VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками

Завдання

Вказівки

Примітки

Вивчити:

1. Анатомію чутливих черепно-мозкових нервів (I, II, V, VIII пари), їх шляхи до кори головного мозку, особливості кіркової іннервації.

Намалювати схеми нюхового, зорового, слухового та вестибулярного аналізаторів та системи трійчастого нерва

2. Симптоми ураження нюхового аналізатора

Скласти таблицю диференційної діагностики різних рівнів ураження

3. Симптоми ураження зорового аналізатора

Скласти таблицю диференційної діагностики різних рівнів ураження

4. Симптоми ураження слухового та вестибулярного аналізатора

Скласти таблицю диференційної діагностики різних рівнів ураження

5. Симптоми ураження системи трійчастого нерва

Скласти таблицю диференційної діагностики різних рівнів ураження

Оволодіти:

1. Методикою обстеження I, II, V, VIII пар черепно-мозкових нервів.

Виконувати в наступній послідовності:

1. при дослідженні нюху хворому підносять за чергою то до однієї то до другої ніздрі різні пахучі речовини (мятні краплі, настійка валеріани, камфорне масло, лавандова олія та ін.) Не слід використовувати речовини з сильно подразнюючим запахом (нашатирний спирт, оцет), які подразнюють закінчення трійчастого нерва.

2. при дослідженні зорового аналізатора оцінюють гостроту зору, поля зору, кольоросприйняття, очне дно.

3. при дослідженні системи трійчастого нерва визначають поверхневу чутливість кожної з 3-х гілок а також в зонах Зельдера.

4. при дослідженні VIII пари для диференційної діагностики звукопровідного та звукосприймаючого апарату використовують проби Рінне та Вебера

2. Діагностичними алгоритмами та проводити диференційну діагностику уражень різних рівнів зорового аналізатора та системи трійчастого нерва

1. вивчити скарги хворого

2. зібрати анамнез захворювання

3. провести фізікальне обстеження

4. визначити патологічні симптоми та синдроми

5. узагальнити отримані дані

6. встановити топічний діагноз