3.5.3. Вимін и безпеки під час робіт на технологічних дільнннмх телефонних і телеграфних станцій

3.5.3.1. Загальні вимоги безпеки. Піл час експлуатації телефонних і телегра­фних станцій слід дотримуватись таких вимог безпеки, як і у роботах з електро­установками напругою до 1000 В. Обладнання станцій мас бути заземлено або занулено відповідно до вимог ГІУГ.

Захисне заземлення електроустановок виконують:

• за напруги 3X0 В і вище змінного струму і 440 В і вище постійного струму в усіх випадках;

• за напруги 42 В і вище змінного струму і 110 В і вище постійного струму - у приміщеннях із підвищеною небезпекою, особливо небезпечних та у зовнішніх електроустановках;

• за всіх напруг змінного та постійного струму - у вибухонебезпечних приміщеннях.

Згідно з НПАОП 64.2-1.08-96 заземленню (зануленню) підлягають:

• корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників тошо;

• металеві частини стати в ного та комутаторного обладнання; приводи електричних апаратів, вторинні обмотки вимірювальних та

понижувальних трансформаторів, каркаси розподільних щитів, щитів управ­ління, щитків та шаф;

• металеві конструкції розподільних пристроїв, металеві кабельні конс­трукції, металеві корпуси кабельних муфт, металеві оболонки та броня конт­рольних та силових кабелів, металеві оболонки проводів, стальні труби елек­тропроводки та інші металеві конструкції, які пов'язані з установкою електрообладнання;

• металеві оболонки та броня силових та контрольних кабелів, напру­гою до 42 В змінного струму, якщо вони прокладені на загальних металевих конструкціях сумісно з кабелями, металеві оболонки та броня яких підляга­ють заземленню;

• металеві корпуси пересувних і переносних елскіроприймачів;

• переносні пристрої, які живляться напругою 220 В змінного струму, якщо в приміщенні немає розеток і вилок з контактом заземлення.

Приєднують установки до заземлювача або магістралі заземлення за до­помогою окремого відгалуження. Послідовне включення до провідника за­землення кількох установок заборонено.

Приєднують провідники заземлення до конструкцій зварюванням, з до

корпусів обладнання, апаратів, машин тощо - зварюванням або наліпним бол­товим з'єднанням. На болтових з'єднаннях сліз ужити заходів проти ослаб­лення контакту (контргайки, контршайби). Не допускається використовувати для заземлення болти, гвинти, шпильки, що виконують роль кріпильних де­талей. Величина перехідного опору між болтом (ївшпом, шпилькою) зазем­лення та металевим корпусом обладнання не має перевищувати 0,1 Ом.

Поряд з місцем приєднання провідника заземлення до корпусів облад­нання наносять знак заземлення «1» відповідно до ГОСТ 21130-75, який не стирається у процесі експлуатації.

Приєднання провітннків заземлення до металевих оболонок кабелів та проводів виконують паянням. Перед цим провідник закріплюють за допомо­гою хомута або скручування.

Контроль онору заземлення проводять двічі на рік, як правило, у періоди найменшої провідності фунту: влітку - у період найбільшого просихання фунту га виїмку - у період найбільшого ного промерзання. Позапланове ви­мірювання опору проводять після реконструкції іа капітального ремонту об­ладнання. Кожний пристрій заземлення мас бути з паспортом, який містить схему заземлення, величину його опору та інші технічні характеристики, а також відомості про результати його перевірки, характер виконання ремонтів і змін, шо внесені до пристрою заземлення.

Величина опору заземлення мас відповідані ПУЕ та ГОСТ 464-79 «За­земление для стационарных установок проводной связи, радиорелейных станций, радиотрансляционных утлое и антенн систем коллективного приема телевидения. Нормы сопротивления».

Ремонтні та профілактичні роботи на обладнанні телефонних і телеграф­них станцій викопують, як правило, за вимкненої напруги живлення. У тому, що напруги на струмопровідних частинах нсмас. потрібно переконатися за до­помогою покажчика напруги або переносного вольтметра. У разі неможли­вості вимкнення напруги живлення дозволяють виконувати роботи на облад­нанні під напругою. Такі роботи виконують за нарядом із застосуванням основних і додаткових засобів захисту. Працівники повинні мат одяг зі спу­щеними іа застебнутими біля кисті рукавами та головний убір. Під час вико­нання робіт поблизу струмопровідних частин, шо перебувають під напругою, вживають заходи, що перешкоджають наближенню працівників до цих частин.

Вимірювання режимів роботи апаратури переносними приладами, знят­тя показань приладів, зняття і вимикання напруги дистанційного живлення, заміну запобіжників і плавких вставок запобіжників здійснюють з дотриман­ням вимог безпеки під час виконання таких робіт.

У разі заміни ламп освітлення слід користуватися бавовняними рукавич­ками або спеціальним пристосуванням, захисними окулярами, стояти на діелек­тричній підставці, гумовому килимі або в діелектричних калошах. Знімати та переставляти дужки в ланцюгах дистанційного живлення необхідно в діелект­ричних рукавичках, на діелектричному килимі або в діелектричних калошах.

Заборонено:

- виконувати роботи на струмопровідних частинах, шо перебувають під напругою, особливо у вологих приміщеннях, з їдкими парами та пожежо- небезпечннх або коли вони розташовані позаду чи з двох боків працюючого;

• братися за нсізольовану частину штепселя за роботи шнуропими па­рами на комутаційних полях;

• застосовувати тимчасові перемички замість стандартних запобіжників:

• торкатися вільною рукою заземлених металевих частин обладнання під час заміни сигнальних ламп;

• братися за шнур живлення під час вимкнення обладнання. Потрібно братися за вішку шнура.

3.5.3.2. Безпека під час робіт у приміщенні вводу кабелів. Роботи в при­міщенні вводу кабелів виконує бригада (ланка) у складі не менше двох осіб.

Шахту приміщення вводу кабелів обладнують дверима, які оббива­ють з двох боків листовим залізом, шо щільно зачиняються. Усі отвори у сті­нах і стелях ущільнюють просмоленим ганчір'ям і забивають дошкою, яку оббивають з двох боків листовим залпом, а щілини шпаклюють цементом, гіпсом або технічною замазкою. У шахті розміщують тільки статней кон- трольно-сигнальннх пристроїв. Розмішувати будь-яке інше обладнання 'забо­ронено. Усі пускові пристрої (пускачі, вимикачі та ін.) розміщують ззовні приміщення шахти.

У приміщенні вводу кабелів допускається застосовувані переносні сві­тильники напругою не більшою 12 В чи акумуляторні ліхтарі у вибухобез- печному виконанні. Світильники потрібно підключати до електромережі в будинках через понижувальні трансформатори або безпосередньо до щитка живлення кабельної машини чи до акумулятора.

Кабель дистанційного живлення фарбують у червоний колір по усьому коду шириною 20...25 см. Вільні канали телефонної каналізації щільно закри­вають дерев'яними або бетонними чопами та замазують. Зайняті канали щільно закладають просоченим оліфою ганчір'ям і зашпаровують технічною замазкою. Випробування герметичності блоків вводу кабелів, та каналів про­водять в захисних окулярах.

Приміщення вводу кабелів обладнують сигналізатором наявності небез­печних газів із автоматичним поданням сигналу в приміщення цілодобово чергуючого персоналу. За браком сигналізації наявність небезпечних газів визначають щодня за допомогою переносного газового індикатора з записом у журналі.

Наявність газів перевіряють перед початком роботи, про що роблять відповідний запис у журналі. Для цього кожну бригаду (ланку) забезпечують газовим індикатором. Для визначення метану проби повітря необхідно заби­рати з верхньої зони шахти, а для визначення пропану з нижньої зони. Для визначення наявності вуглекислого газу застосовують шахтний інтерферо- мстр. Подальшу перевірку повігря на брак небезпечних газів проводціь спе­ціально при значений черговий кожну голину.

За наявності небезпечних газів роботи у примішеній вводу кабелів не­гайно припиняють, про що доповідають керівникові підприємства та аварій­ній службі газового господарства. Вживають заходи щодо вентиляції примі­щення.

Усі роботи з ліквідації причин надходження газу виконують тільки пра­цівники служби газового господарства. Палити в приміщенні вводу кабелів (шахті) заборонено.

J.5.J.J. Безпека під час робіт на увідпо-комутаційпому обладнанні. До увідно-комутаційного обладнання (УКО) належить кросове обладнання, увідні комутаційні пристрої сільських АТС. шити лінійних перемикачів для ланцюгів імпульсно-кодової модуляції, увідні, увідно-випробувальні та увід­но-кабельні стояки кабельних і повітряних ліній зв'язку та інші пристрої. У разі розміщення УКО у кросах і у лінійно-апаратних цехах потрібно врахо­вувані експлуатаційні вимоїн до його розміщення згідно з ВНТП 112-86. ВНТП 113 86 та ИП 117 87.

Щоб уникнути ударів і порізів обслуговуючого персоналу, ріжки карка­са кросу закривають металевими косинцями. Перед лицьовими та монтажни­ми сторонами УКО (сотами кросу, щитами лінійних перемикачів та ін.), а та­кож каркасами стояків імпульсно-кодової модуляції, на які заводять кабелі дистанційного живлення, ноірібно покласти діелектричні килими.

Рамки каркаса НЧ ланцюгів, щити лінійних перемикачів для ВЧ кіч ім­пульсно-кодової модуляції та іншого обладнання УКО, на які розпаюють низь­кочастотні та високочастотні пари кабелю з дистанційним живленням, фар­бують з обох сторін червоною фарбою. Перед початком виконання кроенровок, вимірювань та інших робіт на рамках УКО слід перевірити щоб не було стороншлї напруги за допомогою вольтметра або покажчика напру­ги та користуватись інструментом з ізолювальним покриттям.

Сполучні й абонентські лінії роз'єднують з станційним обладнанням за допомогою роз'єднувача (фібрової прокладки з ізолювального матеріалу), якщо на них погранила стороння напруга. Працівники кросу зобов'язані по­передити лінійного електромонтера про наявність сторонньої напруги на те­лефонній лінії. Після ліквідації пошкодження потрібно перевірити шоб не було сторонньої напруги на лініях зв'язку вольтметром або покажчиком на­пруги. На картках (форма ТФ-2/2) абонентських ліній зв'язку, які псрс- хрсщуються з ЛЕП. потрібно зробити відповідну позначку. Термічні котуш­ки у кросі та на увідно-комугаційному пристрої, запобіжники ПС-0.25 та ін. замінюють тільки після ліквідації з'єднання дротів телефонної лінії з дротами електромережі. Пересувні з верхнім роликовим ковзанням драбини, які вико­ристовують в роботах у двоярусних кросах, закріплюють стопорним при­строєм.

Заборонено:

• знімати роз'єднувач, який відключає телефонну лінію від станційного обладнання, до заміни термічних коту шок і запобіжників;

• проводити електричні вимірювання на уводах ліній зв'язку під час грози;

• відгинати пружини та струшувати припій під час паяння УКО. Зай­вий припій можна знімати тільки на спеціальну підставку для паяльника;

• працювати на драбинах із зіпсованим стопорним пристроєм.

3.5.3.4. Правила безпеки в лінійно-апаратних цехах і підсилюваль­них пунктах міжміських телефонних станцій• До обслуговування апа­ратури ущільнення допускають осіб, які мають кваліфікаційну групу з елект­робезпеки не нижчу III.

Перед увідним комутаційним обладнанням, перед стояками, з яких пода­ється напруга дистанційного живлення, стояками автоматичних реіуляторів напруги за наявності на них діючих анодних рсіуляторів, струморозпо- дільними стояками слід покласти діелектричні килими. На кришки УКО, на чохли і кожухи облазнання. до якого підводиться напруга дистанційного жив­лення. наносять знак електричної напруги для попередження обслуговуючого персопачу про небезпеку ураження електричним струмом. Штифти УКО, які перебувають під напругою дистанційного живлення, розташовують в ізоля­ційних трубах, а гнізда закривають захисними ізолювальними кришками.

Для комутації у колі живлення застосовують двопариі вилки в ізольова­ному корпусі або дужки з ізолювальним покриттям частин, за які беруться руками. А у разі знімання та перестановки дужок у ланцюгах дистанційного живлення потрібно використовувати діелектричні рукавички та стояти на ді­електричному килимі або в діелектричних калошах.

Перед тим. як знімати блоки живлення, потрібно розрядити конденсато­ри фільтрів цих блоків. Заміну запобіжників у ланцюзі мережі живлення апа­ратури ущільнення і заміну плавких вставок запобіжників проводять, як пра­вило. за знятої напруги. У виняткових випадках, коли напругу зняти неможливо, допускається заміна запобіжників під напругою, але за знятого навантажених та з використанням ізолювальних кліщів, захисних окулярів та діелектричних рукавичок.

Під час вимірювання режимів роботи апаратури переносними приладами потрібно виконувати правила безпеки під час виконання таких видів робіт.

Електричні вимірювання та визначення місця пошкодження ланцюгів повітряних ліній зв'язку, які зазнають впливу ліній електропередач і елект­рифікованих залізниць, виконують дві особи. Підключати вимірювальний прилад до жил кабелю, який перебувас під небезпечною індукованою на­пругою. і відключати його необхідно в діелектричних рукавичках і калошах або стояти на діелектричному килимі. Заборонено проводити електричні вимірювання ланцюгів повітряних ліній під час грози. Технічний персонал підсилювальних пунктів або міської телефонної станції, який виявив на дротах повітряних ліній зв'язку високі сторонні напруги, зобов'язаний по- перелити про цс диспетчера та персонал підсилювальних пунктів або місь­кої телефонної станції на іншому кінці дільниці підсилення та вжити захо­дів через диспетчерів відповідних енергосистем до вимкнення напруги з високовольтної лінії, а на час ліквідації пошкодження на лінії зв'язку виві­сити плакат «Стій. Напруга!».

3.5.3.5. Кии о.'и безпеки під час робіт в автоматичному залі АТС. В ав­томатичному залі ЛТС апаратуру розмішують на стативах» які об'єднують в ряди. Відстань між рядами, а також ширина головного та бокового проходів мають забезпечувати вільний доступ до апаратури для її безпечного обслуго­вування. Конструктивно стативи виконують у вигляді шаф.

Під час установлювання щитів із монтажного боку стати вів ко­ординатного обладнання потрібно переконатися в тому, що щит щільно увійшов у паз і закріпився н ньому. Знімати щит треба обома руками, утри­муючи його піл падіння. У випадках, коли шит застряг у пазах або перекосив­ся. його потрібно знімати удвох. Зняття приладів із стативу та чистку їх кон­тактного поля (робочого місця) проводять за вимкненої напруги (знятому індивідуальному запобіжнику). Заміну рядових запобіжників на 63 Л і 25 Л на АТС-K та ЗО А і 6 Л на дскадно-кодових ЛТС проводять за знятою наван­таження з виконанням усіх вимог безпеки.

Кришки багатократного коорлинаторного з'єднувача на ЛТС-К зніма­ють та одягають з особливою обережністю, шоб не допустити можливого па­діння кришок сусідніх з'єднувачів на обслуговуючий персонал.

Прилади, які розміщені на верхніх частинах стативів. обслуговують від­повідно до вимог безпеки I ill час роботи на висоті. За роботи на драбинах поблизу шин живлення о автоматичних залах АТС заборонено торкатися шин живлення та інших струмопровідних частин.

На усі частини обладнання, що закринашіь контакти з напругою 220 ІЗ. на­носять знак електричної напрут для попередження обслуговуючог о персоналу иро небезпечність ураження електричним струмом. В автоматичному залі АТС координатної системи перед записуючим приладом машини з електричним управлінням, а також перед стояками обладнання, які мають напругу 220 В (ком­плекти спарених абонсіпів та інші), мають лежати діелектричні килими.

Перед включенням привода машинної системи АТС потрібно відключити усі вертикальні вали з зубчастими колесами. Під час роботи машинного при­вода заборонено перевіряти руками надійність зчеплення зубчастих коліс. Усі конічні шестерні та шестерні привода закривають спеціальними кожухами, а вертикальні вади крайніх стативів шукачів і панелей рссстрів - захисними щи­тами від нижнього кінця вала до рівня людського зросту. Зубчасті колеса ста­тивів струморочподільників також закривають захисними щитами. Працювати в безпосередній близькості від машинного привода або з ним потрібно тільки в спецодязі: у халаті з застебнутими рукавами, спсцвзуггі га головному уборі.

3.5.3.6. Вимоги безпеки nit) час робіт у цеху (дільниці) комутації каналів телеграфних станцій. Під час експлуатації, проведення профілак­тичних робіт і поточного ремонту на обладнанні цеху (дільниці) комутації каналів не можна торкатися струмопровідних частин штепселів та вісток, ре­ле. гребінок, ключів лампоутримувачів та інших деталей. Телеграфні реле виймаю і ь і вставляють в гнізда тільки за допомогою спеціального знімача або у діелектричних рукавичках, а розривні запобіжники на стативах, стой­ках та комутаторах - за допомогою спеціальних кліщів. Шпурові пари для комутації та вимірювальні шнури не мають бути оголені (місцями) від ізоля­ції іа мають бути без тріщин. Кожухи та кришки апаратури під час її роботи мають бути закритими. Для місцевого освітлення стативів застосовують сві­тильники з напругою не вище 42 В. Дозволено використовувати світильники з напругою живлення 220 В. але за умови, що їх конструкція виключає мож­ливість доторкання до струмопровідних частин.

До робот на персональних ЕОМ, шо входять до складу цеху (дільниці), до­пускають осіб, які мають першу кваліфікаційну групу з слектробезікки. Усі види обслуг овування ПЕОМ, ремонт та профілактичні роботи виконують не менше двох працівників, які мають кваліфікаційну трупу з електробезпеки не нижчу III. а операції з монтажу, демонтажу, зняття і установки модулів за вимкненого живлення. У разі робіт зі знятою кришкою ПЕОМ приєднують до захисного заземлення за допомогою мідного ізольованого проводу перерізом не меншим 1.5 кв. мм. який закінчується неі'ємннм наконечником. Зібрану ГІГОМ заземлю- іон. через заземлюючий коніакі триполюсної роїеіки мережі змінного еіруму. Допускають Гї підключення до двополюсної розетки беї заземлюючого контакту, але з обов'язковим приєднанням до виходу захисного заземлення ПЕОМ.

3.5.3.7. Неіпека під час робіт у цеху факсимільних ів'яіків. Під час робіт з обладнанням цеху факсимільних зв'язків потрібно дотримуватись та­ких вимог безпеки:

• струмонровідні частини еіруморозподідьннх щитків, вимикачів, пере­микачів та рубильників освітлювальної мережі, що живлять фоготслеірафну апаратуру, закривають кришками або кожухами з ізолювального матеріалу;

• у разі проведения потрібних реіулювань у процесі вимірювань га пере­вірки роботи окремих елементів схем за увімкненого апарату слід застосовувати інструменти з ізолювальним покриттям та не допускати випадкових торкань не- захищеними руками до провідників та контактів ланцюгів високої напруги;

• заміну запобіжників (загальних і блочних), фотої к>м ножувач і в, освіт­лювачів та газосвітних ламп, чищення блоків та знімання кришок із високо­вольтних блоків виконувати за вимкненого живлення апарата;

• налагоджувати освітлювач СЦ-80, фотоелектронний помножувач і га­зосвітну лампу апарата «Нева», які перебувають під напругою, необхідно од- нісю рукою за середнього положення каретки з оптикою жа з максимальною обережністю;

• ремонтувати та регулювати високовольтні блоки факсимільної апара­тури потрібно у майстерні.

Фотохімічне оброблення фототелеграфом виконують в окремому при­мішеній з принливно-вігтяжною вентиляцією та з використанням пінцетів, затискачів і паличок із скла. Тримати н цих приміщеннях шину воду та хар­чові продукти заборонено. Після закінченім робіт із фотохімікатами слід ви­мити руки та змастити їх вазеліном.