східне християнство: від таких натуралістичних зображень якраз відмовились

2) Догматична : підтвердження істинності: на кшталт документальної фотографії. НЕ ВИПАДКОВО християнська традиція починає тираж оцих зображень Христа саме від нерукотворних образів – як відбиток, як знімок

ПЛАЩАНИЦЯ

Бога- Отця не зображували, бо його ніхто не бачив. КОЛИ ПОЧАЛИ ЙОГО ЗОБРАЖУВАТИ????

СИКСТИНСЬКА КАПЕЛА!РЕНЕСАНС! МІКЕЛАНДЖЕЛОООО!ПЕРШИЙ!

Україна: барокова доба лише.

Ікона поряд із Христом, Євангелієм – відноситься до реліквій : ЦЕ ТЕЖ ВСТАНОВЛЕНО СОБОРОМ БУЛО

На ікони ми бачимо НЕ мінливе обличчя, а антологічний образ, конкретний.

40. Північноруська версія ісіхазму та “Трійця” Андрія Рубльова.

З лекції:

Північно-руський ісіхазм: 14-15 ст.

Адаптований. Центр релігійної культури переміщується до зображ. мистецтва.

Подвижництво. Дві провідні постаті: іконописець і святий.

• “Послання іконописців” (авторство приписують Іосіфу Волоському)

• “Три слова в защиту иконопечатания” Іоанн Дамаскін

• “Про святі ікони” Феофана Грека

• цілісне вчення про іконопис. Усвідомлення іконопису, як життєустрою. Творення ікони – життєтворчий акт. Всі іконописці – ісіхасти. Іконописання, як спосіб праведного життя.

Представники: Феофан Грек, Андрій Рубльов, Діонісій Чорний.

“Трійця” Андрія Рубльова

• Була відкрита в 19 ст. З того моменту – шанування.

• Рубльов – учень Ф. Грека. Ще юнаком став ченцем Троїце-Сергієвого монастиря. Вивчав філософські праці прогресивних мислителів того часу — засновника монастиря Сергія Радонежського та його учнів

• «Трійця Старозавітна (Вітхозавітна)», написана Рубльовим на спомин святого Сергія Радонежського, засновника Троїцького монастиря. Вона призначалася для дерев'яного Троїцького собору монастиря. Тема ікони була взята зі Старого Завіту — це візит трьох янголів до садиби Авраама і Сарри. У Новому заповіті образ трьох янголів почав сприйматися як єдність трьох іпостасей Бога — Батька, Сина та Духа.

• Зовсім нове бачення цього сюжету. не знання, а здогадування. Ірраціональна інтуіція. Здогадування! (Демчук)

• Багато версій кого символізує кожен з ангелів. Д.Айналов вважав, що таке середній ангел зображує Бога Отця, лівий — Христа, правий — Святого Духа. М. Маліцький висловився через те, що таке середній ангел зображує Христа, лівий — Бога Отця. (Недарма у зображеннях Трійці у низці давньоруських іконкрестчатий німб оточує голову лише середнього ангела, а іконі Рубльова тільки в нього можна побачити клав на рукаві)

• Дуже багато символів в іконі. Відповідно безліч трактувань. Жести, кольори одягу, задній фон за кожним з ангелів.

• В центрі ягня в чаші – жертва.

• Три кола, Петрова, і т.д.