3.4. Правила безпеки підчас розміщення та експлуатації джерел живлення установок і систем електро- і радіозв'язку

Кожна установка електро- і радіозв'язку обов'язково має джерело елект­роживлення. Це можуть бути електромережі підприємств, акумулятори, елек­трогенератори, пересувні електростанції, фансформаторн. стабілізатори, вип- рямлювальні установки.

За обладнання та обслуговування джерел живлення слід виконувати правила безпек и під час робіт в електроустановках напругою до 1000 В.

3.4.1. Правила безпеки піт час робіт у приміщеннях випрямних (генера­торних) установок

До обслуговування випрямних (генераторних) установок допускають осіб, які знають правила їх експлуатації та мають кваліфікаційну групу з елект­робезпеки не нижчу II. Старший у зміні (бригаді) та працівник, який обслуговує випрямні (генераторні) установки одноосібно, повинні мати кваліфікаційну групу І електробезпеки не нижче III. Допуск у приміщення осіб з кваліфіка­ційною і руною з електробезпеки нижче II дозволено тільки під наглядом особи, що обслуговує пі установки.

Двері в приміщеннях випрямних (генераторних) установок мають бузи шириною не менше 0,75 м. висотою не менше 1.9 м. Вхідні двері в приміщення мають відчинятись назовні та мати замок, що самотами кається і відмикається з внутрішньої сторони приміщення. Під нас розміщення устаткування слід вико­нувати вимоги санітарних норм. Відстань віч лицьового боку струморозподіль- ного шита чи випрямлячів до іншого обладнання чи стіни мас бути не меншою 1.2 м; а між нсогородженими голими струмопровідними частинами цих щитів і випрямлячів до стіни - не меншою одного метра; за наявності на стіні бата­рейних щитків чи інших струмопровідних частин не меншою 1,3 м. Облад­нання приставного типу можна встановлювати безпосередньо біля стіни. Від­стань між сусідніми нсізодьованими шинами, а також від них до частин будинку й інших заземлених частин обладнання - не менше ніж 0,5 м.

Е'іектрожнвильні установки апаратних і інших цехів мають бути ого­роджені та доступні тільки для обслуговуючого персоналу. Огорожі виготов­ляють із сітки з розмірами клітин не більшими за 25*25 мм, суцільними або змішаними та бути у висоту не менше 1,7 м.

Під час обслуговування випрямлячів потрібно дотримуватися таких за­побіжних заходів:

• не допускати до випрямлячів осіб, що не мають відношення до їх об­слуговування;

• шафу працюючого випрямляча тримати зачиненою;

• усі ремонтні роботи в шафі випрямляча виконують тільки після від­ключення від цього напруги постійного та змінного струму або вимкнення ремонтного рубильника;

• покласти діелектричні килими або їх набір відповідної довжини пе­ред батарейними щитками, випрямним обладнанням і струморознодільними щитками;

• не використовувати металеві драбини у приміщенні.

Після вимкнення випрямляча чи іншого електрообладнання для профі­лактики або ремонту на шиті живлення ремонтним рубильником необхідно зняти напругу та вивісити плакат «Не вмикати! Працюють люди!». Після за­кінчення робіт цей плакат може зняти тільки га особа, яка його повісила (або особа, яка її заміняє).

Відключають обладнання і від дизельної установки, щоб запобігти її ав­томатичному вимкненню у раті зникнення напруги у мережі живлення.

Перед виконанням робіт на компенсуючій конденсаторній установці не­обхідно розрядити конденсатори розрядною нгтангою.

Вимірювання переносними та струмонимірювалі.ними кліщами мають проводити два працівники, один з яких повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижчу IV, а другий не нижчу III.

Приміщення випрямних (іенераторних) установок обладнують вентиля­цією з кратністю повітрообміну к 1,1 та робочим і аварійним освітленням.

3.4.2. Вимоги безпеки під час розмішений і а експлуатації акумуляторів

До експлуатації акумуляторних установок допускають осіб, які знають правила їх експлуатації та мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижчу III.

Стаціонарні (кислоті, лужні) акумуляторні батареї встановлюють в спе­ціально призначених приміщеннях, які мають бути:

• розмішені (за можливістю) ближче до зарядного обладнання та роз­подільного щита постійного струму;

• ізольовані від попадання в них пилу, пари га газів, а також проник­нення води через перекриття;

• легкодоступні для обслуговуючого персоналу.

У приміщеннях акумуляторних мають бути:

• тамбур площею не менше 1,5 м² для входу в акумуляторну;

• горизонтальна підлої а на бетонній основі з кислотостійким (луго­стійким) покриттям (наприклад, керамічні або асфальтні);

• горизонтальні та гладенькі стелі;

• пофарбовані кислотостійкою (лугостійкою) фарбою стіни, стеля, двері, віконні рами, вентиляційні короби (з зовнішнього та внутрішнього боків), стелажі, залізні конструкції, труби, нагрівальні прилади, спеціальні витяжні шафи;

• природна (з кратністю повітрообміну к 2 1.0) і стаціонарна штучна (механічна) принлнвно-витяжна вентиляція;

• температура повітря на рівні розміщення акумуляторів у холодний період року не нижча 15 °С. у теплий період не вища 25 °С;

• концентрація аерозолю сірчаної кислоти не більше ніж 1 мг/м' на ви­соті 1,5 м від рівня підлоги, а кількість водню не більше 0,7 % за об'ємом;

• опалення від калориферних пристроїв, які розташовують поза приміщенням акумуляторної. У ран застосування елекіронаїрівання необ- хино вжити эахолн нроїн -занесення іскри через канал. Парове або водяне опалення здійсіікнться гладкими ірубами. які з'єднують зварюванням;

природне та штучне (робоче й аварійне) освітлення. Для вікон акуму­ляторних і кислотних приміиіснь застосовують матове або покрите кленовою фарбою скло. Світильники штучною освітлення - у вибухобезпечному вико­нанні. Допускають експлуатацію приміщень акумуляторної та кислотної беї природного оевплення;

• двері, що щільно закриваються, для запобігання розповсюдженню та­зів і туману електроліту в інші виробничі приміщення;

• двері тамбура, які оббип залізом і відкриваються ззовні та обладнані замками, що самозамикаються і відмикаються без ключа з внутрішньої сто­рони. На них мають бупі написи «Акумуляторна». «Вогненебезпечно». «1 вогнем не входиш!». «Палити заборонено!».

Поруч з приміщенням акумуляторної мають бути:

• окрема кімната площею не менше 4 м" для зберігання кислоти, сепа­раторів і речей для виготовлення електроліту (кислотна) та засобів захисту;

• кран подачі води та раковина під ним, над раковиною напис: «Кисло­ту. луг і електроліт не зливати»;

• мило, вага в упаковці, рушник, закрита посудина з 5... 10 % нейтралізую­чим розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води) у разі експлуата­ції кислотних батарей та 5... 10 % розчином борної кислоти (одна чайна ложка борної кислоти на склянку води) за експлуатації лужних батарей. У разі уражен­ня очей необхідно застосовувати більш слабкі (2...З %) нейтралізуючі розчини;

• ящик з достатньою кількістю ганчірок і тирси.

Заборонено:

• розташовувати кислотні, лужні та герметичні акумуляторні батареї в одному приміщенні;

• улаштовувати вхід в акумуляторну із побутових приміщень;

• розмішувати фланцеві стики й встановлювати вентилі на парових і водяних трубопроводах у приміщенні акумуляторних;

• розмішувати світильники над акумуляторними батареями;

• направляти потік із вентиляційних каналів безпосередньо на поверх­ню електроді гу акумуля горів;

• розмішувані під акумуляторами металеві вентиляційні короби;

• установлювані стелажі для акумуляторів безпосередньо на асфальто­ве нокрипя;

• палити к приміщеннях акумуляторних, входити до них з вогнем, ко­ристуватись електронагрівальними приладами й апаратами, які можуть ла­ти іскру;

• зберігати та приймати їжу і пити у воду;

• приєднувати вентиляцію акумуляторної та кислотної до димоходів або до загальної системи вентиляції будинку.

Переносні акумулятори закритого типу та герметичні, а також акумуля­торні батареї з номінальною напругою не більше 60 В загальною смністю не більше 72 Лг можна встановлювати в загальних приміщеннях з апаратурою зв'язку, але в спеціальних шафах із витяжною вентиляцією. Стелажі для встановлення акумуляторів виготовляють, випробовують і маркують відпо­відно до вимог нормативних документів на них. Під час установки їх на ас­фальтове покриття застосовують опорні площадки з мінного кислотостійкого (лугостійкого) матеріалу. Акумулятори ізолюють віч стелажів, а стелажі від землі за допомогою ізолювальних підкладок. Без ізолювальних підкладок можуть установлювати стелажі для акумуляторних батарей до 48 В. Усере­дині приміщення акумуляторної мас бути влаштовано плінтус з міцного кис­лотостійкого (лугостійкого) матеріалу.

Під час розміщення акумуляторів відстань віл них до опалювальних приладів мас становити:

• для кислотних - не менше ніж 0.75 м;

• для лужних - не менше ніж 1,0 м.

Розміри проходів для обслуговування акумуляторних батарей:

• за розташування акумуляторів по обидва боки - не менше ніж 1,0 м;

• за розташування з одного боку не менше ніж 0,8 м.

Відстань між сірумоировідннми частинами акумуляторів мас бути:

• за напруги віч 65 В до 250 В 0.8 м;

• за напруги вище 250 В - 1,0 м.

Якшо акумулятори встановлюють у два ряди без проходу між рядами напруга між струмопровіднимн частинами сусідніх акумуляторів різних ря­дів не мас перевищувати 65 В.

Відстань між сусічніми неізольованнми шинами, від шин до частин бу­динку й інших заземлених частин обладнання мас буги не меншою 50 мм. Шини прокладають на ізоляторах, а прогін між опорними точками шип мас були не більшим 2,0 м.

Вимикачі, штепсельні розетки та запобіжники світильників встановлюють поза приміщенням акумуляторної. Для огляду акумуляторної використовують нсрсносну герметичну лампу напругою до 42 іі іі запобіжною сіткою або акумуляторниіі ліхтар. Шнур лампи помішають у гумовий шланг.

Вентиляція приміщень мас здійснюватись з обов'язковим виконанням спеціальних вимог безпеки. Зокрема, видалення повітря від кислотних і луж­них батарей проводять окремо. Вимикачі вентиляційних систем розташову­ють біля входу у приміщення. Зблоковують вмикання зарядного випрямляча з витяжною вентиляційною системою акумуляторної та його автоматичне вимкнення та непрацюючого вентилятора.

На АТС місткістю до 500 номерів включно в акумуляторних приміщен­нях із закритими або герметичними акумуляторами допускається природна вентиляція з дворазовою кратністю повітрообміну.

Вентиляційне обладнання витяжних систем, яке розміщують в ізольова­ному приміщенні, маг бути виконане і иибухобезпечиих матеріалів. Облад­нання припливних систем може бупі у звичайному виконанні за умови вста­новлення на ділянці за вентилятором зворотного клапана, що самозакриваст ься.

Відсмоктування тазів проводять з верхньої та нижньої частини примі­щення. а також з боку, протилежному припливу свіжого повітря. Відстань від верхнього краю верхніх вентиляційних отворін до стелі маг бути не більшою 100 мм, а віл нижнього краю нижніх вентиляційних отворів до підлоги не більшою 300 мм. Видалення газу здійснюють через шахту, яку виводять над дахом будинку не нижче ніж на 1.5 м. Шахта маг бути захищена від попадан­ня в неї аімосферних опадів.

Вентиляцію приміщення акумуляторної необхідно вмикати перед кож­ним відвідуванням акумуляторної, а також перед початком зарядки акумуля­торів і вимикати після вилучення всіх газів, але не раніше ніж через 1.5 год пі­сля закінчення зарядки. У процесі експлуатації акумуляторних батарей за способом постійного шл заряду всіпиляцію приміщення слід проводиш періо­дично відповідно до інструкції.

Кислоту для приготування електроліту зберігають в спеціальних заґра­тованих судіях, які розміщують на підлозі в один ряд. Аналогічно зберігають порожні сулії з-iiü кислоти. Сулії з кислотою переносять удвох на спе­ціальних ношах або перевозя п. на спеціальних возиках.

Для виготовлення кислотного електроліту застосовують ебонітову посу­дину або дерев'яну, обкладену всередині свннисм. Щоб -запобігти інтенсив­ному нагріванню електроліту потрібно кислоту вливати тонким струменем повільно з зупинками в посудину з дистильованою водою. Для цього викори­стовують скляний або фарфоровий кухоль місткістю І.„2 л. Заборонено влн- вати волу в кислоту Електроліт потрібно весі, час перемішувати та не допус­кати підвищення температури вінце 50 °С. За підвищення температури вінце 50 °С необхідно охолодити посудину л електролітом, змочити налогу іі ін- тенсивно провітрити приміщення.

Для виготовлення лужного електроліту можна застосовувати залізну чи чавунну посудину. Скляний посуд під час иаірівиння може лопнути. Луї мож­на транспортувати у твердому вигляді або у вигляді водного розчину. Твер­дий луг (їдкий калій. їдкий натрій) заборонено брати руками. Для цього не­обхідно використовувати щипці або пінцети, а для збирання подрібнених ірудок твердого лугу - спеціальний совок

Ііід час виготовлення лужного електроліту опускати твердий луг у посу­дину з водою чи вливати готовий розчин лугу треба невеликими порціями за постійною його перемішування металевою або скляною паличкою.

Доливати електроліт чи дистильовану воду н акумулятори необхідно за допомогою сифону з гумовою кулею, гумової і руїні або невеликого скляного чи фарфоровою кухля з температурою 10...30 С. Міняти електроліт в акуму­ляторах слід за допомогою гумової груші. Забруднений електроліт зливають у заздалепдь заготовлену для цитго посудину.

На всі посудини з кислотою, лугом, електролітом, дистильованою во­дою, содовим розчином, розчином борної кислоти мають бути нанесені чіткі написи (найменування) або прикріплені бірки з назвою.

Електроліт, пролитий на стелаж, витирають ганчіркою, змоченою в ней­тралізуючому розчині, а пролитий на підлогу спочатку збирають за допо­могою тирси, потім місце змочують нейтралізуючим розчином (соди чи бор­ної кислоти).

Працювати з кислотою, лугом чи електролітом можна тільки в гумових рукавичках і калошах, прогумованому фзргусі та бавовняному костюмі і кисло­тостійким обробленням (для кислотних акумуляторів) і захисних окулярах. Піл час зарядки акумуляторів, формування батарей, паяння пластин акумуля­торів слід користуватись респіратором.

Під час зарядки акумуляюрів необхідно контролювати температуру електроліту. Якшо температура збільшується до 40 °С, зарядку акумуляторів нрипиняюіь або зменшують силу струму заряду настільки, щоб підвищення температури не спостерігалось. Заряд герметичних акумуляторів здійснюєть­ся відповідно до вимог нормативних докумсніів на ці акумулятори. Робота з паяния пластин в акумуляторній допускається якщо: - паяти ночинаюіь не раніше ніж через 2 год після закінчення зарядки;

• поспит» увімкнена вентиляція для того. пню концсніранія парів свин­цю не перевищувала 0.01 мг/м';

• місце наіікн відгороджене від батарей воі нестійкими щитами.

Для зменшення забруднення повітря парами сірчаної кислоти акумуля­тори накривають склом.

Після закінчення роби в акумуляторній, перед вживанням їжі, водн та палінням слід старанно виміни з милом руки й обличчя, потім сполоснути руки однопроцентним розчином оцтової кислого іа прополоскати рот водою.