VII. Література

Основна

1. Дубенко Є.Г., Вінничук С.М. Нервові хвороби. – К: 3доров’я, 2001. – 696 с.

2. Неврологія / С.М. Віничук,Т.І. Ілляш,О.А. Мяловицька та ін. За ред. С.М. Віничука. - К.: Здоров’я, 2008. – 664 с.

3. Скочій П. Г. Невропатологія (лекції з основ топічної діагностики). – Львів, 1993. - 131 с.

4. Скочій П.Г. Нервові хвороби (пропедевтика). – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 328 с.

5. Скоромец А.А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. Руководство для врачей. – СПб, 1996. – 320 с.

6. Шевага В.М., Паєнок А.В. Захворювання нервової системи. - Львів: Світ, 2004. – 519 с.

Додаткова

1. Бондаренко Л.П.,Семенова О.В. Топическая диагностика поражений нервной системы (в вопросах и ответах) / Под ред. акад. Е.Л. Мачерет. – Киев, 2010. - 178 с.

2. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика / Под ред. А.М. Вейна. – М.: Медицинское информационное агентство, 2000. – 752 с.

3. Віничук С.М., Ілляш Т.І. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів. – Київ, 1994 - 137 с.

2. Квалификационные тесты по неврологи / Под ред. проф. В.Н. Штока. – М.: МЕДпресс-информ, 2007. – 208 с.

Тема 9: методи дослідження у неврології і. Актуальність теми

Для встановлення клінічного діагнозу та вибору правильного комплексу ліку­вання не завжди достатньо вивчити скарги, анамнез хвороби і дані неврологічного обстеження хворого. Перед лікарем часто постають складні діагностичні завдання. Сучасна медицина має в своє­му активі низку параклінічних методів дослідження, за допомогою яких можна зробити висновки про патогенез, функціональні та ор­ганічні зміни в нервовій системі, рідше - про нозологічну форму хвороби.

У процесі складання плану проведення нейрофізіологічних, рентгенологічних чи інших параклінічних досліджень потрібно враховувати їх інформативність та доцільність їх використання. Для практичного лікаря дуже важливо вміти правильно трак­тувати пара клінічні дані, які застосовують для діагностики захво­рювань нервової системи.

II. Навчальні цілі заняття

Студент повинен знати:

1. Основні покази для проведення ЕХО-ЕГ, ЕЕГ, РЕГ, ЕМГ, КТ, МРТ, люмбальної пункції.

2. Принципи проведення ЕХО-ЕГ, ЕЕГ, РЕГ, ЕМГ, КТ, МРТ, люмбальної пункції.

Студент повинен вміти:

1. Тлумачити дані ЕХО-ЕГ, ЕЕГ, РЕГ, ЕМГ, КТ, МРТ.

2. За даними ЕХО-ЕГ, ЕЕГ, РЕГ, ЕМГ, КТ, МРТ віддиференціювати нормальні показники від патологічних змін.

3. Призначити індивідуальну схему обстеження, використовуючи різні методи функціональної діагностики, для різних груп захворювань нервової системи.

III. Виховні цілі заняття

Сформувати почуття відповідальності у студентів за долю хворого, бажання обгрунтовано обстежити хворого для правильного встановлення діагнозу.

Вміти дотримуватись правил медичної деонтології, гуманно­го ставлення до хворого та родичів.

Сформувати систему правових уявлень, пов’язаних із надан­ням відповідних консультацій хворим для покращання їх соціаль­ного захисту.

Оволодіти навичками встановлення психологічного контакту з хворими та їх родичами.