1.5.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань й отруси і.

Усі виявлені на підприємстві випадки хронічних професійних захворю­вань та отруєнь підлягають розслідуванню. Професійний характер захворю­вання визначає експертна комісія. Винесення захворювання до професійного проходить відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці та переліку хронічних професійних захворювань, що визначе­ний Кабінетом Міністрів України.

Зв'язок професійного захворювання працівника з умовами праці визна­чають на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, шо складає та надає установа державної санітарно- епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює хворий. Характеристику складають за участю представників підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не с членом проф­спілки. та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцсрозташуван- ням підприємства. Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічної ха­рактеристики умов праці затверджує МОЗ.

У разі підоіри на професійне захворювання лікувально-іірофілактнчний заклад направляє працівника з відповідними документами на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області. Автономної Республіки Крим. Для встановлення діагнозу тз зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих чинників і трудового процесу, головний спеціаліст направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілак- лічного закладу, який проводить амбулаторне та стаціонарне обстеження. Після встановлення діагнозу лікувально-профілактичннй заклад направляє відповідне повідомлення роботодавцю, установі державної санітарно- спідсмюлогічної служби, яка обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої влади. Фонду за місцерозташуванням підприємства.

Роботодавець організовує розслідування причин виникнення про­фесійного захворювання. Для цього він наказом призначає комісію з розслі­дування. до складу якої входять представник санітарно-спідсміологічної служби, яка обслуговує підприємство (голова комісії); представники лікува- льно-профілактнчного закладу, шо обслуговує підприємство; підприємства.

працівником якого г потерпілий; первинної організації профспілки, членом якої с потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з пи­тань охорони праці, якшо потерпілий не с членом профспілки: робочого ор­гану дирекції Фонду за місцем розташування підприємства. У раті потреби до розслідування можуть залучатися представники інших органів.

Розслідування проводять протягом десяти робочих днів після надхо­дження повідомлення від спеціалізованого лікувально-профілактичпого за­кладу. За поданням голови комісії з розслідування строк розслідування може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць Копно наказу надсила­ють усім членам комісії.

Комісія проводин, розслідування обставин та причин виникнення про­фесійного захворювання і складає акт розслідування за формою П-4 у шести примірниках, у якому відображено заходи щодо -запобігання розвитку профе­сійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також вста­новлюють осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охоро­ну праці і про -забезпечення сані гарного та епідеміологічного благополуччя населення. У разі, коли роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акг форми ІІ-4. складають відповідний акт, який с невід'ємною ча­стиною акта форми П-4.

Акт форми П-4 затверджує головний державний санітарний лікар облас­ті (міста, району). Протягом трьох діб після закінчення розслідування робо­тодавець надсилає акт ({юрми П-4 потерпілому; до лікувально-профілак- пічного закладу, шо обслуговує цс підприємство; робочому органу виконавчої дирекції Фонду; первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охо­рони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; установі державної са- пітарно-спілсміологічної служби, яка обслуговує підприємство (для аналізу га контролю за виконанням заходів). Примірник акта форми ІІ-4 лишають па підприємстві та зберігають протягом 45 років

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення роз­слідування розглянути його матеріал, видати наказ про заходи щодо запо­бігання професійним захворюванням та притягти до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, шо призвели до виникнення професійного захворювання. Після виконання запропонованих комісією заходів щодо запобігання професійним захворюванням роботода­вець письмово інформує установу державної санітарно-еиідеміологічиої служби, яка обслуговує підприємство, протягом зазначеного в акті форми П-4 строку.

У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного за­хворювання лікувально-профілактичний заклад, що обслуговує підприємст­во. направляє потерпілого па мсднко-соціалміу експертну комісію для вста­новлення ступеня втрат ним професійної працездатності.

Контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням причин професійних захворювань, документальним оформленням, виконанням заходів щодо усуненім причин здійснюють установи державної свнігарно-спілсміологічної служби, ро­бочі оргаїш виконавчої дирекції Фонду, профспілки та уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.

Реєстрація та облік професійних захворювань ведеться на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду та в установах державної сані- тарно-спідсміологічної служби на підставі повідомлень про професійні за­хворювання та актів форми П-4. а також у лікувально-профілактичних закла­дах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, діагнозу, встановленого під час обстеження в стаціонарі, та по­відомлення про професійне захворювання.

1.5.6. Розслідуваний та облік аварій

Розслідування проводять у тому разі коли сталася:

-аварія першої категорії, унаслідок якої загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних ре­човин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася концентра­ція забруднюючих речовин у навколишньому середовищі більш ніж у 10 рззів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, підприємства чи населения;

иаарія другої категорії, унаслідок якої загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, шо створило загроіу для жнтгя і здоров'я працівників цеху, дільниці підприємс­тва з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимча­сової зупинки виробництва внаслідок спрацювання автоматичних захисних бло­кувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор іа обрив проводів ліній електропередачі тощо не належать до ава­рій першої чи другої категорії, розслідують відповідно до законодавства.

З мстою врахування специфіки галузей, визначення переліку аварій першої чи другої категорії центральні органи виконавчої влади за потреби затверджують власні документи про розслідування аварій за погодженням здержавшім органом нагляду за охороною праці.

Свідок аварії повинен негайно повідомити про аварію безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, а ті - роботодавця. Роботодавець або особа, яка керус виробництвом під час зміни, зобов'язані діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити першочергових заходів для ря­тування потерпілих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшо­му розвитку аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження досту­пу людей.

Роботодавець зобов'язаний негайно повідомити про аварію територіаль­ний орган державного нагляду за охороною праці; відповідну місцеву держ­адміністрацію. штаб цивільної оборони з надзвичайних ситуацій, прокурату­ру за місцем виникнення аварії, відповідний профспілковий орган, а у разі травмування або загибелі працівників відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

Якшо до аварій, шо не спричинили нсшасні випадки, не було прийняте спеціальне рішення Кабінету Міністрів України, розслідування проводять комісії, шо утворюють:

• у разі авзрії першої категорії - наказом центрального органу вико­навчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною прані та МИС:

• у разі аварії другої категорії - наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням місцевій держ­адміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною прані та МИС.

Головою комісії призначають представника органу, до сфери управління якого належить підприємство, або представника органу державного нагляду за охороною праці чи МИС. Піл час розслідування комісія визначає характер аварії, з'ясовує обставини та причини, встановлює факти порушення вимог законодавства про охорону праці, цивільної оборони, правил експлуатації устаткування та технологічних регламентів, визначає якість виконання буді­вельно-монтажних робіт або окремих вуїлів і конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і нормативних документів та проекту, встановлює осіб, шо несуть відповідальність за виникнення аварії, визначає заходи щодо лік­відації її наслідків та запобігання таким випадкам.

Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати об­ставини і причини аварії та скласти акт за формою ІІ-5. Шкоду, заподіяну аварією, визначає роботодавець. Залежно від характеру аварії у разі погре­би зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комі­сію. з метою проведення додаткових досліджень або експертизи.

За результатами розслідування аварії роботодавець вид ас наказ, яким (на підставі висновків комісії) затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає згідно із законодавством до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці.

Роботодавець в п'ятиденний строк після закінчення розслідування над­силає матеріали розслідування прокуратурі га органам, представники яких брали участь у розслідуванні.

У разі розслідування аварії, що ис спричинила нещасних випадків, при­мірник акта форми Н-5 зберігають на підприємстві до завершення виконання заходів, визначених комісією, але не менше ніж два роки.

Коли аварія сталася через проектні недоробки або конструктивні недоліки устаткування, для участі в роботі комісії залучають представників підприємст- ва-розробника. Роботодавець зобов'язаний надіслати підпрнємству-розроб- нику і виготовлювачу устаткування обгрунтовані рекламації, а їх копії - орга­нам, до сфери управління яких належить підприємство (у разі відсутності таких місцевій держадміністрації).

Облік аварій першої та другої категорій ведуть підприємства і органи державного управління охороною праці та органи державного нагляду за охороною праці з реєстрацією у журналі відповідної форми.

Контроль та нагляд за своєчасним і об'єктивним розслідуванням, доку­ментальним оформленням та обліком аварій, виконанням заходів щодо усу­нення їх причин покладають на органи державною управління охороною прані та органи державного нагляду за охороною праці.