
- •1. Правові та організаційні питання з охорони праці в галузі телекомунікацій
- •1.1. Сучасна законодавча та нормативна база з охорони праці в галузі тслекомунікацій
- •1.1.1. Принципи державної політики в галузі охорони прані
- •1.1.4. Норматпвно-нравові ак*ги з охорони нраці, чинні в галузі тслекомунікацій
- •1.1.5. Стандарти, нормаїнвні акти та документ з охорони ирані. Що розробляють підприємства галузі тслекомунікацій
- •1.1.9. Ві.Ніовіла.Імнсіь працівників іа.Зузі іа порушення іаконін іа норма іивно-нравоних актів з охорони прані
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на підприємствах галузі телекомунікацій
- •1.2.1. Органи державною управління охороною прані, їх компетенція та повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною прані на підприємствах галузі телекомунікаціи іа обов'язки роботодавця
- •1.3. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників галузі телекомунікацій з питань охорони праці
- •1.3.1. Загальні положення
- •1.3.2. Організація навчання та перевірки знань з питань оборони прані на пілнригмспп
- •1.3.4. Навчання та перевірка знань з питань охорони прані посадових осіб
- •1.4. Державний нагляд, відомчий та громадський контроль за охороною праці в галузі телекомунікацій
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною нраці, їх повноваження та нрава
- •1.4.3. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону прані
- •1.4.4. Коніроль стану охорони ирані на підприємствах і об'єднаннях піднриємегв галузі
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань й аварій на виробництві
- •1.5.1. Основні причини нещасних випадків у галузі тслекомунікацій
- •1.5.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань й отруси і.
- •1.5.7. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •2. Гігієна праці та виробнича санітарія в галузі телекомунікації*
- •2.1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •2.1.1. Визначення основних понять
- •2.1.2. Загальні положення
- •2.2.4. Заходи мюдо нормалізації параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •2.3. Забруднення повітряного середовища робочої зони шкідливими речовинами
- •2.3.1. Загальні відомості
- •2.3.3. Особливості забруднення повітря паро-газовнм н речовинами в галузі телекомунікацій
- •2.3.4. Загальні вимоїн до контролю за дотриманням максимальної разової і ранично допустимої копией ірацГї
- •2.3.5. Загальні вимоги до контролю іа дотриманням середньої іа зміну гранично допусіимої конценіранії
- •2.3.6. Заходи щодо нормалізації складу новіїрмиого середовища у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •2.3.7. Засоби індивідуального захисту
- •2.4. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •2.5. Вентиляція виробничих приміщень галузі телекомунікацій
- •2.5.1. Природна вентиляція та її застосування
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень галузі телекомунікацій
- •2.6.1. Значення освіглсннн для здоров'я та трудової діяльності людини
- •2.6.12. Безпека експлуатації освітлювальних установок у іалузі тслекомунікацій
- •2.7.5. Визначення середньою рівня шуму та рівнів звуковою зиску в октавних смугах
- •2.10. Захист від виробничої загальної та локальної вібрації 2.10.1. Основні положеним
- •2.13.3. Гранично лопусінмі рінні лазерною випромінювання ни час лїї на очі та шкіру
- •2.14. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.14.1. Джерела електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.14.5. Захист віз впливу елскіромагніттінх випромінювань радіочастотного діапазону
- •3. Безпека під час експлуатації телекомунікаційного обладнання, обчислювальної техніки та спорудження телекомунікаційних мереж
- •3.1. Електробезпека
- •3.1.3. Чинники, шо виливаю і ь на наслідки ураження електричним сірумом
- •1 Іі;і час дошку людини до одного провідника ізольованої віл землі мережі за нормального режиму її роботи (рис. 3.4, а) силу струму визначають за формулой»
- •3.1.6. Небезпека замикання на землю в електроустановках, напруга кроку, напруга дотику
- •3.1.7. Класифікація виробничих приміщень щодо небезпеки ураження електричним сірумом
- •3.1.8. Система засобів і заходів щодо забезпечення безпечної експлуатації електроустановок
- •3.1.9. Класифікація електротехнічних виробів за способом захисту людини віт ураження електричним струмом
- •3.1.10. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічної о персоналу
- •3.2. Санітарні правила та норми під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •3.2.1. Вилив слскгронно-обчнслювалі.Ннх машин на сіан здоров'я користувачів
- •3.2.2. Потенційно шкідливі та небезпечні чинники під час експлуатації електронно-обчнелювальннх машин
- •3.2.3. Чинники виливу на умови нраці та ефективність взаємодії у системі «корнстувач-ком»
- •3.2.4. Внмої и ,ю примішені., розміщення в них вдт, еом, пеом та організації робочих місць
- •3.2.5. Оптимальні гігієнічні нарамсірн виробничою середовища приміщень з вдт. Еом і пеом
- •3,3. Без пека під час улаштування та обслуговування допоміжного обладнання установок електро- і радіозв'язку
- •3.3.1. Ксзиека під час вантажно-роінантажунальнмх робіт і складування матеріалів
- •3.4. Правила безпеки підчас розміщення та експлуатації джерел живлення установок і систем електро- і радіозв'язку
- •3.4.1. Правила безпеки піт час робіт у приміщеннях випрямних (генераторних) установок
- •3.4.3. Безпека піл час експлуатації елекіросіанцій з двигунами вну ірінпп.Оі о зі орнння
- •3.4.4. Правила безпеки піл час установлення та експлуатації пересувних електростанцій
- •3.5. Безпека під час робіт на телефонних і телеграфних станціях
- •3.5.1. Вимоїн до виробничою персоналу
- •3.5.2. Вимоїн до виробничих примішені, і безпечного розмішений обладнання в них
- •3.5.3. Вимін и безпеки під час робіт на технологічних дільнннмх телефонних і телеграфних станцій
- •3.6. Безпека робіт на кабельних лініях зв'язку та проводового мовлення
- •3.6.1. Іктнска піл час будівництва телефонної каналііанії
- •3.6.2. Безпека прокладання кабелю під час будівниці на та експлуатації лінійно-кабельннх споруд зв'язку
- •3.7. Вимоги безпеки під час обслуговування станцій супутникового зв'язку, розміщених на землі, телевізійних центрів і пересувних радіостанцій
- •3.7.1. Виміни бсліскн піл час обслуговуваним сіашіій су ну пінкової о зв'язку, розмішених на землі, ія телевізійних мсніріи
- •3.8. Вимоги безпеки під час експлуатації антенно-щоглових споруд
- •3.9. Вимоги безпеки підчас ремонту, регулювання та настроювання телекомунікаційного обладнання
- •3.9.1. Вимоїн безпеки під мас робо і и н майстернях
- •3.9.2. Вимоїн безпеки під час виконаним робіт паянням і лудінням
- •3.10. Безпека під час виконання робіт із застосуванням ручного інструменту
- •3.10.1. Вимоги безпеки до ручного електрифікованого інструменту та до виконання робіт із його застосуванням
- •3.10.2. Вимоги безпеки до ручного слюсарно-ковалі.Ського інструменту та до виконаний робтг із його застосуванням
- •3.10.3. Вимоїн безпеки до пневматичного інструменту за до виконання робіт із його застосуванням
- •3.10.4. Вимоїн безпеки до абразивного та ельборового інструменту та до виконання робіт із ного застосуванням
- •3.12. Вимоги до виробничих приміщень із джерелами емп і розміщення в них обладнання
- •3.13. Вимоги до розміщення радіотехнічних об'єктів й організації їх санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови
- •4.1.2. Основні законодавчі та нормаїнвні акти щодо регламентації вимог до пожежної безпеки підприємств галузі телекомунікації
- •4.3.1. КаторГі приміщень і будівель підприємств тслекомунікацій за пожежовнбу хонебсзнечніс і ю
- •4.3.2. Класифікація вибухонебезпечних і пожежонебезпсчних приміщень та :юн у приміщеннях і за їх межами
- •4.4. Система попередження пожеж на підприємствах телекомунікацій
- •4.5. Система протипожежного захисту підприємств телекомунікацій
- •4.5.1. Обмеження розмірів та розповсюдження пожеж
- •4.5.2. Обмеження розпитку пожеж
- •4.5.3. Утвореним умов для гасіння пожеж. Пожежна сиіналізаніи та зв'язок на підприємствах телекомунікації!
- •7 Лифу-юр и сіткою; к вогнегасник вуглекислий оу-2: і балон; 2 запірний клапан;
- •4.5.6. Системи проіиднмового захисіу будівель підприємств тслекомунікацій та їх утриманим
- •4.6. Система організаційних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки підприємств телеком унікацій
- •4.6.1. Оріанізанім служб иоЖеЖноЇбезпеки галузі тслекомунікацій
- •4.6.2. Пожежно-технічиі комісії та добровільні пожежні дружини об'єктів телекомунікацій
- •4.6.3. Навчання з питань пожежної безпеки працівників гал узі тел є ком у н і ка и і й
- •4.6.4. Обов'язки державних органів, керівників та працівників підприємств тслекомунікацій щодо забезпечення пожежної безпеки
- •2. Національні (державні) стандарт з охорони прані
- •3. Норматипно-правові акти з охорони нрані, чинні на піднрнсмсгвах галузі тслекомунікацій
- •3.1. Нормативно-правові акти, дія яких поширюється па декілька видів економічної діяльності
- •3.2. Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на вид економічної діяльності
- •4. Державні саніїарні норми
- •5. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки прані, дія яких ношнрюєіьси на підприємства тслекомунікацій до часу їх скасування або заміни
- •6. Будівельні норми га правила
- •7. Нормативні акти й окремі нормативні доку менти, uao розроблнюзь підприємства галузі тслекомунікацій з урахуванням особливостей виробництва та конкретних питань з охорони праці
3.10.3. Вимоїн безпеки до пневматичного інструменту за до виконання робіт із його застосуванням
Пневматичний інструмент прнводиіься в дію стисненим повітрям тиском до 0,5...0.6 МПа. До пневматичного інструменту ударної дії належать молотки, зубила, перфоратори, трамбівки тошо. Ними можна наносити від 200 до 1500 ударів за хвилину. До пневматичного інструменту обертального руху належать гайкокрутки. пилки, свердлилки тощо. їх приводить в дію поршневий повітряний двигун із кривошипним механізмом і редуктором, що забезпечують від 30 до 2500 обертів за хвилину.
До роботи з інструментом допускають працівників, які пройшли навчання та перевірку знань.
Кожний пневматичний інструмент мас бути з паспортом, у якому вказують амплітуди вібрації його рукоятки та корпуса і дату виготовлення. У паспорті реєструють планово-заіюбіжні та капітальні ремонти інструмента.
Робочу частину інструмента мас бути правильно заточено, на ній не має бути пошкоджень, тріщин, вибоїн, задирок, гострих ребер. Хвостовик мас буїн рівним, без скосів га тріщин, відповідати розмірам втулки, бути щільно пригнаним і правильно центрованим для запобігання самочинному випадінню.
Приєднувати шланги до інструмента та від'єднувати їх від нього дозволено тільки після припинення подавання повітря. Для роботи застосовувати неношкоджені гнучкі шланги, які поірібно приєднувати до інструмента та з'єднувати між собою за допомогою ніпелів, штуцерів та стяжних хомутів. Підключати шланги до повітряної магістралі дозволено тільки через вентилі, які встановлено на повітророзподільних коробках. Для кріплення шлангів слід застосовувати кільця та затискачі. Шланг має бугн розмішено так, щоб унеможливиш його випадкове пошкодженім або наїзд на нього транспорту.
Клапани на рукоятках інструментів мають бути відрегульовано: легко відкриватись, швидко закриватись та не пропускати повітря.
Заборонено:
тримати інструмент за робочу частину під час виконання робіт;
працювати за наявності люфту у втулці або застосовувати підкладки (заклинювати інструмент);
припини їй подачу новііря переламуючи шлшии чи зав'язуючи їх вузлом;
натяіувати та перегинати шланги під час роботи інструмента, перетинати їх тросами, кабелями та рукавами газозварювання;
закріплювати шланги дротом;
виконувати наднормові роботи із використанням пневматичного інструменту;
ремонту ваш інструмент на місці проведення робіт;
роботу пневматичним інструментом на приставній драбині тошо.
Під час роботи інструментом слід застосовувати засоби індивідуального захисту: окуляри, віброзахисні рукавиці, а за підвищених рівнів шуму використовувати протишумні навушники, протишумні вкладиші, антифони.
Час роботи з інструментом, шо вібрус, не мас перевищувати 2/3 тривалості робочою дня. Якшо неможливо забезпечити такий режим роботи працюючого (наприклад, в аварійних випадках), слід постійно змінювати працівника.
Пневматичний інструмент, незалежно від умов його роботи та справності, потрібно періодично, не рідше ніж раз на 6 місяців, розбирати, промивати, змащувати його деталі, а у разі виявлення пошкоджень або дуже спрацьованих частин - замінювати новими. Після складання інструмента потрібно відрегулювати частоти обертання шпинделя нідповілно до паспортних даних, а також протягом 5 хв перевіряти його роботу на холостому ходу. Зз позитивних результатів випробування слід зробити запне довільної форми у журналі про справність інструмента.