4.3.2. Класифікація вибухонебезпечних і пожежонебезпсчних приміщень та :юн у приміщеннях і за їх межами

Класифікацію вибухонебезпечних і іюжсжоисбсзпечних примішені, і зон у примішення х та за їх межами зазначено у «Правилах улаштування електро­установок» та ИПАОП 0.00 1.32 01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».

Вибухонебезпечна зона це простір у приміщенні або за Пого межами, у якому с в наявності чи здатні утворюватись вибухонебезпечні суміші. Залеж­но від класу зони електроустановки обирають з метою виключення можливості виникнення вибуху або пожежі у процесі їх експлуатації. Клас вибухонебезпеч­ної зони, згідно з яким обнраюіь і розміщують електроустановки, віпиачакт, технологи разом з електриками проектної або експлуатаційної організації залеж­но від частоти та тривалості присутнього вибухонсбешсчного середовища. Клас внбухонсбсшсчиих юіі виробництв, категорію та групу вибухонебезпечної су­міші потрібно відображати в нормах технологічного проектування або в галузе­вих переліках виробництв із внбухопожежопсбсзііски.

Відповідно до НГ1ЛОП 0.00-1.32 01 газоповітряні вибухонебезпечні зони буваюп. класів 0; І; 2, а ннлоиовітряні вибухонебезпечні зони класів 20; 21; 22.

Вибухонебезпечна зона класу 0 - простір, у якому вибухонебезпечне ссредовишс наявне постійно або протягом тривалого часу. Воно може бути тільки в межах корпусів технологічного обладнання і, меншою мірою, в ро­бочому просторі (вугільна, хімічна, нафтопереробна промисловість).

Вибухонебеиісчна зона класу 1 простір, у якому вибухонебезпечне ссрсдонишс може утворитися піл час нормальної роботи (тут і далі нормаль­на робота ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахунко­вих параметрів).

Вибухонебезпечна зона класу 2 простір, у якому вибухонебезпечного середовища за нормальних умов експлуатації немає, а якшо виникає, то рідко і триває не довго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної ємності) не розглядають під час проектування електроустановок. Частоту виникнення та тривалість вибухонсбешсчного газо-, пароповітряного середовища визнача­ють за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.

Вибухонебезпечна зона класу 20 простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари є посинію або часто в кіль­кості, достатній для утворення суміші з повітрям, небезпечної концентрації, і (або) простір, де можуть утворюватися пилові шари небезпечної або над­мірної товшшш. Звичайно, не може бути місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто га на тривалий термін.

Вибухонебезпечна юна класу 21 простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної коннеїгтрації. До нієїзонн може входиш простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання га простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну коїшсіпранію вибухонебезпечної пилоповттряиої суміші.

Вибухонебезпечна юна класу 22 простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому спи іі може з'являтися не часто та існувати не довго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати іі утворюва ні вибухонебезпечні суміші в раті аварії Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил. який може вивільїипзкя витікаючи га формувати готові утворення.

Під час визначення розмірів вибухонебезпечних зон у приміщеннях слід враховувати:

піл час п роекту вання вибухонебезпечних установок потрібно передба­чати заходи, які б забезпечували мінімальну кількість та незначні розміри вибухонебезпечних зон;

за розрахункового надлишкового тиску вибуху газо- пі пароповітряної су­міші. що перевишу? 5 кПа, вибухонебезпечна зона займаг весь об'єм приміщення; вибухонебезпечна зона класів 20; 21 і 22 займаг весь об'гм приміщення: за розрахункового надлишкового тиску газо- та пароповітряної вибу­хонебезпечної суміші. шо дорівнює або менша 5 кПа. вибухонебезпечна зона займаг частину об'єму приміщення, яку визначають відповідно до норм тех­нологічного проектування або розраховують технологи згідно із ГОСТ 12.1.004 91. За браком даних допускають приймати вибухонебезпечну зону в межах до 5 м: по вертикалі від технологічного апарата, з якого можливий викид горючих газів або парів ЛЗР;

у разі розрахункового надлишкового піску вибуху в приміщенні, що не перевищує 0.5 кПа. вибухонебезпечної зони немає;

у разі розрахункового надлишкового тиску вибуху пнлоповітряної су­міші. парів ГР. шо дорівнює або менше 5 кПа, ножсжонсбсзпсчна зона існує;

простір за межами вибухонебезпечних зон класів 2 і 22 не вважають вибухонебезпечним, якщо немає інших умов, що створюють для нього внбу- хопсбсзпеку.

У приміщеннях із виробництвом категорії В згідно з ОНТІ124-86 електро­обладнання має відповідати вимогам пожсжоисбсзпсчіиїх зон. його зарахову­ють до електрообладнання в ііожежоїісбезпсчних зонах відповідного класу.

Пожежо небезпечна зона класу І1-І чопа у приміщенні, у якії! с горю­ча рідина, шо мас температуру спалаху більшу плюс 61 °С.

Пожежо небсиїсч на тона класу 11-11 лона у приміщенні, у якій можуть накопичуватися та виділятися горючий пил або волокно.

Пожсжонебсміечпа топа класу 11-11» юна у приміщенні, у якій роз­мішено тверді горючі речовини га матеріали.

11 ожсжонсбс інеч и а юпн класу 11-111 зони, розташовані поза примі­щенням, у яких с горюча рідина, яка мас температуру спалаху більшу плюс 61 °С або тверді горючі речовини.

Зони в приміщеннях або за їх межами, в яких тверді або газоподібні го­рючі речовини спалюють, як паливо або утилізують через спалювання, не поширюються на їх електрообладнання.

До них також не належать:

- зони у приміщеннях або за їх межами до 5 м по горизонталі та вертикалі від апарзта, п якому г горючі речовини, але технологічний процес ведеться із застосуванням вілкрнтого вогню, розжарених частин або технологічні апарати мають повехш нагріті до температури самозаймання горючої пари, пилу або волокон, не поширюються па їх електрообладнання;

юнн. у приміщеннях яких розташовано припливні вентилятори, шо ирашоюіь із застосуванням рециркуляції повітря або (та) витяжні вентилято­ри, які обслуговують приміщення з пожсжопсбсзпсчними зонами класу П-ІІ.

Правильний вибір типу виконання електрообладнання забезпечує виклю­чення можливості виникнення пожежі або вибуху за підтримання допустимих режимів їх експлуатації Усі електричні машини, апарати га прилади, розподільні пристрої, трансформаторні і перетворювальні підстанції, елементи електропро­водки, струм оводи, світильники тошо мають бути такого виконання, яке б від­повідало класу зони з пожежо-, вибухонсбсяіеки. тобто мати відповідний рі­вень і вид вибухозахисту або ступінь захисту оболонок згідно з ПУЕ і НГІЛОП 0.00-1.32-01. Електроустановки мають бути чітко марковані щодо їх внбухозахи- сішх властивостей та ступеня захисту оболонки відповідно до чинних нормативів.