Національний технічний

університет України

«Київський

Політехнічний

-

М її

yT-Tz _

Охорона праці в галузі телекомунікацій

Інститут» v^^Cft

С. А. Гавриш А. С. Гавриш

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

С. А. Ганрніїї А. С. Гавриш

Охорона праці в галузі телекомунікацій

Підручник

Затве/міжемо Міністерстном ікніти і науки Ук/ніїни як підручник і).ін студенті« нищих намаїьних шклінНн. які навчаються w напрямам пі()гитовхи «Телекомунікації»

Київ НТУУ «КПІ» 2011

УДК 658.345.62 I 39(07S.X) ВПК 32 97н .я73 П2

Гриф надоїм Міністерством о< кітч і нау ки України (ЛистМ I// I-S977 від 27.09.10р/

Рсиензеши:

М. lt. Кріпім*, д-р техн. наук, проф..

І Івиімшлишй науково-дослідний інсппуг промислової безпеки га охорони праці

.-». В. Руїамшсімш, канл. техн. наук, л<ні..

Відкріпнії міжнародний унівсрсиїст розетку людини «Україна»

Пітоні.іа.іі.ішн редактор

О Г. Левченко, л-р техн. наук, проф..

Національний технічний унівсрсиїст України «Кнїнсіжий політехнічний інеппуг»

Гавриш С. А.

П2 Охорона праці в галузі тслскомуііікаиій: підруч. / С. А. Гавриш, Д. С. Гавриш. К.: ІІТУУ «КПІ», 2011. - 440 с. - Вібліогр.: с. 429 432. 500 ир. ISBN 978-966-622-451-7

Наведено сучасні иконолавчі. иормаїивно-прлвові rj opium іаційні основи охорони пращ. Роїгляїуто виробничу санітарію, бсиїеку внрсюниіпва га протипожежну безпеку у галуя тслекомунікацій. Нрсіховано останні іміни, іпо відбулися у нормалівній бай України протягом 199}-2010 pp. Kpivi загальнообов'яікових гопань, роїгляиуто також охорону прані піл час експлуатації слектріжно-обчисліовальних машин, роїмпцення та експлуатації джерел иотлення установок і систем слсктро- та рлліозв'яіку. робош на телефонних і тслеірлфних станціях, на кабельних лінях зв'язку і іцхжолового мовлення, експлуатації станцій сунутниковоіо »в'ялу, розміщених на землі, телеві ййних цскірів і пересувних станцій, експлуатації ашенно-шоглових спорул, виконання робіт іі застосуванням ручного інструменту (слск-ірифікованото. елкк-арко-ковлльажогх», пневматичного, абраипипного га

ельборового),

Упсрпіс наведено вимоги будівельних норм України mono природного і ипучної о освітлення виробничих приміщені, та робочих місць, безпеки під час експлуатації гюртапівннх комп'ютерів її рідкокриствлічіпім екраном типу Notebook; мегролопчне іабе течения о.хс»рони праці у галун тслекомунікацій.

Для сгуденіів вищих навчальних закладів. Може буп» корисним викладачам, спеціалістам і охорони праці, керівникам структурних пілроілілів і підприємств у галун тслекомунікацій та інших галутей суспільною виробництва.

ISBN 97X-966-f>22-451 -7

удк 65«j4s;621j9<07$.8) бьк 32.97і..«73

С С л. Гавриш, Л. С. Гавриш. 2011 ОИТУУ «КПЬ(ІЕЕ). 2011

ПЕРЕДМОВА

Для створення безпечних умов праці на виробництві майбутні фахівці мають набути певних знань, умінь і навичок з охорони праці шоло своєї про­фесії. розуміти важливість них питань. їх пріоритетність щодо результатів трудової діяльності.

Відповідно до наказу Міністерства освіти України «Про вдосконалення навчання з охорони праці іі безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України» Л"» 420 від 02.12.1998 р. за підготовки фахівців відповідних освіт- пьо-кваліфікаційних рівнів вивчають дисціпліііи «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі».

Нормативну дисципліну «Основи охорони праці» вивчають студенти усіх вищих навчальних закладів незалежно від рівня акредитації закладу за підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» і «бакалавр».

Нормативну дисципліну «Охорона праці в галузі» вивчаюіь студенти усіх вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації за підготовки фа­хівців освігльо-кваліфікаційннх рівнів «спеціаліст» і «магістр».

Підручник створено відповідно до навчальних програм нормативних дисциплін Л.ІМ вищих навчальних закладів, затверджених міністром освіти України.

Розглянуто правові та організаційні питання з охорони праці, гігієни праці та виробничої санітарії, безпеки виробництва, пожежної безпеки та за­ходи їх реалізації в галузі тслекомунікацій.

Зміст підручника відображає сучасний стан законодавчої та нормативної бази України га результати наукових досліджень з охорони праці. Терміни та визначення основних понять відповідають ДСТУ 2293-99.

Особливість підручника r тому, що вперше наведено вимоги Державних будівельних норм України ДЫ1 В.2.5-28-2006 стосовно природного та штуч­ного освітлення; вимоги безпеки щодо експлуатації портативних комп'ютерів з рідкокристалічним екраном (типу Notebook); метрологічного забезпечення охорони праці в галузі тслекомунікацій; класифікації вибухонебезпечних зон згідно з НПАОГІ 0.00 1.32 01 «Правила будови електроустановок. Електро­обладнання спеціальних установок».

Крім загал »»обов'язкових питань, також розглянуто: охорону прані під час експлуатації ЕОМ; безпеку: під час розміщення іі експлуатації джерел живлення установок і систем слсктро- і радіозв'язку; за роботи на телефонних і телеграфних станціях; на кабельних лініях зв'язку і: проводового мовлення;

iiLi мас експлуатації станцій супутннкового зв'язку, розмішених на землі, те- лсвізійних цеігтрів і пересувних станцій; за експлуатації антенно-щоглових споруд; під час виконання робіт із застосуванням ручного інструменту (елек­трифікованого. слюсарно-ковальського, пневматичного, абразивного та ель­борового).

Для написання підручника використано досвід викладання дисциплін «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі» в Інституті телекомуні­каційних систем Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» та досвід кафедри охорони прані, промислової та цивільної безпеки ИГУ У «КГІІ».

Специфіку охорони праці на підприємствах, в організаціях, об'єднаннях, установах (далі підприємствах) галузі тслекомунікацій визначають за ха­рактером робіт, що виконують; за обладнанням, яке використовують для їх виконання; за умовами прані, за яких проходить трудовий процес персоналу цих підприємств.

Призначено дія студентів вищих навчальних закладів. Підручником можна користуватися для самостійного вивчення лекційного матеріалу, для підготовки до проведення лабораторних робіт та практичних занять, для розроблення розді­лу охорони праці в дипломних проектах. Може бути корисним викладачам, спе­ціалістам з охорони праці, керівникам структурних підрозділів і підприємств га­лун тслекомунікацій та інших галузей суспільного виробництва.

ВСТУП

Вивчення дисшшлііі з охорони праці обумовлено тим, шо на внробницт- ві є потенційно шкідливі та небезпечні виробничі чинники, які можу 11, спрн- чншн и травми, исшасні випадки, професійні захворювання, аварії, пожежі, вибухи і павіїь загибель людей. В Україні, наприклад, у 2009 р. травмовано 12 370 осіб, у тому числі смертельно 675.

Такі чинники виникають і в галузі зв'язку під час проекту вання, вигото­влення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту, діагностики, будів­ництва й експлуатації засобів та об'єктів зв'язку. У 2006 р. в галузі зв'язку іравмована 161 особа, зокрема смертельно 19. 2007 р. відповідно 164 j IX, 2008 p. 134 та 12. а 2009 р. - 85 і 6.

За останні роки в Україні можна побачиш тенденцію зі зменшення ви­падків травматизму, в тому числі і смертельного (табл. І). Але ного рівень ніс залишається високим. За кількістю смертельних випадків па 100 працюючих Україна посідає одне з перших місць серед європейських країн.

Таблиця І

Рівень виробничої о травматизму в Україні

РІК	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2908	2004
Гранміжа- Усього	30992	26І6Х	24929	22691	20X17	1X992	1X194	16206	12370 1
: НО ОСІб СмСрТСЛЬНО	1399	1285	1230	1164	І0ХХ	1077	МХІ	1005	675

Зменшити рівень виробничого травматизму можна упровадивши новітні досягнення науки, техніки і технології. Механізація, автоматизація та комп'ютеризація виробництва, з одного боку, поліпшують умови праці, ви­ключають безпосередній контакт працівників з потенційно шкідливими та небезпечними чинниками 3 другого - із впровадженням нових машин, мате­ріалів. устаткування, приладів, систем, технологій виникають нові потенцій­но шкідливі та небезпечні виробничі чинники, а трудова діяльність людини супроводжується збільшенням об'єму інформації, що в свою чергу негативно впливає на здоров'я людини. На стан здоров'я людини також впливають: со- ціально-скономічні чинники (праця, побут, відпочинок, харчування, міграція, медична допомога, рівень освіти); біологічні чинники (вік. стать, спадко­вість); приролно-кліматнчні чинники (природні ресурси, фізико-геогра­фічний рівень місцевості тощо); санітарно-гігієнічні умови праці. На вироб­ництві питання охорони праці завжди актуальні.

Випускники вищих нав'їальних закладів у своїй практичній діяльності мають створювати та контролювати умови праці, які спрямовані на виключен- ця або зниження травматизму та професійних захворювань. Для виконання та­ких завдань потрібні певні знання, уміння і навички з охорони га безпеки праці.

Потенційно шкідливі та небезпечні виробничі чиїсники можуть бути під час розроблення, проектування, виготовлення, монтажу, налагодження, ви­пробування, експлуатації та ремонту обладнання, систем, етапній, наземних і підземних комунікацій, впровадження комп'ютерних технологій в галузі тс­лекомунікацій. Завдання охорони праці виключити, а за неможливості звести до мінімуму ймовірність негативного впливу цих чинників на організм лю­дини. забезпечити комфортні умови та максимальну продуктивність праці, зберегти здоров'я працівників. Безпечні умови праці мають бути на кожно­му робочому місці для кожного працівника на кожному підприємстві, у кож­ній установі, організації незалежно віл форм власності та видів виробничої діяльності.

Створення надійних та безпечних в експлуатації виробів, систем, стан­цій розпочинається на стані їх розроблення та проектування, а проявляються ці властивості у процесі їх експлуатації.

Мстою вивчення дисциплін з охорони праці є формування у майбутніх фахівців знань з нормативно-правових і організаційних питань, з питань ос­нов гігієни прані га виробничої санітарії, безпеки виробництва та пожежної безпеки. У результаті їх вивчення спеціаліст повинен уміти:

користуватись нормативно-правовою базою з охорони праці, контро­лювати та впроваджувати ії вимоги в конкретних умовах виробництва;

оцінити відповідність стану організації охорони праці на підприємстві чинним законодавчим і нормативним актам;

• сформулювати обов'язки працівників з питань охорони праці з урахуван­ням їх посад, особливостей виробництва га чинних нормаїпвно-правових актів;

• визначити види навчання та виконати перевірку знань з охорони праці працівників залежно вії їх функціональних обов'язків, та безпеки робіт, які вони виконують;

проводити інструктажі з питань охорони праці, захисту працівників від можливого впливу потенційно шкідливих та небезпечних чинників;

організувати та провести розслідування иепцаеннх випадків, які пов'язанні з виробництвом, нещасних випадків невиробничого характеру, професійних захворювань і отруєнь;

користуватись результатами інструментального оцінювання чинників виробничого середовища за гігієнічною класифікацією праці, визначати клас умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробни­чого середовища, тяжкості та напруженості виробничого процесу;

• визначити та обгрунтувати раціональні заходи нормалізації умов прані її конкретних умовах виробництва;

організувати безпечне виконання робіт та здійснювати контроль за до­триманням вимог з охорони праці під час їх виконання:

• визначити та обгрунтувати вимоги до виробів, систем, станцій, техно­логій в галузі тслекомунікацій та впровадити заходи щодо їх забезпечення;

• визначити та обгрунтувати комплекс слсктрозахнсннх заходів із забез­печення безпечної експлуатації електроустановок, джерел живлення систем і установок слсктро-1 радіозв'язку;

• визначити загальні технічні заходи системи запобігання пожежі та протипожежного захисту для певних умов виробництва;

• визначити та обгрунтувати первинні засоби пожежогасіння для певно­го виробництва та умови їх застосування;

• опанувати методи та методики розрахунків показників шкідливих та небезпечних умов праці та використовувати їх для визначення оптимальних заходів і засобів захисту працівників па підприємствах галун.

Рис. І. Структура дисципліни «Основи охорони пращ»

Нормативна дисципліна «Охорона праці в галузі» розглядає специфічні питання охорони праці щодо певної галун виробництиа.

«Основи охорони праці» - цс нормативна дисципліна, структуру якої подано на рис. 1.

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

Охорона праці цс система правових, соціальпо-скопомічиих, організа- ційііо-тсхнічннх, сапітарно-гігігпічпих і лікувальио-профілактичних заходів іа засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності лю­дний у процесі трудової діяльності.

Виробнича санітарія - цс система організаційних, гігієнічних і санітар- но-тсхнічпих заходів і засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.

Безпека стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Ризик — ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості. Ризик буває виробничий і недопустимий.

Виробничий ризик імовірність ушкодження здоров'я працівника під час виконанії* ним трудових обов'язків, що обумовлена ступенем шкідливості та (або) небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.

Недопустимий ризик ризик, якого сучасний рівень розвитку науки, техніки і технології дає змогу уникнути.

Промисюва продукція підвищеної небезпеки - машини, механізми, об­ладнання. технічні системи (комплекси), інші технічні засоби праці, шо ха­рактеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, заг­рози життю, заподіяння шкоди здоров'ю, майну або довкіллю. Відрізняють безпечність виробничого обладнання, виробничого процесу та промислової продукції.

Безпечні умови праці - стан умов праці, за яких вплив на працівника не­безпечних і шкідливих виробничих чинників усунуто або вилив шкідливих виробничих чинників не перевищує гранично допустимих значень.

Небезпечний (виробничий) чинник - виробничий чинник, вилив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або ін­шого раптового різкого погіршення здоров'я або смерті.

Шкідливий (виробничий) чинник - виробничий чинник, вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності та (або) негативного впливу на здоров'я нащадків. Залежно від кількісної харак­теристики (рівня, концентрації тощо) і грнвалості впливу шкідливий вироб­ничий чинник може стати небезпечним. Залежно від природи виливу небез­печні та шкідливі виробничі чинники можуть бути фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Травма порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій унаслідок дііі чинників зовнішнього середовища.

Виробнича травма травма, що сталася внаслідок дії виробничих чин­ників.

Виробничий травматизм явище, що характеризується сукупністю ви­робничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Нещасний випадок па виробництві - раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків унаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

Професійне захворювання, професійна хвороба - иаталогічний стан лю­дини. зумовлений надмірним напруженням організму або дією шкідливою виробничого чинника під час трудової діяльності.

Засіб індивідуального захисту (працівника) - засіб захисту, що надягає працівник на тіло або ного частину, або використовує під час прані.

Засіб колективного захисту (працівників) - засіб захисту, конструктивно та (або) функціонально пов'язаний з виробничим обладнанням, виробничим про­цесом. виробничим приміщенням (будівлею) або виробничим майданчиком.

Роботодавець власник підприємства, установи, організації або упов­новажений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності, гос­подарювання. і фізична особа, яка використовує найману пращо.

Керівник робіт працівник, який незалежно від займаної посади, безпо­середньо видає завдання виконавцю робіт.

Працівник особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівни­ка під час виконання ним трудових обов'язків.

Постійне робоче місце - робоче місце, на якому працівник перебуває половину або більшу частину свого робочого часу (понад дві години безпе­рервно), Якщо за цих обставин працівник роботу виконує па різних дільни­цях робочої зони, постійним робочим місцем вважають всю зону.

Тимчасове робоче місце робоче місце, на якому працівник перебуває менше половини або меншу частину (менше двох годин безперервно) трива­лості щоденної роботи (зміни).

Робоча юна визначений простір, у якому розміщені робочі місця по­стійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Небезпечна зона - простір, у якому можлива дія на працівника небезпеч­ного і (або) шкідливого виробничого чинника.

Карта умов праці - документ, в якому містяться кількісні та якісні ха­рактеристики чинників виробничого середовища та трудового процесу, гігіє­нічна оцінка умов нраці, рекомендації щодо їх поліпшення, -запропоновані пільги та компенсації.

Пожежно безпеко - етан об'єкта, за якого виключена можливість ви­никнення пожежі, а у разі її виникнення забезпечено умови для локалізації, ліквідації, захисту людей і матеріальних цінностей.

Підприємство (оператор) зв'язку - підприємство, іцо здійснює свою гос­подарську діяльність для забезпечення функціонування засобів, споруд та ме­реж зв'язку з метою надання послуг зв'язку.

Структурний підрозділ філія, відокремлений структурний підрозділ, центр, вузол, цех. дільниця, відділ, служба та інші.

Засоби зв 'язкV технічне обладнання, що використовують для організа­ції зв'язку.

Мережа зв'язку сукупність засобів та споруд зв'язку, поєднаних в єди­ному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну.

Електричний зв'язок передавання, випромінювання або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого характеру по радіо, проводами, оптичними або іншими електро­магнітними системами.

Телекомунікація - процес передавання даних між розділеними у просторі суб'єктами, інформаційними системами, складовими інформаційних систем.

1. Правові та організаційні питання з охорони праці в галузі телекомунікацій

1.1. Сучасна законодавча та нормативна база з охорони праці в галузі тслекомунікацій

Закони та іюрмативно-правові акти України з охорони праці є важливою правовою і соціальною основою охорони праці. Вони регламентують все. що пов'язано и створенням і забезпеченням безпечних т здорових умов праці. їх потрібно знати, виконувати, контролювати і відповідати за порушення вимог

1.1.1. Принципи державної політики в галузі охорони прані

Державна політика в галузі охорони нраці визначена Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним вішалкам та професійним іахворюванням і відповідно до Закону України «Про охорону праці» (ст. 4) грунтується на принципах:

пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності ро- ботодавня за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

підвищення рівня промислової безпеки через забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництва, технологій та продукції, а також сприяння підпрнгметвам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

комплексного вирішення завдань охорони нраці на основі загальноде­ржавної, галузевих, регіональних програм з цього питания та з урахуванням інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки, техніки та охорони довкілля;

• соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

• адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуван­ням його здоров'я та психологічного стану;

використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить зако­нодавству;

• інформування населення, проведення навчання, професійної підготов­ки та підвищення кваліфікації з питань охорони праці;

забезпечення координації, діяльності орган in державної влади, уста­нов. організацій, об'єднань громадян, шо вирішують проблеми охорони здо­ров'я. гігієни та безпеки праці, а також співробітництва та проведення консу­льтацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому га державному рівнях;

використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Дія реалізації цих принципів в Україні створено державну систему управ­ління охороною праці на центральному, регіональному га місцевому рівнях.

1.1.2. Законодавче забезпеченим охорони прані в галузі тслекомунікацій

У законодавчій базі з охорони праці основними законами є: Конституція України. Вона декларує право всіх громадян на належні, безпечні та здорові умови праці (ст. 43). на відпочинок та щорічну оплачува­ну відпустку (ст. 45). на соціальний захист, у тому числі у разі повної, част­кової або тимчасової втрати працездатності (ст. 46) га інші права;

Кодекс законів про працю України. Він регламентує трудові відносини між роботодавцем і працівником підприємства, питания колективного та трудового договорів, нормування прані, трудової дисципліни, робочого часу і часу відпочинку, праці жінок і молоді, нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю тощо;

Закон України «Про охорону праці» (нова редакція 2010 року). Він ви­значає основні положення з реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності. Регулює за участю державних органів відносини між роботодавцем і працівником, встановлює єдиний порядок організації охорони праці на всіх підприємствах, фінансу­вання охорони праці, державне управління охороною праці, державний на­гляд і громадський контроль за охороною праці, відповідальність за пору­шення законодавства про охорону праці, гарантії прав на охорону праці, стимулювання охорони прані та інші;

Закон України «Про пожежну безпеку» (нова редакція зі змінами та доповненнями станом на 15.12.2009 p.). Цей закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності, забезпечення пожежної безпеки, обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки, державний пожежний нагляд та інші;

- Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нсиїасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які зумо­вили втрату- працездатності» (зі змінами від 19.12.2006 р.). Цен закон відповідно до Konenтгуиїї України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціальною стра­хування громадян від нещасних випадків на виробництві, які можуть призвести до втрати працездатності або загибелі -застрахованих на виробництві. Страхуван­ня на виробництві с самостійним видом загальнообов'язкового державного соці­ального страхування, за допомогою якою здійснюють соціальний захист, охоро­ну життя та здоров'я іромачян у процесі їх трудової діяльності.

Вимоги законів про охорону прані обов'язкові д.зя виконання.

1.1.3. Націоналі.ні стандарт з охорони прані

Нормативною основою охорони праці в галузі тслекомунікацій г націо­нальні (державні) стандарти: нормативно-нравові акги з охорони праці; між­державні стандарти системи стандартів безпеки прані; правила, норми, поло­ження. інструкції та інші документи, які набули чинності нормативних.

Стандартизація це діяльність, результатом якої г підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначен­ню. усуненню бар'єрів у торгівлі га сприянню науково-технічному співробіт­ництву, що полягає у встановленні положень для загальною та багаторазово­го використання щодо наявних та можливих завдань з метою досягнення оптимальною ступеня упорядкування в певній сфері.

Національні стандарти цс державні стандарти України, прийняті цент­ральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та доступні для ши­рокого кола користувачів (Закон України «Про стандартизацію». 2005 p.).

У галузі тслекомунікацій діють такі Осржаша стандарта Україна і охо­рони праці: ДСТУ 2293 99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять»: ДСТУ 2325 93 «Шум. Терміни та визначення»; ДСТУ 2299-93 «За­соби індивідуального захисту органів дихання. Терміни та визначення»; ДСТУ 4113 2001 «Апаратура оброблення інформації. Вимоги безпеки та ме­тоди випробувань»; ДСТУ ЕН 361 2001 «Індивідуальне спорядження від па­діння з висоти. Рсмиі безпеки (Ell 361:1992, ІІУГ)» тонно.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті. що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовують норми міжнарод­ного договору (ст. 3. Закону України «Про охорону праці». 2010 p.).