3.2. Ціннісні аспекти радянської художньої літератури та перспективи застосування радянського досвіду в соціалізації дітей незалежної України

Ідеологи СРСР розуміли значення та роль художньої літератури в побудові комуністичної держави, тому особлива увага зверталася на ідеологічний зміст літературних творів. Для полегшення роботи агітаторів та пропагандистів навіть випускалися спеціальні брошури та книжки, наприклад [20].

Будь-яка ідеологія може знайти (або замовити письменникові) потрібні для агітації (чи пропаганди своїх ідей) літературні твори. Цінність таких творів для створення відповідного суспільного настрою полягає у впливі на підсвідомість як дорослого, так і дитячого населення країни.

Особливості впливу дитячої художньої літератури на процес первинної соціалізації дитини в тому, що художня література:

1) впливає на різні канали сприйняття дитини (від сенсорних (оформлення книги) до емоційних, наприклад кольорове забарвлення книги); Особливо такий вплив легко прослідкувати на прикладі дитячої художньої літератури в СРСР, коли на першій сторінці книги обов’язково містився портрет політичного лідера (найчастіше В. Леніна);

2) дитяча художня література має великий вплив на свідомість дитини, так як в процесі читання дитина поринає у вигаданий віртуальний світ, примірює на себе різні соціальні ролі;

3) дитяча художня література формує у дитини базові поняття про мораль, «правила гри», правила співжиття, нав’язує певні стереотипи, які, скоріше всього будуть супроводжувати її все життя;

4) дитяча художня література впливає на формування свідомості дитини непомітно, не нав’язливо, а цінності, які дитина засвоїла в процесі її прочитання, вона сприймає як такі, що з'явились в неї природним шляхом.

Так створюється в уяві віртуальна реальність, своєрідне уявне життя, яке «краще, ніж є насправді, й більше схоже на правду, ніж реальніша реальність» [7, с. 134].

Завдяки цій віртуальній реальності ми починаємо бачити те, поряд з чим живемо, і на що не звертали раніше уваги, зосереджуємо свою увагу на соціальних проблемах, які стають нашими власними під впливом прочитаних творів. Тому в художньому творі бачимо синтез об’єктивної реальності та суб’єктивного сприйняття цієї реальності автором. «Предметом цього «об’єктивного реалізму» в літературі є не «долі» окремих персонажів (душевні переживання «живих людей»), а комплекси подій (історичних, політичних, соціально-економічних), які виникають із взаємодії тисячі об’єктивних та суб’єктивних факторів» [33, с. 223].

Так, дітям дошкільного та молодшого шкільного віку були рекомендовані до прочитання художні оповідання про життя В. Ульянова, в яких він змальовувався у найкращому світлі за допомогою вигаданих подій з його життя. Серед таких книг: З. Воскрєсенска «Секрет» (про велику та дружну родину Ульянових), Н. Ходза «Після вистави» (про дитинство Леніна), Л. Кон «Розповіді про Володю Ульянова» ( роздуми Леніна про нерівність між багатими та бідними, про соціальну несправедливість, яку треба подолати), В. Бонч-Бруєвич «Ленін та діти» (оповідання про те, як багато уваги Ленін приділяє радянським дітям: грає з ними, відвідує з ними новорічні вистави, робить їм подарунки), М. Зощенко «Оповідання про Леніна», М. Познанська «Рідний Ленін», Л. Некрасова «Це наш Ленін дорогий».

Важливим елементом пропаганди також був образ І. Сталіна. Вождь поставав перед читачем приємником В. Леніна, мудрим наставником, якому народ зобов'язаний усіма своїми досягненнями, борцем за мир, патріотом, інтернаціоналістом. Найвідомішими оповіданнями про І. Сталіна є «На школьной скамье» Д. Гогохія, «Твердокаменній большевик» С. Орджонікідзе, «По сталинским маршрутам» А. Бєлякова, «Самый человечный из людей» М. Раскової та інші.

Прочитання літератури, присвяченої звеличенню культу особистості вождів збігалось із процесами політизації та персоналізації під час первинної соціалізації радянських дітей. У їхній свідомості формувались сталі уявлення про владу лідерів, якій треба беззаперечно та неухильно підкорятися. Це сприяло формуванню в них безальтернативної законослухняності, некритичного мислення та сліпого пошуку кумирів.

Велика кількість творів дитячої художньої літератури була направлена на залучення до лав дитячих організацій: жовтенят, піонерів (Н. Бромлей «Молодший брат», О. Висотська «Жовтенята», О. Бедарев «Червона зірочка та жовтневий червоний прапорець»). Також подібні збірки часто наповнювались оповіданнями на історичну тематику, зазвичай про війну, про жовтневу революцію (С. Аралов «Революция победила», Е. Мар «Так было», П. Капица «Мир всем народам»).

Одним із важливих завдань художньої літератури в процесі гармонійної політичної соціалізації дітей є стимулювання формування критичної свідомості, прийняття свідомого рішення, здійснення вільного вибору, розуміння норм і правил поведінки в суспільстві та поваги до них, знання законів, основних прав людини, спільної праці на благо суспільства, формування особистої відповідальності та громадянського обов'язку, взаєморозуміння та взаємоповага до кожного індивіда, етнічної групи, народу та їхніх культур.

І хоч радянська художня література для дітей була заідеологізованою, направленою на формування у свідомості дитини позитивного образу влади, багато творів були написані на політичне замовлення, не слід нехтувати досвідом радянського виховання. Адже в цілому головною метою його було виховання освіченої, патріотично налаштованої особистості, яка є відданою Батьківщині та керується у своєму житті правилами моралі.

На жаль, сучасне молоде покоління можна назвати таким, що майже не читає. Зрозуміло, що телебачення та інтернет майже витіснили книгу зі світу сучасної дитини, але головна причина цього в тому, що дитині ще з раннього віку не було прищеплено культуру читання, яка так активно культивувалась в СРСР. Саме культура читання художньої літератури сприяє формуванню особистості дитини, стимулює розширення меж її світогляду, виховує в ній моральні та духовні якості, що є незамінним для становлення нового індивіда, повноцінного члена суспільства.

Радянська масова культура обслуговувала ідеологічні потреби держави. Держава адміністративно контролювала процес публікації книжок, цензори виводили на перший план ідеологічні моменти творів. Але кращі зразки дитячої літератури підтримували в народі благородні цінності людської солідарності та взаємодопомоги, прагнення принести благо близьким, Батьківщині, усьому людству.

Через призму цих установок громадяни оцінювали й дії влади, які часто не відповідали «радянським» цінностям, що прищеплювались партією. У системі внутрішньої політики держави, яка експлуатує громадян, подібна література сприяла прихованню системних недоліків строю.

Дитяча література – елемент довгострокової пропаганди, розглядалась як ліки: з її допомогою чиновники сподівались викоренити знайомі їм недоліки в галузі економіки та духовного життя. Література демонструвала соціальні ідеали в образах літературних героїв та прищеплювала необхідність подолання перешкод на шляху до досконалості, яка була визначена ВКП (б).

Цікавою з цього приводу є політика партії щодо зарубіжної літератури. Дошкільнятам та молодшим школярам до прочитання були рекомендовані твори тих закордонних письменників, які пропагували соціалістичні цінності та ідеали (в оповіданнях Дж. Родарі «Чіполліно» головний герой бореться проти пригнічення бідних багатіями – сеньойора Помідора та принца Лимона»; прообразом радянського Буратіно став італійський Піноккіо, що належить перу К. Коллоді: цей персонаж є виходцем з робітничого класу, бореться проти засилля багатіїв (буржуазії) та прагне до соціальної справедливості). Вартим уваги з цієї позиції є твір Є. Пермяка «Казка про країну Терра-Ферра», сюжет якої розгортається у казовй країні, у якій встановився несправедливий порядок, тому що одні мешканці постійно працювали, а інші при цьому багатшали. Казка прникнута цілою низкою натяків на елементи капіталістичного устрою, що автоматично з раннього віку викликало у дітей відразу до антагоністичних капіталістичних систем (уособленням яких стали США) та буржуазного світу вцілому, роблячи слово «капіталізм» синонімом до слова «несправедливість». Таким чином, вже на етапі первинної соціалізації дітям прививали ненависть до класових ворогів та капіталістичних країн. Одночасно при цьому в країні культивувався інтернаціоналізм, дружба з народами, спрямованими на побудову спільного соціалістичного майбутнього. Видавались цілі збірки прозових творів художньої літератури та поезії іноземних авторів.

Кращі образи дитячої літератури підтримували в народі цінності людської солідарності та взаємоповаги, прагнення принести благо близьким, Батьківщині, усьому людству. Через призму цих установок громадяни оцінювали й дії влади, які часно не відповідали «радянським» цінностям, що прививались агітпропом партії – інстанцією апарата влади.

Важливішим елементом політичної свідомості громадян повинен був стати патріотизм. Зміст офіційного патріотизму включав в себе відданість державі та народу, сумлінну працю на благо суспільству. Але слова камуфлювали інше: вимогу підкорення владі, керівникам, необхідність некритично сприймати будь-які пропагандистські ідеї. І хоч номенклатура спекулювала на природному патріотизмі мільйонів людей, що відстояли Батьківщину у війні та державний патріотизм формувався у зв'язку з насадженням у суспільній свідомості образу ворога, а ідеологічними абстракціями стояв економічний інтерес влади, все ж патріотизм культивувався в серцях громадян як відданість та любов до своєї Батьківщини, готовність на самопожертву заради неї.

На жаль, в наш час на другий план серед проблем, які висвітлює дитяча художня література, відійшла проблема формування патріотизму. На думку О. Малінкіна, патріотизм – споконвічно соціальне почуття – почуття спільності, єдності, солідарності з рідними й близькими, почуття причетності до їхньої долі, оскільки "батьківщина" як рідні люди (мати, батько, близькі родичі або ті, хто їх фактично заміняє) і "батьківщина" як історично певне місце й час народження спочатку утворюють єдиний і нероздільний феноменологічно первинний світ сучасників і життєвий світ [36, с. 28].

На нашу думку, позитивно на процес формування у дитини патріотичних почуттів впливає художня, література, особливо поезія, в якій оспівується природа, краса рідного краю (З. Олександрова «Батьківщина», Д. Павличко «Где всего прекрасней на земле», Г. Леонідзе «Тумани», К. Аманжолов «Родина»).000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000

Проблема героїзму також є однією з центральних в радянській дитячій літературі. Героїзм представлявся як найбільш повне розкриття особистості, могутній розвиток усіх позитивних сторін людського характеру. Ось чому, на думку радянських письменників для дітей та юнацтва, проблема героїзму повинна була хвилювати серця молодих громадян та стояти в центрі уваги художньої творчості.

На жаль, на сучасному етапі розвитку українського громадянського супільства помічаємо, що патріотичні ідеї (саме патріотизму як любові до рідної землі, а не того патріотизму, який О. Уайльд назвав «останнім прихистком негідників») практично не культивуються в нашій державі. Як наслідок 56% молодих українців віком від 16 до 26 років хотіли б виїхати з України [32]. У нашій державі практично відсутня національна ідея, доктрина національного розвитку, спостерігається низький рівень поваги до державних органів, символів тощо. Отже складається загрозлива ситуація: окрім того, що доросле покоління, впливаючи на підростаюче, не виховує в ньому патріотичні риси ( а скоріше навпаки), практично відсутня дитяча художня література, яка була б здатна виховати в дитині патріотичні риси.

Все менше дитячої художньої літератури присвячується героїчним подвигам наших солдатів під час Другої світової війни. Зрозуміло, що причиною цього є суспільний резонанс, викликаний конфронтацією між прибічниками Червоної армії та ООН/УПА в Україні. Але ж героїчні вчинки заради спасіння своєї Батьківщини не слід забувати, від імені якого б табору вони не були здійсненні. У Радянський період, наприклад, дифіциту в подібного роду літературі не прослідковувалось. Дошкільнята та діти молодшого шкільного віку читали І. Кожедуба «Розповіді пілота-винищувача», Н. Надєждіна «Партизанка Лара», П. Гайдар «Казка про військову таємницю», І. Всєволожский «Вісім сміливих будьонівців», Ю. Герман «Цих днів не зтих не слава. Розповіді про герої в громадянської війни». Видавались цілі збірки оповідань про війну для дітей («Наша армія радянська», «Золотые звезды»). Це формувало у дитини повагу до героїчного минулого власної Батьківщини, готовність захищати свою Вітчизну у лавах її збройних сил.

Майже зникли з полиць книжкових магазинів художні книги, які присвячені професіям, які так були поширені в СРСР (В. Маяковкий «Кем быть»: «Нужные работники - столяры и плотники», А. Алексін «Взрослый вечер», К. Паустовський «Старый чёлн», А. Ліханов «Как мы живем», В. Голявкін «Удивительная профессия» (див зб. «Все работы хороши»), С. Маршак «Бумагу сделали для нас», В. Берестов «Вира – майна», А. Барто «Маляр» ( зб. «День работой красен»), С. Міхалков «Дядя Степа», який окрім популяризації професії міліціонера формував у дітей довіру до предсттавників державних органів, Я. Бжехва «Чарівник Ковальський», Э. Ахунов «Девушкам, сборщицам хлопка», Ю. Смул «Рыбак смееется»). Їх вага в тому, що читаючи таку книгу дитина приміряла на себе соціально-політичну роль робітника тієї чи іншої галузі, тим самим це допомагало визначити її майбутню професійну орієнтацію. З цієї причини зникає престиж робітничих професій. Діти все частіше звертають увагу на матеріальну винагороду за працю, ніж на її суспільну користь.

Зараз дітям все частіше нав'язуються меркантильні цінності. Це зумовлено аномаліями в соціальному розшаруванні між населенням нашої країни. Діти особливо гостро відчувають на собі соціальне розмежування між бідними та багатими. Саме в період молодшого шкільного віку у дитини закладається концепт референтної групи, тобто того прошарку, ряди якого вона б хотіла поповнити в майбутньому. В результаті цього, більшість підростаючого покоління воліє продовжувати власне життя за кордоном. Отож, поки не буде в країні соціально-економічної стабільності, заробітку, пропорційного до суспільної користі, принесеної робітником, ні про яке формування патріотизму речі бути не може. Мета процесу політичної соціалізації особистості – це забезпечення функціонування демократичної політичної системи суспільства , у тому числі при зміні політичних еліт у владі, виховання громадянина, який буде самостійно приймати важливі рішення, не буде сприяти політичній кон’юнктурі і конформізму у політичному житті [66].

Дитяча художня література є як інструментом виховання у дитини певного набору рис, так і елементом довгострокової пропаганди. Адже образи, які поглинає дитина через твори художньої літератури, закарбовуються у свідомості дитини. Ідеологи комуністичного реежиму напрочуд вдало цим користувалися. Результатом цього стало створення справжньої індустріїї дитячої художньої літератури на замовлення в СРСР. Метою цієї літератури було конструювання громадянина, лояльного до наявної політичної системи.

На сучасному етапі розвитку нашої держави спостерігається аномалії в політичній соціалізації молодшого покоління. На думку автора кваліфікаційної роботи, деякі проблеми (непатріотичність молоді, неповага до інститутів влади, правовий нігілізм, абсентеїзм), можливо було б вирішити, звернувшись до досвіду політичної соціалізції в СРСР.

Отже, в Україні має бути сформована якісно нова система дитячої освіти, яка б включала б як у шкільну програму, так і в програму позакласного читання такі твори художньої літератури, які б сприяли комплексній політичній соціалізації нового покоління.

ВИСНОВКИ

Однією з ключових проблем політичної науки є проблема політичної соціалізації як складової частини комплексного та безперервного процесу соціалізації особистості. В основі політичної соціалізації - входження індивіда до системи тих норм та цінностей, які сформувались у даному суспільстві. В результаті індивід стає носієм політичної культури даного соціуму, а це, у свою чергу, обумовлює особливості його політичної поведінки. Політичні норми та цінності, до яких залучається індивід, формуються переважно на базі політичного режиму, наявного в даній країні. З метою стабільності та самозбереження політичний режим в особі своїх ідеологів створює систему норм, цінностей, установок, які формують привабливий образ влади у свідомості громадян. Особливо така ситуація є характерною для тоталітариних режимів. Так як особливо стійкими є політичні установки, сформовані на етапі первинної соціалізації, дитяча художня література часто використовується як інструмент політичної соціалізації.

У даній кваліфікаційній роботі було розкрито сутність початкового етапу політичної соціалізації дошкільнят та школярів молодшого віку та вплив дитячої художньої літератури на цей процес в СРСР.

Отже, у кваліфікаційній роботі:

1. було з'ясувано стан наукової розробки проблеми та визначено джерельну базу роботи;

Проблема політичної соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку викликає значний інтерес серед науковців. Розробкою даної проблематики займались такі вітчизняні вчені як О. Бодальов, В.Караковський, С. Литвиненко, А. Мудрик, Л. Новиков, Я. Щепанський, І. Кон, Ю. Богинська, О. Караман, О. Кононко, С. Курінна, І. Печенко, Р. Пріма, Л. Варяниця, Д. Ольшанський, Ж. Тощенко, І. Акіншева, О. Борисова, Н. Даниленко, Г. Дилигенський, Л. Кожекіна, О. Малаканова, Ю. Акіф'єва, В. Матвієнко, Л. Преснякова, О. Проскуріна, В. Чорнобаєва. Проблемам, пов'язаним із впливом художньої літератури на процес політичної соціалізації індивіда присвячені роботи Р. Барт, А. Воронського, М. Залєсського, К. Кларк, А. Семашко, І. Щиголь та ін.

Теоретичному дослідженню політичної соціалізації присвячено наукові роботи таких зарубіжних вчених як Г. Хайман, Р. Даусон, К. Превіт, Д. Істон, Дж. Денніс, Д. Сірінг, Г. Райт, Ж. Рабінович.

Джерельну базу досліження складають такі твори дитячої художньої літератури: З. Воскрєсенска «Секрет», Н. Ходза «Після вистави», Л. Кон «Розповіді про Володю Ульянова», В. Бонч-Бруєвич «Ленін та діти», М. Зощенко «Оповідання про Леніна», С. Орджонікідзе «Твердокаменній большевик», Д. Гогохій «На школьной скамье», А. Бєляков «По сталинским маршрутам», М. Раскова «Самый человечный из людей», Дж. Родарі «Чіполліно», Є. Пермяк «Казка про країну Терра-Ферра», К. Коллоді «Піноккіо», А. Толстой «Золотий ключик», І. Кожедуб «Розповіді пілота-винищувача», Н. Надєждіна «Партизанка Лара», П. Гайдар «Казка про військову таємницю», І. Всєволожский «Вісім сміливих будьонівців», Ю. Герман «Цих днів не зтих не слава. Розповіді про герої в громадянської війни», збірка дитячих віршів «Все работы хороши», С. Міхалков «Дядя Степа» та ін.

Незважаючи на наявність значної кількості праць на тему дитячої політичної соціалізації, все ж потребує додаткового комплексного дослідження проблема впливу дитячої художньої літератури на політичну соціалізацію дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Дану прогалину і покликана заповнити дана кваліфікаційна робота.

2. обгрунтувано концептуальні основи та категоріальний апарат дослідження;

Об'єктом дослідження кваліфікаційної роботи є процес політичної соціалізації.

Предметом дослідження кваліфікаційної роботи є особливості використання дитячої художньої літератури як інструмента політичної соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в СРСР.

Гіпотеза кваліфікаційної роботи ґрунтується на припущенні про те, що вивчення та розкриття сутності, сучасного стану та особливостей політичної соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, порівняння з досвідом СРСР та висунення конкретних пропозицій щодо покращення процесу включення дітей до політичної сфери сприятиме визначенню шляхів трансформації даного інституту в межах вітчизняної системи політичної освіти та становленню громадянського суспільства в Україні.

Що стосується методів та підходів наукового дослідження, то в даній кваліфікаційній роботі було використано соціологічний підхід (використовувався для характеристики політичної соціалізації як суспільного процесу); культурологічний підхід (для розкриття особливостей масової політичної культури радянського типу); функціональний метод (при з'ясуванні значення художньої літератури для політичної соціалізації), системний підхід (при дослідженні процесу політичної соціалізації як цілісної системи), історичний метод (при дослідженні розвитку радянської художньої літератури в історичному контексті); логічні методи (аналіз, синтез, поєднання історичного та логічного аналізу при розкритті етапів розвитку дитячої художньої літератури в СРСР); методи емпіричних досліджень.

До категоріального апарату дослідження слід віднести такі поняття та терміни: «соціалізація», «політична соціалізація», «первинний етап політичної соціалізації», «агенти політичної соціалізації», «маніпуляція масовою свідомістю», «політизація», «персоналізація», «ідеалізація», «інституціоналізація», «політичне виховання», «індоктринація», «тоталітарна особистість», «масова політична культура» тощо.

3. розкрито поняття та основні характеристики політичної соціалізації;

Політична соціалізація – складова частина великого процесу соціалізації особистості. Це взаємозумовлений процес взаємодії людини і соціального середовища, який передбачає її включення до системи суспільних відносин шляхом засвоєння соціального досвіду, і самостійного відтворення цих відносин, у ході яких формується унікальна, неповторна особистість. Найбільш поширеним у вітчизняній літературі визначенням політичної соціалізації є визначення в інтерпретації Д.Ольшанського: «це процес включення людини в політичну систему шляхом наділення її досвідом даної системи і держави, що виникла на її основі. Досвід певної політичної системи закріплюється в політичній культурі. Тобто, це такий процес взаємодії індивіда і політичної системи, метою якого є адаптація індивіда до даної системи, перетворення його на особистість громадянина».

Більшість дослідників виділяє 2 етапи політичної соціалізації: первинний та вторинний.

Результатом соціалізації є ролі, які виконує людина у політичній системі: підданий, виборець, компетентний спостерігач, компетентний критик, функціонер політичної партії або політизованої громадської організації, державний чиновник, політичний діяч, політичний лідер тощо.

4. охарактеризовано особливості політичної соціалізації дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку;

В цілому особливості первинного етапу політичної соціалізації полягають в тому, що людині доводиться адаптуватися до політичної системи і норм політичної культури, ще не розуміючи їх суті і значення.

Тому засвоєння норм політичної культури в рамках цього етапу відбувається, перш за все, на емоційному рівні.

При цьому особливу стійкість зберігають не самі політичні переваги, засвоєні в дитячому віці, а усвідомлення значущості ієрархічного положення для реалізації влади і сам характер відношення до неї – повне підпорядкування, діалог, активна участь або опір.

Слід звернути увагу на 4 специфічних риси сприймання дітьми влади, виділені Д. Істоном та Дж. Деннісом: політизація, персоналізація, ідеалізація і інституціоналізація.

5. визначено особливості політичної соціалізації в СРСР, аспекти формування «тоталітарної людини»;

Тоталітарні політичні системи мають на меті «підлаштувати» свідомість людини під пануючу ідеологію. Результатом цього стає формування людини маси, тоталітарної особистості, не здатної до критичної оцінки наявної соціально-політичної ситуації. Такою людиною легко маніпулювати та нав'язувати їй думки та ідеї, вигідні режиму. У свідомості людей тоталітарних режимів формувалося міфічне, обожнене уявлення про державу, яке в основному зводилось до того, що: держава володіла необмеженою силою та владою стосовно кожного члена суспільства; не було і не могло бути такої сфери приватного життя, яка була б недоступна державному регулюванню; тільки держава могла забезпечити найкращі умови кожній людині. Політична соціалізація за посередництвом своїх агентів стає ефективним механізмом результативного конструювання свідомості даного індивіда.

6. з'ясовано роль дитячої художньої літератури в політичній соціалізації дітей в СРСР;

Як один із інструментів соціальності та вирішення суспільних суперечностей, художня література виступає як елементом особистісного формування, так і “формою всебічної соціалізації, способом включення в систему суспільних відносин, адаптації до них та їх перетворення. Одним із прийомів управління суспільною свідомістю була правка дитячої літератури. Ідеологи СРСР розуміли значення та роль художньої літератури в побудові комуністичної держави, тому особлива увага зверталася на ідеологічний зміст літературних творів. Важливими елементами пропаганди стали образи радянських лідерів, а метою – формування патріотично налаштованої, лояльної до режиму особистості, практично не здатної мислити критично.

7. надано практичні рекомендації щодо включення до переліку дитячих творів шкільної програми таких, які сприяють гармонійній політичній соціалізації дитини.

Хоча радянська художня література для дітей була заідеологізованою, направленою на формування у свідомості дитини позитивного образу влади, багато творів були написані на політичне замовлення, не слід нехтувати досвідом радянського виховання. Адже в цілому головною метою його було виховання освіченої, патріотично налаштованої особистості, яка є відданою Батьківщині та керується у своєму житті правилами моралі. Тому на думку автора кваліфікаційної роботи, доцільно було б включити деякі твори радянської художньої літератури у списки рекомендовоної до прочитання літератури дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку в нашій державі. Це б у свою чергу сприяло гармонійній політичній соціалізації молошого покоління в сучасній Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Адлер Х. Современные психотехнологии /  Адлер Х. - Питер. : СПб, 2000. - 160 с.

2. Акіншева І. Визначення поняття політичної соціалізації [Електронний ресурс] // І. П. Акіншева.- 5 с. - Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Ped/2012_1/1.pdf

3. Арендт X. Джерела тоталітаризму / Арендт Х. - К. : Дух і літера, 2002. – 527 с.

4. Барт Р. От науки к литературе [Электронный ресурс] / Р. Барт, 1994. - Режим доступу:

http://ru .philosophy.kiev.ua/library/barthes/sci_lit.html

5. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навчальний посібник / Безпалько О. В. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 134 с.

6. Борисова О. Политическая социализация этнических групп в постколониальном пространстве / О. В. Борисова // Общественная наука и современность. - 1998. - №1. - С. 71-80.

7. Воронский А. Искусство как познание жизни и современность (К вопросу о наших литературных разногласиях). Опыт неосознанного поражения. Модели революционной культуры 20-х годов : хрестоматия / [сост. Г.А. Белая] / Воронский А. – М. : Худож. лит., 2001. – 658с.

8. Все работы хороши: стихи и рассказы / сост. В. Близненкова. – М. : Детская литература, 1986. – 56 с.

9. Гаджиев К. Заметки о тоталитарном сознании / К. Гаджиев // Вестник МГУ. Серия 12. - 1993. - №4. - С.13-31.

10. Гадяцький В. Тоталітаризм на рівні особистості та його подолання [Електронний ресурс] / В. Гадяцький // Філософія освіти. – К. :Майстер-клас, 2009. - № 1/2. - С.143-154. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/philedu/2009_1_2/12.pdf

11. Головешкіна К. Феномен масової політичної культури в тоталітарних суспільствах [Електронний ресурс] / К. Головешкіна // Сучасна українська політика [Текст] : [зб. наук. пр.] / Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса НАН України та ін. ; [голова редкол. : Михальченко М. І.]. - К. : Центр соціальних комунікацій, 1999. - С. 394-404. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Sup/2011_22/Rozdil_3/15_Goloveshkina.pdf

12. Гречішкіна О. Розгортання в УРСР культу піонерів-героїв у період колективізації / О. Гречішкіна // Наукова молодь. - Луганськ, 2009. - С. 142 -144.

13. Даденков Ю. М. Кожному студентові – громадську професію / Ю.М. Даденков // Соціалістична культура. – 1961. – № 7. – С. 3 - 4.

14. Даниленко Н. Засоби масової комунікації і політична соціалізація особистості / Н. Даниленко // Соціальна психологія. - 2004. - № 4 (6). - С. 61-70.

15. День работой красен: советские прозаики и поэты о труде / сост. Н. Банк. – Ленинград: Детская литература, 1986. – 127 с.

16. Дилигенский Г. Социально-политическая психология [Електронний ресурс] / Дилигенский Г. - М. : РОССПЭН, 2000. - 479 c. - Режим доступу:

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/dilig/index.php

17. Жуков В. Общая и прикладная политология: Учебное пособие / Жуков В. - М. : МГСУ; Изд-во “Союз”, 1997. - 992 с.

18. Заветное слово: книга для внеклассного чтения / сост. Э. Т. Чиркова. – Владивосток: Дальневосточное книжное издательство, 1989. – 520 с.

19. Загородній Ю. Політична соціалізація студентської молоді в Україні : досвід, тенденції, проблеми / І. Загородній, В. Куріло. - К. : Генеза, 2004. - 220 c.

20. Залесский М. Художественная литература в помощь изучающим историю КПСС / М. Залесский, А. Новгородов, А. Новикова. - М. : Политиздат, 1963. - 544 с.

21. Золотые звезды: стихи и рассказы о Советской армии / ред. Г. Кузнецова. – М. : Детская литература, 1975. – 222 с.

22. Іванов М. Роль політичної освіти у формуванні комуністичної політичної системи Радянського Союзу / М. Іванов // Наукові праці: науково-методичний журнал. - Т.34. - Вип. 21. - Політичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. – С. 63 – 68.

23. Катаєва М. Політична соціалізація підлітків / М. Катаєва // Проблеми соціалізації сучасних підлітків, Запоріжжя : ЗДУ. - 1998 р. - С. 60-119.

24. Кияшко Л. О., Краснякова А. О. Політична участь сучасної української молоді: соціально-психологічний аналіз / Кияшко Л. О., Краснякова А. О. [Електронний ресурс]. - 29.11.2009. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchdpu/2009_74_1/42.pdf

25. Кларк К. Советский роман: история как ритуал / К. Кларк. – Екатеринбург : Издательство Уральского университета, 2002. - С. 16–17.

26. Книга дружбы: сборник рассказов, стихов и сказок писателей разных стран / сост. И. С. Чернявская. – М. : Детская литература, 1985. – 335 с.

27. Кожекіна Л. Політична соціалізація як суб’єкт-об'єктний процес: теоретичні подходи до періодизації [Електронний ресурс] / Л. Ю. Кожекіна. – Режим доступу:

http://visnyk-psp.kpi.ua/uk/2010-4-1/10%20-%204%288%29%20-%204.pdf

28. Конода И. Политическая социализация в современном российском обществе / И. В. Конода // Власть, 2007. - №4. - С.32-34.

29. Кремень В. Г. Енциклопедія освіти: энциклопедия / Кремень В. Г. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

30. Криворученко В. Из историии становления и развития детского коммунистического движения в СССР: сб. научных трудов / Криворученко В. К. – М. : ВКШ при ЦК ВЛКСМ, 1985. - 116 с.

31. Криничка: збірник художніх творів для учнів молодшого шкільного віку / упорядн. О. М. Єфімов. – К. : Радянська школа, 1989. – 238 с.

32. Кузнецова І. Чому молодь хоче покинути країну? [Електронний ресурс] / І. Кузнецова // Радіо Свобода. – 23.01.2012. - Режим доступу:

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24460685.html

33. Курелла А. Против психологизма (К вопросу о тематике и технике пролетарской культуры) / А. Курелла // Опыт неосознанного поражения. Модели революционной культуры 20-х годов : хрестоматия / [сост. Г.А. Белая]. - М. : РОССПЭН, 2001. - С. 220-226.

34. Курілло В. Масова політична культура доби реставрації капіталізму / В. Курілло // Сучасна українська політика. Політики та політологи про неї. - Вип. 13 – Київ - Миколаїв. : Вид-во ЧГУ ім. П. Могили, 2008. - С. 75-87.

35. Малаканова О., Акифьева Ю. Агенты политической социализации: теоретико-методологические и исследовательские аспекты изучения / О. Малаканова, Ю. Акифьева // Вестник СамГУ. - 2006. - №10/1. - С. 47-52.

36. Малинкин А. Понятие патриотизма : эссе по социологии знания / А. М. Малинкин // Высшее образование в России. - 1997. - № 4. - С. 23-41.

37. Матвієнко В. Соціальні технології / Матвієнко В. - К. : Українські пропілеї, 2001. - 446 с.

38. Ми веселі жовтенята: збірка віршів, пісень та оповідань / упоряд. І. Лимонова. – К. : Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1960. – 150 с.

39. Мой дом: из современной советской и зарубежной поєзии для детей / ред. Либет Л. Я. – М. : Детская литература, 1980. – 254 с.

40. Нальотов А. Виборчі технології як чинник впливу на масову свідомість / Нальотов А. // Політичний менеджмент. - 2007. - № 5. - С.126 – 137.

41. Нам светит солнце: рассказы и стихи / ред. Г. Р. Каримова. – М.: Детская литература, 1964. – 223 с.

42. Наша армия советская: сб. худож. произведений / сост. В. Д. Крушинская. – К. : Радянська школа, 1985. – 238 с.

43. Наше имя октябрята: сборник рассказов, стихов, сценок, песен, игр, загадок, скороговорок для октябрят / ред. А. И. Моисеева. – М. : Детгиз, 1962. – 170 с.

44. Ольшанский Д. Основы политической психологии / Ольшанский Д.  - Екатеринбург: Деловая книга, 2001. - 496 с.

45. Пайпс Р. Россия при большевиках / Пайпс Р. - М.: РОССПЭН, 1997. - 662 с.

46. Почепцов Г. Имидж и выборы. Имидж политика, партии, президента / Почепцов Г. Г. - К. : АДЕФ-Украина, 1997. - 140 с.

47. Преснякова Л. Теория политической социализации / Л. А. Преснякова // Политическая наука. - 2002. - №2.- С.29-30.

48. Прокофьев В. Тайное оружие информационной войны: атака на подсознание/ Прокофьев В. - М. : Синтег, 2003. - 408 с.

49. Проскура О. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками / Проскура О.- К. : Освіта, 1998. - 198 с.

50. Проскуріна О. Удосконалення форм соціалізації і процес становлення особистості / О. Проскуріна //Політичний менеджмент. - 2003. - № 2. - С. 50- 56

51. Прохоров А. Інформаційно-психологічне підгрунтя політичних технологій / Прохоров А. - К. : Наук. зап. “Києво-Могил. Акад.”, 2002. - Т. 20. - 584 с.

52. Рідна Вітчизна: збірка віршів для дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку / упоряд. А. Костецький. - К. : Веселка, 1982. -40 с.

53. Северьянова А. Два мира – две системы воспитания. Доклад на IX съезде ВЛКСМ «О работе среди детей». - М. - Л.: Молодая гвардия, 1931. - 62 с.

54. Семашко А. Н. Социально-эстетические проблемы развития художественных потребностей / Семашко А.Н. - К. : Вища школа, 1985. - 170 с.

55. Скнар О.  Соціально-психологічні та індивідуальні чинники формування політичних компетенцій молоді [Електронний ресурс] / О.М. Скнар. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mdtss/Psychology/2011/R3%5CR3S3.pdf

56. Струмочок: збірник творів для позакласного читання у 2 класі / упорядн. Скрипченко Н. Ф., Савченко О. Я. – К. : Радянська школа, 1980. – 255 с.

57. Тощенко Ж. Социология. Общий курс. - 2-е изд., доп. и перераб / Тощенко Ж. - М. : Прометей: Юрайт-М, 2001. - 511 с.

58. Фатеев А.Сталинизм и детская литература в политике номенклатуры СССР / Фатеев А. - М. : МАКС Пресс, 2007. - 352 с.

59. Фрейд З. Массовая психология и анализ человеческого «я». - В кн.: З.  Фрейд. Избранное. - Книга 1. - М. : Московский рабочий, 1990. - 453 с.

60. Ханчин В. Политическое просвещение в пионеротряде / Ханчин В., Крупена М. - Изд-е 2, М-Л. : Молодая гвардия, 1930. - 95 с.

61. Харчук В. Концепти тоталітарної онтології [Електронний ресурс] / В.Харчук // Слово і час, 2007. - С. 207-654. - Режим доступу: http://www.slovoichas.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=275&Itemid=34&limit=1&limitstart=0

62. Хевеши М. А. Толпа, массы, политика: ист.-филос. очерк / Хевеши М.А. - М. : ЦОП Института философии РАН, 2001. - 236 c.

63. Цыганков А. П. Современные политические режимы: структура, типология, динамика: научное пособие / Цыганков А. П.- М: Интерпракс, 1995. - 294 с.

64. Чабанна М. Засоби формування нового типу особистості у тоталітарному суспільстві [Електронний ресурс] / М. В. Чабанна. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Spec/2002_20-1/62_chabanna_mv.pdf

65. Чабанна М. Цензурна політика тоталітарної держави та ідеологічний монізм [Текст] / М. Чабанна // Політичний менеджмент : Український науковий журнал. - 2005. - N4. - С. 99-106. - Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=42&c=845

66. Чорнобаєв В. Деякі проблеми політичної соціалізації особистості у сучасній Україні [Електронний ресурс] / В. Чорнобаєв // Гуманітарний журнал. - зима-весна 1-2. - 2010. - С. 123-126. – Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Gumj/2010_1-2/Chornobaev.pdf

67. Шестопал Е. Политическая психология [Електронний ресурс] /

Шестопал Е. - М. : Инфра-М, 2002. - 448 с. - Режим доступу:

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Shestop/index.php

68. Щербинин А. Тоталитарная индоктринация: у истоков системы / А. Щербинин // Полис. - 1998.- № 5. - С. 79 – 96.

69. Щиголь І.  Моделі аналізу художнііх творів як складові вивчення соціокультурних детермінацій процесу літературної творчості [Електронний ресурс] / І. Щиголь. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Staptp/2009_42/files/42_32Schygol.pdf

70. Эльконин Д. Особенности психологического развития детей 6-7-летнего возраста / Эльконин Д. – М. : Педагогика, 1988. – 308 с.

71. Юрій М. Ф. Політологія [Електронний ресурс] // Юрій М. Ф. – К. : Дакор, 2006. – Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/political_science/uriy_politologiya/part7/1503.htm

72. Hooghe M. Political socialization and the future of politics // Acta Politica. - 2004.- № 4. - С. 330-443.

73. Searing D. The primacy principle: attitud change and political socialization / Searing D., Wright G., Rabinowitz G. // British Journal of Political Science. - 1976. - №3. - С.83-113.

74. Sigel R.S. New Directions for Political Socialization Research; Thought and Suggestions. // Perspective on Political Science. – 1995. – Vol. 21. – №1. - С. 17-22

ДОДАТКИ:

Додаток А