
- •1.Поняття про методику української мови в початковій школі як науку, її предмет, мета і завдання.
- •2.Наукові основи і джерела методики навчання української мови в початковій школі.
- •3. Методи наукового дослідження в методиці української мови в початковій школі як науці.
- •4. Зміст і побудова курсу методики навчання української мови в початковій школі.
- •5. Зміст Державного стандарту початкової загальної освіти.
- •II. Мовленнєва змістова лінія
- •III. Мовна змістова лінія
- •IV. Соціокультурна змістова лінія
- •V. Діяльнісна змістова лінія
- •6. Принципи, методи, дидактичні засоби навчання української мови в початковій школі.
- •8. Нестандартні уроки української мови в початковій школі .
- •9. Українська мова як навчальний предмет.
- •Психологічні і лінгвістичні засади методики навчання грамоти.
- •11. Читання і письмо - основні складові навчання грамоти.
- •12. Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною.
- •13. Короткий огляд історії методів навчання грамоти.
- •14. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.
- •16. Добукварний період.
- •17. Букварний період.
- •18. Робота над іншими видами мовленнєвої діяльності в період навчання грамоти.
1.Поняття про методику української мови в початковій школі як науку, її предмет, мета і завдання.
Методика викладання мови — це педагогічна наука.
Методика викладання української мови в початкових класах визначає тео-
ретичні аспекти навчання мови учнів 1—4 класів і рекомендує ефективні методи
і прийоми вдосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів
Загальна мета курсу методики викладання української мови в початкових кла-
сах полягає в ознайомленні майбутнього вчителя з теорією цієї науки, з найефек-тивнішими формами організації навчального процесу
Перед майбутніми вчителями стоять такі завдання:
1) усвідомити вимоги шкільної програми;
2) зрозуміти структуру шкільних підручників;
3) засвоїти теоретичні основи методики;
4) навчитися визначати конкретні методи, прийоми і навчальний матеріал
з кожного розділу шкільного курсу мови;
5) ознайомитися з практикою роботи вчителів початкових класів, звернувши
увагу на позитивний досвід учителів країни, області, міста.
2.Наукові основи і джерела методики навчання української мови в початковій школі.
Джерела збагачення методики:
1) практичний досвід, узагальнення передового педагогічного досвіду;
2) розвиток мовознавства та літературознавства як основних базових наук;
3) розвиток суміжних наук — психології, дидактики;
4) новітні дослідження в галузі теорії навчання мови;
5) методичний експеримент;
6) створення нових програм, підручників, нових практичних систем навчання,
конструювання нових типів уроків тощо. Дві взаємопов’язані частини, теоретична і практична, є складовими мето-
дики викладання мови:
Теоретична
1. Наукові основи методики викладання
мови.
2. Історія виникнення та розвиток мето-
дів навчання мови.
3. Структура і форми організації на-
вчального процесу.
4. Наукові вимоги до підручників та по-
сібників з мови.
Мета:
дослідити процес оволодіння знання-
ми і вміннями, його закономірності;
визначити принципи навчання; обґрун-
тувати методи; створити наукові осно-
ви конструювання уроків, їх циклів
Практична
1. Методи та прийоми навчання мови.
2. «Механізм» упровадження конкрет-
них методів та прийомів у процес ви-
вчення мови.
Мета:
озброїти вчителя та учнів системою
методів та прийомів, спрямованою на
оволодіння мовою
3. Методи наукового дослідження в методиці української мови в початковій школі як науці.
1) Спостереження за навчальним процесом з метою виявлення:
— можливостей засвоєння певного програмового матеріалу;
— доцільності застосування методів та прийомів під час засвоєння мовних
явищ;
— необхідності використання наочних посібників та дидактичного матеріалу;
— можливостей інтегрованого підходу до засвоєння певного навчального
матеріалу та ін.
2) Анкетування
учителів
— визначення ставлення педагогів до за-
стосування в навчальному процесі певних
методів та прийомів роботи, наочних
по-
сібників, дидактичного матеріалу тощо;
— виявлення рівня обізнаності педагогів
у сучасних тенденціях методики;
— з’ясування доцільності нових програм
та підручників тощо.
учнів
— виявлення читацьких інтересів учнів;
— визначення бажання учнів виконува-
ти певні навчальні дії;
— виявлення рівня зацікавленості школярів
у вивченні певного навчального
матеріалу тощо.
3) Вивчення позитивного досвіду вчителів-практиків складається з таких
етапів:
а) спостереження за роботою вчителя;
б) узагальнення набутих спостережень;
в) запровадження досвіду у практику роботи вчителів школи (міста, області).
4) Експеримент
Мета:
а) пошук нових методів та прийомів навчання;
б) перевірка доцільності нового навчального матеріалу, його відповідності
віковим особливостям учнів;
в) апробація певної системи вправ;
г) визначення доцільності додаткових навчальних засобів (наочність, дидак-
тичний матеріал тощо).