Вступна частина

У вступній частині, яка подається з нової сторінки без будь-якого підзаголовку, дипломник викладає свою точку зору на значення охорони праці в цілому і в галузі з обраної спеціальності зокрема (1.0…1.5 сторінки).

Тут слід підкреслити значення охорони праці, як соціального чинника – незадовільний стан охорони праці як чинник накопичення негативної напруги в суспільстві, формування політичного стану суспільства в цілому; економічного – втрати суспільства, соціально-економічні проблеми сімей, особи, пов’язані з незадовільним станом охорони праці. Протиріччя між суспільно-корисним характером праці та трагедія особи, її сім’ї, близьких при травмуванні, каліцтві, загибелі працівника на виробництві.

Після цього вказується предмет проектування і дається стисла його характеристика. В характеристиці підкреслюються тільки ті особливості об’єкту, його параметри, складові елементи та умови експлуатації чи умови виконання роботи, які впливають на розробку рішень з охорони праці. При цьому не бажано цю характеристику зводити до аналізу шкідливих і небезпечних виробничих факторів щодо теми проекту (роботи), а лише констатувати наявність факторів, відносно яких необхідно передбачити певні рішення щодо охорони праці.

Якщо об’єктом проектування є виробничий цех, то бажано в характеристиці вказати тип основного і допоміжного устаткування, його габаритні розміри, робочі параметри, в приміщенні чи на відкритому майданчику розміщено устаткування; наявність споживачів електроенергії власних потреб, їх робоча напруга і таке інше.

В довершення вступної частини бажано відзначити які питання охорони праці будуть розглянуті в розділі – в цілому по об’єкту проектування, чи по його частині.

Рішення з цих питань повинні розроблятися з урахуванням вимог [2...14] залежно від теми дипломного проекту та супроводжуватися посиланням після кожного пункту рішень на ці нормативні документи.

2. Перелік питань, що становлять зміст розділу “Охорона праці” при проектуванні нового цеху, дільниці або реконструкції діючих

2.1. Аналіз умов праці на об’єкті ( на підприємстві, в цеху, на дільниці)

Розглядаючи тему реконструкції підприємств, що працюють, на початку розділу ‘‘Охорона праці” в пояснювальній записці треба дати критичний аналіз умов праці до реконструкції. Слід звернути увагу на притаманну цьому виробництву небезпеку та шкідливість (речовини та матеріали, що застосовуються на виробництві, шум, вібрації, випромінювання тощо). Встановити причини можливих аварій, пожеж, вибухів, нещасних випадків, професійних захворювань. Правильний аналіз вищезазначених причин дає змогу належним чином розробити відповідні заходи та засоби щодо їх недопущення як у конструктивно-технічному, так і в організаційному плані.

Після кожного пункту рішень даються посилання на нормативні документи, довідники і таке інше, відповідно з якими це рішення прийнято.

2.2. Вибір технології, устаткування та організації виробництва з точки зору охорони праці

Навести аргументи стосовно того, що прийняті рішення сприяють полегшенню та створенню безпечних і здорових умов праці. При реконструкції необхідно провести детальний критичний аналіз існуючих технологій, устаткування, організації виробництва, робочих місць та умов праці на підприємстві (в цеху, дільниці) до реконструкції, обґрунтувати прийняті рішення після реконструкції, які спрямовані на покращення та оздоровлення умов праці.

Плануючи виробничі приміщення, потрібно враховувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуватися норм корисної площі та об’єму для працівників, а також норм площі, ділянок для розміщення обладнання та потрібної ширини проходів і прорізів, що гарантують безпечну роботу та зручне обслуговування обладнання.

При виконанні поверхових планів основну увагу потрібно звернути на розташування обладнання з урахуванням необхідної відстані між машинами і апаратами, відступів від стін і будівельних конструкцій, влаштування проїздів, переходів, драбинних кліток і т. і., ув’язавши їх з планом евакуації людей та цінного обладнання на випадок пожежі, або по сигналам штабу цивільної оборони, а також з можливістю виконання ремонтних робіт і вказати місце розташування пожежних кранів. Вказати на плані назву кожного цеху (ділянки), а також, категорію по вибухопожежній небезпеці (рис.1).

Рис.1. План схема виробничого приміщення.

1 – пляшкомийна машина;

2 – транспортер.

Відстань між виступаючими частинами обладнання з урахуванням проходів для людей повинна бути не менше 0,8 м, а для обладнання підвищеної небезпеки /швидко обертаючих, нагрітих, або які є під тиском/ ця відстань збільшується до 1,5…2,0 м. Відстань між рядами обладнання повинна бути не менше 1,5 м. Слід також передбачити додаткову площу для постійного робочого місця обслуговуючого персоналу і ремонту обладнання. Наприклад, відстань між конвеєром та стіною при наявності робочих місць повинна бути не менше 1,4 м, а при відсутності їх 1,0 м. Обладнання необхідно розташовувати з урахуванням доступу для прибирання і дезінфекції.

Ширина проїздів для ручного внутрішнього цехового транспорту повинна бути не менше 2,0 м, для механізованого – максимальна ширина транспорту плюс 0,8 м, якщо це односторонній рух, а якщо двосторонній рух – максимальна ширина двох транспортів плюс 1,5 м. Ширина вісі основного проходу в кожному виробничому приміщенні – не менше 2,0 м.

В цехах слід чітко виділити зони проїзду транспорту і переходу людей, вони не повинні перехрещуватися. Двері або ворота для вантажних потоків відокремлюються від дверей для проходу людей. Тара для пакування подається по коридорам, минаючи виробничі цехи.

Ширина коридорів та переходів для евакуації людей повинна бути не менше 1,4 м, ширина дверей – 0,8 м, східних маршів та площадок – не менше 1,2 м.

Площадки для обслуговування обладнання повинні мати вільний прохід не менше 0,8 м. Ширина площадки для проведення технологічного процесу повинна бути не менше 0,8 м. Ширина сходів – не менше 0,6 м.

При виконанні поздовжніх та поперечних перерізів звернути увагу на розташування обладнання по висоті на майданчиках для обслуговування обладнання з урахуванням проходів і проїздів внутрішнього цехового транспорту.

Відстань від підлоги до низу виступаючих частин обладнання повинна бути не менше 2,2 м, а в місцях, де люди не проходять – 1,8 м, відстань від верху обладнання до низу балок перекриття – не менше 0,5 м. Висота спусків і люків над рівнем підлоги повинна складати 0,7 м, висота пішохідних галерей та переходів – не менше 2,0 м.

Площадки на висоті 1,5 м і вище огороджуються перилами висотою не меншою 1,0 м із суцільним обшиванням знизу – висотою 0,15…0,20 м, вертикальні стійки з кроком не більше 1,2 м.

При висоті сходів більше 1,5 м кут нахилу не повинен перевищувати 45°. При меншій висоті допускається кут нахилу до 60°. Висота одного маршу сходів не повинна перевищувати 3,6 м.