6.7. Операції на відкритому ринку цінних паперів

Іншим важливим інструментом реалізації грошово-кредитної політики є операції на відкритому ринку, зміст яких полягає у здійсненні центральним банком купівлі-продажу цінних паперів з метою впливу на ресурсну базу комерційних банків. Уперше цей інструмент грошово-кредитної політики почав використовуватись у XX ст. Так, зокрема, у 20-х роках його застосували у США, у 30-х - у Великій Британії, що було обумовлено високим рівнем розвитку ринку цінних паперів цих країн. У наш час операції на відкритому ринку проводяться центральними банками більшості країн і поступово займають провідні позиції серед усіх регулятивних інструментів грошово-кредитної політики.

За реалізації політики "дорогих" грошей центральний банк продає цінні папери комерційним банкам, у результаті чого скорочується обсяг ресурсів, які вони можуть використати на кредитування суб'єктів національної економіки, що справляє обмежувальний вплив на обсяг грошової маси та рівень ділової активності. У той же час політика "дешевих" грошей передбачає придбання центральним банком цінних паперів у комерційних банках, що веде до зростання ресурсної бази останніх і дає змогу збільшити обсяг кредитних операцій, стимулюючи економічну активність (рис. 6.6).

Рис. 6.6. Механізм впливу операцій на відкритому ринку на перебіг макроекономічних процесів

Процес здійснення операцій на відкритому ринку та їхній вплив на грошову пропозицію відбувається за певною логічною схемою. У період кризи заходи грошово-кредитної політики спрямовуються на стимулювання інвестицій у національну економіку через збільшення грошової маси і створення сприятливіших умов кредитування. У такі періоди центральний банк купує цінні папери у комерційних банків, підвищуючи їхні кредитні можливості. Одначе за необхідності стримування надмірних темпів економічного зростання (щоб не допустити "перегріву" економіки) центральний банк здійснює продаж цінних паперів, обмежуючи цим кредитні можливості комерційних банків і грошову масу в обігу.

Отже обсяг цінних паперів, які перебувають у розпорядженні центрального банку, безпосереднім чином пов'язаний з кредитними можливостями комерційних банків. При цьому операції можуть проводитися з державними казначейськими зобов'язаннями, казначейськими векселями, безсотковими казначейськими зобов'язаннями та іншими цінними паперами, визначеними центральним банком. Однак основним об'єктом операцій центрального банку на відкритому ринку у багатьох країнах є найбільш надійні цінні папери - державні боргові зобов'язання. Чим різноманітнішою є пропозиція державних цінних паперів, тим гнучкішою є грошово-кредитна політика центрального банку.

Операції на відкритому ринку не є інструментами глибокої дії і їх вплив є більш відчутним у короткостроковому періоді. Це дозволяє центральному банку проводити їх щоденно. Основними особливостями операцій на відкритому ринку є такі:

o легко прогнозовані наслідки;

o автономність центрального банку при їх здійсненні;

o гнучкість;

o можливість швидкої зміни напрямку їх проведення;

o оперативність наслідків;

o висока точність досягнення поставлених цілей. Операції центрального банку на відкритому ринку є опосередкованим важелем впливу на кредитну активність комерційних банків і потребують високого рівня розвитку ринку державних цінних паперів та його інфраструктури, що не завжди залежить від центрального банку. Крім того, цей інструмент грошово-кредитної політики не завжди спроможний протистояти потужним тенденціям немонетарного характеру. Активне його застосування за таких умов може призвести до дисбалансу грошово-кредитної сфери. Тому поряд з використанням операцій на відкритому ринку необхідне застосування інших важелів монетарної політики (наприклад, зміни норм обов'язкових резервів).

ИСТОЧНИК: http://pidruchniki.ws/10560412/ekonomika/operatsiyi_vidkritomu_rinku_tsinnih_paperiv

4 505